Рішення

від 04.02.2020 по справі 908/3227/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/139/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2020 Справа № 908/3227/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Махно О.О.,

розглянувши матеріали справи № 908/3227/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМУ Укрпромбудмонтаж", ідентифікаційний код юридичної особи 36427024 (55002, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Незалежності, буд. 13, кв. 37)

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Запоріжвогнетрив", ідентифікаційний код юридичної особи 00191885 (69106, м. Запоріжжя, Північне шосе/вул. Теплична, буд. 22 "Б"/1)

про визнання недійсним положення додаткової угоди № 1 від 01.11.2018 до договору підряду № 18/1450 від 01.04.2018

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СМУ Укрпромбудмонтаж" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом від 18.11.2019 (вх. № 3469/08-07/19 від 20.11.2019) про визнання недійсним положення додаткової угоди № 1 від 01.11.2018 до договору підряду № 18/1450 від 01.04.2018, - "Стоимость 1 человека часа с 01.04.2018 составляет 300,69 грн без НДС".

Позов заявлено на підставі ст.ст. 16, 203, 215, 509, 526, 626 ч. 3 ст. 632, 653, 827, 837, 843, 845 Цивільного кодексу України і обґрунтовано тим, що положення додаткової угоди № 1 від 01.11.2018 до договору підряду № 18/1450 від 01.04.2018, - "Стоимость 1 человека часа с 01.04.2018 составляет 300,69 грн без НДС" суперечать положенням чинного законодавства та не відповідають приписам ст. 203 Цивільного кодексу України, а відповідно підлягають визнанню недійсними.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2019 справу № 908/3227/19 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.11.2019 у справі № 908/3227/19 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 34/139/19. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, з викликом сторін. Судове засідання призначено на 12.12.2019 о 12 год. 00 хв., запропоновано відповідачеві надати відзив до 06.12.2019, включно. В задоволенні клопотання про об`єднання даної справи зі справою № 908/1794/19 відмовлено.

06.12.2019 до канцелярії суду від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що на момент укладення додаткової угоди № 1 від 01.11.2018 до договору № 18/1450 від 01.04.2018, його сторонами було повністю дотримано вимоги статті 203 ЦК України, зміст цієї додаткової угоди № 1 не суперечить чинному законодавству, а тому твердження позивача про недійсність положення Додаткової угоди № 1 від 01.11.2018 до Договору підряду № 18/1450 від 01.04.2018 - Стоимость 1 человеко часа с 01.04.2018 составляет 300,69 грн. без НДС є необґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи. Просить в задоволенні позову відмовити.

11.12.2019 до канцелярії суду від позивача у справі надійшла заява про проведення судового засідання без участі представника позивача.

В судовому засіданні 12.12.2019 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".

Суд відкрив підготовче засідання. Перевірив явку представників сторін. Представник позивача в судове засідання не з`явився. Відводів складу суду не заявлено. Права та обов`язки представникові відповідача відомі та зрозумілі.

В судовому засіданні 12.12.2019 суд відклав підготовче засідання на 09.01.2020 о 10 год. 30 хв.

В судовому засіданні 09.01.2020 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".

Ухвалою господарського суду від 09.01.2020 закрито підготовче провадження, справу № 908/3227/19 призначено до розгляду по суті на 04.02.2020.

Заявою, що надійшла до суду 30.01.2020, позивач просив провести судове засідання за відсутності свого представника.

Представник Приватного акціонерного товариства "Запоріжвогнетрив" просив відкласти розгляд справи з причини відрядження. Судом відхилено вказане клопотання з огляду на обмеженість строків розгляду справи та можливість направлення відповідачем іншого представника в судове засідання.

В судовому засіданні 04.02.2020 не здійснювалось фіксування судового процесу, судом прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

01 квітня 2018 року між Приватним акціонерним товариством ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю СМУ УКРПРОМБУДМОНТАЖ (підрядник) був укладений договір підряду на поточні ремонти та технічне обслуговування № 18/1450 (далі - договір № 18/1450).

Відповідно до п. 1.1 договору № 18/1450 замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик виконати в порядку і на умовах цього договору роботи з ремонтів на виробничих ділянках, перелік яких наводиться в специфікаціях, роботи виконуються на території ПрАТ ММК ІМ. ІЛЛІЧА .

Згідно із п. 3.1 договору № 18/1450 ціна робіт, виходячи із специфіки і способу виконання робіт, визначається на підставі погоджених сторонами кошторисів (калькуляцій) і вказується в специфікаціях до цього договору. Загальну вартість цього договору складає сума вартості всіх робіт, виконаних за договором і зазначених в специфікаціях до нього.

Сторонами за договором № 18/1450 укладені специфікації: № 1 від 19.04.2018 на суму 258 486 грн. з ПДВ; № 2 від 03.05.2018 на суму 529 434 грн. з ПДВ; № 3 від 29.05.2018 на суму 735 861 грн. з ПДВ; № 4 від 03.07.2018 на суму 968 400 грн. з ПДВ; № 5 від 01.08.2018 на суму 1 382 850 грн. з ПДВ; № 6 від 03.09.2018 на суму 1 365 300 грн. з ПДВ; № 7 від 30.09.2018 на суму 147 072 грн. з ПДВ. Згідно цим специфікаціям вартість однієї людино/години складає від 320-ти до 375-ти грн. без ПДВ.

Пунктом 3.3 договору № 18/1450 передбачено, що ціна робіт може бути змінена сторонами виключно шляхом укладення додаткової угоди до цього договору, якою затверджуються зміни до специфікацій, нові редакції специфікацій або додаткові специфікації.

Згідно із п. 4.1 договору № 18/1450 оплата замовником виконаних робіт проводиться поетапно (щомісячно), протягом строку, зазначеного у відповідній специфікації. Строк оплати починає обчислюватися від дати підписання сторонами відповідних актів КБ-2в з додатками до актів КБ-2в, підтверджених довідками КБ-3 (або інших документів, узгоджених сторонами відповідно до п. 2.3 цього Договору), на підставі наданих підрядником рахунків та зареєстрованих податкових накладних.

Додатковою угодою № 1 від 01.11.2018 до договору № 18/1450 сторони:

- виклали п.2.3 договору в такій редакції: Фактичний строк закінчення робіт по окремим об`єктам (обсягам, етапам, видам робіт) визначається датою підписання замовником акта виконаних робіт/наданих послуг з додатками (табелями обліку робочого часу). На підставі згоди сторін в письмової формі може бути визначений інший склад документів, що підтверджують фактичний строк закінчення робіт (п. 1 додаткової угоди);

- виклали п. 3.1 договору № 18/1450 в такій редакції: Обсяг робіт, ціна робіт, сума виконаних робіт, виходячи із специфіки і способу виконання робіт, вказується в специфікаціях до цього договору, але не перевищує 4 558 680 грн. без ПДВ. Вартість однієї людино/години з 01.04.2018 складає 300,69 грн. без ПДВ. Загальну вартість цього договору складає сума вартості всіх робіт, виконаних за договором і зазначених в специфікаціях до нього. (п. 2 додаткової угоди);

- доповнили договір № 18/1450 додатком № 1 (формою акта виконаних робіт/наданих послуг) (п. 3 додаткової угоди);

- домовились, що умови цієї додаткової угоди вступають в силу з дати, що передує даті її підписання, а саме з 01.04.2018 згідно ч. 3 ст. 631 ЦКУ та діють до закінчення строку дії договору № 18/1450 (п. 7 додаткової угоди).

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника відповідача, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За приписами ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1, 2, 3, 5, 6 статті 203 ЦК України (в редакції станом на момент укладення спірного договору) передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. (п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним ).

Пунктом 26 зазначеної постанови встановлено, що особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги посиланням на ч. 3 ст. 632 ЦК України, якою закріплено, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається та тими обставинами, що зобов`язання по специфікаціях №1 від 19.04.2018, №2 від 03.05.2018, №3 від 29.05.2018, на дату оспорюваної додаткової угоди вже були припинені.

Статтею 653 ЦК України передбачено, що у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Частиною 2 та 3 статті 632 ЦК України передбачено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Однією із загальних засад цивільного законодавства є принцип свободи договору, який знайшов своє відображення у ст. ст. 3 та 627 Цивільного кодексу України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов`язки сторін.

В силу частини 1 статті 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктом 3.3 договору № 18/1450 передбачена можливість зміни ціни робіт шляхом укладення додаткової угоди до цього договору, якою затверджуються зміни до специфікацій, нові редакції специфікацій або додаткові специфікації. Вказаний пункт договору не містить часових обмежень зміни ціни договору.

Частиною 3 статті 631 ЦК України передбачено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

На момент укладення додаткової угоди № 1 від 01.11.2018 до договору № 18/1450 сторони скористались правом передбаченим пунктом 3.3 договору № 18/1450 щодо зміни ціни договору, тому в контексті статтей 3 та 627 Цивільного кодексу України порушення приписів Цивільного кодексу України відсутнє.

Доказів повного виконання договору № 18/1450 на момент укладення додаткової угоди № 1 від 01.11.2018 до договору № 18/1450 матеріали справи не містять, тому не можна стверджувати про недотримання ч. 3 ст. 632 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено і підписано 10.02.2020.

Суддя А.О. Науменко