Постанова

від 28.01.2020 по справі 401/215/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2020 року м. Кропивницький

справа № 401/215/19

провадження № 22-ц/4809/130/20

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої судді Суровицької Л. В.,

суддів Авраменко Т. М., Черненка В. В.

секретар Лазаренко -Шаповалова В. В.

учасники справи :

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Система бронювання Путівка.ком ,

представник позивача - адвокат Коссов Сергій Олександрович,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - адвокат Філоненко Олександр Валентинович,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Філоненка Олександра Валентиновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 вересня 2019 року у складі судді Волошиної Н. Л. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Система бронювання Путівка.ком до ОСОБА_1 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Система бронювання Путівка.ком звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави.

В обґрунтування позову товариство зазначало що впродовж 2016 - 2018 років бухгалтер ТОВ Система бронювання Путівка.ком ОСОБА_2 шляхом зловживання своїм службовим становищем із використанням електронної системи клієнт - банк здійснила платіжні операції, внаслідок яких з розрахункового рахунку товариства на користь ряду фізичних осіб (рідних та близьких ОСОБА_3 ) переведено значні грошові кошти. За цими фактами 11 січня 2019 року внесено відомості до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України. Зокрема, в період з 26 квітня 2017 року по 07 грудня 2018 року ОСОБА_1 на власний картковий рахунок у АТ КБ Приватбанк безпідставно отримав кошти від товариства у загальній сумі 95 990 грн. 95 коп..

Стверджуючи, що між товариством та ОСОБА_1 не було жодних правовідносин, кошти ОСОБА_1 на рахунок товариства не вносились, позивач просив суд з підстав, передбачених ст. 1212 ЦК України стягнути з відповідача на користь товариства безпідставно отримані грошові кошти в сумі 95 990 грн. 95 коп. (т. 1 а.с. 3-5)

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 вересня 2019 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Система бронювання Путівка.ком 95 990 грн. 95 коп.. та судові витрати в сумі 1921 грн..

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ Система бронювання Путівка.ком є обгрунтованими та підлягають задоволенню. Відповідачем не доведено правові підстави для отримання коштів. Наявності договірних відносин будь-якого характеру між позивачем та ОСОБА_1 за договорами та виникнення у зв?язку з цим між ними відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України цивільних прав та обов?язків не доведено, жодних правових підстав для набуття відповідачем грошових коштів не встановлено (т. 1 а.с. 215-220).

Додатковим рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 жовтня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Система бронювання Путівка.ком витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4802,50 грн. (т. 1 а.с. 246).

В апеляційній скарзі адвокат Філоненко О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Зазначає, що між позивачем та ОСОБА_1 були укладені договори про надання туристичних послуг, на підставі яких ОСОБА_1 сплатив керівництву ТОВ Система бронювання Путівка.ком кошти у готівковій формі. В подальшому від туристичних послуг ОСОБА_1 відмовився і сплачені ним кошти поверталися частинами на його картковий рахунок. Факт наявності правовідносин між сторонами підтверджується договорами про надання туристичних послуг, заявою про повернення коштів та актом звірки розрахунків. Суд не дав належну оцінку цим доказам по справі, не взяв до уваги покази свідка - бухгалтера ОСОБА_2 , яка підтвердила вказані факти, передачу коштів керівництву та підстави їх повернення, та пояснила, що вважає даний позов помстою до її рідних внаслідок неприязних відносин, які склались між нею та керівництвом товариства. Суд послався на те, що відповідачем не було надано прибутковий касовий ордер, проте прибуткові касові ордери, які зазначено у акті звірки взаєморозрахунків між товариством і ОСОБА_1 , знаходяться у позивача (т.1, а.с. 175-179).

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 11 листопада 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі, 21 листопада 2019 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на 26 листопада 2019 року (т. 2 а.с. 7, 14). 26 листопада призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 22 січня 2020 року (т.2,а.с.17).

22 січня 2020 року за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено на 28 січня 2020 року. 28 січня 2020 року задоволено клопотання представника відповідача і продовжено строк розгляду справи на п`ятнадцять днів.

Позивачем відзив на апеляційну скаргу не надано.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, а представник позивача заперечив проти цих доводів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що Товариством з обмеженою діяльністю Система бронювання Путівка.ком , яке здійснює діяльність туристичного агентства, діяльність туристичних операторів, надання інших послуг бронювання та пов?язану з цим діяльність, на картковий рахунок ОСОБА_1 у АТ КБ Приватбанк були перераховані грошові кошти, а саме :

відповідно до платіжного доручення № 189 від 26 квітня 2017 року в сумі 4 809,75 грн., призначення платежу: повернення коштів за ненадані послуги по заявці № 69453;

за платіжним дорученням № 188 від 08 лютого 2018 року в сумі 48, 84 грн., призначення платежу: повернення коштів за ненадані послуги по договору № 108043;

за платіжним дорученням № 989 від 15 червня 2018 року в сумі 14280 грн., призначення платежу: повернення коштів за ненадані послуги по договору № 134035;

відповідно до платіжного доручення № 1147 від 10 липня 2018 року у сумі 17080 грн., призначення платежу: повернення коштів за ненадані послуги по договору № 138918;

за платіжним дорученням № 1448 від 23 серпня 2018 року у сумі 7932 грн., призначення платежу: повернення коштів за ненадані послуги по договору № 140399;

згідно платіжного доручення № 1840 від 17 жовтня 2018 року в сумі 4 968 грн., призначення платежу: повернення коштів за ненадані послуги по договору № 151869;

згідно платіжного доручення № 1905 від 25 жовтня 2018 року в сумі 9936 грн., призначення платежу: повернення коштів за ненадані послуги по договору № 150133;

за платіжним дорученням № 1983 від 05 листопада 2018 року в сумі 7608 грн., призначення платежу: повернення коштів за ненадані послуги по договору № 153935;

згідно платіжного доручення № 2024 від 09 листопада 2018 року в сумі 6094 грн., призначення платежу: повернення коштів за ненадані послуги по договору № 149265;

за платіжним дорученням ; 2076 від 14 листопада 2018 року в сумі 3240 грн., призначення платежу: повернення коштів за ненадані послуги по договору № 152916;

відповідно до платіжного доручення № 2114 від 16 листопада 2018 року в сумі 5830 грн., призначення платежу: повернення коштів за ненадані послуги по договору № 153711;

за платіжним дорученням № 2158 від 23 листопада 2018 року в сумі 10575, 36 грн., призначення платежу: повернення коштів за ненадані послуги по договору № 158832;

згідно платіжного доручення № 2270 від 07 грудня 2018 року в сумі 3154 грн., призначення платежу: повернення коштів за ненадані послуги по договору № 167065, всього на суму 95 990, 95 грн. (а.с. 12- 24, 107).

Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначав про те, що ОСОБА_1 , чоловік ОСОБА_2 , яка працювала на той час бухгалтером ТОВ Система бронювання Путівка.ком і здійснювала бухгалтерські операції щодо повернення грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 , уклав договори про надання туристичних послуг № 69453 від 10 квітня 2017 року та № 151869 від 25 вересня 2018 року, на підставі яких сплатив безпосередньо керівництву товариства, особисто керівнику, кошти в готівковій формі в сумі відповідно 44 600 грн. та 55 410 грн.. У зв?язку з відмовою від туристичних послуг, сплачені ним кошти поверталися на його картковий рахунок. Підставою повернення грошових коштів були заява від 20 грудня 2018 року про повернення передоплати за путівки, сплаченої у 2017-2018 році та Акт звірки взаєморозрахунків від 25 грудня 2018 року.

Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно наданої відповідачем копії договору № 69453 від 10 квітня 2017 року, укладеного між ТОВ Система бронювання Путівка.ком та ОСОБА_1 , ТОВ надає послуги по бронюванню SPA- отель Миротель Резорт і СПА за адресою м АДРЕСА_1 область на 10 днів з 25 травня 2017 року по 04 червня 2017 року.

Відповідно до п.2.2. договору - сума договору складає 44 600 грн., ця сума гарантує послугу бронювання Об`єктом розміщення.

За умовами п.2.3 договору пакет документів включає в себе цей договір, путівку і рахунок на передоплату.

У пункті 2.7 договору зазначено, що на момент підписання договору сторони підтверджують отримання виконавцем від замовника послуг 44600 грн. (т.1 а.с. 114-118).

Відповідно до наданої відповідачем копії договору № 151869 від 25 вересня 2018 року укладеного між ТОВ Система бронювання Путівка.ком та ОСОБА_1 , ТОВ надає послуги по бронюванню санаторія Ріксос-Прикарпаття за адресою м. Трускавець Львівська область на 10 днів з 15 жовтня 2018 року по 25 жовтня 2018 року.

За умовами пункту п.2.2. договору - сума договору становить 55 410 грн., ця сума гарантує послугу бронювання Об`єктом розміщення.

За умовами пункту 2.3 договору пакет документів включає в себе цей договір, путівку і рахунок на передоплату (т.1 а.с. 119-123).

Згідно копії заяви ОСОБА_1 на ім`я директора ТОВ Система бронювання Путівка.ком від 20 грудня 2018 року, ОСОБА_1 просив у строк до 28 грудня 2018 року повернути йому у повному обсязі внесену ним передоплату за путівки в санаторій СПА-отель Миротель Резорт і в санаторій Ріксос-Прикарпаття , яка була здійснена у 2017-2018 роках. Просив здійснити з ним звірку повернутих йому кошті по внесеній передоплаті (т.1,а.с.124).

Судом встановлено, що вказану заяву прийняла бухгалтер ТОВ Путівка.ком ОСОБА_2 , дружина відповідача.

Відомості про реєстрацію вказаної заяви у журналі вхідної кореспонденції товариства, наявність резолюції директора товариства щодо виконання заяви, в заяві відсутні.

Відповідно до наданої відповідачем копії Акту звірки від 25 грудня 2018 року, який підписано замовником ОСОБА_1 та виконавцем - ОСОБА_2 , бухгалтером товариства, яка є дружиною замовника, згідно договору № 69453 від 10 квітня 2017 року, укладеного між товариством і ОСОБА_1 , а також прибуткового касового ордера від 10 квітня 2017 року, замовник сплатив 44600 грн.; згідно договору № 151869 від 25 вересня 2018 року, укладеного між товариством та ОСОБА_1 , а також прибуткового касового ордера від 25 вересня 2018 року, замовник сплатив 55410 грн..

У зв`язку з відмовою замовника від наданих послуг виконавцем - ТОВ Путівка.ком повернуто на картковий рахунок замовника грошові кошти в сумі 95991 грн.

Заборгованість виконавця перед замовником по вказаним договорам станом на 25 грудня 2018 року складає 4019 грн.(т.1,а.с.125).

Як пояснив представник позивача, договори в системі Путівка.ком отримують номери автоматично при формуванні замовником заявки. Змінити номери та зміст договорів можливо виключно шляхом підроблення поза системою з використанням програм редагування. Кожного наступного року нумерація договорів автоматично продовжується.

Судом встановлено, що у Товаристві Система бронювання Путівка.ком в електронному вигляді зберігаються дійсні договори: № 69453 від 17 листопада 2016 року, замовником по якому є ОСОБА_4 та № 151869 від 16 серпня 2018 року, замовником в якому є ОСОБА_5 (т.1, а.с.174-178, 179-183)

Дати укладення цих оригіналів договорів, їх предмет та вартість не співпадають з відомостями щодо дати укладення, предмету договору, його вартості та особи, що укладала договір, які зазначені у копіях договорів, наданих відповідачем на підтвердження наявності договірних відносин з товариством.

Факт укладення договорів про надання послуг з ОСОБА_1 товариством заперечується.

На підтвердження внесення грошових коштів на рахунок ТОВ Система бронювання Путівка.ком в загальній сумі 95 990 грн.95 коп., відповідачем не надано квитанції до прибуткових касових ордерів, крім того, в Акті звірки, на який, як на доказ посилається відповідач, не зазначені номери прибуткових касових ордерів від 10 квітня 2017 року та від 25 вересня 2018 року, за якими, як стверджує представник відповідача, було сплачено за договором № 69453 44 600 грн. та за договором № 151869 - 55 410 грн.

За правилами ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) у відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

В суді апеляційної інстанції представником відповідача надано копії квитанції до прибуткового касового ордера № 18 від 10 квітня 2017 року про прийняття ТОВ Система бронювання Путівка.ком від ОСОБА_1 на підставі договору № 69453 коштів в сумі 44 600 грн., в якій міститься підпис бухгалтера ОСОБА_2 з відтиском печатки та квитанції до прибуткового касового ордера № 36 від 25 вересня 2018 року про прийняття товариством від ОСОБА_1 на підставі договору № 151869 коштів в сумі 55 410 грн., в якій наявний підпис бухгалтера ОСОБА_2 та відтиск печатки.

Представник відповідача обґрунтував клопотання про долучення цих документів до справи тим, що ці документи у відповідача були відсутні, тому він не мав можливості надати їх суду першої інстанції. Копії квитанцій до прибуткових касових ордерів відшукала у себе колишній бухгалтер товариства ОСОБА_2 вже після розгляду справи в суді першої інстанції.

Колегією суддів задоволено клопотання представника відповідача, оскільки ним доведено неможливість подання цих документів в суді першої інстанції.

У зв?язку з тим, що представник відповідача не заперечував, крім того в суді першої інстанції заявляв про необхідність витребування бухгалтерських документів від товариства, колегією суддів, враховуючи предмет спору та характер спірних правовідносин, з метою забезпечення принципу змагальності сторін під час розгляду справи, забезпечення можливості дати відповідну правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону, ухвалою апеляційного суду задоволено клопотання представника позивача про долучення до справи довідки б/н від 23 січня 2020 року щодо здійснення обліку готівкових коштів; витягів з Касової книги товариства за 2016-2-18 роки, наказу № 37 від 12 серпня 2019 року проведення ревізії фінансово-господарської діяльності бухгалтерії та Акту за результатами ревізії від 12 серпня 2019 року.

Згідно довідки позивача, у товаристві облік готівкових коштів здійснюється в електронному вигляді в програмі 1С-Бухгалтерія , тому Касова книга в паперовому вигляді не ведеться. У 2016-2018 роках готівкові кошти за надані послуги і зокрема від ОСОБА_1 10 квітня 2017 року та 25 вересня 2018 року до товариства не надходили.

Відповідно до Витягу з Касової книги на 2016, на 2017 та на 2018 роки записи у вказаній книзі відсутні.

За наказом директора товариства № 37 від 12 серпня 2019 року було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності бухгалтерії товариства в частині взаємовідносин, зокрема з ОСОБА_1 ..

За наслідками ревізії складено Акт від 12 серпня 2019 року про те, що в період з 26 квітня 2017 року по 07 грудня 2018 року на картковий рахунок ОСОБА_1 в АТ КБ ПриватБанк ТОВ Система бронювання Путівка.ком були перераховані грошові кошти за платіжними дорученнями, перелік яких співпадає з тими, що зазначені у позовній заяві. При звірці проведених платежів з реєстрами щоденних платежів були виявлені розбіжності. Колишній бухгалтер ОСОБА_2 всупереч п.2.2. посадової інструкції здійснила банківські перекази на картковий рахунок ОСОБА_1 , при цьому директора товариства не затверджував вказані перекази. Ці перекази відсутні в реєстрах щоденних платежів.

Шляхом аналізу касових документів та реєстру приходно-касових ордерів за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року ревізійною комісією встановлено, що готівкові кошти, зокрема від ОСОБА_1 до каси ОВ Система бронювання Путівка.ком не надходили.

При перевірці отриманих поштою копій договорів, зокрема № 69453 від 10 квітня 2017 року та 151869 від 25 вересня 2018 року встановлено, що в реєстрі договорів ТОВ Система бронювання Путівка.ком за № 69453 укладено договір з ОСОБА_6 від 17 листопада 2016 року; за № 151869 укладено договір з ОСОБА_5 від 16 серпня 2018 року.

Договори з ОСОБА_1 № 69453 від 10 квітня 2017 року та № 151869 від 25 вересня 2018 року не укладались.

Заява про повернення коштів ОСОБА_1 від 20 грудня 2018 року не надходила. В журналі обліку вхідної кореспонденції товариства ці заявки не зареєстровано. Директор з маркетингу, який згідно своєї посадової інструкції затверджує реєстри повернень, дані заяви не бачив та повернення грошових коштів не затверджував.

Акт звірки взаєморозрахунків з ОСОБА_1 від 25 грудня 2018 року директором ТОВ Система бронювання Путівка.ком на підприємстві не проводились та директором ТОВ не затверджувався.

Як правову підставу для стягнення з відповідача коштів, позивач зазначав ст.1212 ЦК України.

Статтею 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина перша).

Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга).

Положення цієї статті застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (частина третя вказаної статті).

Разом з цим відповідно до статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

Тобто зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна.

Вiдсутнiсть правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Відповідачем не надано належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження факту укладення договорів, факту внесення 95990,95 грн. на рахунок ТОВ Система бронювання Путівка.ком .

Надані відповідачем копії договорів про надання послуг по бронюванню № 69453 від 10 квітня 2017 року (т.1,а.с.114-118) та № 151869 від 25 вересня 2018 року (т.1,а.с.119-124) не можна визнати належними та достовірними доказами, оскільки вони не відповідають оригіналам договорів з ідентичними номерами, що зберігаються у товаристві і є документами бухгалтерського обліку, за датою їх укладення та відомостями щодо осіб, які укладали договори з ідентичними номерами.

Не є належними, допустими і достовірними доказами копії квитанцій до прибуткового касового ордера № 18 від 10 квітня 2017 року та до прибуткового касового ордера № 36 від 25 вересня 2018 року щодо внесення грошових коштів товариству відповідно в сумі 44600 грн. та 55410 грн., оскільки ці квитанції не підтверджуються первинними бухгалтерськими документами.

Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою правління НБУ № 148 від 20 грудня 2017 року передбачено, що оплата договору готівкою підтверджується прибутковим касовим ордером чи квитанцією до нього.

Відповідачем квитанції до прибуткових касових ордерів на підтвердження готівкової оплати договорів суду першої інстанції не надано.

Копії таких квитанцій до прибуткових касових ордерів надано в суді апеляційної інстанції фактично не відповідачем, а іншою особою - ОСОБА_2 , яка не була учасником справи та зберігала вказані документи у себе.

Твердження представника відповідача про те, що грошові кошти відповідач особисто директору товариства, не підтверджено доказами.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції відповідно до вимог ст.89 ЦПК України надав належну оцінку доказам та з урахуванням встановлених обставин дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Оскільки відповідач за рахунок позивача набув грошові кошти в сумі 95990,95 грн. без жодних правових підстав, у відповідності до правил ч. 1 ст.1212 ЦК України вони підлягають поверненню позивачеві.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

В межах вимог та доводів апеляційної скарги передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в позові, не встановлено.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що имагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст.375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишається без змін.

Керуючись п. 1 ч.1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Філоненка Олександра Валентиновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 07 лютого 2020 року.

Головуюча суддя Л. В. Суровицька

Судді Т.М. Авраменко

В. В. Черненко