ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" січня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/4037/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областям, м.Харків 3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Східна філія Концерну Військторгсервіс , м.Харків до Приватного підприємства "Серж", м. Харків про стягнення 16161,48 грн., розірвання договору, повернення майна
ВСТАНОВИВ:
06.12.2019 року позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областям звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Серж" про стягнення 16161,48 грн., з яких 13372,32 грн. - заборгованість з орендної плати, 1852,03 грн. - пеня, 936,13 грн. - штраф.
Також, позивач просить про розірвання договору оренди №6472-Н від 14.03.2018 року, укладеного між сторонами; про повернення орендованого окремого індивідуально визначеного майна - 1-поверхову будівлю складу (магазин, склад, виробничі майстерні), інв. № 10, реєстровий № 33689922.33.АААЖЛБ392, літ. Б (далі- Майно), загальною площею 186,70 м2, розміщене за адресою: Харківська обл., м.Чугуїв, вул.Гвардійська, 4, Балансоутримувачу - Східній філії Концерну Військторгсервіс шляхом підписання акту приймання - передачі.
Крім того, просить покласти на відповідача 5763,00 грн. судового збору.
Також, в позові позивач просив розглядати цю судову справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позов обґрунтовано неналежним виконання відповідачем договору оренди №6472-Н від 14.03.2018 року, де позивач є орендодавцем, відповідач - орендарем, а Східна філія Концерну Військторгсервіс є Балансоутримувачем.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.12.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4037/19 в порядку спрощеного позовного провадження справи без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, залучивши до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Східну філію Концерну Військторгсервіс , встановивши учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.
20.12.2019 року позивач надав до суду заяву (вх.№3121) про долучення до матеріалів справи доказів направлення копії позовної заяви з додатками 3-й особі.
Надані документи судом долучені до матеріалів справи.
Відповідач та 3-я особа своїми процесуальними правами не скористалися, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подали, відзив та пояснення до суду не надали.
Відповідач отримав вищезазначену ухвалу суду 16.12.2019 року, а 3-я особа-13.12.2019 року, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями.
При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Наказом Фонду державного майна України від 16.05.2019 року №467 прийнято рішення про утворення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областям як юридичну особу публічного права, розташовану у м.Харкові, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькійобласті, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області.
Пунктом 2 зазначеного наказу було встановлено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областям є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області.
Між тим, регіональні відділення Фонду державного майна України, які реорганізовуються шляхом злиття, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до видання наказу Фонду державного майна України про можливість забезпечення Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областям здійснення повноважень та виконання функцій.
Своєю чергою, наказом Фонду державного майна України №639 від 02.07.2019 року визначено днем початку роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областям 02.07.2019 року.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, з 02.07.2019 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областям (далі-Регіональне відділення, Позивач, Орендодавець) є правонаступником прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області.
14.03.2018 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Приватним підприємством Серж (далі - Відповідач, Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6472-Н (далі - Договір), відповідно до умов п.1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: 1-поверхова будівля складу (магазин, склад, виробничі майстерні), інв.№10, реєстровий №33689922.33.АААЖЛБ392, літ.Б (далі - Майно), загальною площею 186,70 м2, розміщене за адресою: Харківська обл., м.Чугуїв, вул.Гвардійська, 4, що обліковується на балансі Східної філії Концерну Військторгсервіс (код ЄДРПОУ 38746882) (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 06 листопада 2017 року і становить за незалежною оцінкою 140000,00 (Сто сорок тисяч) гривен, без ПДВ.
Між тим, ст.9 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначено порядок укладення договору оренди, у суворій відповідності до якого між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір оренди №6472-Н від 14.03.2018 року, який, згідно з п. 10.1. Договору, має строк 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців та діє до 14.02.2021 року.
Окрім того, п.3.1 та п.3.6. Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати та перераховується орендарем до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Разом з тим, у відповідності до п.5.9. Договору орендар зобов`язаний на вимогу Орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.
Однак, вказані зобов`язання по сплаті орендної плати всупереч ч.3 ст.18, ч.1 ст.19 Закону України Про оренду державного та комунального майна та п.п.3.11, 5.3, 5.9 Договору, Відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, на яку позивач нарахував штраф та пеню за прострочення виконання грошового зобов`язання.
14.08.2019 року на адресу Відповідача та Балансоутримувача Регіональним відділенням було направлено повідомлення від 13.08.2019 року № 11-03-02-00863 про відмову від Договору оренди №6472-Н від 14.03.2018 року в порядку ст.782 Цивільного кодексу України, у зв`язку з невнесенням плати за користування об`єктом оренди протягом трьох місяців підряд. Крім цього, означена заява містила вимогу про необхідність повернення Орендарем орендованого Майна Балансоутримувачу за актом приймання-передавання, на підставі п.п.10.9., 10.10. договору оренди (Докази направлення даної заяви наявні в матеріалах справи).
08.11.2019 року на адресу Відповідача Позивач направив лист №11-03-02-03590 від 08.11.2019 року з повідомленням про необхідність сплати заборгованості.
У зв`язку з порушенням відповідачем умов договору позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6472-Н від 14.03.2018 року, в сумі 13373,32 грн. за період з 01.02.2019 року по 30.09.2019 року; пені у розмірі 1852,03 грн. за період з 18.11.2018 року по 30.10.2019 року; штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості в сумі 936,13 грн.; про розірвання договору оренди №6472-Н від 14.03.2018 року та зобов`язання вчинити певні дії, а саме, повернути державне окреме індивідуально визначене майно - 1-поверхова будівля складу (магазин, склад, виробничі майстерні), інв. № 10, реєстровий № 33689922.33.АААЖЛБ392, літ. Б (далі - Майно), загальною площею 186,70 м2, розміщене за адресою: Харківська обл., м.Чугуїв, вул.Гвардійська, 4, Балансоутримувачу - Східній філії Концерну Військторгсервіс (ідентифікаційний номер 38746882) шляхом підписання акту приймання-передачі.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.ч.3, 4, 7 ст.179 Господарського кодексу України (далі-ГК України) укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.
Так ч.1 ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.
Нормативно-правовим актом, яким врегульовано організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній власності, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна є Закон України Про оренду державного та комунального майна (далі - Закон про оренду).
Відповідно до ст.638 ЦК України та ст.180 ГК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі та в передбаченому законом порядку досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Так, ст.629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
При цьому, ст.18 та ч.1 ст.19 Закону про оренду встановлено, що орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі незалежно від наслідків господарської діяльності.
Аналогічні положення закріплені в п. 5.3 Договору оренди.
Відповідно до ч.3 ст.18 Закону про оренду орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 5.3. Договору орендар зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює Орендар, вказується "Призначення платежу" за зразком, який надає Орендодавець листом при укладенні договору оренди).
Відповідачем доказів оплати боргу з орендної плати до суду не надано.
Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6472-Н від 14.03.2018 року, в сумі 13373,32 грн. за період з 01.02.2019 року по 30.09.2019 року, суд вважає їх обґрунтованими, а вимоги по їх стягненню такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення пені у розмірі 1852,03 грн. за період з 18.11.2018 року по 30.10.2019 року; штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості в розмірі 936,13 грн. суд встановив наступне.
Відповідно до п.3.7. Договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до п.3.8.Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань настають наслідки встановлені договором або законом. Порушення зобов`язання, за ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання.
Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст.216, 218 ГК України, порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно з ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В розумінні ч.ч.2,3 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 ГК України).
Вимоги кредитора, які випливають із порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами), починаються щодо кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення. Пеня та граничний строк у 6 місяців щодо її нарахування у таких випадках обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.
Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6472-Н від 14.03.2018 року, пені у розмірі 1852,03 грн. за період з 18.11.2018 року по 30.10.2019 року; штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості в розмірі 936,13 грн., суд вважає їх обґрунтованими, а вимоги по їх стягненню такими, що підлягають задоволенню.
У разі порушення Орендарем істотних умов договору, а саме відсутність сплати орендних платежів більше ніж три місяці та відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. А в даному випадку поповнення Державного Бюджету.
Відповідно до вимог ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
В свою чергу, у відповідності до ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно зі ст.10 Закону про оренду орендна плата з урахуванням її індексації та виконання зобов`язань є істотними умовами договору оренди державного майна.
Зі змісту ст.27 Закону про оренду вбачається, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Пунктом 10.9 Договору передбачено, що у разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу по Акту приймання - передачі, погодженим з Орендодавцем. У разі якщо Орендар затримав повернення Майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.
Відповідно п.10.10 Договору Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання акту приймання-передавання між Орендарем та Балансоутримувачем, або особою яку вкаже орендодавець. Обов`язок щодо складання акту приймання-передавання про повернення Майна покладається на Орендодавця.
Таким чином, у Орендаря виникає обов`язок по поверненню орендованого майна Балансоутримувачу шляхом підписання акту прийому-передачі.
Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Відповідно до п.10.4. даного договору після закінчення терміну дії Договору оренди подальше використання об`єкта оренди буде визначатися відповідно до чинного законодавства та за зверненням Орендаря.
За таких обставин, зважаючи на систематичне невиконання своїх зобов`язань щодо внесення орендних платежів за Договором оренди № 6472-Н від 14.03.2018 року з боку ПП «Серж» , позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областям про розірвання зазначеного договору оренди та повернення майна є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, відповідно до п.3.11 Договору у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 78 ГПК України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приписами статті 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.
Отже, позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, а отже, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74, 77, 78, 79, 80, 86, 129, 236, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Розірвати договір оренди №6472-Н від 14.03.2018 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Приватним підприємством Серж .
Зобов`язати Приватне підприємство Серж (місцезнаходження: 61003, м.Харків, майдан Конституції, 1; код ЄДРПОУ 30236820) повернути державне окреме індивідуально визначене майно - 1-поверхову будівлю складу (магазин, склад, виробничі майстерні), інв.№10, реєстровий №33689922.33.АААЖЛБ392, літ.Б, загальною площею 186,70 кв.м., розміщене за адресою: Харківська обл., м.Чугуїв, вул.Гвардійська, 4, Балансоутримувачу - Східній філії Концерну Військторгсервіс (код ЄДРПОУ 38746882) шляхом підписання акту приймання-передачі.
Стягнути з Приватного підприємства Серж (місцезнаходження: 61003, м.Харків, майдан Конституції, 1; код ЄДРПОУ 30236820) 13373,32 грн. заборгованості з орендної плати, 1852,03 грн. пені, 936,13 грн. штрафу на користь Державного бюджету (р/р - UА708999980000031110094020003, МФО - 899998, код бюджетної класифікації 22080300, отримувач: УК Шевченкі/мХар Шевченківс/22080300, банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України, код ЄДРПОУ 37999654).
Стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (місцезнаходження: 61057, м.Харків, майдан Театральний, 1; код ЄДРПОУ 43023403.
Стягнути з Приватного підприємства Серж (місцезнаходження: 61003, м.Харків, майдан Конституції, 1; код ЄДРПОУ 30236820) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (місцезнаходження: 61057, м.Харків, майдан Театральний, 1; код ЄДРПОУ 43023403, р/р 35210024022001, МФО 820172, ДКС України) 5763,00 грн. судового збору.
Стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (місцезнаходження: 61057, м.Харків, майдан Театральний,1; код ЄДРПОУ 43023403.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "07" лютого 2020 р.
Суддя К.В. Аріт
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2020 |
Оприлюднено | 10.02.2020 |
Номер документу | 87426394 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Аріт К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні