Рішення

від 03.02.2020 по справі 160/12616/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 року Справа № 160/12616/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд. у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Енерго-Монтаж" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

13.12.2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Енерго-Монтаж» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області в особі Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.11.2019 р. №1324000/42808389, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 21.08.2019 р. та №1323999/42808389 від 06.11.2019 р., яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 5 від 30.08.2019 р.;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 4 від 21.08.2019 р. та № 5 від 30.08.2019 р., що складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Енерго-Монтаж» , датою їх фактичного отримання;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Енерго-Монтаж» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Енерго-Монтаж» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати ДПС України надати в 30-денний строк з дня набрання законної сили рішення суду звіт про його виконання;

- зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області надати в 30-денний строк з дня набрання законної сили рішення суду звіт про його виконання.

Обґрунтування позову полягає у незгоді позивача з вищезазначеними рішеннями, який вважає їх такими, що прийняті з порушенням приписів податкового законодавства України, оскільки платник податків не відповідає жодному з критеріїв ризиковості, а відмова в реєстрації податкових накладних є безпідставною, здійсненою без врахування та дослідження наданих ТОВ Дніпро-Енерго-Монтаж до пояснень первинних документів через, що рішення контролюючого органу є протиправними та підлягають скасуванню. Позивач вважає, що належної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв Державної фіскальної служби України згідно листа № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 р. протокольне рішення відповідача 1 не містить. Натомість, будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено. Фактично, відповідачем 1 прийнято оскаржуване рішення без матеріалів, які б свідчили про наявність підстав віднесення позивача до переліку ризикових платників податків. Вважає, що поновлення порушених прав підприємства можливе шляхом зобов`язання податкового органу виключити позивача з реєстру ризикових та зареєструвати податкові накладні, реєстрацію яких було зупинено. Також позивач просить вжити заходи контролю за виконанням судового рішення, прийнятого за наслідками розгляду справи.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали справи №160/12616/19 передані до розгляду судді Віхровій В.С.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС Україна) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 р. відкрито спрощене провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у судове засідання на 15.01.2020 р. об 11:00 год.

У судове засідання 15.01.2020 р. прибули представники сторін.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якого просить у задоволенні позову відмовити та вказує, що підставою відмови в реєстрації податкових накладних стало не надання платником податків документів щодо офісного, складського приміщення, інформації та первинні документи щодо постачальників, від яких здійснено придбання матеріалів (труби), які використано, чи буде використано при наданні комплексу робіт з реконструкції головного корпусу ТОВ Збагачувальна фабрика Свято-Варварівська .

Також, представником відповідача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових пояснень по справі.

Представник позивача повідомив про отримання примірника відзиву на позовну заяву.

Для надання додаткових доказів по справі суд оголосив перерву у судовому засіданні до 03.02.2020 р.

У судове засідання 03.02.2020 р. прибули представники позивача та відповідача 1.

З огляду на відсутність підтверджень своїх повноважень згідно вимог ст. 55 КАС України (у редакції з 01.01.2020 р.), представник відповідача 1 не був допущений до участі у судовому засіданні.

Відповідач 2 явку свого представника не забезпечив, правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Враховуючи законодавчо визначені гарантії щодо розгляду справи належним судом у розумний строк, а також те, що суду надано достатньо часу для подання сторонами у справі доказів в обґрунтування та заперечення позову, вжито усі необхідні заходи щодо реалізації прав осіб на доступ до правосуддя і судовий захист, та у зв`язку із тим, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

На виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Енерго-Монтаж» були складені на адресу ПП Завод Металомонтаж податкові накладні № 4 від 21.08.2019 р. на загальну суму 250000,00 грн., в т.ч. ПДВ 41666,67 грн., № 5 від 30.08.2019 р. на загальну суму 138578,40 грн., в т.ч. ПДВ 23096,40 грн. в межах здійснення господарських відносин за Договором підряду №670 ОФ-2 від 06.05.2019 р.

Згідно наданого до матеріалів справи Витягу з Протоколу Комісії №2 від 03.09.2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Енерго-Монтаж» включено до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як таке, що відповідає критеріям ризиковості.

13.09.2019 р. вказані податкові накладні були подані для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанцій №1 від 13.09.2019 р. до кожної ПН, вказано, що реєстрація податкової накладної зупинена відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України.

В якості підстави зупинення вказано: ПН/РК відповідає пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

За наслідками розгляду документів підприємства, надісланих 04.11.2019 р. №1 Комісією Головного управління ДПС України в Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були прийняті рішення, якими у реєстрації податкових накладних було відмовлено: №1324000/42808389 від 06.11.2019 р. щодо ПН №4 від 21.08.2019 р., №1323000/42808389 від 06.11.2019 р. щодо ПН №5 від 06.11.2019 р.

У вказаному рішенні зазначено про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН з причин ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Інші підстави відмови у спірних рішеннях не казані.

Досліджуючи вказані рішення на предмет їх відповідності закону, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 №1246 (надалі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить п.201.16 ст. 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (надалі - Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) передбачено, що цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Судом встановлено, що ТОВ Дніпро-Енерго-Монтаж (код ЄДРПОУ 42808389) є юридичною особою, яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 42808389, адреса 49000, м.Дніпро, вул. Гоголя, буд. 15, корпус В4, група 11, офіс 15.

Видами економічної діяльності ТОВ Дніпро-Енерго-Монтаж є: код КВЕД 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (основний); код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; код КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування; код КВЕД 41.10 Організація будівництва будівель; код КВЕД 42.21 Будівництво трубопроводів.

В межах здійснення господарської діяльності позивач використовує орендоване ним нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: 49051, м. Дніпро, вул. Комісара Крилова, 2, загальною площею 160 кв.м. на підставі Договору оренди № 24/04/19А від 24.04.2019 р., укладеного із ПП Завод Металомонтаж .

У спірному періоді, а саме у третьому кварталі 2019 року у ТОВ Дніпро- Енерго-Монтаж працювало 13 працівників за трудовими договорами та 1 особа за цивільно - правовим договором.

06.05.2019 р. між ТОВ Дніпро-Енерго-Монтаж (субпідрядник) та ПП Завод металомонтаж (генпідрядник) було укладено Договір № 670 ОФ-2, за умовами якого генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується на власний ризик виконати в порядку та на умовах визначених даним договором будівельно - монтажні та інші види робіт. Договір укладено на виконання Договору генпідряду № 670 ОФ від 08.04.2019 р. між ТОВ Збагачувальна фабрика Свято - Варварівська (замовник) та ПП Завод Металомонтаж (генпідрядник).

В п. 1.3 Договору № 670 ОФ-2 від 06.05.2019 р. сторони визначили, що ТОВ Дніпро- Енерго-Монтаж (субпідрядник) виконує роботи на території замовника - ТОВ Збагачувальна фабрика Свято - Варварівська , розташованого за адресою: Донецька область, Покровський район, с. Сергіївка (Сергіївська с/р), провулок Верхній.

В Додатковій угоді № 1 від 06.05.2019 р. до Договору № 670 ОФ-2 від 06.05.2019 р. ТОВ Дніпро-Енерго-Монтаж (субпідрядник) та ПП Завод Металомонтаж (генпідрядник) погодили, що ТОВ Дніпро-Енерго-Монтаж приймає на себе зобов`язання виконати комплекс робіт по реконструкції головного корпусу ТОВ Збагачувальна фабрика Свято - Варварівська у зв`язку з розширенням фронту зливної флотації 1 - й етап погоджений в проектно - кошторисній документації, розробленій ТОВ Інноваційні технології Вуглезбагачення (шифр проектів 446ОФ-018-ТК, 446ОФ-018-ТХ, 30-1/18-018-АТХ1). Комплекс робіт включає виготовлення, монтаж, випробування, нанесення лакофарбових матеріалів, підготовчих робіт згідно ППР (а також інші супутні роботи) по монтажу трубопроводу, нестандартного обладнання та вимірювальних приладів, які виконуються із матеріалів ТОВ Дніпро-Енерго-Монтаж , матеріалів ПП Завод Металомонтаж та ТОВ Збагачувальна фабрика Свято - Варварівська .

В п. 7 Додаткової угоди визначено, що місце виконання робіт: Україна, Донецька область, Покровський район, с. Сергіївка (Сергіївська с/р), провулок Верхній, 16 Будівля головного корпусу (інв. № 10300014) та провулок Верхній, 40 Будівля компресорної станції (інв. № 10300031).

Згідно з п. 1 Додаткової угоди рівень договірної ціни складає 10 342 514,82 грн. з ПДВ. Вартість робіт за додатковою угодою є твердою та погоджена сторонами, зокрема шляхом підписання Додатку № 1 до Додаткової угоди № 1 до Договору № 670 ОФ-2 від 06.05.2019 р. під назвою Зведений кошторисний розрахунок на загальну суму 10 342 514,82 грн. з ПДВ.

ТОВ Дніпро-Енерго-Монтаж (субпідрядник) та ПП Завод Металомонтаж (генпідрядник) погоджено та затверджено в Додатку № 2 до Додаткової угоди № 1 до Договору № 670 ОФ-2 від 06.05.2019 р. графік виконання робіт по реконструкції головного корпусу ТОВ Збагачувальна фабрика Свято - Варварівська (замовника).

