Постанова
від 30.10.2020 по справі 640/18990/19
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18990/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕА Консалтінг на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕА Консалтінг до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЕА Консалтінг звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17 вересня 2019 року № 0000774208, № 0000754208, № 0000764208.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняте нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що посадовими особами ДФС під час перевірки, висновок про отримання і фізичною особою додаткового блага зроблено не за результатами аналізу первинних документів та без дослідження відображення змісту операції в бухгалтерському обліку, отже безпідставно зроблено висновки щодо наявності підстав для донарахування податку на доходи фізичних осіб та і військового збору. На думку апелянта, податковий орган міг застосовувати штрафну санкцію у розмірі 50% та/або 75% у разі, коли ним протягом 1095 днів вже було винесено до суб`єкта господарювання податкове повідомлення-рішення з аналогічного порушення.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що з огляду на встановлені перевіркою обставини: фізичною особою отримано дохід як додаткове благо у вигляді неповернутих коштів, отриманих під звіт у сумі 3453350,00 грн., які включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб та є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб; податок на доходи фізичних осіб позивачем не утримано та до бюджету не сплачено. Наведене свідчить про невиконання підприємством вимог податкового законодавства, у зв`язку із чим останньому було нараховано податкові зобов`язання, які є предметом оскарження у даній справі.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у м. Києві на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.13 п. 78. 1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, наказу від 05 липня 2019 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.03.2019, військового збору за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, за результатами якої складено акт від 14.08.2019 № 043/26-15-42-09/35138857.

Висновками вказаного Акту встановлено порушення ТОВ ЛЕА Консалтінг вимог:

- пп. е 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. а п. 171.1 ст. 171, пп. е п. 176.1 ст. 176, пп. є 14.1.47 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження сум податку на доходи фізичних осіб за період який перевірявся на суму 733201,23 грн., в тому числі за 2016 - 92436,42 грн., за 2017 - 277967,79 грн., за 2018 - 362424,96 грн., а також встановлено несвоєчасну сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 18296,08 грн., в тому числі за 2016 рік - 6596,08 грн., за 2017 рік - 10800,00 грн., за 2018 рік - 900,00 грн.;

- п. 51.1 ст. 51, пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та розділ 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 щодо неподання податкових розрахунків (форма № 1-ДФ) за період ІІІ кв. 2016, IV кв. 2016, І кв. 2018, І кв. 2018, ІІ кв. 2018, ІІІ кв. 2018, IV кв. 2018;

- пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 з урахуванням пп. е 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 171.2 а ст. 171, пп. 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ, пп. 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, п. 57.1 ст. 57, п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження сум військового збору у сумі 50076,75 грн., в тому числі за 2016 - 6316,50 грн., за 2017 - 18994,50 грн., за 2018 - 24765,75 грн., та несвоєчасно було сплачено до бюджету військовий збір на загальну суму 1485,00 грн. (за 2017 рік - 510,00 грн., за 2018 рік - 900,00 грн., за 2019 рік - 75,00 грн.).

17.09.2019 ГУ ДФС у м. Києві на підставі висновків Акту перевірки від 14.08.2019 № 043/26-15-42-09/35138857 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000774208, яким згідно з пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 57.3 ст. 57, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення встановлені пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171 з урахуванням вимог п.п. 4.1.180, пп. 14.1.195, пп. 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1283785,50 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 733201,23 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 550584,27 грн.;

- № 0000754208 яким згідно з пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 57.3 ст. 57, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення встановлені пп. 1.1, пп. 1.3, пп. 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ, пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 87863,44 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 50076,75 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 37786,69 грн.;

- № 0000764208 яким згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України за порушення встановлені ст. 51, п. 70.16 ст. 70, пп. 176.2 б п. 176.2 а ст. 176 Податкового кодексу України, до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 510,00 грн.

Вважаючи винесені контролюючим органом податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративними позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що контролюючий орган правомірно визначив кошти, виплачені у якості перевитрат по авансовим звітам за відсутності документів, підтверджуючих факт понесення таких витрат, як інші доходи у вигляді додаткового блага.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України та Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (пункт 79.1 статті 79 Податкового кодексу України).

