Ухвала

від 07.02.2020 по справі 916/302/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"07" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 916/302/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

розглянувши клопотання кооперативного підприємства Жовтневий хліб про застосування заходів забезпечення позову (вх.№ 2-143/20 від 06.02.2020р.)

по справі № 916/302/20

за позовом кооперативного підприємства Жовтневий хліб (54050, м. Миколаїв, вул. Остапа Вишні, буд. 88, код ЄДРПОУ 32655402)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Маяк-Південь (68000, Одеська область, м.Чорноморськ, вул. Лазурна, буд.5, кВ.11, код ЄДРПОУ 40677881)

про стягнення 3 022 301,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

06.02.2020р. кооперативне підприємство Жовтневий хліб звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Маяк-Південь , в якій просить суд стягнути з відповідача 3 022 301,10 грн. заборгованості, а також суму судових витрат.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки товару №29012018 від 29.01.2018р. в частині повної та своєчасної оплати за надані роботи.

Одночасно з поданням позовної заяви до суду, позивачем - кооперативним підприємством Жовтневий хліб до Господарського суду Одеської області було подано клопотання про застосування заходів забезпечення позову (вх.№ 2-143/20), в якому заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти, що належать товариству з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» (код ЄДРПОУ 40677881) та знаходяться на будь-яких рахунках у будь-яких банківських установах (банках), а також на ті кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб на суму 3 022 301 грн., а також суму судового збору в розмірі 45 334,52 грн. та витрат на правничу професійну допомогу у розмірі 20 000 грн.

В обґрунтування заяви, позивач посилається на те, що стосовно ТОВ «Маяк-Південь» ухвалено достатньо велику кількість судових рішень майнового характеру, з`являються нові судові провадження, у зв`язку з чим позивач вважає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявлених позивачем вимог, така бездіяльність може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову внаслідок зникнення або зменшення коштів, які наявні у відповідача на момент ухвалення рішення по справі.

Також, позивач вважає, що заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до вирішення спору по суті, накладення арешту на грошові кошти відповідача не спричинить шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його конституційних прав на користування нерухомим майном, не завадить здійснення ним господарської діяльності, отримання доходів, а лише обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам до моменту виконання рішення суду.

Розглянувши клопотання позивача про застосування заходів забезпечення позову, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому, суд зазначає, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Таким чином, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно зі статтями 73, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

При цьому, суд зазначає, що достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Так, про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Водночас, суд наголошує, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність та зареєстрована відповідно до закону як підприємець, а, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача та відповідача, а ще й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, єдиною підставою для вжиття заходів забезпечення позову, позивач визначив обставину існування чисельних судових рішень про стягнення з відповідача коштів за позовними вимогами інших осіб, а також наявність судових справ за майновими вимогами до відповідача.

На підтвердження обґрунтованості вжиття цих заходів забезпечення позову позивач посилається на постанову Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 17.07.2019 по справі №916/662/19, в якій суд здійснив оцінку доводів касаційної скарги та зазначив, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано врахували, що наявність інших судових справ майнового характеру, у яких скаржник є відповідачем і про які позивач зазначає у своїй заяві про забезпечення позову, дає підстави вважати, що у разі задоволення позовних вимог у таких судових справах можуть виникнути обставини, які істотно ускладнять виконання судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог.

Суд відзначає, що наведені висновки Верховного Суду не є висновками щодо застосування норм права, які суд має враховувати при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин в силу ст. 236 ГПК України, а є оцінкою судом касаційної інстанції аргументів учасників справи та висновків судів першої і апеляційної інстанцій в межах іншої справи.

В силу статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 1. ст. 18, ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні по справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року (пункт 43), зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. За цих обставин, суд вважає, що вжиття заходів забезпечення позову не може бути спрямоване на ускладнення чи унеможливлення виконання судових рішень, які набрали законної сили в інших справах та є обов`язковими до виконання в силу закону чи будуть прийняті в інших судових справах, або встановлювати пріоритетність їх виконання. Крім того, суд вважає, що позивачем не враховано, що вжиття заходів забезпечення позову на визначеній позивачем підставі може істотно вплинути на права інших осіб, які є/будуть стягувачами за судовими рішеннями, на які позивач посилається в обґрунтуванні необхідності вжиття арешту грошових коштів.

Господарський суд наголошує, що виконання судового рішення, згідно з вимогами законодавчих актів, є обов`язком особи, щодо якого воно прийнято, а не діями цієї особи на власний розсуд, спрямованими на ухилення від виконання інших зобов`язань.

При цьому, позивачем до клопотання про застосування заходів забезпечення позову додано лише копії судових рішень, проте, жодних доказів щодо стадії їх виконання, позивач суду не надав, а, отже, суд позбавлений можливості встановити обставини, чи є ці рішення виконаними/невиконаними на час розгляду даного клопотання.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання КП Жовтневий хліб про застосування заходів забезпечення позову, оскільки останнє не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку про неможливість або утруднення виконання рішення суду у майбутньому у разі невжиття таких заходів.

Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання кооперативного підприємства Жовтневий хліб про застосування заходів забезпечення позову (вх.№ 2-143/20 від 06.02.2020р.) у справі №916/302/20 - відмовити.

Ухвала набрала законної сили 07.02.2020р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.

Повний текст ухвали складено 07 лютого 2020 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко