Рішення

від 03.02.2020 по справі 360/4198/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

03 лютого 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4198/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Секірської А.Г.,

за участю секретаря судового засідання Вакуленка А.В.,

представника позивача - Кононенко О.С., ордер серії КС № 591472;

представника відповідача - не прибув;

представника третьої особи - не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія до Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління ДФС у Луганській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

23.09.2019 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія (далі - позивач, ТОВ Агропромислова компанія ) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Ухвалою суду від 25.09.2019 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (т.1 арк.спр. 109.

04.10.2019 за вх. № 50568/2019 позивачем надано заяву про усунення недоліків позовної заяви (т.1 арк.спр. 112).

Ухвалою суду від 08.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стороні відповідача - ГУ ДФС у Луганській області, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (т.1 арк.спр. 1-2).

Ухвалою суду від 05.11.2019 клопотання представника позивача про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції повернуто без розгляду (т.1 арк.спр. 144-145).

Ухвалою суду від 12.11.2019 у задоволенні клопотання представника позивача про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено (т.1 арк.спр. 188).

Ухвалою суду від 13.11.2019 задоволено клопотання позивача про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції (т.1 арк.спр. 195).

Ухвалою суду від 15.11.2019 у задоволенні клопотання відповідача про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено (т.1 арк.спр. 201).

Ухвалою суду від 18.11.2019 роз`єднано позовні вимоги у самостійні провадження (т.1 арк.спр. 206-208).

Ухвалою суду від 19.11.2019 задоволено клопотання позивача про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції (т.2 арк.спр. 4).

Ухвалою суду від 26.11.2019 задоволено клопотання відповідача про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції (т.2 арк.спр. 15).

Ухвалою суду від 02.12.2019 продовжено загальний строк підготовчого провадження на тридцять днів (т.1 арк.спр. 29-30).

Ухвалою суду від 03.12.2019 задоволено клопотання представника позивача про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції (т.2 арк.спр. 37).

Ухвалою суду від 18.12.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції (т.2 арк.спр. 3).

Ухвалою суду від 19.12.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції (т.2 арк.спр. 144).

Ухвалою суду від 19.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (т.2 арк.спр. 148-149).

Ухвалою суду від 23.12.2019 задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (т.2 арк.спр. 159).

Ухвалою суду від 08.01.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (т.2 арк.спр. 174).

Ухвалою суду від 27.01.2020 задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (т.2 арк.спр. 198).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не згоден з податковим повідомленням - рішенням від 01.08.2019 № 0044921404 форми Р , оскільки відповідач визначив суму грошових зобов`язань з податку на прибуток з порушенням норм матеріального права. Так, в ході перевірки встановлено, що підприємством начебто завищено значення рядка 2050 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва на загальну суму 740 000,00 грн за 2017 рік шляхом віднесення на собівартість реалізованих товарів, робіт, послуг, витрат понесених на ремонт власного об`єкту .

Безпідставність віднесення вказаних до складу витрат і собівартості робіт податковим органом обґрунтовується твердженням, що фактично ці роботи є поліпшенням основних засобів, а відтак суми витрат, понесених за наслідком їх виконання, для цілей податкового та бухгалтерського обліку є капітальними інвестиціями, і не включаються до собівартості наданих послуг. Отже, в ході перевірки встановлено завищення собівартості готової продукції (товарів, робіт, послуг) на суму 740 000,00 грн за 2017 рік, що, на думку перевіряючих, призвело до порушення п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, пунктів 10-16 П(С)БО 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.12.1999 № 318 та пунктів 14, 15 П(С)БО 7 Основні засоби та збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 166 500,00 грн.

ТОВ Агропромислова компанія в перевіряємому періоді здійснювало ремонтно - будівельні роботи на власному об`єкті - склад с. Тарасівка, вул. Жовтнева, 1-а. Рішення щодо виду ремонту та його мети, як то підтримання об`єкта в робочому стані та інше, приймає керівник підприємства. Всі документи бухгалтерського обліку про проведення ремонту складу у с. Тарасівка складені у відповідності до статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні під час здійснення господарської операції та надані до перевірки, а саме - дефектний акт від 31.12.2017, відомість ресурсів до локального кошторису № 02-01 по зазначеному об`єкту, акт приймання виконаних будівельних робіт від 31.12.2017 № 12311 за формою КБ-2В, відомість ресурсів до акта № 12311 від 31.12.2017, локальний кошторис на будівельні роботи № 02-01 та інші.

У бухгалтерському обліку заходи на поліпшення та ремонт основних засобів можуть відображатися по-різному. Насамперед, враховується чи приведуть вони до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта.

За змістом положень пунктів 14, 15 П(С)БО 7 Основні засоби , якщо здійснюється поліпшення об`єкта основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання цього об`єкта, первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта, а такі витрати визнаються капітальними інвестиціями.

Якщо проводиться ремонт об`єкта основних засобів для підтримання об`єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, то понесені на його здійснення витрати згідно з пунктом 15 П(С)БО 7 Основні засоби включаються до складу витрат.

Відмежовування поняття поліпшення від інших ремонтів з метою здійснення бухгалтерського обліку базується на критерії збільшення економічних вигод, у порівнянні з первісною вартістю, що є предметом професійного судження керівництва підприємства.

Реалізація положень пункту 15 П(С)БО 7 Основні засоби можлива після закінчення поліпшення (реконструкції, модернізації) та належного оформлення цього юридичного факту. Тому виконані роботи є ремонтом основних засобів, а не їх поліпшенням, крім того, підприємством самостійно ідентифіковано суми коштів та відображено їх належним чином у бухгалтерському обліку як виробничі витрати.

Податковим органом в акті перевірки не встановлено обставин, які б свідчили про протиправне здійснення позивачем формування первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, проведені роботи фактично не були будівництвом і спрямовані не на зростання очікуваного терміну корисного використання об`єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об`єктом, а на підтримання об`єктів (основних засобів) у робочому стані, відтак, висновок контролюючого органу про безпідставне віднесення підприємством до складу витрат коштів, витрачених на ремонт основних засобів, є безпідставним.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 822/2403/17 та від 28.02.2018 у справі № 821/1496/16.

На підставі викладеного представник позивача просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.08.2019 № 0044921404 форми Р , яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 166 500,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в уточненій позовній заяві та відповіді на відзив від 18.11.2019 за вх. № 57149/2019 (т. 1 арк.спр. 244-246), зазначила, що проведені роботи фактично не були будівництвом або поліпшенням , і спрямовані не на зростання очікуваного терміну корисного використання об`єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об`єктом, а на підтримання об`єктів (основних засобів) у робочому стані, відтак, висновок контролюючого органу про безпідставне віднесення позивачем до складу витрат коштів, витрачених на ремонт основних засобів, є безпідставним.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (т.2 арк.спр. 190), причини неявки суду не повідомив, надав відзив від 11.11.2019 за вх. № 56117/2019 (т.1 арк.спр. 190-211), в якому позовні вимоги не визнав з огляду на таке.

На акт перевірки від 01.04.2019 № 333/26-15-14-04-03/31531059 платником подано заперечення від 21.04.2019 № 04211, за результатами розгляду яких прийнято рішення про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Агропромислова компанія з питань, що стали предметом оскарження, про що позивачу надано відповідь листом від 06.05.2019 № 83678/10/26-15-14-04-03-14.

На підставі направлень від 23.05.2019 за № 892/26-15-14-04-03, № 893/26-15-14-04-03, № 1107/26-15-42-08, виданих ГУ ДФС у м. Києві, та відповідно до п.п.78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 22.05.2019 № 6731 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Агропромислова компанія з питань, що є предметом оскарження, за результатами якої виявлено порушення вимог податкового законодавства, відображені в акті перевірки від 07.06.2019 № 569/26-15-14-04-03/31531059.

Перевіркою встановлено, що ТОВ Агропромислова компанія в перевіряємому періоді здійснювало ремонтно - будівельні роботи (власними силами) на власному об`єкті - склад с. Тарасівка, вул. Жовтнева, 1-а. По об`єкту до перевірки надано дефектний акт від 31.12.2017, відомість ресурсів до локального кошторису № 02-01, акт приймання виконаних будівельних робіт від 31.12.2017 № 12311 за формою КБ-2в, відомість ресурсів до акта від 31.12.2017 № 12311, локальний кошторис на будівельні роботи № 02-01.

Зазначені документи щодо проведених ремонтно - будівельних робіт по об`єкту Склад с. Тарасівка, вул. Жовтнева, 1-а оформлені відповідачем згідно встановлених форм Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 (зі змінами).

Наведені в документах найменування робіт не свідчать про демонтаж старого обладнання, ремонтні роботи або роботи по заміні засобів та комплектуючих, які входять до складу основного засобу товариства. Обсяг і характер робіт, зазначених у дефектному акті, акті приймання виконаних будівельних робіт від 31.12.2017 № 12311 за формою КБ-2в та інших первинних документах, свідчать про проведення ТОВ Агропромислова компанія саме робіт з модернізації, добудови та реконструкції по об`єкту Склад с. Тарасівка, вул. Жовтнева, 1-а , які призвели до збільшення первісного очікуваних вигід від використання зазначеного основного засобу та строку корисного використання.

В бухгалтерському обліку зазначені господарські операції відображені в регістрах бухгалтерського обліку за наступною кореспонденцією рахунків:

Дт91 Загальновиробничі витрати Кт205 Будівельні матеріали

Дт23 Виробництво Кт91 Загальновиробничі витрати

Дт90 Собівартість реалізації виробництва Кт23 Виробництво

Згідно регістру бухгалтерського обліку картки - рахунку 91 Загальновиробничі витрати сума придбаних, списаних у виробництво та включених до собівартості будівельних матеріалів становить 2017 рік - 740 000 грн.

П.п. 1.1 п.1 Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 (зі змінами), визначено, що даний стандарт установлює основні правила з визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об`єктів інженерно - транспортної інфраструктури, а також реставрації пам`яток архітектури та містобудування.

Наказом Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства від 17.05.2005 № 76 Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій наведено визначення ремонту будинку (будівлі та споруди), поточного ремонту будівель і споруд, капітального ремонту будівель і споруд, реконструкції жилого будинку.

Улаштування основи під фундамент, улаштування бетонних фундаментів, улаштування цементної стяжки, мурування стін із бутового каменю без облицювання при висоті поверху до 4 м, прокладання кабелю перерізом до 6 мм2 на скобах та інші роботи, виконані платником по об`єкту, ніяк не можна класифікувати та віднести до витрат на підтримання об`єкту в робочому стані та проведення поточного ремонту в розумінні пункту 14, 15 наказу Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , наказу Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства від 10.08.2004 № 150 Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд та наказу Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства від 17.05.2005 № 76 Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій .

За своїми характером та суттю проведені роботи відповідно до затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства від 10.08.2004 № 150 переліку послуг, які відносяться до капітального ремонту будинків і споруд, є саме роботами з модернізації, добудови, реконструкції та капітального ремонту по основних засобах, які призвели до збільшення первісно очікуваних вигід від використання зазначених основних засобів та строку корисного використання об`єктів (в тому числі збільшення строку його корисної експлуатації).

Отже, на порушення п.14, 15 наказу Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , п. 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати від 31.12.1999 № 318, п.44.2 ст. 44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, позивачем завищено значення рядка 2050 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва на загальну суму 740 000 грн, в тому числі за 2017 рік на суму 740 000 грн.

За період з 01.01.2016 по 31.12.2017 ТОВ Агропромислова компанія задекларовано фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у Фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з 01.01.2016 по 31.12.2017 у загальній сумі 92 800 грн (за 2016 рік - 24100 грн, за 2017 рік - 68700 грн).

Перевіркою повноти декларування показників рядка 02 декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 встановлено їх заниження у загальній сумі 740 000 грн, в тому числі за 2017 рік - 740 000 грн.

З посиланням на норми Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства від 17.05.2005 № 76, Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства від 10.08.2004 № 150, представник відповідача зазначила, що фактично роботи (ремонти) є поліпшенням основних засобів, а відтак суми витрат, понесених за наслідком їх виконання для цілей податкового та бухгалтерського обліку є капітальними інвестиціями, і не включаться до собівартості наданих послуг.

На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-77 КАС України, суд дійшов наступного.

До спірних правовідносин застосовуються положення Податкового кодексу України в редакціях, чинних на дату подання декларацій платником та на дату вчинення контролюючим органом оскаржуваних дій.

Судом установлено, що товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія , код ЄДРПОУ 31531059, зареєстровано як юридична особа 20.06.2001, 04.07.2005, № запису 1 382 120 0000 004822, місцезнаходження: 92144, Луганська область, Троїцький район, с. Тарасівка, вул. Польова, буд. 17, станом на дату розгляду справи перебуває на обліку в Троїцькій ДПІ Сватівське управління ГУ ДПС у Луганській області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 08.10.2019 за вх. № 1005824450 (т.1 арк.спр. 123-126).

15.02.2019 ГУ ДФС у м. Києві видано наказ № 1989 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Агропромислова компанія , яким вирішено на підставі ст.ст.20, 77, 82 Податкового кодексу України, Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ Агропромислова компанія з 04.03.2019 тривалістю 10 робочих днів, з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.12.2018 та іншого законодавства за відповідний період (т.2 арк.спр. 59).

01.04.2019 відповідачем складено Акт № 333/26-15-14-04-03/31531059 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Агропромислова компанія податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.12.2018 та іншого законодавства за відповідний період (т.2 арк.спр. 61-99).

22.04.2019 за вх. № 87869/10/54 до ГУ ДФС у м. Києві надійшли заперечення ТОВ Агропромислова компанія від 01.04.2019 № 04211 на акт перевірки від 01.04.2019 № 333/26-15-14-04-03/31531059 (т.2 арк.спр. 100-112) з проханням переглянути висновки акта, та з доданими первинними документами згідно із реєстром на 2837 арк (т.2 арк.спр. 113-114).

06.05.2019 за № 83678/10/26-15-14-04-03-14 ГУ ДФС у м. Києві направлено на адресу ТОВ Агропромислова компанія лист Про результати розгляду заперечень , в якому зазначено, що розглянувши заперечення платника, у зв`язку із необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки, керуючись п. 44.7, ст. 44, п.86.7 ст. 86 Кодексу та у відповідності до п.п.78.1.5 п.78.1 ст. 78 Кодексу, буде проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ Агропромислова компанія з питань, що стали предметом оскарження (т.2 арк.спр. 115-118), який отримано 10.05.2019 (т.2 арк.спр. 119).

22.05.2019 ГУ ДФС у м. Києві прийнято наказ № 6731 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Агропромислова компанія , відповідно до якого на підставі п.п.78.1.5. п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України у зв`язку з поданням ТОВ Агропромислова компанія заперечень від 21.04.2019 № 04211 (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 22.04.2019 за № 87869/19/ЗП) до акта перевірки від 01.04.2019 № 333/26-15-14-04-03/315331059 та додаткових документів вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Агропромислова компанія з 23.05.2019 по дату завершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів; перевірку провести з питань, що стали предметом оскарження; підстава - доповідна записка Департаменту аудиту від 20.05.2019 № 3818/26-15-14-04-03 (т.1 арк.спр. 211).

23.05.2019 ГУ ДФС у м. Києві видано направлення № 892/26-15-14-04-03, № 893/26-15-14-04-03 на проведення з 23.05.2019 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Агропромислова компанія з питань, що стали предметом оскарження (т.2 арк.спр. 212, 213).

Копії наказу та направлення отримано директором платника Сердюком А.А. 27.05.2019, про що свідчать розписки (т.2 арк.спр. 211, 212, 213).

Також 23.05.2019 ГУ ДФС у м. Києві видано направлення № № 1107/26-15-42-08 на проведення з 23.05.2019 позапланової виїзної перевірки, мета - здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати ПДФО, військового збору та єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (т.2 арк.спр. 214), отримане директором платника 27.05.2019 о 14:50.

Наказом ГУ ДФС у м. Києві від 29.05.2019 № 7220 продовжено строк проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Агропромислова компанія з 30.05.2019 по дату завершення перевірки тривалістю 2 робочих дні (т.2 арк.спр. 60), який отримано позивачем 29.05.2019 о 17-35.

За наслідками перевірки відповідачем складено Акт від 07.06.2019 № 569/26-15-14-04-03/31531059 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Агропромислова компанія з питань, що стали предметом оскарження , згідно із висновками перевіркою встановлено порушення платником, зокрема:

1. - п.14, 15 Наказу Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , п. 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати від 31.12.1999 № 318, п. 44.2 ст. 44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, встановлено заниження податку на прибуток у загальній сумі 133 200 грн, в тому числі за 2017 рік на суму 133 200 грн (т.1 арк.спр. 215-242).

На підставі зазначеного Акта відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення форми Р :

- від 01.08.2019 № 0044921404, яким за порушення п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, п. 14, 15 Наказу Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , п. 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати від 31.12.1999 № 318, застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, та згідно із п.п.54.3.2 п.54.3 ст. 54, п.58.1 ст. 58, п. 57.3 ст. 57, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України ТОВ Агропромислова компанія збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 166 500,00 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 133 200,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 33 300,00 грн (т.1 арк.спр. 41).

Спірним питанням у даній справі є правомірність зазначеного податкового повідомлення - рішення.

При вирішенні спору суд виходить з такого.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу визначено, що податкове законодавство України грунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку - в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).

Відповідно до положень пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Згідно із пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Судом установлено, що платником подано Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2017 рік (т.2 арк.спр. 127-128) та податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2017 рік від 15.02.2018 (т.2 арк.спр. 132-134).

Згідно із висновками Акта від 07.06.2019 № 569/26-15-14-04-03/31531059 перевіркою повноти декларування показників рядка 02 декларації Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 встановлено їх заниження за 2017 рік на суму 740 000 грн, а перевіркою відображених в рядку 2050 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва показників за 2017 рік на суму 29 350 900 грн встановлено їх завищення на загальну суму 740 000 грн.

В мотивувальній частині Акта від 07.06.2019 № 569/26-15-14-04-03/31531059 містяться посилання на положення Наказу Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства від 17.05.2005 № 76 Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій , якими наведено визначення понять ремонт будинку (будівлі та споруди) (комплекс будівельних робіт, спрямованих на відновлення, з можливим поліпшенням експлуатаційних показників елементів будинку), Поточний ремонт будівель і споруд (роботи із систематичного та своєчасного запобігання передчасного зносу частин будівель, споруд та інженерного обладнання шляхом проведення профілактичних заходів та усунення дрібних пошкоджень і несправностей), капітальний ремонт будівель і споруд (комплекс ремонтно - будівельних робіт, пов`язаних з відновленням або поліпшенням експлуатаційних показників будинку, із заміною або відновленням несучих або огороджувальних конструкцій, інженерного обладнання протипожежного захисту без зміни будівельних габаритів об`єкта та його техніко - економічних показників), реконструкція жилого будинку (комплекс будівельних робіт, спрямованих на поліпшення експлуатаційних показників приміщень житлового будинку шляхом їх перепланування та переобладнання, надбудови, вбудови, прибудови з одночасним приведенням їх показників відповідно до нормативно - технічних вимог), наказу Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства від 10.08.2004 № 150 Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд визначено перелік послуг, які відносяться до утримання будинків і споруд та перелік послуг, які відносяться до капітального ремонту будинків і споруд.

