Постанова

від 03.02.2020 по справі 910/8319/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2020 р. Справа№ 910/8319/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Євсікова О.О.

Коробенка Г.П.

при секретарі Денисюк І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача 1: не з`явився;

від позивача 2: Адаменко І.І. за ордером від 03.02.2020;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Громадської спілки "Українська Асоціація Вендінгу"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 (повний текст складено 15.10.2019)

у справі №910/8319/19 (суддя Демидов В.О.)

за позовом 1. Печерської районної в місті Києві державної адміністрації

та 2. Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва"

до Громадської спілки "Українська Асоціація Вендінгу"

про стягнення 62555,33 грн. та виселення з нежитлового приміщення,

УСТАНОВИВ:

У червні 2019 року Печерська районна в місті Києві державна адміністрація (далі - позивач 1) та Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (далі - позивач 2) звернулись у Господарський суд міста Києва з позовом до Громадської спілки "Українська Асоціація Вендінгу" (далі - відповідач) та просили суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача 2 заборгованість з орендної плати за договором оренди №11/602 від 10 грудня 2016 року в розмірі 62555,33грн.;

- виселити відповідача з нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 1, загальною площею 94,6 кв.м.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача станом на 13.05.2019 існує заборгованість з орендної плати в розмірі 62555,33 грн. за період з 01.08.2018 по 31.05.2019, у тому числі: 56510,24 грн. основного боргу, 621,63 грн. - 3% річних, 2510,59 грн. інфляційних втрат коштів та 2912,87 грн. пені, а після закінчення строку дії договору (08.12.2018) відповідачу було повідомлено про відсутність наміру його продовжувати, однак він не повернув орендоване приміщення.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що його не було належним чином повідомлено про припинення договору після закінчення строку його дії, тому договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах і подальші дії позивачів свідчать про продовження орендних відносин; в рахунок сплати орендної плати сторонами було укладено тристоронній договір, за умовами якого відповідач повинен був провести капітальний ремонт з реконструкції каналізаційних відведень до підвального приміщення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07 жовтня 2019 року позов задоволено.

З Громадської спілки "Українська Асоціація Вендінгу" стягнуто на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" 56 510 грн. 24 коп. заборгованості з орендних платежів, 2912 грн. 87 коп. - пені, 2510 грн. 59 коп. - інфляційних втрат, 621грн.63коп. - 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 842 грн.

Виселено Громадську спілку "Українська Асоціація Вендінгу" з нежитлового приміщення, загальною площею 94,6 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул.Немировича-Данченка, 1.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Громадська спілка "Українська Асоціація Вендінгу" звернулась з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у позові повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки договір оренди є продовженим, відповідач не втратив статус орендаря; позивачі не заявляли вимог про визнання договору розірваним або припиненим; сума заборгованості спільним рішенням сторін фактично врахована як плата за ремонтні роботи каналізаційних споруд будинку.

Позивачами був поданий відзив на апеляційну скаргу, у якому вони заперечують проти її задоволення та просять залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що відповідач систематично порушував умови договору оренди та не в повному обсязі або взагалі не сплачував оренду плату, що є порушенням істотних умов договору та підставою вчинення позивачами дій для розірвання договору і виселення відповідача із займаного приміщення; відповідача було належним чином повідомлено про припинення договору оренди після закінчення строку його дії; відповідачем не було надано договір страхування приміщення.

Відповідно до ст. 216 ГПК України розгляд справи відкладався з 14 січня по 03 лютого 2020 року.

16 січня 2020 року від представника відповідача - адвоката Кравченко В.В. надійшло клопотання від 10.01.2020 про перенесення розгляду справи, який призначався на 14.01.2020, на пізніший термін у зв`язку із її перебуванням на лікуванні.

Позивач 1 представника у судове засідання не направив, не повідомивши про причини, хоча отримав ухвалу суду про відкладення розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Відповідач представника у судове засідання не направив. У апеляційній скарзі та клопотанні від 10.01.2020 представник відповідача зазначила "Листування через адвоката", однак ухвала про відкладення, направлена на адресу адвоката, повернута поштою з довідкою "Інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення". Ухвали, які направлялись на адресу державної реєстрації відповідача, яка також зазначена в апеляційній скарзі, повертались з довідками "За закінченням терміну зберігання".

Згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, судом вчинено всі необхідні процесуальні дії, направлені на повідомлення відповідача про розгляд справи. Крім цього, відповідач не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про рух поданої ним апеляційної скарги відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень та скористатись наданими йому процесуальними правами. Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників позивача 1 і відповідача.

