Постанова

від 26.02.2020 по справі 916/302/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року м. ОдесаСправа № 916/302/20 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.,

секретар судового засідання Полінецька В.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Друганова В.А. (адвокат),

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кооперативного підприємства Жовтневий хліб

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2020 про застосування заходів забезпечення позову , проголошену суддею Мостепаненко Ю.І., в м. Одесі

у справі № 916/302/20

за позовом Кооперативного підприємства Жовтневий хліб

до Товариства з обмеженою відповідальністю Маяк-Південь

про стягнення 3 022 301,10 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2020 року Кооперативне підприємство Жовтневий хліб (далі - КП, позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Маяк-Південь (далі - ТОВ, відповідач) про стягнення 3 022 301,00 грн. заборгованості.

Позов обґрунтований тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки товару №29012018 від 29.01.2018, своєчасно та в повному обсязі не розрахувався за надані роботи позивачем.

06.02.2020 до суду першої інстанції від КП Жовтневий хліб надійшло клопотання про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача, які знаходяться на будь-яких рахунках у будь-яких банківських установах (банках), а також на ті кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб на суму у розмірі 3 022 301,10 грн., а також на суму судового збору в розмірі 45 334,52 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Клопотання обґрунтовано тим, що позивачу з офіційного веб-сайту Господарського суду Одеської області в графі Стан розгляду справ , в Єдиному державному реєстрі судових рішень, стало відомо про наявність великої кількості інших судових рішень майнового характеру та відкритих господарським судом проваджень, в яких ТОВ Маяк-Південь є відповідачем, що на думку позивача у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявлених позивачем вимог, може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення, внаслідок зникнення або зменшення коштів, які наявні у відповідача на момент ухвалення рішення по справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.02.2020 у задоволенні клопотання КП Жовтневий хліб про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що наведені висновки в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 17.07.2019 по справі №916/662/19, на яку позивач посилається на підтвердження обґрунтованості вжиття цих заходів забезпечення позову, не є висновками щодо застосування норм права, які суд має враховувати при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин в силу ст. 236 ГПК України, а є оцінкою судом касаційної інстанції аргументів учасників справи та висновків судів першої і апеляційної інстанцій в межах іншої справи. Крім цього, господарський суд дійшов висновку, що позивачем не враховано, що вжиття заходів забезпечення позову на визначеній позивачем підставі може істотно вплинути на права інших осіб, які є/будуть стягувачами за судовими рішеннями, на які позивач посилається в обґрунтуванні необхідності вжиття арешту грошових коштів. Також, Господарський суд наголосив, що виконання судового рішення, згідно з вимогами законодавчих актів, є обов`язком особи, щодо якого воно прийнято, а не діями цієї особи на власний розсуд, спрямованими на ухилення від виконання інших зобов`язань. При цьому, позивачем до клопотання про застосування заходів забезпечення позову додано лише копії судових рішень, проте, жодних доказів щодо стадії їх виконання, позивач суду не надав.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою , КП Жовтневий хліб звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати і задовольнити клопотання про застосування заходів забезпечення позову у повному обсязі.

Скаржник зазначає, що думка суду про те, що у разі застосування відповідних заходів можуть бути порушені інтереси третіх осіб, є надуманою та такою, що не кореспондується ні з процесуальними нормами, ні з роз`ясненнями, що викладені у постанові Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову від 26.11.2011, №16.

На думку КП Жовтневий хліб , позивач не повинен зазнавати збитків тільки у зв`язку з тим, що треті особи не можуть самостійно захистити власні інтереси. Позивач вважає, що саме в цьому полягає принцип змагальності. Останній не повинен надавати суду докази виконання рішень стосовно відповідача в інших судових справах, оскільки такі дії не передбачені процесуальним законодавством. У п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову від 26.11.2011, №16 вказується саме про обґрунтоване припущення , а не про прямі докази.

Позивач вважає, що суд першої інстанції дійшов до передчасних висновків щодо недоведеності КП Жовтневий хліб обставин, з якими пов`язується необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

17.02.2020 до апеляційного суду від позивача надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких останній зазначає, що ознайомившись з інформацією, яка міститься на веб-сайті державних закупівель України ProZorro, серед великої кількості договорів було виявлено, що 19.01.2019 між ТОВ Маяк-Південь та Міністерством оборони України укладений Договір № 286/2/19/1 про закупівлю послуги організації з харчування (55320000-9), надання послуг за яким буде здійснюватись до 09.03.2020.

Крім цього, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, позивачу стало відомо, що відповідач не має жодного нерухомого майна.

У зв`язку з такими обставинами, на думку скаржника існують достатньо обґрунтовані припущення, що у разі задоволення позову до ТОВ Маяк-Південь , останнє не зможе виконати рішення суду, оскільки у відповідача відсутнє будь-яке нерухоме майно. Єдиний спосіб забезпечення виконання судового рішення це накладення арешту на грошові кошти. При цьому, джерелом надходження грошових коштів на рахунки відповідача є вище вказаний договір з Міноборони України, який втрачає дію 09.03.2020.