Контролюючим органом зроблено висновки, що улаштування основи під фундаменти, улаштування бетонних фундаментів, улаштування цементної стяжки, мурування стін із бутового каменю без облицювання при висоті поверху до 4 м, прокладання кабелю перерізом до 6 мм2 на скобах та інші роботи, виконані ТОВ Агропромислова компанія по об`єкту основних засобів, ніяк не можна класифікувати та віднести до витрат на підтримання об`єкту в робочому стані та проведення поточного ремонту в розумінні пункту 14, 15 наказу Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , наказу Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства від 10.08.2004 № 150 Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд та наказу Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства від 17.05.2005 № 76 Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій . За своїм характером та суттю проведені роботи відповідно до наказу Державного комітету України з питань житлово - комунального господарстві від 10.08.2004 № 150 відносяться до капітального ремонту будинків і споруд, є саме роботами з модернізації, добудови, реконструкції та капітального ремонту по зазначених основних засобах, які призвели до збільшення первісно очікуваних вигід від використання зазначених основних засобів та строку корисного використання об`єктів (у тому числі збільшення строку його корисної експлуатації).

Суд зазначає, що Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 № 288/4509, (далі - Положення (стандарт) 7) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Пунктом 4 Положення (стандарту) 7 визначено, що об`єкт основних засобів - це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдями до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з`єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством/установою.

Відповідно до пункту 14 Положення (стандарту) 7 первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв`язку з частковою ліквідацією об`єкта основних засобів.

Пунктом 15 Положення (стандарту) 7 визначено, що витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, (далі - Положення (стандарт) 16) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" (пункт 10 Положення (стандарту) 16).

Відповідно до пункту 11 Положення (стандарту) 16 собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

Згідно із пунктом 12 Положення (стандарту) 16 до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Положення (стандарту).

Пунктом 13 Положення (стандарту) 16 до складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку (пункт 14 Положення (стандарту) 16).

Відповідно до пункту 15 Положення (стандарту) 16 до складу загальновиробничих витрат включаються, зокрема, п.15.4 витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Згідно із пунктом 16 Положення (стандарту) 16 загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об`єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності.

Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об`єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

Щодо висновку відповідача про те, що наведені в документах найменування робіт не свідчать про демонтаж старого обладнання, ремонтні роботи або роботи по заміні засобів та комплектуючих, які входять до складу основного засобу товариства Склад с. Тарасівка, вул. Жовтнева, 1-а , а обсяг і характер робіт, зазначених в дефектному акті, акті приймання виконаних будівельних робіт від 31.12.2017 № 12311 за формою КБ-2в та інших первинних документах свідчать про проведення ТОВ Агропромислова компанія саме робіт з модернізації, добудови та реконструкції по об`єкту Склад с. Тарасівка, вул. Жовтнева, 1-а , які призвели до збільшення первісно очікуваних вигід від використання зазначеного основного засобу та строку корисного використання, суд зазначає таке.

ТОВ Агропромислова компанія в перевіряємому періоді здійснювало ремонтно - будівельні роботи (власними силами) на власному об`єкті - склад с. Тарасівка, вул. Жовтнева, 1-а, до перевірки було надано Дефектний акт від 31.12.2017 (т.1 арк.спр. 51-52), Відомість ресурсів до локального кошторису № 02-01 (т.1 арк.спр. 53-60), Акт приймання виконаних будівельних робіт від 31.12.2017 № 12311 за формою КБ-2в (т.1 арк.спр. 61-69), Відомість ресурсів до акта № 12311 від 31.12.2017 (т.1 арк.спр. 70-77), Локальний кошторис на будівельні роботи № 02-01 (т. 1 арк.спр. 78-85).

У Дефектному акті від 31.12.2017 наведено найменування робіт та їх кількість, а саме:

1. Улаштування фундаментів - стовпців бетонних - 14,71 (м3);

2. Улаштування цементної стяжки товщиною 20 мм по щебеневій та піщаній основі площею 20 м2 - 471,5 (м2);

3. На кожні 5 мм зміни товщини шару цементної стяжки додавати- 471,5 (м2);

4. Мурування стін із бутового каменю без облицювання при висоті поверху до 4 м - 23,31 (м3);

5. Теплоізоляція стін прямокутних виробами з пінопласту на клею - 42,32 (м3);

6. Установлення перфорованих штукатурних кутиків - 1 275,0 (м);

7. Суцільне вирівнювання бетонних поверхонь стін 9 одношарове штукатурення, товщина шару 5 мм з сіткою - 600,0 (м2);

8. Улаштування обшивки стін гіпсокартонними плитами (фальшстіни) по металевому каркасу - 142,9 (м2);

9. Улаштування підшивки горизонтальних поверхонь підвісних стель гіпсокартонними або гіпсоволокнистими листами - 76,2 (м2);

10. Заповнення каркасів стін мінераловатними плитами при товщині заповнення 50 мм - 142,9 (м2);

11. Заповнення каркасів стель мінераловатними плитами при товщині заповнення 50 мм - 76,2 (м2);

12. Поліпшене штукатурення стін по сітці без улаштування каркасу - 83,4 (м2);

13. Утеплення покриттів плитами із мінеральної вати або перліту на бітумній мастиці в один шар - 6 248,0 (м2);

14. Улаштування гідробар`єру - 2 154,0 (м2);

15. Улаштування покрівель двосхилих із металочерепиці - 1 076,0 (м2);

16. Прокладання коробів пластикових - 4,0 (м);

17. Прокладання ізольованих проводів перерізом до 6 мм2 у коробах - 3,96 (м);

18. Прокладання кабелю перерізом до 6 мм2 на скобах - 300,0 (м);

19. Прокладання проводів при схованій проводці в борознах - 350,0 (м);

20. Установлення щитків освітлювальних групових масою до 3 кг у готовій ніші або на стіні - 1,0 (шт);

21. Установлення вимикачів та перемикачів пакетних 2-х і 3-х полюсних на струм до 25 А - 77,0 (шт);

22. Установлення вимикачів та перемикачів пакетних 2-х і 3-х полюсних на струм понад 25 А до 100 А - 10,0 (шт);

23. Установлення вимикачів герметичних і напівгерметичних - 30,0 (шт);

24. Установлення штепсельних розеток герметичних та напівгерметичних - 11,0 (шт);

25. Установлення фотодатчика - 1,0 (шт);

26. Ізоляція трубопроводів трубками - 90,0 (м);

27. Установлення насосів - 5,0 (насос);

28. Прокладання трубопроводу водопостачання з труб поліетиленових (поліпропіленових) напірних діаметром 32 мм - 50,0 (м);

29. Прокладання трубопроводу каналізації з труб поліетиленових діаметром 50 мм - 3,0 (м);

30. Прокладання трубопроводу каналізації з труб поліетиленових діаметром 110 мм - 1,5 (м);

31. Установлення вузлів теплових - 1,0 (вузол).

Цей же перелік робіт наведено у Акті від 31.12.2017 № 12311 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.

Контролюючим органом визнається, що документи щодо проведених ремонтно - будівельних робіт по об`єкту Склад с. Тарасівка, вул. Жовтнева, 1-а оформлені товариством згідно встановлених форм Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 (зі змінами) (далі - Правил), підпунктом 1.1 пункту 1 яких визначено, що даний стандарт установлює основні правила з визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об`єктів інженерно - транспортної інфраструктури, а також реставрації пам`яток архітектури та містобудування.

Безпідставність віднесення включених до складу витрат і собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) контролюючим органом обґрунтовується твердженням, що фактично такі роботи є поліпшенням основних засобів, а відтак суми витрат, понесених за наслідком їх виконання, для цілей податкового та бухгалтерського обліку є капітальними інвестиціями, і не включаються до собівартості наданих послуг.