Представник позивача 2 у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представника позивача 2, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 березня 2018 року між Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією, як орендодавцем, комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва", як підприємством-балансоутримувачем, та Громадською спілкою "Українська Асоціація Вендінгу", як орендарем, було укладено договір №11/602 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - договір) (а.с.9-13), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі підпункту 1.2.1 пункту 1 протокольного рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 30.06.2015 № 38, розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 20.07.2015 №326 "Про деякі питання оренди" передає в оренду, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва та знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Немировича-Данченка, 1 (далі - майно), для розміщення громадської організації на площі, що не використовується для підприємницької діяльності: 20кв.м. - 1%, 30 кв. м. - 2%, 44,6 кв. м. - 3%.

Згідно умов п. 2.1 договору об`єктом оренди є нежитлове приміщення загальною площею 94,6 кв.м., у тому числі на першому поверсі 1,8 кв.м., у підвалі - 92,8 кв.м., згідно з викопіюванням з по поверхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору.

За умовами п. 2.4 договору орендар вступає у строкове платне користування об`єктом у термін, указаний у цьому договорі, але не пізніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації цього договору) та акта приймання-передачі об`єкта.

Передача об`єкта в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на об`єкт. Власником орендованого приміщення залишається територіальна громада міста Києва, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.5 договору).

Пунктом 3.1 договору сторони визначили розмір орендної плати, а саме: орендна плата визначена на підставі п. 55 таблиці 2 "Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва" (далі - методика), затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280, і становить без ПДВ 46,89 грн. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку березень 2018 - 4435,78 грн., ПДВ - 887,16 грн. загальна сума до сплати становить 5322,94 грн.

Згідно п. 3.2 договору, орендна плата на кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщуються на веб-сайті Фонду державного майна України.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.5 договору).

У разі припинення (розірвання) цього договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення об`єкта за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, підприємству-балансоутримувачу (п. 3.12 договору).

Згідно з п. 9.1 договору, цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє до отримання орендарем повідомлення про продаж об`єкту оренди, але не більше, ніж 2 роки та 364 дні - до 08.12.2018.

Додатками до договору є розрахунок орендної плати та викопіювання з поповерхового плану.

Матеріали справи не містять акту приймання-передачі об`єкта оренди до договору №11/602 від 27.05.2018, однак у справі наявний акт приймання-передачі об`єкта оренди від 10.12.2015, як додаток до договору від 10 грудня 2015 року №11/602 (а.с.16), згідно якого приміщення загальною площею 94,6 кв.м., розташоване за адресою: м.Київ, вул. Немировича-Данченка, 1, передано орендарю - Громадській спілці "Громадський рух "Асоціація Європейський Київ" (ідентифікаційний код 39214873).

На даний час у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань під ідентифікаційним кодом 39214873 зареєстрований відповідач - Громадська спілка "Українська Асоціація Вендінгу" (а.с.41-45).

22 квітня 2018 року сторонами укладено Додатковий договір №1 про внесення змін до Договору від 10.12.2015 №11/602 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нежитлового приміщення загальною площею 94,6 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул.Немировича-Данченка,1) (а.с.61), яким внесено зміни у вказаний договір у зв`язку із перейменуванням Громадської спілки "Громадський рух "Асоціація Європейський Київ" на Громадську спілку "Українська Асоціація Вендінгу" та змінено розмір орендної плати.

Крім цього, 27 березня 2018 між сторонами укладено Додатковий договір №2 про внесення змін до Договору від 10.12.2015 №11/602 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нежитлового приміщення загальною площею 94,6 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул.Немировича-Данченка,1) (а.с.17), яким викладено у новій редакції пункт 3.1 цього договору від 10.12.2015 щодо розміру орендної плати. Також вказано, що сторони дійшли згоди викласти договір від 10.12.2015 №11/602 у новій редакції, що додається.

Договір №11/606 від 10 грудня 2015 року, на який посилання у наведених акті і додатковому договорі, у матеріалах справи відсутній.

