Рішення

від 23.01.2020 по справі 640/18990/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2020 року м. Київ № 640/18990/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Садохової В.С., розглянувши в загальному позовному провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ЛЕА Консалтінг доГоловного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 вересня 2019 року № 0000774208, № 0000754208, № 0000764208, за участю представників:

позивача - Нечай К.В.,

відповідача - Гайдай В.М.,

На підставі частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 січня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЕА Консалтінг (далі - ТОВ ЛЕА Консалтінг , позивач) Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 вересня 2019 року № 0000774208, № 0000754208, № 0000764208.

В обґрунтування позову позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу, які викладені в акті перевірки та стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Зокрема, позивач наголошує на тому, що під час перевірки ним надано усі пояснення, що грошові кошти, отримані Нікола Серджіо за період 2016-2018 роки включно, на загальну суму 3338450,00 грн., є поворотною фінансовою допомогою, наданою за договором від 15.01.2016 № 1/2016, строк повернення якої ще не настав, а отже підстав для нарахування і утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору у ТОВ ЛЕА Консалтінг станом на дату перевірки не було. Виплата коштів на банківську картку здійснена з помилкою в реквізиті - призначення платежу, замість поворотна фінансова допомога за Договором №1/2016 від 15.01.2016 зазначено Повернення перевитрати по фінансовим звітам . Водночас, на думку позивача, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в підготовче засідання на 24 жовтня 2019 року.

24 жовтня 2019 року розгляд підготовчого провадження відкладено до 14 листопада 2019 року, а в подальшому до 05 грудня 2019 року.

05 листопада 2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому він просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відзив обґрунтовано тим, що з огляду на встановлені перевіркою обставини: фізичною особою отримано дохід як додаткове благо у вигляді неповернутих коштів, отриманих під звіт у сумі 3453350,00 грн., які включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб та є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб; податок на доходи фізичних осіб позивачем не утримано та до бюджету не сплачено. Наведене свідчить про невиконання підприємством вимог податкового законодавства, у зв`язку із чим останньому було нараховано податкові зобов`язання, які є предметом оскарження у даній справі.

05 грудня 2019 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва було закрито підготовче провадження, а справу призначено до судового розгляду по суті.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ГУ ДФС у м. Києві на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.13 п. 78. 1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, наказу від 05 липня 2019 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.03.2019, військового збору за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, за результатами якої складено акт від 14.08.2019 № 043/26-15-42-09/35138857.

Висновками вказаного Акту встановлено порушення ТОВ ЛЕА Консалтінг вимог:

- пп. е 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. а п. 171.1 ст. 171, пп. е п. 176.1 ст. 176, пп. є 14.1.47 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження сум податку на доходи фізичних осіб за період який перевірявся на суму 733201,23 грн., в тому числі за 2016 - 92436,42 грн., за 2017 - 277967,79 грн., за 2018 - 362424,96 грн., а також встановлено несвоєчасну сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 18296,08 грн., в тому числі за 2016 рік - 6596,08 грн., за 2017 рік - 10800,00 грн., за 2018 рік - 900,00 грн.;

- п. 51.1 ст. 51, пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та розділ 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 щодо неподання податкових розрахунків (форма № 1-ДФ) за період ІІІ кв. 2016, IV кв. 2016, І кв. 2018, І кв. 2018, ІІ кв. 2018, ІІІ кв. 2018, IV кв. 2018;

- пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 з урахуванням пп. е 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 171.2 а ст. 171, пп. 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ, пп. 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, п. 57.1 ст. 57, п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження сум військового збору у сумі 50076,75 грн., в тому числі за 2016 - 6316,50 грн., за 2017 - 18994,50 грн., за 2018 - 24765,75 грн., та несвоєчасно було сплачено до бюджету військовий збір на загальну суму 1485,00 грн. (за 2017 рік - 510,00 грн., за 2018 рік - 900,00 грн., за 2019 рік - 75,00 грн.).

17.09.2019 року ГУ ДФС у м. Києві на підставі висновків Акту перевірки від 14.08.2019 № 043/26-15-42-09/35138857 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000774208, яким згідно з пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 57.3 ст. 57, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення встановлені пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171 з урахуванням вимог п.п. 14.1.180, пп. 14.1.195, пп. 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1283785,50 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 733201,23 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 550584,27 грн.;

- № 0000754208 яким згідно з пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 57.3 ст. 57, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення встановлені пп. 1.1, пп. 1.3, пп. 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ, пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 87863,44 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 50076,75 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 37786,69 грн.;

- № 0000764208 яким згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України за порушення встановлені ст. 51, п. 70.16 ст. 70, пп. 176.2 б п. 176.2 а ст. 176 Податкового кодексу України, до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 510,00 грн.

Незгода з позивача з вказаними рішеннями відповідача обумовила на звернення до суду з вказаним позовом.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно зі статтею 18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: а) вартості використання житла, інших об`єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах; б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств. Додатково до винятків, передбачених підпунктом а цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для інвалідів, у тому числі які призначені для участі інвалідів в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів; в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув`язненими. Під терміном послуги домашнього обслуговуючого персоналу розуміються послуги з побутового обслуговування фізичної особи, членів її сім`ї або від імені чи за їх дорученням будь-якої третьої особи, включаючи ремонт або спорудження об`єктів рухомого чи нерухомого майна, що належить таким особам або використовується ними; г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов`язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом; ґ) суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу); д) основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом; е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Ставка податку, згідно з пунктом 167.1 статті 167 ПК України, становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету передбачений статтею 168 ПК України.

Так, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 171.1 статті 171 ПК України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Згідно з підпунктом а пункту 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Як встановлено перевіркою, за період з 01.04.2016 року по 31.03.2019 року фізичною особою ОСОБА_1 (засновник та директор ТОВ ЛЕА Консалтінг ) з розрахункового рахунку позивача отримано кошти під звіт на загальну суму 3453350,00 грн.

При цьому, згідно наданих до перевірки банківських виписок виплати на зазначену сум здійснені з призначенням платежу Повернення перевитрати по фінансовим звітам .

Проте, авансові звіти на загальну суму 3453350,00 грн. позивачем до перевірки не було надано.

В судових засіданнях представник позивача наполягав на тому, що кошти на загальну суму 3453350,00 грн. були виплачені в перевіряємому періоді фізичній особі не по фінансовим звітам, а в якості поворотної фінансової допомоги згідно договору від 15.01.2016 року № 1/2016, зауважуючи на відсутності підстав для нарахування і утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору з огляду на ту обставину, що строк повернення допомоги ще не настав.

У цей же час ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження проведення спірних виплат саме згідно договору від 15.01.2016 року № 1/2016 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги.

Суд критично ставиться до тверджень позивача про невідповідність відомостей, зазначених в графі банківських документів Призначення платежу , оскільки докази зміни/виправлення таких відомостей в матеріалах справи відсутні.

Відтак, у позивача були відсутні підстави для відшкодування ОСОБА_1 коштів по авансовим звітам на загальну суму 3453350,00 грн.

Таким чином, контролюючий орган правомірно визначив кошти, виплачені у якості перевитрат по авансовим звітам за відсутності документів, підтверджуючих факт понесення таких витрат, як інші доходи у вигляді додаткового блага.

За таких обставин, суд вважає висновок відповідача про порушення ТОВ ЛЕА Консалтінг вимог Податкового Кодексу України при формуванні податкового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб законним та обґрунтованим.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення відповідача від 17 вересня 2019 року № 0000774208 яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1283785,50 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 733201,23 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 550584,27 грн. є правомірним і скасуванню не підлягає.

Щодо висновку контролюючого органу про порушення платником податків порядку подання відомостей про суми виплачених доходів платникам податків - фізичним особам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 119.2 статті 119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Оскільки судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено правомірність висновку контролюючого органу щодо заниження позивачем податкового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 733201,23 грн., суд дійшов висновку про невиконання позивачем обов`язку в частині подання податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а саме податкових розрахунків (форма № 1-ДФ) за період ІІІ кв. 2016 року, IV кв. 2016 року, І кв. 2018 року, І кв. 2018 року, ІІ кв. 2018 року, ІІІ кв. 2018 року, IV кв. 2018 року.

Відтак, податкове повідомлення-рішення від 17 вересня 2019 року № 0000764208 яким до ТОВ ЛЕА Консалтінг застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 510,00 грн. скасоване бути не може.

Відповідно до пункту 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 ПК України (підпункт 1.2 пункту 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).

Висновок відповідача про заниження та неперерахування позивачем до бюджету військового збору за 2016-2018 роки у сумі 50076,75 грн. є правомірним, оскільки базується на встановленні ГУ ДФС у м. Києві факту виплати позивачем доходу фізичній особі, що, в свою чергу, свідчить про наявність підстав та правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 17 вересня 2019 року № 0000754208.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідач, при прийнятті податкових повідомлень - рішень від 17 вересня 2019 року № 0000774208, № 0000754208, № 0000764208 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 132, 134, 243 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕА Консалтінг (код ЄДРПОУ 35138857, 04001, м. Київ, вул. Горького, 10-Б, оф. 31) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст рішення виготовлено та підписано 06.02.2020 року.