Постанова

від 05.02.2020 по справі 545/1685/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/1685/19 Номер провадження 22-ц/814/173/20Головуючий у 1-й інстанції Андрієнко Г.В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду:

головуючого: Триголова В.М.,

суддів: Пікуля В.П., Лобова О.А.,

секретар: Ачкасова О.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 24 жовтня 2019 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Полтавської районної ради Полтавський районний клінічний центр первинної допомоги , Полтавської районної ради про визнання дій незаконними, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди ,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до КП Полтавський районний клінічний центр первинної допомоги , Полтавської районної ради про поновлення на роботі.

Позов мотивований тим, що позивач 09.06.2019 року отримав копію наказу від 07.06.2019 року про звільнення з посади головного лікаря КП Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги . Вважає, що звільнення було незаконним та таким, що порушує його права. При цьому відповідач порушив вимоги ч.2 ст.40 та ч.3 ст.49-2 КЗпП України, не запропонувавши працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника. Зазначає, що його звільнили у зв`язку зі скороченням штату, у той же час на підприємстві була вільна посада Медичний директор , для зайняття якої позивач підходив за всіма умовами, а саме має необхідний стаж роботи, освіту, кваліфікацію, однак вільна вакансія запропонована не була. Отже, роботодавець на порушення наведених норм законодавства не запропонував вільної посади та не попередив позивача про відсутність роботи за його професією.

У позові ОСОБА_1 просив визнати незаконними дії КП Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги по видачі наказу №62-к від 07.06.2019 року про звільнення позивача з посади головного лікаря на підставі п.1 ст.40 КЗпП України без попереднього повідомлення ОСОБА_1 про відсутність роботи за його професією чи спеціальністю та пропонування іншої роботи; скасувати наказ №62-к від 07.06.2019 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України та поновити ОСОБА_1 на посаді головного лікаря КП Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги з дня звільнення; стягнути з КП Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнути з КП Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги на користь ОСОБА_1 5000,00 грн. відшкодування моральної шкоди; стягнути з КП Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги 5000,00 грн. витрат на юридичну допомогу.

Під час розгляду справи позивачем доповнено позовну заяву та зазначено про те, що 06.03.2019 року його було поновлено після незаконного звільнення на посаді головного лікаря з дня звільнення, тобто з 29.10.2018 року, а 07.06.2019 року було знову звільнено з посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України . ОСОБА_1 зазначив, що після його поновлення на посаді за згаданим рішенням суду він був допущений до виконання своїх обов`язків і продовжував їх виконувати відповідно до умов контракту протягом тривалого часу. 29.01.2019 року строк контракту закінчився, однак роботодавець зі свого боку не вчинив жодних дій, які б свідчили про намір припинити трудові відносини саме у зв`язку із закінченням строку контракту, тобто, на думку позивача, погодився з тим, що контракт було продовжено на тих самих умовах на той самий строк. Таким чином, вважає, що контракт є продовженим на строк, на який його було укладено, а саме на п`ять років, разом із тим, після продовження контракту позивач повинен був працювати на посаді головного лікаря до закінчення строку дії трудового контракту, і лише після цього заклад мав право провести конкурс на заміщення посад генеральний директор та медичний директор . Зауважує, що внесення змін до Статуту відповідача із внесенням посади Медичний директор відбулося 22.03.2019 року, тобто, через 3 місяці після набрання чинності Наказом МОЗ №1977 від 01.01.2019 року та після його поновлення на посаді Головний лікар за рішенням суду. У зв`язку із цим вважає, що у роботодавця в даному випадку не відбулося змін в організації виробництва і праці, водночас, було введено посаду іншу за назвою, але аналогічною за змістом із посадою головного лікаря, а тому підстави для звільнення за п.1 ст.40 КЗпП України відсутні. Роботодавцем була порушена процедура звільнення та не дотримано гарантій, встановлених законодавством для працівників.

Крім цього, доповнив існуючі позовні вимоги вимогою про стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з розрахунку 948,07 гривень за кожен робочий день згідно наданого розрахунку, а також просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 5100,00 грн. (а.с.67-69).

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 24 жовтня 2019 рокуу задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства Полтавської районної ради Полтавський районний клінічний центр первинної допомоги , Полтавської районної ради про визнання дій незаконними, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди - відмовлено.

Судові витрати в сумі 3073,6 грн. віднесено на рахунок держави.

Не погодившись з рішенням районного суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Позивач у своїй скарзі посилається на те, що судом першої інстанції не було належним чином надано правової оцінки доводам позивача щодо продовження дії трудового контракту, щодо безпідставності дій відповідача по скороченню посад та ненаданню ОСОБА_1 переліку вакантних посад для працевлаштування на час звільнення.

У відзивах на апеляційну скаргу КП Полтавський районний клінічний центр первинної допомоги , Полтавська районна рада просять скаргу ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 24 жовтня 2019 року залишити без задоволення, а рішення без змін.

У відзивах зазначено, що суд не наділений повноваженнями перевіряти законність проведення скорочення працівників. Твердження позивача щодо можливість його працевлаштування на вакантну посаду медичного директора є необгрунтованим, оскільки позивач не має відповідної кваліфікації для зайняття даної посади. Також у відзиві зазначено, що виконання трудових обов`язків ОСОБА_1 після 29.01.2019 року, тобто закінчення строку дії контракту, викликані тривалість розгляду іншої судової справи щодо незаконності його звільнення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено і вбачається з матеріалів справи, що 29.01.2014 року Полтавська районна рада в особі голови районної ради Степаненка Василя Івановича , з однієї, та ОСОБА_1 , з другої сторони, уклали контракт про призначення ОСОБА_1 на посаду головного лікаря комунального закладу Полтавський районний центр первинної медичної допомоги на строк 5 років в період з 29.01.2014 року по 29.01.2019 року. 11.08.2015 року Комунальний заклад Полтавський районний центр первинної медичної допомоги перейменовано в Комунальний заклад Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги . Рішенням 17 сесії 7 скликання Полтавської районної ради реорганізовано комунальний заклад Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги шляхом перетворення у комунальне підприємство Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги Полтавської районної ради.

Крім цього, вбачається, що 29.10.2018 року між сторонами достроково розірвано контракт від 29.01.2014 року зі змінами, згідно з п.8 ч.1 ст.36 КЗпП України .

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 06.03.2019 року визнано протиправним розпорядження голови Полтавської районної ради від 29.10.2018 року №236 Про дострокове розірвання контракту з головним лікарем комунального підприємства Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги Полтавської районної ради; визнано звільнення з посади головного лікаря комунального підприємства Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги Полтавської районної ради Рощака М.О. незаконним; поновлено ОСОБА_1 на посаді головного лікаря комунального підприємства Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги Полтавської районної ради - з дня звільнення; стягнуто з Полтавської районної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу - з дня звільнення по день прийняття судом рішення про поновлення на роботі (з 29.10.2018 року по 06.03.2019 року) у розмірі 21796 грн. 32 коп.

Рішенням 22-ї сесії сьомого скликання Полтавської районної ради №22/УІІ-788 від 22.03.2019 року затверджено Статут комунального підприємства Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги Полтавської районної ради шляхом викладення його в новій редакції (а.с.34).

Як вбачається з наказу в.о. директора КП Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги Полтавської районної ради Удовіченко Н.М. №-66 від 08.04.2019 року, на виконання рішення 22 сесії сьомого скликання Полтавської районної ради від 22.03.2019 року №22/УІІ-788 та згідно Статуту в новій редакції внесено зміни до штатного розпису комунального підприємства Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги Полтавської районної ради з 11.06.2019 року, ліквідувавши штатні посади: головний лікар; заступник головного лікаря з охорони дитинства та материнства; заступник головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності - всього 3 штатні одиниці; введено до штату підприємства з 11.06.2019 року 3 штатні одиниці, а саме: медичний директор, заступник медичного директора з охорони дитинства та материнства, заступник медичного директора з експертизи тимчасової непрацездатності; крім того, ухвалено відповідно до чинного законодавства України, не пізніше шіж за 2 (два) місяці, ознайомити та попередити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скорочення; розробити відповідний штатний розпис у новій редакції, який вводиться в дію з 11.06.2019 року (а.с.53-54).

Згідно з наказом в.о. директора КП Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги Полтавської районної ради Удовіченко Н.М. №-20-к від 08.04.2019 року Про попередження працівників наказано попередити працівників про скорочення у зв`язку з ліквідацією посад шляхом вручення повідомлення та ознайомити з даним наказом під підпис, зокрема, і ОСОБА_1 - головного лікаря (а.с.52).

ОСОБА_1 відповідно до ч.1 ст.49-2 КЗпП України був попереджений за 2 (два) місяці про майбутнє звільнення із займаної посади головного лікаря за п.1 ст.40 КЗпП України , яке відбудеться 10.06.2019 року, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку, що підтверджується повідомленням від 08.04.2019 року №1 Про скорочення , яке позивач отримав у цей же день, про що свідчить особистий підпис про ознайомлення (а.с.51).

Також встановлено, що 27.05.2019 року позивач ОСОБА_1 подавав заяву про участь у конкурсі на зайняття посади медичного директора КП Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги Полтавської районної ради, однак, 30.05.2019 року вказану заяву та пакет документів до неї позивачем було відкликано, про що свідчить надана ним розписка про повернення документів (а.с.33).

В подальшому, наказом в.о. директора Комунального підприємства Полтавський районний відділ клінічний центр первинної медичної допомоги Полтавської районної ради № 62-к від 07 червня 2019 року Про звільнення ОСОБА_1 . прийнято рішення, яким ОСОБА_1 - головного лікаря звільнити від займаної посади, у зв`язку зі скороченням штату згідно з п.1 ст.40 КЗпП України 10 червня 2019 року, виплатити компенсацію за невикористану відпустку та виплатити вихідну допомогу в розмірі середнього місячного заробітку. Підставою для видачі цього наказу зазначено наказ №20-к від 08.04.2019 року про попередження працівників щодо скорочення (а.с.10).

10.06.2019 року штатну посаду головного лікаря, а також посади його заступника з експертизи тимчасової непрацездатності та заступника головного лікаря з охорони дитинства та материнства на вказаному підприємстві було ліквідовано.

За наслідками оголошеного відповідачем конкурсу з 16.08.2019 року свої обов`язки почала виконувати медичний директор Лобанова В.А. (а.с.61-62), а також заступник медичного директора з експертизи тимчасової непрацездатності ОСОБА_3 , яка була переведена з посади заступника головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності за наказом №65-к від 11.06.2019 року (а.с.100).

Разом із тим, строк дії контракту ОСОБА_1 закінчив свою дію 29.01.2019 року, та у встановленому порядку продовжений на новий строк не був.

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Із частини 3 статті 21 КЗпП України вбачається, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до частини другої статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частинами першою, третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, якихфізичнаособазазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом указаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із статтею 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , місцевий суд вірно виходив з того, що позивачем не було доведено незаконності дій відповідача під час проведення його звільнення, відповідно відсутності правових підстав для поновлення його на займаній посаді, скасування наказів з відшкодуванням середнього заробітку та моральної шкоди.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Найменування професій (посад), які передбачаються у штатному розписі, визначаються згідно з Випуском 78 Охорона здоров`я Довідника кваліфікаційних характеристик професій (ДКХП) працівників, який розроблено з урахуванням змін державних стандартів щодо класифікації професій та чинної номенклатури посад медичних працівників системи Міністерства охорони здоров`я України. Випуск побудовано відповідно до структури Класифікатора професій (ДК 003:2005). До нього увійшли кваліфікаційні характеристики керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців та робітників, які є специфічними для галузі охорони здоров`я.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 31 жовтня 2018 року № 1977 затверджено зміни до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 Охорона здоров`я . До Випуску включено нові кваліфікаційні характеристики: медичний директор. З Випуску виключено кваліфікаційні характеристики таких посад для нових призначень після 01 січня 2019 року: головний лікар лікувально-профілактичного закладу; головний лікар обласної, центральної міської, міської, центральної районної та районної лікарень; заступник головного лікаря обласної, центральної міської, міської, центральної районної та районної лікарень; заступник головного лікаря з медсестринства. Працівники, які обіймали посади заступника головного лікаря з медсестринства, до набрання чинності цього наказу продовжують виконувати свої обов`язки.

Цим наказом також передбачено, що особи, призначені на посади керівників у сфері охорони здоров`я до набрання чинності цим наказом, продовжують виконувати свої обов`язки до проведення нових конкурсів. Визначено, що наказ набирає чинності з 01 січня 2019 року.

Тобто, з 01 січня 2019 року в Україні фактично розмежовуються функції директора та медичного директора: директор закладу займається питаннями господарської діяльності, а медичний директор виключно питаннями медицини.

Рішенням 22-ї сесії сьомого скликання Полтавської районної ради №22/УІІ-788 від 22.03.2019 року затверджено Статут комунального підприємства Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги Полтавської районної ради шляхом викладення його в новій редакції (а.с.34).

Положеннями Статуту КП Полтавський РКЦ ПМД Полтавської районної ради у новій редакції передбачено, зокрема, управління підприємством, розподіл обов`язків між Директором підприємства та Медичним директором (розділ 7) тощо.

Так, відповідно до п.п.7.5-7.5.11 та п.7.5.13 Статуту медичний директор: визначає головні напрямки підприємства у медичній діяльності, затверджує плани діяльності (окрім фінансового плану) та звіти про його виконання; організовує роботу підприємства щодо надання населенню первинної медичної допомоги, згідно з вимогами нормативно-правових актів; забезпечує порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку лікарських засобів та медичних виробів; розробляє та впроваджує на підприємстві систему безперервного удосконалення якості послуг з метою забезпечення безпеки пацієнтів, своєчасності допомоги, економічної ефективності у медичній сфері, досягнення найкращих результатів на основі наукових знань та приписів доказової медицини; координує зовнішню та внутрішню взаємодію підрозділів підприємства первинної медицини; забезпечує контроль за веденням та зберіганням медичної та іншої медичної документації; подає пропозиції директору підприємства про прийняття на роботу, звільнення з роботи медичного персоналу підприємства, а також інші, передбачені законодавством про працю рішення в сфері трудових відносин. Забезпечує раціональний добір кадрів медичного персоналу та дотримання ними прав внутрішнього трудового розпорядку; створює умови підвищення фахового і кваліфікаційного рівня медичних працівників та відповідає за організацію безперервного професійного розвитку медичного персоналу, згідно із затвердженим в установленому порядку штатним розписом; подає пропозиції директору підприємства про призначення та звільнення з посади заступника медичного директора з ЕТН; забезпечує дотримання медичним персоналом на підприємстві вимог законодавства про охорону праці, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм і правил, створення належних умов праці; несе відповідальність за збитки по наданню первинної медичної допомоги, завдані підприємству з вини медичного директора в порядку, визначеному законодавством; самостійно вирішує питання медичної діяльності підприємства за винятком тих, що віднесені законодавством та Статутом до компетенції Засновника, Органу управління та директора Підприємства (а.с.35-49).

За таких обставин, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо безпідставності його звільнення, у зв`язку із скороченням є необгрунтованими, оскільки відбулися зміни в штатному розписі КП Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги Полтавської районної ради й виведення посади головного лікаря та введення замість неї до штатного розпису посади медичного директора , що свідчить про зміни в організації роботи.

Не заслуговує на увагу доводи позивача про ненадання йому пропозицій по наступному працевлаштуванню (інших вакантних посад).

Стороною відповідача доведено відсутність вакантних посад на підприємстві на час звільнення позивача, та наявними матеріалами справи підтверджується той факт, що у відповідача фактично не було об`єктивної можливості запропонувати позивачу ОСОБА_1 іншу роботу на даному підприємстві з дня попередження його про наступне вивільнення і до дати його звільнення, які б останній міг виконувати за своїм кваліфікаційним рівнем.

Зокрема, посада заступника медичного директора з охорони дитинства та материнства ОСОБА_1 не пропонувалась, у зв`язку з тим, що він не відповідає кваліфікаційним вимогам цієї посади, передбаченими посадовою інструкцією (а.с.101-105), не є сімейним лікарем, не здобував спеціальність за напрямом педіатрія, а за фахом є хірургом, що унеможливлює зайняття ним вказаної посади.

Інших вакантних посад, які б відповідали вимогам, які існують на цьому підприємстві відповідно до кваліфікації ОСОБА_1 та займаної ним посади головного лікаря, у тому числі в інших структурних підрозділах, протягом вказаного періоду, і які існували на день звільнення, з наданого до суду штатного розкладу, затвердженого Головою Полтавської районної ради, не вбачається та судом не встановлено. (а.с.116-130).

Крім того, згідно зі ст.16 Основ законодавства України про охорону здоров`я керівником закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності може бути призначено лише особу, яка відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу охорони здоров`я здійснюються відповідно до законодавства. Керівники державних та комунальних закладів охорони здоров`я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров`я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п`яти років. Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я та порядок укладання контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я, а також типова форма такого контракту затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.7.13 Статуту засновник підприємства укладає і розриває контракт з Директором підприємства та Медичним директором та здійснює контроль за його виконанням.

Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1094 від 27.12.2017 року .

Аналіз положень нормативних актів свідчить про те, що керівники комунального закладу охорони здоров`я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров`я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту.

Рішення конкурсної комісії щодо визначення переможцем конкурсу на заняття посади медичного директора КП Полтавський РКЦ ПМД Полтавської районної ради , як і наказ про призначення відповідної особи на дану посаду, ніким не оспорювалися, отже є дійсними, а тому зазначена посада не є вакантною, що виключає можливість призначення позивача на цю посаду.

Доводи ОСОБА_1 щодо продовження дії контракту після 29.01.2019 року, не заслуговують на увагу. Так, ОСОБА_1 дійсно був поновлений на роботі в ході виконання рішення Полтавського районного суду від 06.03.2019 року, однак через короткий період часу після виконання судового рішення, 08.04.2019 року позивача було повідомлено про наступне звільнення за п.1 ст.40 КЗпП України .

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги, встановлені п.1 ч. 1, ч.2 ст. 40, ст. 49-2 КЗпП України , КП Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги Полтавської міської ради щодо попереднього попередження про майбутнє звільнення були в повному обсязі дотримані, а відтак, у відповідача виникли юридичні підстави для проведення процедури вивільнення працівника з підстав передбачених пунктом п.1 ч.1 статті 40 КЗпП України . Звільнення позивача було проведено у відповідності до вимог нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, а отже, безпідставними є вимоги ОСОБА_1 щодо визнання дій незаконними, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі. Також не було встановлено під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції обгрунтованих підстав для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, оскільки належних, допустимих та беззаперечних доказів на підтвердження даних обставин ОСОБА_1 надано не було.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є аналогічними та зводяться здебільшого до доводів та обгрунтувань позовної заяви, які були спростовані в ході судового розгляду справи та повторного викладення не потребують.

За таких обставин, судова колегія дійшла до висновку, що порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 24 жовтня 2019 рокта задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів -,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 24 жовтня 2019 року- залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: В.М. Триголов

Судді : В.П. Пікуль