Рішення

від 17.03.2010 по справі 2-683/2010

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 2-683/2010

Провадження № 2-683/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.03.2010 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі судді - Безпрозванного В.В.,

при секретарі судового засідання - Кукумань В.С.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

третьої особи - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2009 року позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_4 борг за договором позики в розмірі 161 244 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 22 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був укладений договір позики, згідно умов якого ОСОБА_1 передав грошову суму в розмірі 18 000 доларів США зі сплатою 12 % річних строком на дев`ять місяців. У свою чергу відповідач зобов`язався повернути вищевказану суму до 01 липня 2009 року.

Порушуючи взяті на себе зобов`язання за договором позики, відповідач ОСОБА_4 не повернув борг в установлений строк.

В зв`язку з тим, що відповідач не бажає добровільно погасити заборгованість за договором позики, позивач просив суд стягнути цю суму в примусовому порядку.

Ухвалою суду від 27 січня 2010 року до участі в справі була долучена в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - його дружина - ОСОБА_3 .

В судовому засіданні позивач позов підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, але підтвердив, що між ним та ОСОБА_1 був укладений договір позики, згідно умов якого останній надав йому під розписку грошову суму в розмірі 18 000 доларів США зі сплатою 12 % річних строком на дев`ять місяців. Відсотки по договору ним були сплачені в повному обсязі, але розписок він не брав. За кошти він придбав мікроавтобус, який передав ОСОБА_3 в рахунок погашення суми основного боргу шляхом оформлення на неї генеральної довіреності з правом продажу. Стверджував, що в даний час ОСОБА_3 продала мікроавтобус, тому в задоволенні позову просив відмовити.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 позов підтримала та підтвердила, що між її чоловіком та ОСОБА_4 був укладений договір позики і останньому було надано під розписку грошову суму в розмірі 18 000 доларів США, за які він придбав мікроавтобус для перевезення пасажирів. Порушуючи взяті на себе зобов`язання, відповідач не повернув суму позики. їх звернення до відповідача з вимогою повернути суму позики залишались без задоволення. На її пропозицію продати мікроавтобус та погасити борг ОСОБА_4 погодився та виставив автобус на продаж, але в зв`язку з неможливістю за тривалий час його продати віддав їй ключі від автобусу та оформив на неї генеральну довіреність з правом продажу. В даний час вона переоформила мікроавтобус на дочку - ОСОБА_1 виставила його на продаж, але до цього часу вказаний автобус не проданий. В разі сплати відповідачем суми боргу вони йому повернуть вищевказаний мікроавтобус.

Дослідивши письмові докази по справі, вислухавши пояснення сторін, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 22 вересня 2008 року між сторонами був укладений письмовий договір позики, на підставі якого ОСОБА_4 зобов`язався в строк до 01 липня 2009 року повернути суму позики в розмірі 18 000 доларів США зі сплатою 12 % річних (а.с.7). Укладення договору позики на зазначених умовах було визнано відповідачем в судовому засіданні, тому згідно з ч.І ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Взяті на себе зобов`язання відповідач не виконав, в результаті чого у нього виникла заборгованість в розмірі 20 159 доларів США, що еквівалентно в національній валюті 161 212 гривень за курсом Національного банку України (100 доларів США складає 799,69 гривень), з яких 18000 доларів США, що еквівалентно в національній валюті 143 944 грн., - сума основного боргу та 17 268 грн. (1439 грн. * 12 місяців) - передбаченні договором 12 % річних.

Згідно з ч.І ст.1046 Цивільного Кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (сума позики).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Крім того, з положення ст. 611 ЦК України вбачається, що за порушення зобов`язання наступають правові наслідки, передбачені ст. 625 ЦК України, тобто щ порушенні зобов`язань боржник на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму борг та відсотки від суми боргу, що передбачені умовами договору.

Разом з тим, у відповідності до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору допускається.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 заперечував проти позову, посилаючись на те, що він сплатив ОСОБА_1 передбачені договором 12% річних, але докази, які б підтверджували ці обставини, відповідач суду не надав. Суд не приймає до уваги ці обставини, оскільки відповідно до ч.З ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Крім того, посилання відповідача ОСОБА_4 на те, що в рахунок погашення суми боргу він передав дружині позивача - ОСОБА_3 мікроавтобус, яка в свою чергу переоформила його на дочку ОСОБА_1 , не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки позивачем по даній справі є ОСОБА_1 , який особисто від ОСОБА_4 суму позики або майна в рахунок погашення суми боргу не отримував. Крім того, ОСОБА_4 може звернутися в цивільному провадженні з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми вартості вищевказаного мікроавтобуса або визнання договору купівлі -продажу мікроавтобуса недійсним.

В зв`язку з вищевикладеним, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, оскільки судом встановлено наявність підстав для задоволення вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суму позики із нарахованими відсотками на суму 161 212,00 грн. Натомість позивач в своїх розрахунках, при нарахуванні відсотків допустив арифметичну помилку, вказавши суму боргу 161 244 грн. (20160 дол. США).з річних: 1439 грн. (180 дол. США) * 12 місяців = 17 300 грн. (2160 дол. США) ,не довівши належних правових підстав для задоволення вищевказаної суми.

Керуючись ст.ст. 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Інта ОСОБА_5 Росія, що проживає по АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , у порядку виконання договору позики від 22 вересня 2008 року, заборгованість в розмірі 161 212 гривні; стягнути держмито в розмірі 1700 гривень та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, а всього стягнути 163 032 (сто шістдесят три тисячі тридцять дві ) гривні.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя: В.В.Безпрозванний