Позивач відповідно до діючої ліцензії № 26-Л від 14.05.2019 р. виданої Державною архітектурно - будівельною інспекцією України має право виконувати роботи із провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками (СС2, ССЗ), перелік яких визначено в Додатку до ліцензії, характер і вид яких в повній мірі відповідає роботам виконуваним ТОВ Дніпро-Енерго-Монтаж згідно умов Договору № 670 ОФ-2 від 06.05.2019 р.

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди № 1 до Договору № 670 ОФ-2 від 06.05.2019 р. ПП Завод Металомонтаж здійснює авансовий платіж на поточний рахунок ТОВ Дніпро-Енерго-Монтаж необхідний для придбання субпідрядником товарно - матеріальних цінностей для фактичного виконання робіт в розмірі 7 034 148,00 грн з ПДВ в чотири етапи:

- 1 етап (трубопровідна арматура та фасонні вироби нержавіючі) - 2195372,00 грн. з ПДВ;

- 2 етап (труби і фасонні вироби вуглеводні) - 2 113 645,00 грн. з ПДВ;

- З етап (труби нержавіючі) -2 247 721,00 грн. з ПДВ;

- 4 етап (інші матеріали) - 477 410,00 грн. з ПДВ.

В ході судового розгляду встановлено, що станом на поточну дату ПП Завод Металомонтаж сплачено ТОВ Дніпро-Енерго-Монтаж авансовий платіж частково, а саме в розмірі 4 745 966,26 грн. з ПДВ, що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків від 22.10.2019 р. Отримання позивачем грошових коштів, в якості авансового платежу підтверджується, зокрема, платіжними дорученнями № 147 від 21.08.2019 р. на суму 250 000,00 грн.; № 182 від 30.08.2019 р. на суму 45 699,36 грн. та № 2750 від 30.08.2019 р. на суму 92 879,04 грн.

Суми ПДВ за даними операціями були включені до складу податкових зобов`язань відповідних періодів, про що свідчить податкова звітність підприємства.

До суду долучено первинну документацію підприємства за спірною угодою, реквізити яких наведені вище.

Недоліків складання первинної документації відповідачами не вказані та суд таких недоліків не встановив.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено наявність у позивача необхідних засобів, трудових ресурсів (штатного персоналу), належну матеріально-технічну базу для реального виконання обумовлених умовами Договору робіт/послуг.

Як було встановлено судом, відповідно до повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 від 04.11.2019 р. позивачем надані пояснення та долучені документи для підтвердження здійснення господарських операцій по спірним податковим накладним.

Документи у кількості додатків - 9 були доставлені та прийняті податковим органом, проти чого заперечень під час розгляду справи не надходило, з огляду на що подання пояснень з додатками вказаним повідомленням не є спірним.

За приписами пункту 2 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у пункті 3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (надалі - Порядок №117).

За положеннями пункту 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Як встановлено пунктом 6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку №117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом №144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії). Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п.1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , та оформлюється протоколом. До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок як платників з ознаками ризиковості. У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1-1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2). У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п.1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій. Якщо суб`єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1-1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п.1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії. Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок з використанням ЕЦП голови Комісії. Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок згідно з п.1.6 Критеріїв.

У Листі Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податку , зокрема, зазначено: 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС. .

Згідно з пунктом 12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положеннями пункту 13 Порядку №117 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Так, відповідачем 1 не надано до суду, згідно з п.1.6 Критеріїв будь-яких матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку, іншої інформації, що розглядалась Комісією, яка згідно Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків обов`язково додається до протоколу засідання Комісій.

Контролюючий орган зобов`язаний у квитанції та Протоколі засідання комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений п.п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку достатній для віднесення платника податків до відповідного переліку як такого, що відповідає критеріям ризиковості, та зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, ані квитанції, ані матеріали справи вцілому не містять документів, в яких наведено належне обґрунтування віднесення позивача до підприємств, які відповідають критеріям ризиковості.

Крім того, суд звертає увагу, що Критерії ризиковості платників податків на час здійснення господарських відносин існували у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податків , не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України та не зареєстровані в Міністерстві фінансів України.

На час виникнення спірних відносин критерії ризиковості у такому ж самому вигляді визначені у листі №1262/99-99-29-05-01-01 від 07.08.2019 р.

Державна регуляторна служба у листі від 19.04.2018 р. № 3890/0/20-18 зазначила, що проекти таких документів обов`язково необхідно погоджувати, а листи мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм. ДФС наголосила на необхідності проведення регуляторних процедур, які відносно листів ДФС проведені не були.

Таким чином, листи міністерств, не є нормативно-правовими актами та мають суто інформаційний характер.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З викладеного слідує висновок, що позивач не міг самостійно виконати вимоги суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Крім того, факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Згідно наданого до матеріалів справи Витягу з Протоколу Комісії №2 від 03.09.2019 р. за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання та схеми руху роботи підприємств, враховуючи інформацію відповідного структурного підрозділу, отриману в межах Алгоритму дій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Енерго-Монтаж» включено до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як таке, що відповідає критеріям ризиковості.

Згідно Інформаційної довідки щодо включення до переліку ймовірно ризикових (Додаток 1 до Алгоритму) ТОВ «Дніпро-Енерго-Монтаж» :

основний вид діяльності (фактичний): монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування;

платник ПДВ з: 01.03.2019 р.;

чисельність працівників: 1 особа;

основні фонди (тис.грн.): інформація відсутня;

наявність земельних ділянок (та): інформація відсутня;

відомості про об`єкти оподаткування (ф.20-ОПП): інформація відсутня.

Згідно даних ЄРПН, податкові зобов`язання ТОВ ДНІПРО-ЕНЕРГО- МОНТАЖ (42808389) сформовані за рахунок реалізації наступних послуг: Комплекс робіт з Реконструкції головного корпусу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬЮ ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА СВЯТО-ВАРВАРІВСЬКА у зв`язку з розширенням фронту зливної флотації їй етап. Згідно Договору №670 ОФ-2 від 06.05.2019 року, монтажні роботі технологічних трубопроводів, технологічного обладнання та автоматизації технології виробництва.

Платником ТОВ ДНІПРО-ЕНЕРГО-МОНТАЖ сформовано податковий кредит за рахунок придбання наступних товарів та послуг: відводи, труби оренда вишки-тури 2*2(м), виконання робіт з монтажу технологічних трубопроводів, муфта, напівзгін, різьба, фланець, трійник.

Підприємство ТОВ ДНІПРО-ЕНЕРГО-МОНТАЖ здійснює придбання великої кількості ТМЦ, що потребують застосування особливих умов і транспортування та зберігання. В подальшому реалізація ТМЦ відсутня.

Таким чином, ТОВ ДНІПРО-ЕНЕРГО-МОНТАЖ не має можливості забезпечити належні умови взаємовідносин у зв`язку з невідомою кількість працюючих осіб, відсутністю технічних чи технологічних можливостей, також через відсутність власних та орендованих основних фондів.

Націнка на реалізовані послуги складає 86,4 %.

Крім того повідомлено, що платник відповідає критеріям ризиковості платника податку та критеріям ризиковості здійснення операцій зареєстрованих в ДФС за №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019.

Обставини, зазначені в Інформаційній довідці були покладені як першочергові при прийнятті оскаржуваних рішень.

Суд зазначає, що інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах щодо ризиковості контрагентів позивача (Інформаційна довідка), не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, вона не є може слугувати доказом в розумінні процесуального Закону та носить виключно інформативний характер. Питання дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин між підприємствами можуть бути встановлені лише під час проведення документальних перевірок відповідно до п.п.75.1.2 п. 75.1 т. 75 Податкового кодексу України. Відомості щодо таких перевірок відсутні.

Процес зіставлення даних податкової звітності у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого фіскальний орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Однак, зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення фіскальним органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

За таких обставин, відповідно до норм податкового законодавства, висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку може бути зроблений контролюючим органом лише за результатами перевірки такого платника у порядку, визначеному главою 8 Податкового кодексу України. Відтак документування результатів перевірки платника податків фіскальний орган здійснює виключно у формі акта (якщо за результатами перевірки встановлені порушення) або довідки (якщо за наслідками перевірки порушень не встановлено).

Іншого порядку документування контролюючими органами результатів своєї діяльності щодо здійснення податкового контролю чинним законодавством не передбачено.

Отже, дані Інформаційної довідки, на яку робить посилання відповідач 1, як на підставу прийняття спірних рішень, не можуть слугувати доказами ризиковості платника податків при веденні його господарської діяльності.

Не можуть також братися судом до уваги доводи податкового органу, які не були покладені в основу спірних рішень. Так, у відзиві на позовну заяву в якості додаткових підстав для відмови позивачу в реєстрації ПН/РК вказані: не надання платником податків документів щодо офісного, складського приміщення, інформації та первинні документи щодо постачальників, від яких здійснено придбання матеріалів (труби), які використано, чи буде використано при наданні комплексу робіт з реконструкції головного корпусу ТОВ Збагачувальна фабрика Свято-Варварівська .

Проте, спірні рішення таких підстав для відмови в реєстрації ПН/РК в ЄРПН не містять.

Дослідивши первинну документацію підприємства в межах господарських відносин, що передували складанню спірних ПН/РК судом не встановлено об`єктивних ознак його ризиковості. Реальність господарських операції позивача із ПП Завод Металомонтаж підтверджуються належним чином складеними первинними документами: Договором №670 ОФ- 2 від 06.05.2019 р., Додатковою угодою № 1 до Договору № 670 ОФ-2 від 06.05.2019 р., зведеним кошторисним розрахунком по виконанню робіт на 1-му етапі реконструкції головного корпусу, Актом звірки взаєморозрахунків від 22.10.2019 р., графіком виконання робіт по реконструкції головного корпусу, платіжними дорученнями № 147 від 21.08.2019 р., №182 від 30.08.2019 р., №2750 від 30.08.2019 р., які в тому числі були направлені разом із повідомленням №1.

Також, суд звертає увагу, що долучена до Інформаційної довідки схема руху ПДВ не містить даних про пересорт товарів та/або невідповідність видів діяльності.

Вирішуючи спір по суті суд звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року Рисовський проти України , в п. 70 якого суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Згідно правової позиції Колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, сформованій у постанові від 25.10.2019 р. по справі №0340/1834/18 (провадження № К/9901/8458/19), з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, а конкретно зазначати відповідний підпункт, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної.

Така вимога є цілком обґрунтованою, оскільки від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. При цьому, тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічні за змістом висновки неодноразово викладалась Верховним Судом при розгляді подібних спорів (зокрема у постанові від 23 жовтня 2018 року по справі № 822/1817/18 та від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18), що вказує про формування сталої судової практики з даного питання.

В постанові Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.07.2019 р. по справі № 1740/2004/18 (провадження № К/9901/16048/19) було зазначено, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування і критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності, формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на Критерії ризиковості є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Судом встановлено, що оскаржувані рішення не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжують його неоднозначне трактування, що має наслідком неможливість реєстрації платником податку ПН/РК в ЄРПН.

З огляду на зазначене, недотримання відповідачем 1 принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних та не конкретизації переліку документів у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних призвело до правової невизначеності позивача, що позбавило його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створило передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Таким чином, рішення Комісії про включення позивача до реєстру ризикових, що сприяло прийняттю Рішень про відмову в реєстрації податкових накладних підлягають скасуванню, які такі що прийняті без додержання порядку.

Суд наголошує, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Положенням п.п. 19, 20 Порядку №1246, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження відповідного рішення суду).

У разі надходження рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).

Отже, чинним законодавством повноваження щодо реєстрації ПН після зупинення наразі покладені на Державну податкову службу.

Зокрема, в силу норм п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 цього Кодексу).

Враховуючи висновки суду про протиправність рішень податкового органу, для відновлення порушених прав платника податків, суд вважає обґрунтованими вимоги позовну в частині зобов`язання виключити підприємство з реєстру ризикових та зареєструвати спірні податкові накладні датою їх подання, що відповідатиме основним принципам здійснення судочинства.

Щодо вимог про зобов`язання відповідачів надати в 30-денний строк з дня набрання законної сили рішення суду звіт про його виконання суд зазначає, що підстави для задоволення таких вимог за наслідками розгляду даної справи відсутні.

Так, відповідно до .1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, положення статті 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб`єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що відповідачі будуть ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством строк та спосіб.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. theUnitedKingdom), пп.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, правомірність спірних рішень, перед судом не доведена.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

За результатами розгляду даної справи, сплачений судовий збір за подання даного позову у розмірі 7683,00 грн. (квитанція 0.0.1549102910.1 від 12.12.2019 р.) підлягає стягненню на користь позивача з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань відповідно до ст. 139 КАС України пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Енерго-Монтаж" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -задовольнити частково;

Визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області в особі Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.11.2019 р. №1324000/42808389, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 21.08.2019 р. та №1323999/42808389 від 06.11.2019 р., яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 5 від 30.08.2019 р.;

Зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 4 від 21.08.2019 р. та № 5 від 30.08.2019 р., що складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Енерго-Монтаж» , датою їх фактичного отримання;

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Енерго-Монтаж» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

Зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Енерго-Монтаж» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

В порядку розподілу судових витрат стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Енерго-Монтаж» документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 7684,00 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме :

5763,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;

1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.С. Віхрова

Згідно з оригіналом

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді Ю.Ю. Ковтун

03.02.2020

Рішення не набрало законної сили 03 лютого 2020 р.

Суддя В.С. Віхрова