Разом з доповненнями до апеляційної скарги скаржник надав додаткові документи, проте судова колегія не приймає їх до уваги, оскільки дані документи не були предмет розгляду в суду першої інстанції, а позивач не надав доказів неможливості їх подання до господарського суду з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

20.02.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ Маяк-Південь надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє звертає увагу суду, що посилання позивача на те, що у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом арешту на грошові кошти відповідача в межах заявлених позивачем вимог, виконання рішення по цим вимогам, у разі їх задоволення, може бути ускладнено чи взагалі неможливе з огляду на велику кількість судових проваджень стосовно відповідача є безпідставним та нікчемними, оскільки всі рішення суду, що зазначені позивачем, та які набрали законної сили виконанні у повному обсязі.

До початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з хворобою представника, а якості доказу викладених обставини в клопотанні ТОВ Маяк-Південь надало до суду довідку з медичного закладу.

З`ясувавши думку представника позивача в судовому засіданні щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.).

Так, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Приймаючи до уваги вищезазначене, судова колегія відмовляє відповідачу в задоволенні клопотання про відкладення, адже останній є юридичною особою, а відповідно до положень ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Також, суд враховує, що відповідач не був позбавлений права надати письмові пояснення та направити до участі у справі іншого представника.

Крім цього, судова колегія зазначає, що ухвалою суду апеляційної інстанції від 17.02.2020 явка представників сторін не визнавалась обов`язковою.

В судовому засіданні 26.02.2020 представник позивача надала пояснення, в яких підтримала доводи апеляційної скарги та просила задовольнити останню, а ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представника скаржника, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Однак положення зазначеної норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням необхідності такого забезпечення у контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується як гарантія задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, наявне у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною відповідачу вчиняти певні дії.

При цьому за змістом наведеної норми під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

Сума підданих арешту грошових коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18 та від 05.09.2019 у справі № 911/527/19).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити правомірність доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Достатнім обґрунтуванням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, який застосовує господарський суд, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких його вжито. Оцінку такої відповідності здійснює господарський суд, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із вартістю майна, на яке вимагається накласти арешт, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмету спору заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів під час виконання у разі задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Як свідчать матеріали оскарження, предметом позову у ній є вимоги КП Жовтневий хліб до ТОВ Маяк-Південь про стягнення заборгованості у сумі 3 022 301,10 грн. Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів.

Колегія суддів зазначає, що застосування заходу до забезпечення позову, запропонованого позивачем, безпосередньо пов`язано з предметом позову. При цьому, наявність інших судових справ майнового характеру, у яких скаржник є відповідачем і про які позивач зазначив у своїй заяві про забезпечення позову, дає підстави вважати, що у разі задоволення позовних вимог у таких судових справах можуть виникнути обставини, які істотно ускладнять виконання судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 916/662/19 та від 14.02.2020 у справі № 916/2278/19.

Судова колегія не приймає до уваги доводи відповідача, що останній виконав судові рішення які набрали законної сили, оскільки це не гарантує у разі задоволення позову у даній справі належного виконання рішення відповідачем, адже суду не відомо, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів.

Судовою колегією також враховується наявність зв`язку між заявленими позивачем заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах заявлених позовних вимог і предметом спору, а також співмірність та адекватність заходів позовним вимогам.

Застосування заходу до забезпечення позову гарантуватиме у майбутньому виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви КП Жовтневий хліб .

Згідно статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є не з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали господарського суду Одеської області від 07.20.2020, із прийняттям нового рішення про задоволення клопотання КП Жовтневий хліб .

Керуючись ст.ст.269, 275, 277, 281-283 ГПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кооперативного підприємства Жовтневий хліб задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2020 скасувати.

Клопотання Кооперативного підприємства Жовтневий хліб про застосування заходів забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Маяк-Південь (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул.Лазурна, буд. 5, кв. 11, код ЄДРПОУ 40677881) та знаходяться на будь-яких рахунках у будь-яких банківських установах (банках), а також на ті кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю Маяк-Південь (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Лазурна, буд. 5, кв. 11, код ЄДРПОУ 40677881) і знаходяться у нього чи в інших осіб, у розмірі ціни позову 3 022 301 (три мільйони двадцять дві тисячі триста одна) грн. 10 коп., суми судового збору у розмірі 45 334 (сорок п`ять тисяч триста тридцять чотири) грн. 52 коп., витрат на професійну правову допомогу у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп..

Стягувач: Кооперативне підприємство Жовтневий хліб (54050, м. Миколаїв, вул. Остапа Вишні, буд. 88, код ЄДРПОУ 32655402).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю Маяк-Південь (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Лазурна, буд. 5, кв. 11, код ЄДРПОУ: 40677881 ).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27.02.2020.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Разюк Г.П.

Савицький Я.Ф.