Крім того, матеріали справи містять копію заяви-попередження від 19.12.2018 вих.№105/01-2660/В-040 про припинення договору №11/602 від 10 грудня 2015 року про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду /в порядку статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"/, відповідно до якої Печерська районна в місті Києві державна адміністрація повідомляє, що договорі оренди №11/602 від 10 грудня 2015 року, викладений 27.03.2018 у новій редакції, припинено у зв`язку із закінченням 08 грудня 2018 року терміну його дії (а.с.19). Наявна у справі копія заяви-повідомлення не містить підпису уповноваженої особи (заступника голови А.Невмержицького), на звороті міститься копія фіскального чеку від 21.12.2018, що, за доводами позивачів, підтверджує факт її направлення відповідачу.

Претензією від 13.05.2019 за вих. №432/10-153 позивач 2 повідомив відповідачу, що станом на 08.05.2019 по договору №11/602 від 27.03.2018 рахується заборгованість з орендної плати в сумі 85 118,26 грн., яка складає понад три місяці, тому пропонує у термін до 20.05.2019 сплатити заборгованість, а у разі несплати буде змушений звернутись з позовом до суду про стягнення заборгованості та направити ініціативного листа до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, як орендодавця, з пропозицією щодо розірвання договору оренди у зв`язку із заборгованістю з орендної плати (а.с.18).

Оскільки відповідач у встановлений в претензії строк заборгованість не сплатив, позивачі звернулись до суду із даним позовом та просили стягнути заборгованість за період з 01.08.2018 по 31.05.2019, у тому числі: 56510,24 грн. основного боргу, 621,63 грн. 3% річних, 2510,59 грн. інфляційних втрат коштів та 2912,87 грн. пені, згідно доданих до позову розрахунків (а.с.20-21), а також виселити відповідача з орендованого приміщення у зв`язку із закінченням строку дії договору №11/602 від 27.03.2018.

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог, як у відзиві на позовну заяву, так і у апеляційній скарзі, посилався на те, що його не було належним чином повідомлено про припинення договору після закінчення строку його дії, тому договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах і подальші дії позивачів свідчать про продовження орендних відносин; приміщеннями неможливо було користуватись у зв`язку із постійними залиттями каналізаційними стоками, що підтверджується актами обстеження, тому в рахунок сплати орендної плати сторонами було укладено тристоронній договір, за умовами якого відповідач повинен був провести капітальний ремонт з реконструкції каналізаційних відведень до підвального приміщення.

На підтвердження вказаних доводів відповідачем надані листи щодо залиття приміщень та необхідності ремонту від 04.07.2016, адресовані позивачам, від 19.05.2016, адресоване УГ Держсанепідслужби у м. Києві та ПАТ АК "Київводоканал" (а.с.127-130), відповіді та акти обстеження від 10.05.2016 та 16.02.2016 (а.с. 131-133).

Рішенням від 05.07.2018, яке оформлене протоколом №78, Комісія по розгляду питань погашення заборгованості з орендної плати та контролю за виконанням умов договорів про передачу в оренду майна територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, доручила керівництву КП провести обстеження приміщення, яке займає відповідач, та каналізаційних труб даного будинку (а.с.137). Обстеження відбулось 16.07.2018, що підтверджується листом позивача 1 від 04.09.2019 (а.с.138), у якому вказано, що підтоплення приміщення каналізаційними стоками було зумовлено засміченням дворової каналізаційної мережі.

Відповідач також вказує, що 18.10.2018 він направив позивачу 1 звернення щодо продовження терміну дії договору оренди, однак листом від 04.12.2018 позивач 1 повідомив, що поповерховий план, доданий до заяви, не відповідає поверховому плану об`єкту оренди, тому адміністрація не може розглянути питання продовження терміну дії договору оренди (а.с.134).

У подальшому, 10 квітня 2019 року, Комісія по розгляду питань погашення заборгованості з орендної плати та контролю за виконанням умов договорів про передачу в оренду майна територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації вирішила згодитись на пропозицію КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" щодо підписання трьохстороннього договору відносно зарахування заборгованої орендної плати як оплату за ремонт загальнобудинкових каналізаційних труб та проконтролювати дане питання, попередньо ГС "Українська Асоціація Вендінгу" подати необхідний пакет документів на комісію з питань власності для поновлення термінів оренди приміщення (а.с.135-136).

Відповідач вказує, що на виконання цього рішення він направив позивачам підписаний ним примірник відповідного тристороннього договору, однак позивачі цей договір не підписали.

За наслідками розгляду даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі. Щодо позовних вимог про виселення, то вони також підлягають задоволенню, оскільки договір є розірваним в односторонньому порядку у зв`язку із несплатою відповідачем орендної плати.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості, однак вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо позовних вимог в частині виселення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), яка кореспондується з положеннями 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Орендоване майно є комунальним, отже, на спірні правовідносини поширюється також і дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року №2269-XII, який був чинний на час спірних правовідносин, у частині першій статті 2 якого наведено аналогічне визначення оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 5 ст. 762 ЦК України, ч.3 ст. 285 ГК України та умов договору оренди орендар зобов`язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Однак, як вірно встановив суд першої інстанції, відповідач, в порушення умов договору та наведених норм законодавства, свої зобов`язання щодо сплати орендних платежів виконував неналежним чином, внаслідок чого за період з 01.08.2018 по 31.05.2019 виникла заборгованість в сумі 56 510,24 грн.

Доводи відповідача про те, що в рахунок сплати орендних платежів він повинен був провести капітальний ремонт з реконструкції каналізаційних відведень, відхиляються судом, оскільки відповідачем не надано доказів укладення відповідного договору та здійснення оплати ремонту.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пунктів 3.6, 3.7 та 4.2.4 договору оренди, орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця; орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Отже, оскільки факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення 56510,24 грн. основного боргу.

Крім суми основного боргу позивачі просили стягнути з відповідача 621,63грн. - 3% річних, 2510,59 грн. інфляційних втрат коштів та 2912,87 грн. пені.

Так, статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

У пункті 6.2 договору оренди сторони домовились, що за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь підприємства-балансоутримувача, орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менш ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Однак, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши доданий до позовної заяви розрахунок пені, судом встановлено, що пеня нарахована по кожному періоду окремо, із обмеженням розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ та із обмеженням періоду нарахування шістьма місяцями, згідно положень ч.6 ст.232 ГК України, а тому позовні вимоги про стягнення 2912,87 грн. пені підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат коштів в сумі 2510,19 грн. та трьох процентів річних в сумі 621,63 грн. за період з 01.08.2018 по 31.05.2019, апеляційним господарським судом встановлено, що вони є арифметично та методологічно вірними, а тому ці позовні вимоги також підлягають задоволенню.

Крім цього, позивачем заявлено вимогу про виселення відповідача з нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 1, загальною площею 94,6 кв.м., з посиланням на те, що строк дії договору закінчився 08.12.2018, а орендодавець (позивач 1) направив заяву-попередження про припинення договору та повернення приміщень.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною 1 ст. 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з частиною 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Аналогічні положення містить частина друга статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та пункт 9.4 укладеного між сторонами договору.

Частиною 4 ст. 284 ГК України унормовано, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (стаття 764 ЦК України).

У частині 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Системний аналіз вищевикладених приписів законодавства дозволяє зробити висновок, що для продовження дії договору оренди необхідна наявність таких юридичних фактів: продовження користування орендарем орендованим майном та відсутність своєчасного письмового повідомлення однієї зі сторін договору про припинення або зміну умов договору.

Отже, чинне законодавство допускає можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах без проведення конкурсу, при цьому для такого автоматичного продовження договору оренди комунального майна передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї із сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.

Законодавцем не встановлено конкретної форми заяви про припинення договору оренди, така вимога може бути викладена однією із сторін у листі, телеграмі, факсограмі тощо. Водночас істотне значення у даному випадку має факт направлення такого повідомлення в межах відповідного строку, а також зміст самого повідомлення, оскільки воно обов`язково повинно бути спрямоване на припинення або зміну умов договору оренди, як відповідна форма вираження волевиявлення орендодавця.

Саме такий правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 21.10.2019 у справі №902/862/15.

Крім того, сторони не обмежені в праві заявити про припинення або зміну договору як протягом одного місяця після закінчення договору, так і в будь-який час протягом всього строку дії останнього.

Відповідні правові позиції викладеною в постановах Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №910/3705/19, від 21.10.2019 у справі №902/862/15 та від 02.07.2019 у справі №906/742/18.

Таким чином, якщо на дату закінчення строку дії договору оренди або протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, вказаний договір припиняється.

З матеріалів справи вбачається, що у листі від 04.12.2018 за вих. №105/01-8640/1, який підписаний заступником голови А.Невмержицьким (а.с.134), тобто, до закінчення строку дії договору, орендодавець не заперечував проти поновлення договору на новий строк, але вказав на недоліки у поповерховому плані.

Що ж до заяви-попередження від 19.12.2018 вих.№105/01-2660/В-040 про припинення договору, на яку посилаються позивачі (а.с.19), то вона не підписана заступником голови А.Невмержицьким, а також відсутні належні докази направлення цієї заяви орендарю, оскільки копія фіскального чеку не підтверджує факт направлення відповідачу саме цієї заяви.

Крім того, позивачі не надали суду докази вручення цього повідомлення орендарю або будь-якого іншого доказу належного повідомлення орендаря про припинення договору оренди.

Враховуючи, що в позовній заяві не зазначено, з якого моменту позивачі вважають договір оренди припиненим, позивачі не надали суду доказів вжиття фактичних заходів до прийняття спірного приміщення від орендаря за актом приймання - передачі у вказану ними дату, Північний апеляційний господарський суд відхиляє вказану заяву-попередження як доказ припинення договору оренди з відповідачем.

Крім цього, подальші дії позивачів (протокол засідання Комісії позивача 1 від 10.04.2019, претензія позивача 2 від 13.05.2019) свідчать про продовження орендних правовідносин сторін та, відповідно, поновлення договору оренди на новий строк.

Щодо висновку суду першої інстанції про те, що договір оренди є розірваним у зв`язку із порушенням відповідачем істотних умов договору, то він є безпідставним, оскільки відповідно до пункту 5.1.3 договору орендодавець має право відмовитись від договору оренди та вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря при несплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу.

Пунктом 9.3 договору встановлено, що одностороння відмова від договору не допускається, крім випадку, передбаченого пунктом 5.1.3 цього договору. Лист з відмовою від договору направляється поштою з повідомленням про вручення за місцезнаходженням орендаря, вказаним у договорі. Договір є розірваним з дати одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору, або з дати повернення орендодавцю відмови від договору з відміткою відділення зв`язку про відсутність орендаря за вказаною адресою.

У претензії від 13.05.2019 позивач 2 зазначав, що у разі несплати буде змушений звернутись з позовом до суду про стягнення заборгованості та направити ініціативного листа до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, як орендодавця, з пропозицією щодо розірвання договору оренди у зв`язку із заборгованістю з орендної плати.

Проте, позивачі не надали доказів, а матеріали справи не містять листа орендодавця, направленого орендарю в порядку, встановленому договором, про відмову від договору.

Відповідно до пункту 6.7 договору при невиконанні або порушенні однією із сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, цей договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

Матеріали справи також не містять судових рішень щодо розірвання договору оренди.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що на час розгляду справи договір не припинений у встановленому порядку, а тому позовні вимоги про виселення відповідача є передчасними і не підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи фактичні обставини справи, Північний апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 07 жовтня 2019 року визнати законним та обґрунтованим не можна, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині задоволення позову про виселення, з прийняттям в цій частині рішення про відмову у позові.

У частині стягнення боргу з орендної плати рішення місцевого господарського суду зміні не підлягає.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог та частковим задоволенням апеляційної скарги, з відповідача на користь позивача 2 підлягають стягненню витрати останнього по сплаті судового збору за подання позову, пропорційно задоволеним вимогам, а з позивача 2 на користь відповідача підлягають стягненню витрати останнього по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, пропорційно розміру задоволених вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Громадської спілки "Українська Асоціація Вендінгу" задовольнити частково.

2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07 жовтня 2019 року в частині задоволення позову про виселення з нежитлового приміщення та відмовити у задоволенні позовних вимог в частині виселення з нежитлового приміщення.

3. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 07 жовтня 2019 року в наступній редакції:

"1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Громадської спілки "Українська Асоціація Вендінгу" (вул. Немировича-Данченка, буд. 1, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 39214873) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (01021, м. Київ, пров. Івана Мар`яненка, 7, код ЄДРПОУ 35692211) 56 510 (п`ятдесят шість тисяч п`ятсот десять) грн. 24 коп. заборгованості з орендних платежів, 2912 (дві тисячі дев`ятсот дванадцять) грн. 87 коп. - пені, 2510 (дві тисячі п`ятсот десять) грн. 59 коп. - інфляційних втрат, 621 (шістсот двадцять одна) грн. 63 коп. - 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

3. В іншій частині позову відмовити

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили."

4. Стягнути з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (01021, м. Київ, пров. Івана Мар`яненка, 7, код ЄДРПОУ 35692211) на користь Громадської спілки "Українська Асоціація Вендінгу" (вул. Немировича-Данченка, буд. 1, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 39214873) - 2 881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10.02.2020.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді О.О. Євсіков

Г.П. Коробенко