Операції з проведення робіт по об`єкту Склад с. Тарасівка, вул. Жовтнева, 1-а стали підставною збільшення податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 133 200 грн за оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням, та застосування штрафу на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України в розмірі 33 300 грн.

З огляду на вищенаведені норми, у бухгалтерському обліку заходи на поліпшення та ремонт основних засобів можуть відображатися по - різному. Насамперед, враховується, чи приведуть вони до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об`єкта основних засобів.

За змістом положень пунктів 14, 15 П(С)БО 7 Основні засоби , якщо здійснюється поліпшення об`єкта основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання цього об`єкта, то первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта, а такі витрати визнаються капітальними інвестиціями.

Якщо проводиться ремонт об`єкта основних засобів для підтримання об`єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, то понесені на його здійснення витрати згідно з пунктом 15 П(С)БО 7 Основні засоби включаються до складу витрат.

Відмежування поняття поліпшення від інших ремонтів з метою здійснення бухгалтерського обліку базується на критерії збільшення економічних вигід, у порівнянні з первісною вартістю, що є предметом професійного судження керівництва підприємства.

Реалізація положень пункту 15 П(С)БО 7 Основні засоби можлива після закінчення поліпшення (реконструкції, модернізації) та належного оформлення цього юридичного факту.

Судом встановлено, що виконані позивачем роботи є ремонтом основних засобів, а не їх поліпшенням, крім того, платником самостійно ідентифіковано такі суми коштів та відображено їх належним чином у бухгалтерському обліку як загальновиробничі витрати.

Відповідачем в Акті перевірки не встановлено обставин, які б свідчили про протиправне здійснення позивачем формування первинних документів бухгалтерського обліку, не надано доказів поліпшення основних засобів - складу с. Тарасівка та збільшення первісно очікуваних вигід від використання основного засобу та строку його корисного використанні внаслідок проведених робіт.

Таким чином, суд не погоджується з висновком відповідача про порушення ТОВ Агропромислова компанія пунктів 14, 15 Наказу Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , п.10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати від 31.12.1999 № 318, п. 44.2 ст. 44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України та завищення значення рядка 2050 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва на загальну суму 740 000 грн за 2017 рік.

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 26.06.2018 у справі № 822/2403/17, від 28.02.2018 у справі № 821/1496/16.

Також суд вважає безпідставними посилання відповідача на норми наказу Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства від 10.08.2004 № 150 Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд та наказу Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства від 17.05.2005 № 76 Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій , оскільки об`єкт основних засобів Склад с. Тарасівка не відноситься до об`єктів житлово - комунального господарства.

З огляду на наведене, оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з первісним позовом сплачено судовий збір в розмірі 11533,67 грн згідно з платіжним дорученням від 19.09.2019 № 1435 (т.1 арк.спр. 3).

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати належить відшкодувати на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволеної частини вимог.

Так, ціна первісного позову становить 768910,90 грн (100%), сума позовних вимог у справі № 360/4198/19 складає 166500,00 грн (21,65 % від загальної суми первісних вимог).

У справі № 360/4198/19 сума судового збору становить 2497,04 грн (21,65% від сплаченого судового збору в розмірі 11533,67 грн).

Таким чином, з огляду на задоволення позовних вимог, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві на користь позивача підлягають судові витрати в сумі 2497,04 грн (11533,67 грн х 21,65 %).

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія (код ЄДРПОУ 31531059, місцезнаходження: 92144, Луганська область, Троїцький район, с. Тарасівка, вул. Польова, буд. 17) до Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39591445, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 01 серпня 2019 року № 0044921404, яким товариству з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 166 500,00 грн (сто шістдесят шість тисяч п`ятсот гривень 00 коп.), в тому числі за податковими зобов`язаннями 133200,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 33300,00 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2497,04 грн (дві тисячі чотириста дев`яносто сім гривень 04 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 07 лютого 2020 року.

Суддя А.Г. Секірська