Постанова

від 29.01.2020 по справі 395/418/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2020 року м. Кропивницький

справа № 395/418/18

провадження № 22-ц/4809/66/20

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої судді Суровицької Л. В.,

суддів Авраменко Т. М., Черненка В. В.

секретар Лазаренко-Шаповалова В. В.,

учасники справи :

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Кривонос Андрій Ілліч,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Прогрес ,

представник відповідача - адвокат Запорожець Микола Федорович,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Запорожець Миколи Федоровича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09 липня 2019 року у складі судді Орендовського В.А. у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес про визнання додаткової угоди про зміни і доповнення до договору оренди земельної ділянки недійсною ,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес про визнання додаткової угоди про зміни і доповнення до договору оренди земельної ділянки недійсною.

В обгрунтування позову зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дядько ОСОБА_2 . Після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 він успадкував земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 2,3043 га, кадастровий номер 3523887600:02:000:0839 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Туріянської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області. Ще за життя, 20 вересня 2007 року ОСОБА_2 уклав договір оренди вказаної земельної ділянки № 839 з ТОВ Прогрес строком на десять років. Договір оренди зареєстровано у Новомиргородському вiддiлi КРФ ДП ЦДЗК 10 листопада 2008 року, тобто строк дії договору оренди закінчується 10 листопада 2018 року. Як спадкоємець орендодавця, він звернувся до відповідача щодо внесення вiдповiдних змін до договору оренди, але йому було повідомлено, що термін дії договору спливає 20 вересня 2027 року. На підтвердження підстави для продовження строку оренди товариство надало копію додаткової угоди № 302 про зміни i доповнення до договору оренди земельної ділянки № 839, яка нібито була укладена з ОСОБА_2 05 серпня 2016 року та зареєстрована 21 лютого 2017 року державним реєстратором Новомиргородської райдержадміністрації Немировською Л.Є.. Спадкодавець ОСОБА_2 о не повідомляв йому про підписання додаткової угоди з ТОВ Прогрес , а неодноразово наголошував, що по закінченню строку договору оренди у 2018 році має намір самостійно розпорядитися належною йому земельною ділянкою. Підпис у додатковій угоді № 302 від 05 серпня 2016 року про зміни i доповнення до договору оренди земельної ділянки в розділі Реквізити сторін у графі Орендодавець угоди, виконаний не ОСОБА_2 . Висновком почеркознавчого дослідження спеціаліста науково-дослідної лабораторії експертних досліджень ПП Агенція 007 ОСОБА_3 , встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2 у розділі Реквізити сторін у графi Орендодавець додаткової угоди виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою.

З урахуванням уточнень до позову, позивач просив суд, визнати недійсною додаткову угоду № 302 від 05 серпня 2016 року про зміну і доповнення до договору оренди земельної ділянки № 839 від 20 вересня 2007 року, укладену між ОСОБА_2 та ТОВ Прогрес ; просив скасувати державну реєстрацію додаткової угоди № 302, зареєстровану 21 лютого 2017 року за № 19176885 державним реєстратором Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області Немировською Л.Є.; стягнути з відповідача судові витрати по справі (т.1 а.с. 2-6, 158-159).

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09 липня 2019 року позов задоволено. Визнано недійсною додаткову угоду, скасовано її державну реєстрацію, стягнуто з ТОВ Прогрес на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 6747 грн. 60 коп..

Суд дійшов висновку, що додаткова угода має бути визнана недійсною, оскільки не підписана орендодавцем, не відповідає його волевиявленню на укладення цього правочину. Державна реєстрація додаткової угоди підлягає скасуванню, оскільки угода є недійсною ( т. 2 а.с. 94-96).

В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушенням норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позові.

Скарга мотивована тим, що суд неповно з?ясував обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.

За клопотанням позивача суд суд призначив у справі посмертну судово- почеркознавчу експертизу, проведення якої доручив ДНДЕКЦ МВС України. Експертом повідомлено про неможливість надати висновок. Повідомлення про неможливість надати висновок є одним із видів висновку експерта, проте суд не дав йому оцінку, як належному, допустимому та достовірному доказу, не навів мотивів його відхилення. Суд призначив за клопотанням позивача ще одну експертизу, проведення якої доручив експерту Кропивницького відділення КНДІСЕ, тобто експертам нижчої ланки, які мають менший стаж експертної роботи, ніж експерт, який проводив первинну експертизу в ДНДЕКЦ МВС України. Судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення у справі комісійної експертизи. Висновок експертизи надано лише щодо примірника спірної додаткової угоди, наданого Новомиргородською РДА, а примірник додаткової угоди, наданий відповідачем, не досліджувався. Суд не дав оцінку тій обставині, що ОСОБА_2 міг виконувати від свого імені різні підписи, в додатковій угоді могла виконати підпис і його дружина. Про те, що ОСОБА_2 уклав з товариством додаткову угоду № 302 від 05 серпня 2016 року свідчить виконання умов договору, ОСОБА_2 отримував орендну плату у підвищеному розмірі, за життя не заперечував орендні відносини з товариством. Позивач - спадкоємець ОСОБА_2 не є стороною оспорюваної додаткової угоди до договору землі, тому не мав права звертатись до суду на підставі ст.215 ЦК України. Позивач знав про додаткову угоду з 24 квітня 2017 року, проте ні він, ні орендодавець ОСОБА_2 ніяких претензій з приводу цієї додаткової угоди до товариства не мали. Суд не обґрунтував розмір судового збору, вартість проведеної Кропивницьким відділенням Київського НДІСЕ експертизи в сумі 5258 грн., є завищеною (т.2, а.с.112-114).

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 03 вересня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі, 16 вересня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 09 жовтня 2019 року (т.2, а.с. 120,140-141). В судовому засіданні за клопотанням представника відповідача у справі оголошено перерву до 05 листопада 2019 року та продовжено строк розгляду справи на п`ятнадцять днів (т.2, а.с.156-157, 166).Ухвалою суду від 05 листопада 2019 року провадження у справі зупинено на час проведення експертизи (т.2,а.с.170-171). 21 січня 2020 року поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 29 січня 2020 року (т.2, а.с.190).

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Кривонос А.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою. Жодних доказів на підтвердження факту особистого підпису ОСОБА_2 спірної додаткової угоди відповідачем не надано. Доводи про можливість підписання додаткової угоди дружиною ОСОБА_2 є припущеннями. Посилання на покази свідків не відповідає чинному законодавству, оскільки факт волевиявлення учасника правочину не може підтверджуватися показами свідків. Твердження, що ОСОБА_2 визнавав спірну угоду і погоджувався з нею, не ґрунтується на доказах. Орендну плату за умовами додаткової угоди ОСОБА_2 не отримував, оскільки спірна додаткова угода була зареєстрована лише 21 лютого 2017 року, а ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Необгрунтованими та безпідставними є доводи про неправильність висновків суду (т. 2 а.с. 125-129).

На зазначені в апеляційній скарзі клопотання представника відповідача про призначення у справі комісійної судової-почеркознавчої експертизи та про допит свідків, представник позивача надав заперечення. Зазначив, що викладені в апеляційній скарзі сумніви щодо правильності висновку експерта Кропивницького відділення Київського НДІСЕ від 17 травня 2019 року є упередженими та бездоказовими. Представник відповідача був своєчасно ознайомлений з висновком експерта від 17 травня 2019 року і, в разі наявності обґрунтованих сумнівів в його неповноті чи необґрунтованості, мав всі можливості заявити суду клопотання про проведення додаткової чи повторної експертизи. Підстави для призначення комісійної експертизи відсутні.

Показами свідків не може бути підтверджено факт волевиявлення учасника правочину (т. 2 а.с. (т. 2 а.с. 132-136, 137-138).

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача адвокат Запорожець М.Ф. підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача адвокат Кривонос А.І. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю, виданого Нововмиргородською райдержадміністрацією Кіровоградської області від 27 червня 2002 року, зареєстровано за № 10729, належала земельна ділянка № НОМЕР_1 прлощею 2,3043 га, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3523887600:02:000:0839, що розташована на території Туріянської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області (т.1, а.с.16)

Згідно з договором оренди земельної длянки від 20 вересня 2007 року ОСОБА_2 передав вказану земельну ділянку в оренду ТОВ Прогрес строком на десять років. Державна реєстрація договору оренди землі проведена 10 листопада 2008 року Новомиргородським відділом КРФ ДП ЦДЗК за № 04.08.377.00340, отже строк дії договору до 10 листопада 2018 року (т.1, а.с.17-18 ).

