Єдиний унікальний номер № 616/745/19
Провадження № 2/616/23/20
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
„14» січня 2020 року Великобурлуцький районний суд
Харківської області
в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.
за участю секретаря ЛОГВІНОВОЇ М.В.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача не з`явився,
Справа № 616/745/19,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук справу за позовом ОСОБА_2 до територіальної громади Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області в особі Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до територіальної громади Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області в особі Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 . Після смерті батька залишилось майно, яке дісталось померлій особі після смерті його батька, а діда позивача - ОСОБА_5 за заповітом, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 Згідно заповіту, зареєстрованого за номером 135 від 19 жовтня 2001 р., секретарем Андріївської сільської ради зазначено, що все майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати ОСОБА_5 на день його смерті і на що він взагалі за законом буде мати право заповідає своєму синові ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя не оформив та не отримав свідоцтво про право власності на майно за заповітом, а саме: на земельну ділянку площею 5,1329 га., кадастровий номер 6321480500:01:000:0160, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, яка належала ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після смерті батька позивач, як спадкоємець першої черги, звернувся до Четвертої Харківської державної нотаріальної контори для оформлення спадщини, де була відкрита спадкова справа № 125/2013 відповідно до якої він прийняв спадщину, як син спадкодавця.
Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 26.10.2018 року Четвертої Харківської державної нотаріальної контори згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 53831182 від 26.10.2018 р., після ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкова справа не заводилась, свідоцтво про право на спадщину не видавалось. За таких обставин, ОСОБА_3 позбавлений можливості отримати вищезазначене майно, як спадкоємець першої черги, а тому вимушений звернутися до суду з позовом про визнання за ним права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.09).
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав та просив їх задовольнити, виходячи з обставин, викладених ним в позовній заяві та в судовому засіданні, просив суд ухвалити рішення про задоволення вимог, що зазначені у позові.
Представник відповідача Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області в судове засідання не з`явився, проте Андріївський сільський голова Шевченко М.Д. надав до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити без представника сільської ради та прийняти законне рішення (а.с.82).
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтями 1217, 1258 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Частиною 3 статті 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населений пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
У судовому засідання встановлено наступне.
Відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 13.11 2018 р. ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).
За час свого життя ОСОБА_5 склав заповіт, посвідчений 19 жовтня 2001 року секретарем Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області Савченко Н.О. та зареєстрований в реєстрі за № 135 згідно якого все його майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він взагалі за законом буде мати право він заповів своєму синові ОСОБА_4 Цей заповіт на день смерті ОСОБА_5 не змінено і не відмінено (а.с.14).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11 січня 2005 р., виданого виконкомом Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.15).
За довідкою від 20.09.2018 р. за вих. № 02-24/822, яку видав виконком Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно був зареєстрований і проживав в селі Стецьківка Великобурлуцького району Харківської області один (а.с.16).
Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р2 № 784665 ОСОБА_5 є власником земельної ділянки, площею 5,1329 га. розташованої на території Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 6321480500:01:000:0160 (а.с.17).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 23 вересня 1980 року ОСОБА_3 є сином ОСОБА_4 (а.с.19).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 18 вересня 2012 р., виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.18).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 16 червня 1984 року ОСОБА_4 є сином ОСОБА_5 (а.с.20).
Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26 жовтня 2018 р. Четвертої Харківської державної нотаріальної контори Скибі Г.М. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на будь-яке майно, яке належало ОСОБА_5 та яке він заповів сину ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що на час відкриття спадщини ОСОБА_4 не був зареєстрований разом із батьком ОСОБА_5 за його адресою та не подав заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк до нотаріальних органів.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 2 ст.16 ЦК України встановлено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Отже, особа може скористатись не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який здатен захистити інтереси власника суб`єктивного права та припинити їх порушення на майбутнє або усунути загрозу його порушення.
За приписами статей 1218, 1220, 1225 ЦК України - до спадкоємця в порядку спадкування переходять майнові права, у тому обсязі, як вони були наявними у спадкодавця, і у тому правовому стані, в якому вони існували на день відкриття спадщини, тобто на день смерті спадкодавця.
Згідно до вимог ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірне, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, до спадкоємця в порядку спадкування переходить право власності лише на таке майно спадкодавця, яке вже йому належало на праві власності на день його смерті, тобто на таке майно, яке вже було набуте спадкодавцем у власність у встановленому законом порядку, і відносно якого визначена законом процедура набуття права власності була доведена до логічного завершення, в тому числі з урахуванням положень закону про державну реєстрацію таких прав або правочинів (залежно від часу набуття майна у власність).
Відповідно до ст.116 ЗК України набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно ст.80 та ч.1 ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.
Згідно ст.125 ЗК України, право власності та право користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Згідно ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (норми закону в редакції, актуальній на час виникнення правовідносин).
Виходячи з вимог закону, яким врегульовано порядок набуття земельної ділянки громадянином у власність, враховуючи визначену в ст.ст.116,118, 123 ЗК України процедуру передачі земельної ділянки у власність громадян одного заповіту не достатньо для набуття земельної ділянки громадянином у власність. Для набуття земельної ділянки у власність громадянинові (у даному випадку ОСОБА_4 при житті) необхідно було ініціювати дане питання перед відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування (в залежності від місця розташування земельної ділянки та її цільового призначення), у спосіб і в порядку, визначеному земельним законодавством.
При з`ясуванні даних обставин вказаної процедури спадкодавцем чи іншою особою за її дорученням при житті спадкодавця не було пройдено і не було розпочато. Виходячи з цього та з відомостей, зазначених в постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26 жовтня 2018 р. Четвертої Харківської державної нотаріальної контори, а також враховуючи відсутність будь-яких документів, які б свідчили про виконання спадкодавцем при житті вказаної процедури набуття у власність земельної ділянки на основі державного акту на право приватної власності на землю, який був наявним у спадкодавця, - суд дійшов висновку, що спадкодавець ОСОБА_4 при житті, маючи право на земельну ділянку, не набув право власності на зазначену земельну ділянку.
Таким чином, оскільки станом на день смерті спадкодавець ще не набув у визначеному законом порядку права власності на вказану земельну ділянку, то на неї спадкоємцем в порядку спадкування не може бути набуте право власності.
У даному ж випадку спадкодавець навіть не розпочав такої процедури набуття земельної ділянки у власність, не набув права власності на день смерті, і тому за позивачем не може бути визнано право власності на вказану ним у позовній заяві земельну ділянку, в тому числі і з зазначених ним підстав: в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 .
Будь-яких інших доказів на підтвердження того, що спадкодавець при житті вже отримав дану земельну ділянку у власність (набув її у власність) і станом на день його смерті спадкодавець був власником цієї земельної ділянки позивач суду не надав, а з наданої постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26 жовтня 2018 р. Четвертої Харківської державної нотаріальної контори встановлено інше.
Відповідно до пункту 3.5. Вищого спеціалізованого суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 - спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
При цьому суд враховує, що обов`язок по наданню доказів за законом покладається на позивача, і що суд встановлює обставини виключно на підставі поданих сторонами доказів і не збирає їх за власною ініціативою.
Суд також враховує, що за приписами ст.ст.12, 13 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, і не може виходити за їх межі, а інших позовних вимог позивач у цій справі не заявив.
Таким чином, в межах заявлених позовних вимог і виходячи з наданих суду доказів, суд робить висновок, що позивач не довів належності вказаного майна спадкодавцю на праві власності, і не довів наявності підстав для визнання за позивачем права власності на вказане майно (земельну ділянку) в порядку спадкування. Позов задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 1 045 грн 78 к. У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог суд відповідно до ст.141 ЦПК України відмовляє у стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 7, 12 , 13 , 76 , 81 , 89 , 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України , районний суд,-
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до територіальної громади Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області в особі Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст.358 цього Кодексу.
Позивач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець м. Харків , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , паспорт серія НОМЕР_6 виданий Орджонікідзевський РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 13 листопада 1996 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Територіальна громада Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області в особі Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, місце знаходження: вул. Шкільна, буд.1, с. Андріївка, Великобурлуцький район, Харківська область, код ЄДРПОУ: 04399217.
Судове рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, в судовому засіданні 14 січня 2020 року, проголошено його вступну та резолютивну частини.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 21 січня 2020 року.
Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду
Харківської області М.І.РИКОВ
Суд | Великобурлуцький районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2020 |
Оприлюднено | 09.02.2020 |
Номер документу | 87443782 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Великобурлуцький районний суд Харківської області
Риков М. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні