Ухвала

від 07.02.2020 по справі 308/957/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/957/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі: головуючого судді Малюк В.М., за участю секретаря судового засідання Матіко Я.Ю., розглянувши заяву адвоката Гончаров Валентина Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення поданого ним позову до Товариства з обмеженою відповідальністю МІО КАФФЕ , про стягнення грошових коштів в розмірі 559 350 грн., -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Гончаров В.В., звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю МІО КАФФЕ , про стягнення грошових коштів в розмірі 559 350 грн.

04.02.2020 року, на адресу суду надійшла заява від адвоката Гончаров В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення поданого ним позову, яка мотивована тим, що ОСОБА_1 є одним із співзасновників та учасників ТОВ МІО КАФФЕ . Маючи на меті сприяти досягненню ТОВ МІО КАФФЕ статутних цілей, покращенню здійснення його господарської діяльності та збільшенню його доходів, 18 вересня 2017 року позивач ОСОБА_1 уклав з Товариством договори (№01/09/17, №01/09/18, №01/11/18) про надання поворотної фінансової допомоги (безпроцентної позики). Однак, представник позивача стверджує, що ТОВ МІО КАФФЕ всупереч умовам укладеним з позивачем договорів та вимогам законодавства не виконує взяті на себе зобов`язання, відмовляючись повертати отримані кошти. Проте, ТОВ МІО КАФФЕ немає у власності ні автомобілів, ні нерухомого майна, що підтверджується інформаційною довідкою №198650867 від 03.02.20. Зазначена обставина беззаперечно ускладнить виконання рішення суду про можливе задоволення позову у цій справі про стягнення грошових коштів у значній сумі. У той же час, ТОВ МІО КАФФЕ реально займається виробництвом кави, яку реалізує стороннім особам. При цьому, використовує сировину (зернову каву) і відповідне виробниче обладнання у орендованому приміщенні (цеху) за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на зазначене, враховуючи обґрунтовані підстави вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, позивач просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на виробниче обладнання (механізми і устаткування) та всю сировину і продукцію (товари) ТОВ МІО КАФФЕ , де б це майно не знаходилося.

Учасники справи в судове засідання не викликались на підставі ч. 1 та ч. 3 ст. 153 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Вивчивши доводи поданої заяви про забезпечення позову, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Звернення з позовом до суду за захистом порушених прав, інтересів фізичних осіб та юридичних осіб, а також свобод фізичних осіб є одним із способів судового захисту.

Інститут забезпечення позову при цьому, дає можливість суду до ухвалення рішення по суті вжити заходів щодо забезпечення заявленого позову у певних визначених випадках, враховуючи чітко визначені підстави.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості заявленого клопотання, суд зазначає, що інститут забезпечення позову регламентовано статтями 149,150 ЦПК України, які встановлюють підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а також способи забезпечення позову в цивільному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання рішення суду і спрямована на дотримання норми щодо обов`язковості до виконання судових рішень, встановленої статтею 124 Конституції України.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, до вирішення справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду. Це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Згідно ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

П.1 ч.1 ст.150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

Як, вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Гончаров В.В., звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю МІО КАФФЕ , про стягнення грошових коштів в розмірі 559 350 грн.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову №9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахування доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача, щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом, щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання, або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою і підлягає до задоволення.

Враховуючи те, що існує ймовірність того, що відповідач ТОВ МІО КАФФЕ , дізнавшись про пред`явлення позову, може вжити заходів щодо відчуження належного йому майна, що може ускладнити або зробити неможливим виконання можливого судового рішення, суд вважає, що заяву про забезпечення позову слід задоволити, забезпечивши позов, шляхом накладення арешту на належне відповідачеві майно, в межах заявленої позивачем ціни позову.

Поряд з цим, суд вважає, що на даний час, є зайвою конкретизація майна, на яке слід накласти арешт, тобто так як зазначено позивачем у поданій заяві: виробниче обладнання (механізми і устаткування), сировина і продукція (товари), оскільки матеріали поданої заяви не містять належних та допустимих доказів про фактичну наявність вказаного майна у відповідача, та саме за вказаною позивачем адресою.

Виконання ухвали про накладення арешту на майно відповідача, в межах ціни позову, повинна відбуватися шляхом ретельної перевірки наявності чи відсутності у відповідача певного майна.

Крім цього, на думку суду, не підлягає арешту все наявне у відповідача майно, як про це просить позивач, оскільки це може призвести до зупинки роботи товариства, а слід забезпечити поданий позов, виключно в межах ціни заявлених позовних вимог.

За таких обставин, подана адвокатом заява, підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 158, 258, 260, 353, 354, 355 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву адвоката Гончаров Валентина Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову задоволити частково.

В порядку забезпечення позову накласти арешт на належне відповідачу - ТОВ МІО КАФФЕ (код ЄДРПОУ: 41334487, юридична адреса: Ужгородський район, с. Минай, вул. Польова, 1), майно, в межах ціни заявлених позовних вимог - 559 350 грн.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.М. Малюк