05 серпня 2016 року укладено додаткову угоду № 302 про зміни i доповнення до договору оренди земельної ділянки № 839 від імені ОСОБА_2 та ТОВ Прогрес , яку зареєстровано 21 лютого 2017 року державним реєстратором Новомиргородської РДА (т.1 а.с.19-20).

Пункт 8 договору оренди земельної ділянки № 839 викладено у новій редакції: термін дії договору та відповідно термін користування орендарем земельною ділянкою обчислюється з моменту укладення договору оренди земельної ділянки № 839 від 20 вересня 2007 року і по 20 вересня 2027 року. Також змінено пункт 9 договору оренди землі № 839 щодо розміру орендної плати і передбачено не менше 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (т.1,а.с.19).

Відповідно до пункту 5 додаткової угоди № 302 від 05 серпня 2016 року угоду укладено у трьох примірниках, по одному для кожної із сторін та один для проведення державної реєстрації прав оренди.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер.

12 грудня 2017 року ОСОБА_1 отримав Свідоцтво про спадщину за заповітом після смерті свого дядька ОСОБА_2 , згідно якого успадкував земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 2,3043 га для товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Туріянської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області та набув право власності на вказану земельну ділянку (т.1,а.с. 13,14).

У зв?язку з твердженням позивача про те, що орендодавець ОСОБА_2 не підписував додаткову угоду № 302 від 05 серпня 2016 року до договору оренди землі, за його клопотанням ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 30 серпня 2018 року призначено у справі посмертну судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Державного науково-дослідного екпертно-криміналістичного центру МВС України (ДНЕКЦ м.Київ).

В ухвалі суд зазначив, що для повноти з?ясування обставин справи, суд вважає за необхідне надати для дослідження експерту два примірники спірної додаткової угоди,надані ТОВ Прогрес та Новомиргородською РДА, а також матеріали справи, вільні та умовно-вільні зразки підпису ОСОБА_4 , які надані представником позивача (т.1, а.с.151-153, 166).

В ухвалі суду від 07 листопада 2018 року уточнено, що примірником, у якому експерту необхідно дослідити підпис, є примірник додаткової угоди № 302 від 05 серпня 2016 року про зміну і доповнення до договору оренди земельної ділянки № 839 від 20 вересня 2007 року, що був укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Прогрес , який наданий Новомиргородською РДА (т.1,а.с.187-188).

ДНДЕКЦ МВС України надало суду повідомлення про неможливість проведення судової експертизи від 14 грудня 2018 року № 19/17-3/1/243-СЕ/18, яким встановлено, що досліджуваний підпис від імені ОСОБА_2 в графі Орендодавець , в додатковій угоді № 302 від 05 серпня 2016 року про зміну і доповнення до договору оренди земельної ділянки № 839 від 20 вересня 2007 року, укладений між орендодавцем - ОСОБА_2 та орендарем - ТОВ Прогрес , щодо продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки № 839 від 20 вересня 2007 року, наданій Новомиргородською РДА, у початковій частині відсутні фрагменти елементів підпису, у зв?язку з чим неможливо виявити комплекс ідентифікаційних ознак, необхідних для проведення порівняльного дослідження та встановити виконавця досліджуваного підпису. Досліджуваний підпис не придатний для проведення почеркознавчого дослідження. Таким чином питання про те, ким, ОСОБА_2 чи іншою особою виконаний підпис від його імені в додатковій угоді № 302 від 05 серпня 2016 року не вирішувалося (т.1,а.с.217-220).

За клопотанням представника позивача ухвалою суду від 16 січня 2019 року у справі призначено посмертну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Кропивницькому відділенню Київського НДІСЕ (м.Кропивницький).

В ухвалі суду зазначено, що для з`ясування обставин справи, суд ввважає за необхідне надати для дослідження експерту два примірники спірної додаткової угоди та матеріали справи, вільні та умовно-вільні зразки підпису ОСОБА_2 .. Роз?яснено експерту, що примірником, у якому експерту необхідно дослідити підпис є примірник додаткової угоди № 302 від 05 серпня 2016 року, наданий Новомиргородською РДА та знаходиться у реєстраційній справі на стор. № 2 (т.1,а.с.238-240).

Відповідно до висновку експерта Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 17 травня 2019 року № 1397/1398/19-27 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, яку проведено на виконання вимог ухвали суду від 16 січня 2019 року, за наслідками дослідження оригіналу додаткової угоди № 302 від 05 серпня 2016 року про зміну і доповнення до договору оренди земельної ділянки № 839 від 20 вересня 2007 року, наданого Новомиргородською РДА, встановлено, що: підпис від імені ОСОБА_2 у досліджуваному документі виконаний рукописним способом, пастою кулькової ручки, без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів; підпис від імені ОСОБА_2 , розташований у графі Орендодавець в додатковій угоді № 302 від 05 серпня 2016 року про зміну i доповнення до договору оренди земельної ділянки № 839 від 20 вересня 2007 року, який був укладений між орендодавцем - ОСОБА_2 та орендарем - ТОВ Прогрес щодо продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки № 839 від 20 вересня 2007 року (кадастровий номер 3523887600:02:000:0839) до 20 вересня 2027 року, виконаний не самим ОСОБА_2 , а іншою особою (т.2 а.с.56-60).

У судово-почеркознавчому дослідженні висновку експерта зазначено, що вільні зразки підпису ОСОБА_2 , які викликали сумніви, як зразки при дослідженні вільних зразків підпису ОСОБА_2 , до уваги не приймалися.

Експертом вказано, що під час дослідження масиву підписів від імені ОСОБА_2 не знайшло підтвердження доводів представника відповідача у відзиві на а.с.70 т.1 верхній абзац, що ОСОБА_2 мав різні підписи, що буде враховуватися при формулюванні остаточного висновку.

Також експертом зазначено, що оцінка результатів порівняльного дослідження дозволяє стверджувати, що встановлені розбіжні ознаки стійкі, суттєві, виходять за межі варіантів ознак підписного почерку ОСОБА_2 і створюють сукупність, достатню для категоричного висновку про те, що підпис від імені ОСОБА_2 , розташований в графі Орендодавець , в додатковій угоді № 302 від 05 серпня 2016 року про зміни і доповнення до договору оренди земельної ділянки № 839 від 20 вересня 2007 року, укладеному між орендодавцем - ОСОБА_2 та орендарем - ТОВ Прогрес щодо продовження терміну дії договору оренди, виконаний не самим ОСОБА_2 , а іншою особою (т.2,а.с.58-59).

Представником відповідача заявлялось клопотання в суді першої інстанції про призначення комісійної судово-почеркознавчої експертизи з посиланням на те, що у справі наявні два протилежні докази - висновки експертів, один про неможливість проведення експертизи, інший з висновком про виконання підпису не самим ОСОБА_2 , а іншою особою. Крім того, не досліджений примірник додаткової угоди, надани й товариством.

Суд першої інстанції в судовому засіданні 09 липня 2019 року відмовив у призначенні комісійної судово-почеркознавчої експертизи, про що зазначено у протоколі судового засідання, в порушення вимог ч.1 ст. 104 ЦПК України мотивовану ухвалу суд з цього питання не постановив (а.с.88-91).

Відповідно до п.1.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз- та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 ( в редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) основним завданням почеркознавчої експертизи, зокрема, є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису.

Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Судом встановлено і вказане підтверджується пунктом 5 додаткової угоди № 302 від 05 серпня 2016 року про зміну і доповнення до договору оренди земельної ділянки № 839 від 20 вересня 2007 року, один з яких знаходився після реєстрації у Новомиргородській РДА, інший у відповідача - ТОВ Прогрес , у позивача примірник додаткової угоди відсутній.

Як свідчить висновок посмертної судово-почеркознавчої експертизи від 17 травня 2019 року, на дослідження судом першої інстанції направлялись два примірники спірної додаткової угоди, надані Новомиргородською РДА та ТОВ Прогрес , проте, не зважаючи на твердження представника відповідача, що підпис в додатковій годі виконав особисто ОСОБА_2 , в ухвалі роз?яснено експерту, що примірником, у якому експерту необхідно дослідити підпис є примірник додаткової угоди № 302 від 05 серпня 2016 року, наданий Новомиргородською РДА.

Об`єктом дослідження експерта був примірник додаткової угоди № 302 від 05 серпня 2016 року, наданий Новмиргородською РДА, а примірник вказаної додаткової угоди, наданий ТОВ Прогрес , не був об?єктом дослідження ні в ДНДЕКЦ МВС України, ні в КВ КНДІСЕ.

За таких обставин обґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, не врахував, що для повного з`сування обставин, що мають значення для справи, предметом дослідження експертизи мають бути всі наявні примірники (оригінали) оспорюваної додаткової угоди.

В апеляційній скарзі представник відповідача просив призначити у справі комісійну почеркознавчу експертизу, для дослідження експерту надати примірники додаткової угоди - ТОВ Прогрес та Новомиргородської РДА, вказане клопотання підтримав і в судовому засіданні.

Ухвалою апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року в задоволенні клопотання про призначення у справі комісійної судово-почеркознавчої експертизи, відмовлено з тих підстав, що передбачені законом підстави для призначення комісійної судової почеркознавчої експертизи відсутні.

Разом з тим, апеляційним судом враховано, що примірник додаткової угоди № 320 від 05 серпня 2016 року, наданий ТОВ Прогрес не був предметом дослідження експертизи, враховано висноки Європейського суду з прав людини про те, що принцип процесуальної рівності сторін передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).

Також враховуючи предмет спору та характер спірних правовідносин, з метою забезпечення принципу змагальності сторін під час розгляду справи, забезпечення можливості дати відповідну правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону, ухвалою апеляційного суду від 05 листопада 2019 року задоволено клопотання представника відповідача про призначення у справі посмертної судово-почеркознавчої експертизи, проведення експертизи доручено експерту Київського НДІСЕ Міністерства юстиції України (м.Київ) (т.2,а.с.172-174).

Суд апеляційної інстанції наділений відповідними повноваженнями, які дозволяють йому усунути порушення, допущені судом першої інстанції при розгляді справи, зокрема щодо реалізації принципу змагальності у цивільному процесі, доказування сторонами тих обставин, на які вони посилаються в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) Міністерства юстиції України від 08 січня 2020 року № 31541/31542/19-32 за результатами проведення посмертної судово-почеркознавчої експертизи, яку проведено на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 05 листопада 2019 року, за наслідками дослідження оригіналу додаткової угоди № 302 від 05 серпня 2016 року про зміну і доповнення до договору оренди земельної ділянки № 839 від 20 вересня 2007 року, наданого ТОВ Прогрес встановлено, що: підпис від імені ОСОБА_2 у графі Орендодавець в оригіналі додаткової угоди № 302 від 05 серпня 2016 року про зміну і доповнення до договору оренди земельної ділянки № 839 від 20 вересня 2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ Прогрес щодо продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки № 839 від 20 вересня 2007 року, примірник якого наданий ТОВ Прогрес - виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки і застосування технічниї засобів.

Підпис від імені ОСОБА_2 у графі Орендодавець в оригіналі додаткової угоди № 302 від 05 серпня 2016 року, примірник якої надано ТОВ Прогрес , - виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Експертами зазначено, що зразки підпису ОСОБА_2 , які викликали сумніви у своїй достовірності, які є непридатними для дослідження (погана якість, відсутність фрагментів елементів букв), а також з наявністю дописок літер та їх елементів, наведенням штрихів, що спотворюють первинний почерків об?єкт, у якості вільних зразків підпису при порівняльному дослідженні експертами не використовувались.

У дослідженні експертами зазначено, що при порівнянні досліджуваного підпису з вільними та умовно-вільними зразками підпису ОСОБА_2 ,зокрема, за липень і серпень 2016 року - максимально наближеними за часом виконання до досліджуваного документа) було встановлено розбіжності загального вигляду, транскрипції частково, загальних ознак почерку (ступеня виробленості рухів, ступеня зв?язності, напрямку лінії основи підпису, а також таких окремих почеркознавчих ознак: будови рухів за ступенем складності при виконанні букв; форми рухів при виконанні нижньої частини 1-го елемента букви Б ; форми рухів при поєднанні 1-го і 2-го елементів букви; протяжності рухів по горизонталі при виконанні заключної частини букви, що переходить у розчерк; виду поєднання рухів; розміщення точки початку рухів, встановлено, що наведені розбіжні ознаки суттєві, стійкі, виходять за межі варіаційності підписного почерку ОСОБА_2 , у сукупності своїй достатні для висновку про те, що цей досліджуваний підпис виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою (.2,а.с.181-188).

Вказаний висновок експертів узгоджується з висновком експерта Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 17 травня 2019 року № 1397/1398/19-27 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, предметом дослідження якої був оригінал додаткової угоди № 302 від 05 серпня 2016 року, наданий Новомиргородською РДА.

Цими висновками експертів спростовуються доводи відповідача про те, що додаткова угода № 302 від 05 серпня 2016 року про зміни і доповнення до договору оренди земельної ділянки № 839 від 20 вересня 2007 року була підписана особисто ОСОБА_2 та підтверджується доводи позивача про те, що вказану додаткову угоду ОСОБА_2 не підписував.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим та підстави для його скасування відсутні.

Згідно із ч. 1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до ст.93 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди земельної ділянки укладається в письмовій формі ( ст.14 Закону України Про оренду землі ).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦПК України) . Істотні умови договору оренди визначені в ст.15 Закону України Про оренду землі і за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

На укладений договір поширюється презумпція правомірності правочину, встановлена ст.204 ЦК України, яка може бути оспорена в судовому порядку.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, в тому числі встановлених ч.3 ст.203 ЦК України.

Згідно роз?яснень у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних саправ про визнання правочинів недійсними , правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Оскільки додаткову угоду до договору оренди власник земельної ділянки особисто не підписував, повноваження на це іншій особі не надавав, що свідчить про відсутність волі оорендодавця на її укладення, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про визнання додаткової угоди недійсною.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, зводяться до незгоди з висновком почеркознавчої експертизи, а порушення норм процесуального права, на які посилається відповідач, не призвели до неправильного вирішення справи.

Висновки експертиз у встановленому законом порядку ТОВ Прогрес не спростовано, що є процесуальним обов?язком відповідача відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об?єктів, явищ і процесів, які місять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема суду (ст.1 Закону України Про судову експертизу .

Відповідно до розділу 4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, результати проведення досліджень оформляються висновком експерта або повідомленням про неможливість її проведення.

Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв як доказ у справі повідомлення ДНДЕКЦ МВС України про неможливість проведення судової експертизи від 14 грудня 2018 року № 19/17-3/1/243-СЕ/18, оскільки вказане повідомлення не містить інформацію щодо предмета доказування.

Доводи представника відповідача про те, що отримання орендної плати свідчить про наступне схвалення правочину, не має правового значення, оскільки як свідчать матеріали справи, позивач нікого не уповноважував на підписання договору оренди землі, тому до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення ч.1 ст.241 ЦК України щодо наступного схвалення правочину.

Та обставина, що орендодавець ОСОБА_2 за життя не оспорював додаткову угоду, не свідчить про наявність у нього волевиявлення на укладення цієї додаткової угоди.

Доводи відповідача про те, що оспорюваного угоду могла підписати дружина ОСОБА_2 не грунтуються на доказах, є припущенням.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виключне право на підписання договору оренди землі належить лише власнику землі або уповноваженій ним у встановленому законом порядку особі, а підписання договору іншою, не уповноваженою власником землі особою свідчить про порушення законних прав орендодавця під час укладення та підписання договору оренди.

Факт отримання орендної плати за оспорюваним договором має значення лише для визначення наслідків недійсності договору, а не для вирішення спору про визнання договору оренди землі недійсним через його невідповідність закону.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 06 березня 2019 року у справі № 145/374/17 (провадження № 61-46341св18), від 22 березня 2019 року у справі № 394/559/17 (провадження № 61-44351св18).

Доводи представника відповідача про те, що позивач не був стороною додаткової угоди, укладеної між ОСОБА_5 та ТОВ Прогрес , тому не мав права звертатись з позовом, є безпідставними, такими, що не грунтуються на положеннях ч.3 ст.215 ЦК Україхни, яка передбачає, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом встановлено, що позивач після смерті ОСОБА_2 , є власником спірної земельної ділянки, укладеним договором порушено право позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним.

Крім того, таке право позивача ґрунтується на положення статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу.

Така правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 439/212/14-ц/14-75цс18.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції вимог ст.141 ЦПК України щодо розподілу судових витрат.

У зв?язку з задоволенням позову, суд обґрунтовано відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стягнув з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати.

В межах вимог та доводів апеляційної скарги передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в позові, не встановлено.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що имагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст.375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишається без змін.

Керуючись ст. 268, п. 1 ч.1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Запорожець Миколи Федоровича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес залишити без задоволення.

Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 07 лютого 2020 року.

Головуюча суддя Л. В. Суровицька

Судді Т. М. Авраменко

В. В. Черненко