Рішення

від 10.02.2020 по справі 910/16756/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.02.2020Справа № 910/16756/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСОЮЗ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМ-КОМФОРТ"

про стягнення 35 160, 40грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АВТОСОЮЗ звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМ-КОМФОРТ про стягнення 35 160, 40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №355 від 22.09.2017 про надання сервісно-технічного обслуговування в частині виконання обов`язку з оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/16756/19 від 02.12.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОСОЮЗ залишено без руху.

09.12.2019 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 02.12.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/16756/19. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 11.12.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

22.01.2020 представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка направлена засобами поштового зв`язку - 21.01.2020.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Водночас, ч. 2 ст. 252 ГПК України унормовано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При цьому, ч. 3 ст. 252 ГПК України визначено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Таким чином, у разі якщо у спрощеному провадженні судове засідання не проводиться, право на зменшення/збільшення розміру позовних вимог може бути реалізоване позивачем лише протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відтак, оскільки позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог поза межами означеного строку, така заява залишається судом без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Автосоюз (далі - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Рем-Комфорт (далі - замовник, відповідач) укладено Договір про сервісно-технічне обслуговування № 355 (далі - Договір), за умовами якого, виконавець зобов`язується виконувати комплекс робіт по сервісно-технічному обслуговуванню і ремонту автомобілів замовника, вказаних у Додатку № 1 до даного Договору, згідно заявок замовника, а замовник зобов`язався приймати і своєчасно сплачувати роботи на умовах, визначених у даному Договорі.

Відповідно до п. 3.3 Договору правовим документом, що підтверджує виконання робіт належним чином і підставою для взаєморозрахунків, є підписаний акт виконаних робіт.

За умовами п. 4.3. Договору замовник сплачує 100% вартості робіт, визначених в акті виконаних робіт, протягом п`яти календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін акту виконаних робіт.

Пунктом 5.3.2 Договору визначено, що замовник зобов`язаний сплачувати вартість робіт відповідно до розділу 4 цього Договору.

У відповідності до п. 7.3 Договору у випадку порушення замовник зобов`язань щодо строку оплати по Договору, він зобов`язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. У разі прострочення оплати робіт за цим Договором понад 15 календарних днів, замовник додатково сплачує штраф користь виконавця в розмірі 30% від суми прострочення.

Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє в частині прийняття виконавцем на виконання робіт до 31.12.2018, а в інших випадках - до повного виконання сторонами зобов`язань за цим Договором.

Додатком № 1 до Договору сторонами узгоджено перелік транспортних засобів, щодо яких надається сервісне обслуговування

Позивач зазначає, що за результатами виконання робіт, сторонами без будь-яких зауважень складено та підписано Акт виконаних робіт № W276503/121055331 від 05.10.2019 на суму 26 737,61 грн., однак відповідач в свою чергу, обов`язку зі сплати вартості виконаних робіт не виконано, в зв`язку з чим, позивач вимушений був звернутись з позовом до суду.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За своєю правовою природою Договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

За умовами п. 4.3. Договору замовник сплачує 100% вартості робіт, визначених в акті виконаних робіт, протягом п`яти календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін акту виконаних робіт.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем без заперечень та зауважень підписано Акт виконаних робіт № W276503/121055331 від 05.10.2019 на суму 26 737,61 грн., а відтак у відповідача виник обов`язок зі сплати суми у розмірі 26 737,61 грн. протягом п`яти календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін Акту виконаних робіт.

Таким чином, з огляду на п. 4.3 Договору, відповідач мав оплати отримані ремонті послуги до 10.10.2019 включно.

Як вбачається з матеріалів справи, в процесі розгляду справи, відповідачем сплачено заборгованість в розмірі 26 737,61 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача за 17.12.2019.

В свою чергу, пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).

Таким чином, провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 26 737,61 грн. підлягає закриттю.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 401,51 грн. та штраф у розмірі 8 021,28 грн.

За приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексу України, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до п. 7.3 Договору у випадку порушення замовник зобов`язань щодо строку оплати по Договору, він зобов`язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. У разі прострочення оплати робіт за цим Договором понад 15 календарних днів, замовник додатково сплачує штраф користь виконавця в розмірі 30% від суми прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені судом встановлено, що з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 401,51 грн.

В свою чергу, оскільки відповідачем порушено строк оплати на понад 15 календарних днів, перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає штраф у розмірі 8 021,28 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 26 737,61 грн. та задоволенням позовних вимог в іншій частині з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 231, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Рем-Комфорт (01013, м. Київ, вулиця Будіндустрії, 5; ідентифікаційний код: 37413138) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Автосоюз (04073, м. Київ, проспект Московський, 28; ідентифікаційний код: 30223848) пеню в розмірі 401 (чотириста одна) грн. 51 коп., штраф в розмірі 8 021 (вісім тисяч двадцять одна) грн. 28 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

3. В частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Рем-Комфорт на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Автосоюз заборгованості в розмірі 26 737,61 грн. провадження у справі закрити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Спичак