У свою чергу, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

У пункті 49.1 статті 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно з пунктом 176.1 статті 176 ПК України платники податку зобов`язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

У п.п. 163.1.1, 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, визначено, що об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

У пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України закріплено, що додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України є вичерпним.

Згідно з пп. 164.2.17 д п. 164.2 ст. 164 ПК України до оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

У пп. 164.2.14 б п. 164.2 ст. 164 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов`язання.

Пунктом 167.1 статті 167 ПК України визначено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Згідно з п. 162.1 ст. 162 ПК України платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Так, апелянт зазначає, що в ході перевірки останнім надано для вивчення Договір №1/2016 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 15 січня 2016 року, укладеного між ТОВ Леа Консалтінг та громадянином Італії ОСОБА_1 , який є одним із засновників та директором Товариства.

Апелянт підкреслює, що під час перевірки надано пояснення, зокрема, що грошові кошти, отримані ОСОБА_1 за період 2016-2018 роки включно, на загальну суму 3 338 450,00 гривень, є поворотною фінансовою допомогою, наданою за вище зазначеним договором, строк повернення якої ще не настав, а отже підстав для нарахування і утримання податку на доходи фізичних осіб у ТОВ Леа консалтінг станом на дату перевірки не було.

Також, апелянт стверджує, що виплата коштів на банківську картку здійснена з помилкою в реквізиті - призначення платежу, замість поворотна фінансова допомога за Договором №1/2016 від 1 15.01.2016 р. зазначено Повернення перевитрати по фінансовим звітам . Разом з тим, посадовими особами ДФС зазначений документ та пояснення позивача не взято до уваги, також дані обставини не враховані при розгляді Заперечень до Акту перевірки, у зв`язку з чим фактичні обставини встановлено неправильно, що суперечить принципу неупередженості та об`єктивності державного нагляду (контролю). Пояснення платника податків не перевірено документами первинного бухгалтерського обліку, відомостями по рахункам Дт 183 Інша дебіторська заборгованість , Кт 311 Поточні рахунки в національній валюті , за якими відображено господарську операцію з виплати чергового траншу поворотної фінансової допомоги за Договором №1/2016.

Судом першої інсатнції встановлено, що за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 фізичною особою ОСОБА_1 (засновник та директор ТОВ ЛЕА Консалтінг ) з розрахункового рахунку позивача отримано кошти під звіт на загальну суму 3453350,00 грн.

Згідно наданих до перевірки банківських виписок виплати на зазначену сум здійснені з призначенням платежу Повернення перевитрати по фінансовим звітам , проте, авансові звіти на загальну суму 3453350,00 грн. позивачем до перевірки не було надано.

Судом першої інстанції також зазначено, що представник позивача наполягав на тому, що кошти на загальну суму 3453350,00 грн. були виплачені в перевіряємому періоді фізичній особі не по фінансовим звітам, а в якості поворотної фінансової допомоги згідно договору від 15.01.2016 року № 1/2016, зауважуючи на відсутності підстав для нарахування і утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору з огляду на ту обставину, що строк повернення допомоги ще не настав.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів також враховує висновки суду першої інстанції, що оскільки ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи в суді першої інстанції, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження проведення спірних виплат саме згідно договору від 15.01.2016 року № 1/2016 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, ненадання авансових звітів на загальну суму 3453350,00 грн. до перевірки, відтак, твердження позивача про невідповідність відомостей, зазначених в графі банківських документів Призначення платежу , колегією суддів також до уваги не приймаються, внаслідок відсутності доказів зміни/виправлення таких відомостей в матеріалах справи.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірних висновків про відсутність підстав для відшкодування ОСОБА_1 коштів по авансовим звітам на загальну суму 3453350,00 грн., водночас, контролюючим органом правомірно визначено кошти, виплачені у якості перевитрат по авансовим звітам за відсутності документів, підтверджуючих факт понесення таких витрат у вигляді додаткового блага.

Вказане свідчить про правомірність винесеного контролюючим органом податкового повідомлення-рішення відповідача від 17 вересня 2019 року № 0000774208 яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1283785,50 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 733201,23 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 550584,27 грн.

Апелянт також зазначає про допущення контролюючим органом порушень у розрахунку штрафних санкцій при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Апелянт звертає увагу, що відповідно до Розрахунку штрафних санкцій по податку на доходи фізичних осіб до Акту перевірки № 04/25-15-42-09/35138857 від 14.08.2019 року до відповідача застосовано ставки штрафу у розмірі за 07.2016 року - 25%, за 08.2016 року - 50%, за період з 09.2018 по 09.2019 року - 75% (податкове повідомленнями - рішеннями № 0000774208). Крім того, відповідно до розрахунку штрафних санкцій по військовому збору до Акту перевірки № 04/25-15-42-09/35138857 від 14.08.2019 року до відповідача застосовано ставки штрафу у розмірі за 07.2016 року - 25%, за 08.2016 року - 50%, за період з 09.2018 по 09.2019 року - 75% (податкове повідомленнями - рішеннями № 0000754208).

Так, апелянт стверджує, що підвищені розміри штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень (50%, 75%) застосовуються не за сам факт виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення діянь за обставин, передбачених, зокрема, підпунктом 54.3.5 пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України. Відтак, застосування штрафу більшого розміру можливе у разі встановлення контролюючим органом повторності порушення протягом 1095 днів, яке зафіксовано в акті перевірки та, відповідно, в податковому повідомленні-рішенні.

Водночас, колегія суддів підкреслює, що в матеріалах справи відсутній Розрахунок штрафних санкцій по податку на доходи фізичних осіб до Акту перевірки № 04/25-15-42-09/35138857 від 14.08.2019 року, на які апелянт посилається як доказ неправомірного застосування контролюючим органом до позивача підвищених розмірів штрафних санкцій, відтак, доводи апелянта про допущення контролюючим органом порушень у розрахунку штрафних санкцій при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не підтверджені належними доказами у справі.

Крім того, оскільки матеріалами справи підтверджено правомірність висновку контролюючого органу щодо заниження позивачем податкового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 733201,23 грн., колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про невиконання позивачем обов`язку в частині подання податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а саме податкових розрахунків (форма № 1-ДФ) за період ІІІ кв. 2016 року, IV кв. 2016 року, І кв. 2018 року, І кв. 2018 року, ІІ кв. 2018 року, ІІІ кв. 2018 року, IV кв. 2018 року, а відтак, контролюючим органом податкове повідомлення-рішення від 17 вересня 2019 року № 0000764208 яким до ТОВ ЛЕА Консалтінг застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 510,00 винесено правомірно.

Також правомірним є висновок контролюючого органу про заниження та неперерахування позивачем до бюджету військового збору за 2016-2018 роки у сумі 50076,75 грн., оскільки відповідачем встановлено факт виплати позивачем доходу фізичній особі, що, в свою чергу, свідчить про правомірність прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 17 вересня 2019 року № 0000754208.

З огляду на викладені обставини, за наслідком розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17 вересня 2019 року № 0000774208, № 0000754208, № 0000764208, відтак останні є такими, що прийняті контролюючим органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

При цьому, судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕА Консалтінг - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Лічевецький І.О.

СудШостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення30.10.2020
Оприлюднено03.11.2020
Номер документу92565162
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —640/18990/19

Постанова від 30.10.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Шурко Олег Іванович

Ухвала від 15.04.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Шурко Олег Іванович

Ухвала від 11.03.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Шурко Олег Іванович

Ухвала від 12.03.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Шурко Олег Іванович

Рішення від 23.01.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Погрібніченко І.М.

Ухвала від 05.12.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Погрібніченко І.М.

Ухвала від 11.10.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Погрібніченко І.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні