Постанова

від 10.02.2020 по справі 923/842/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 року м. ОдесаСправа № 923/842/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.

суддів: Аленіна О.Ю., Лавриненко Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного підприємства Щасливе дитинство

на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.11.2019

та додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 29.11.2019

суддя - Литвинова В.В.

Час і місце ухвалення: 10:36:48 год., м. Херсон

Дата складання повного тексту 20.11.2019

у справі № 923/842/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Прайм Логістік Груп

до відповідача Приватного підприємства Щасливе дитинство

про стягнення заборгованості в сумі 57 581.42 грн. за договором поставки

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПРАЙМ ЛОГІСТІК ГРУП звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою від 12.09.2019 до Приватного підприємства Щасливе дитинство (відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 57 581,42 грн. за договором поставки № 29 від 01.07.2018.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 12.11.2019 позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Стягнуто з Приватного підприємства ЩАСЛИВЕ ДИТИНСТВО на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРАЙМ ЛОГІСТІК ГРУП інфляційні нарахування в розмірі 3 532 грн. 98 коп., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 1 601 грн. 43 коп., пеню в розмірі 18 745 грн. 85 коп., штраф в розмірі 33 701 грн. 16 коп. та судовий збір 1921,00 грн.

В мотивах оскаржуваного рішення судом першої інстанції зазначено, що відповідач, допустивши несвоєчасну оплату вартості отриманого товару, порушив взяте на себе зобов`язання.

Додатковим Рішенням Господарського суду Херсонської області від 29.11.2019 заяву від 13.11.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю ПРАЙМ ЛОГІСТІК ГРУП про ухвалення додаткового рішення у справі № 923/842/19 (зареєстровано за вх.№ 2091/19 від 19.11.2019) задоволено.

Заяву від Товариства з обмеженою відповідальністю ПРАЙМ ЛОГІСТІК ГРУП про ухвалення додаткового рішення у справі № 923/842/19 (уточнена, зареєстровано за вх.№ 11089/19 від 27.11.2019) задоволено.

Стягнуто з Приватного підприємства ЩАСЛИВЕ ДИТИНСТВО на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРАЙМ ЛОГІСТІК ГРУП судові витрати по справі № 923/842/19, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10 700,00 грн.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Приватне підприємство Щасливе дитинство звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 12.11.2019 та додаткове рішення від 29.11.2019 у справі № 923/842/19 повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

Скаржник вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, при цьому Суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, тому Оскаржуване рішення є незаконним та підлягає скасуванню враховуючи наступне.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції в порушення статті 238 ГПК України не надав мотивованої оцінки доводам відповідача, наведеним у відзиві на позовну заяву, зазначивши у тексті оскаржуваного рішення лише: ...Заперечення відповідача, викладені у відзиві, не приймаються судом до уваги, оскільки не підтверджуються відповідними доказами... .

Приватне підприємство Щасливе дитинство зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги положення ч. 1 ст. 233 ГГК України та як наслідок не вирішено питання про наявність правових підстав для застосування до спірних правовідносин норми частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 233 Господарського кодексу України.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 відкрито апеляційне провадження у справі № 923/842/19 за апеляційною скаргою Приватного підприємства Щасливе дитинство на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.11.2019 та додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 29.11.2019.

Розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства Щасливе дитинство на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.11.2019 та додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 29.11.2019 визначено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю Прайм Логістік Груп строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі

21.01.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Прайм Логістік Груп надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить апеляційну скаргу Приватного підприємства ЩАСЛИВЕ ДИТИНСТВО залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 12.11.2019 та додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 29.11.2019 по справі №923/842/19 без змін.

Згідно з частино тринадцятою статті 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 7 статті 252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з частиною другою статті 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, копію ухвали суду від 23.12.2019 позивачем та відповідачем було отримано 08.01.2020.

Однак, станом на до суду не надійшло клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

В ході апеляційного розгляду даної справи Південно-західним апеляційним господарським судом, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною першою статті 273 ГПК України.

Відповідно до приписів статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог статті 282 ГПК України, зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 01 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ПРАЙМ ЛОГІСТІК ГРУП та Приватним підприємством ЩАСЛИВЕ ДИТИНСТВО був укладений договір поставки № 29.

Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. Договору сторони визначили, що постачальник зобов`язується поставляти на умовах, визначених Договором, товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у письмових або усних заявках-замовленнях покупця, переданих усно або письмово представнику постачальника, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар у повному розмірі, на умовах та в порядку, визначених цим Договором.

Згідно пункту 2.1. Договору сторони визначили, що асортимент та ціна на товар, що поставляється, визначаються на підставі Специфікації постачальника, яка надається покупцю (прайс-лист), а також в видаткових накладних.

Відповідно до умов пункту 5.1. Договору покупець оплачує поставлені товари за цінами, визначеними у товаросупроводжувальній документації (видатковій накладній, податковій накладній) на умовах даного Договору в порядку, в строк та у формах, які не суперечать чинному законодавству України.

Пунктом 5.2. Договору сторони визначили, що розрахунки за поставлений постачальником товар здійснюються протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару або у інший строк, попередньо домовлений між сторонами, про що сторонами укладається додаткова угода до даного Договору.

Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, поступає на розрахунковий рахунок або до каси постачальника (пункт 5.4. Договору).

Згідно пункту 7.2. Договору за несвоєчасну оплату вартості поставленого товару за даним Договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожний день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє покупця від сплати основної суми заборгованості.

Крім того, пунктом 7.3 Договору визначено, що за несвоєчасну оплату товару понад 10 календарних днів покупець зобов`язаний сплатити штраф в розмірі 10 % від простроченої вартості неоплаченого товару.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2018 року (пункт 8. 1. Договору).

Разом з тим в пункті 8.2. Договору сторони визначили, що вразі, якщо за тридцять календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна сторона не виявить бажання розірвати його, про що сторона повинна повідомити іншу сторону письмово під розпис або рекомендованим листом, то дія Договору автоматично продовжується на один рік на тих же умовах без обмеження кількості таких пролонгацій.

Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання своїх обов`язків (пункт 8.3. Договору).

Так, на виконання умов даного Договору та на підставі заявок-замовлень в період з липня 2018 року по серпень 2019 року включно Позивачем було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 337 012 грн. 84 коп., про що уповноваженими представниками сторін було складені та підписані видаткові накладні (№ плг0000074 від 05.07.2018 року на суму 12 588 грн. 68 коп., № плг0000073 від 05.07.2018 року на суму 80 968 грн. 85 коп., № плг0000154 від 31.07.2018 року на суму 37 987 грн. 23 коп., № плг0000315 від 28.08.2018 року на суму 8 809 грн. 05 коп.. № плг0000364 від 31.08.2018 року на суму 43 584 грн. 60 коп., № плг0000828 від 01.11.2018 року на суму 7 884 грн. 43 коп., № плг0001012 від 01.11.2018 року на суму 17 949 грн.01 коп., № плг0000985 від 29.11.2018 року на суму 396 грн. 00 коп., № плг0000982 від 29.11.2018 року на суму 2 424 грн. 54 коп., № плг0000983 від 29.11.2018 року на суму 473 грн. 40 коп., № плг0000984 від 29.11.2018 року на суму 2 294 грн. 10 коп., № плг0000010 від 28.02.2019 року на суму 91 721 грн. 88 коп. та № плг0000009 від 28.02.2019 року на суму 29 929 грн. 80 коп.).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем за отриманий товар по Договору було проведено розрахунок з позивачем на загальну суму 337 012 грн. 80 коп., а саме: платіжним дорученням № 3174 від 21.08.2018 року на суму 93 558 грн. 76 коп., платіжним дорученням № 3814 від 25.10.2018 року на суму 37 987 грн. 23 коп., платіжним дорученням № 3814 від 31.10.2018 року на суму 20 000 грн. 00 коп., платіжним дорученням № 3897 від 02.11.2018 року на суму 32 393 грн. 65 коп., платіжним дорученням № 4550 від 22.12.2018 року на суму 25 833 грн. 44 коп., платіжним дорученням № 5899 від 02.05 2019 року на суму 30 000 грн. 00 коп., платіжним дорученням № 6014 від 16.05.2019 року на суму 10 000 грн. 00 коп., платіжним дорученням № 6128 від 02.08.2019 року на суму 40 000 грн. 00 коп., платіжним дорученням № 6163 від 15.08.2019 року на суму 20 000 грн. 00 коп., платіжним дорученням № 6260 від 23.08.2019 року на суму 27 239 грн. 72 коп. За підсумком проведених оплат розрахунок з Позивачем був проведений в повному обсязі.

Позивач звертає увагу суду, що оплата Відповідачем за отриманий товар була проведена з порушенням строків, визначених Договором, що й стало підставою для звернення з позовом до суду. Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог, відповідно до наступного .

Предметом позову у даній справі є вимога про стягнення з Приватного підприємства Щасливе дитинство штрафних санкцій у розмірі 57581,42 грн. за порушення умов договору від 01.07.2018 №29 щодо несвоєчасної оплати за поставлений товар.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, Приватне підприємство Щасливе дитинство , допустивши несвоєчасну оплату вартості отриманого товару, порушело взяте на себе зобов`язання.

Згідно із приписами ч.ч.1 та 2 статті 712 ЦК України за договором поставки передбачено, що продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами першою та другою статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Особливості господарсько-правової відповідальності визначені ГК України. Так, за частиною першою статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша та друга статті 217 ГК України).

За частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Колегія суддів зазначає, що зазначає, що за наведеними вище положеннями ГК України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

В статті 549 ЦК України конкретизовано визначення таких штрафних санкцій, а саме:

- штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання;

- пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, у відповідності до приписів частини 2 статті 551 того ж Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов`язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов`язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов`язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Так, в пункті 7.2. Договору сторони встановили можливість застосування неустойки у випадку невиконання та неналежного виконання покупцем зобов`язань по договору відповідно у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення платежу за весь період прострочення.

У відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата інфляційних та річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

За приписами частини 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Перевіривши розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат, наведених позивачем у позові, колегія суддів вважає його арифметично вірним, та дійшла висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 18 745,85 грн. пені, 3 532,98 грн. інфляційних втрат та 1 601,43 грн. трьох процентів річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, висновки суду першої інстанції із приводу чого є правомірними.

З огляду на викладене в сукупності та враховуючи відсутність доказів протилежного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог позивача у даній справі в повному обсязі та стягнення з відповідача інфляційні нарахування в розмірі 3 532,98 грн., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 1 601,43 грн., пеню в розмірі 18 745,85 грн., штраф в розмірі 33 701,16 грн.

Відхилення аргументів апеляційної скарги.

Колегією суддів не приймаються доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції в порушення статті 238 ГПК України не надав мотивованої оцінки доводам відповідача, наведеним у відзиві на позовну заяву відповідно до наступного.

Так, відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на погоджений сторонами графік погашення залишку за договором, проте, ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції, зазначений графік не надано.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі Серявін проти України від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі, що судом першої інстанції не вирішено питання про наявність правових підстав для застосування до спірних правовідносин норми частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 233 Господарського кодексу України

Згідно статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Проаналізувавши зазначені приписи, слід дійти висновку, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи тощо.

Колегія суддів зазначає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Враховуючи, що відповідачем, в обґрунтування своїх вимог та заперечень, не надано суду належних доказів щодо свого майнового становища, поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, у суду першої інстанції були відсутні підстави для зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню на користь Позивача.

Щодо оскарженні Додаткового рішення Господарського суду Херсонської області від 29.11.2019, яким стягнуто з Приватного підприємства Щасливе дитинство на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Прайм Логістік Груп судові витрати по справі № 923/842/19, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10 700,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

29.07.2019 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРАЙМ ЛОГІСТІК ГРУП укладено Договір про надання правової допомоги № UA-63/19 від 29.07.2019, за умовами якого здійснювалось надання Позивачу правової допомоги у спорі, який виник з Відповідачем з приводу стягнення з нього заборгованості у судовому порядку.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що Адвокат приступає до виконання своїх обов`язків з моменту підписання даного Договору та внесення Клієнтом гонорару в обсязі і в порядку, визначеному Договором.

Відповідно до п. 2.2. Договору для надання правової допомоги в рамках даного Договору Адвокат може залучати як своїх помічників, так і інших адвокатів та інших фахівців у галузі права на договірних умовах. Повноваження адвоката та інших фахівців підтверджується відповідним дорученням Клієнта.

У п.2.3. Договору сторони узгодили, що правова допомога клієнту надається шляхом:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань;

- складання заяв, скарг, адвокатських запитів, процесуальних та інших документів правового характеру в інтересах клієнта;

- здійснює представництво інтересів Клієнта в суді, в усіх державних органах, а також перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до додатку № 1 до Договору розмір гонорару Адвоката за правову допомогу по даному Договору складає суму орієнтовно еквівалентну 7% від суми позовних вимог та складає 6 500,00 грн. Оплата по даному Договору здійснюється Клієнтом в повному обсязі не пізніше 31.07.2019.

Додатком № 2 до Договору встановлено, що розмір гонорару Адвоката за участь в судовому засіданні в Господарському суді Херсонської області під час розгляду справи складає 4 200,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що правова допомога позивачу у спорі, який виник з Відповідачем, йому надавалась адвокатом Рубан Ігорем Володимировичем. Доказом того, що представник Позивача дійсно є адвокатом, підтверджується належним чином засвідченою копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №848 від 19.04.2007. Повноваження представника на представлення інтересів Позивача в суді підтверджуються Ордером серії АА №100894 від 29.07.2019, належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Позивач надав суду розрахунок судових витрат, які він поніс у зв`язку із розглядом справи у суді та зазначає, що адвокатом Рубан Ігорем Володимировичем було надано Товариству з обмеженою відповідальністю ПРАЙМ ЛОГІСТІК ГРУП згідно Договору про надання правової допомоги № UA-63/19 від 29.07.2019 наступні послуги:

1) усна консультація клієнта, узгодження правової позиції - 1 500,00 грн. (1,5 год.);

2) збір доказів (підготовка письмових документів: листи, запити) та складання претензії на адресу відповідача - 2 000,00 грн. (2 год.);

3) підготовка та подання правової заяви, підготовка процесуальних документів по справі (в т.ч. відповіді на відзив, клопотань тощо) - 3 000,00 грн. (3 год.);

4) участь у судовому засіданні - 4 200,00 грн. (1 год.).

Загальна сума за надані послуги правової допомоги складає 10 700,00 грн.

На підтвердження понесених судових витрат по справі № 923/842/19 позивач надав суду належним чином засвідчену копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 63 від 29.07.2019 на суму 6 500,00 грн. та належним чином засвідчену копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 84 від 25.11.2019 на суму 4 200,00 грн.

Згідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно до ч. З ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В частині 4 статі 126 ГПК України зазначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вірно зазначено, судом першої інстанції,з клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката Приватне підприємство Щасливе дитинство до суду не зверталося.

За положеннями ч.4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача судових витрат в сумі 10 700,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Південно - західного апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу Приватного підприємства Щасливе дитинство необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Херсонської області від 12.11.2019 та Додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 29.11.2019 у даній справі підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Приватне підприємство Щасливе дитинство .

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення Господарського суду Херсонської області від 12.11.2019 та Додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 29.11.2019 у справі № 923/842/19 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Щасливе дитинство - залишити без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство Щасливе дитинство .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Аленін О.Ю.

Суддя Лавриненко Л.В.