УХВАЛА
13 жовтня 2020 року
Київ
справа №160/12616/19
адміністративне провадження №К/9901/22854/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі №160/12616/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Енерго-Монтаж" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Енерго-Монтаж" звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області в якому просив суд визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області в особі Комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06 листопада 2019 року №1324000/42808389, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №4 від 21 серпня 2019 року та №1323999/42808389 від 06 листопада 2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №5 від 30 серпня 2019 року; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №4 від 21 серпня 2019 року та № 5 від 30 серпня 2019 року, що складені Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Енерго-Монтаж", датою їх фактичного отримання; визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Енерго-Монтаж" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості; зобов`язати Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Енерго-Монтаж" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості; зобов`язати Державну податкову службу України надати в 30-денний строк з дня набрання законної сили рішення суду звіт про його виконання; зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області надати в 30-денний строк з дня набрання законної сили рішення суду звіт про його виконання.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року, позов задоволено частково.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області 02 вересня 2020 року звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку до Верховного Суду.
При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої та другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22 грудня 2005 року №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що додаткова постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року була розглянута в порядку письмового провадження. Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 01 серпня 2020 року, в той час, як касаційну скаргу до Верховного Суду заявником подано 02 вересня 2020 року, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.
Надаючи оцінку доводам викладеним у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною третьою статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктами 6 та 7 частини першої статті 167 КАС України серед загальних вимог до форми та змісту письмового клопотання встановлено, що таке клопотання повинно містити перелік документів та інших доказів (за наявності), що до нього додаються, а також інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Аналіз викладених положень КАС України дає підстави для висновку, що при зверненні до суду з письмовим клопотанням щодо вирішення певного питання заявник повинен надати відповідні докази (за наявності), які підтверджують викладені у клопотанні обставини.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу.
Зі змісту частин другої та третьої статті 329 КАС України вбачається, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі його пропуску з поважних причин, крім визначених законом випадків.
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
В обґрунтування підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги заявник посилається на те, що копія постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року надійшла на адресу податкового органу 10 серпня 2020 року, що підтверджується супровідним листом Третього апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року.
Проте, зазначені відповідачем підстави не можна вважати належними доказами того, що пропуск строку на касаційне оскарження відбувся з незалежних від його волі причин, оскільки номер та дата реєстрації вхідної кореспонденції самі по собі, не можуть свідчити про дату отримання рішення суду, а лише фіксують факт реєстрації кореспонденції суду в канцелярії податкового органу.
У даному випадку належними доказами факту отримання копії оскаржуваного судового рішення можуть бути докази такі як: поштовий конверт в якому оскаржувану постанову було направлено рекомендованим листом на адресу заявника з відтиском штемпелю відділення поштового зв`язку або довідка суду апеляційної інстанції про час направлення копії відповідного судового рішення на адресу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними, оскільки належних доказів, які б підтверджували поважність підстав пропуску такого строку суду не надано.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте, всупереч цим вимогам заявником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Так, згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - грудень 2019 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (в редакції чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру позивачу (юридичній особі) необхідно було сплатити 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну вимогу немайнового характеру, що складало 7684,00грн.
Отже, судовий збір, який Головному управлінню Державної податкової служби у Дніпропетровській області необхідно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 7684,00грн. х 200% = 15368,00грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код ЄДРПОУ: 38004897, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)". Призначення платежу: "
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження з доданням належних доказів, які б підтверджували поважність підстав пропуску такого строку та документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Керуючись статтями 121, 169, 248, 327, 329, 330, 332, 359 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі №160/12616/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Енерго-Монтаж" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
-------------------
-------------------
-------------------
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Р.Ф. Ханова
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.10.2020 |
Оприлюднено | 16.10.2020 |
Номер документу | 92201695 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Хохуляк В.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Віхрова Вікторія Станіславівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Віхрова Вікторія Станіславівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні