ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
Справа № 133/843/19
10.02.20
КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
В складі головуючого - судді Сороки Д.В.
за участю секретаря судового засідання Бірюкової Т.П.
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Козятині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Арчі , державного реєстратора виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області Явної Сніжани Григорівни про визнання оспорюваного правочину недійсним, застосування його недійсності у вигляді повернення майна, скасування рішення та запису про державну реєстрацію речового права,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Арчі , державного реєстратора виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області Явної Сніжани Григорівни про визнання оспорюваного правочину недійсним, застосування його недійсності у вигляді повернення майна, скасування рішення та запису про державну реєстрацію речового права, в якому просить визнати недійсним з моменту укладення договір оренди землі між нею та ТОВ Арчі , укладений (підписаний) 13.02.2017, на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якій присвоєно кадастровий № 0521486800:06:009:0119, площею 1,6938 га ріллі, що розташована за межами населеного пункту, в адміністративно-територіальних межах Самгородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області; зобов`язати ТОВ Арчі повернути належну їй земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якій присвоєно кадастровий № 0521486800:06:009:0119, площею 1,6938 га ріллі, що розташована за межами населеного пункту, в адміністративно-територіальних межах Самгородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області; скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Козятинської міської ради Явної С.Г., індексний номер 33910596 від 17.02.2017, щодо державної реєстрації права оренди землі на 10 років, за ТОВ Арчі , код ЄДРПОУ 32745862, на належну на праві приватної власності ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якій присвоєно кадастровий № 0521486800:06:009:0119, площею 1,6938 га ріллі, що розташована за межами населеного пункту, в адміністративно-територіальних межах Самгородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області; скасувати запис у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №19069782, вчинений державним реєстратором виконавчого комітету Козятинської міської ради Явною С.Г., щодо державної реєстрації права оренди землі на 10 років за ТОВ Арчі на належну на праві приватної власності ОСОБА_1 , земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якій присвоєно кадастровий № 0521486800:06:009:0119, площею 1,6938 га ріллі, що розташована за межами населеного пункту, в адміністративно-територіальних межах Самгородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області, та стягнути судові витрати по сплаті судовго збору та витрати за надання правової допомоги.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що розпорядженням голови Козятинської районної держадміністрації Вінницької області № 585 від 06.12.2006 їй надано у приватну власність земельна ділянка сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якій присвоєно кадастровий № 0521486800:06:009:0119, площею 1, 6938 ріллі, що розташована за межами населеного пункту, в адміністративно-територіальних межах Самгородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області.
Документом, що посвідчує її права на землю, являється державний акт на право на землю № 687746, виданий Козятинською райдержадміністрацією.
Виявляється, що між нею та товариством із обмеженою відповідальністю Арчі існує договір оренди земельної ділянки б\н, строком на 10 років. У розділі договору Прикінцеві положення зазначено, що однією із невід`ємних частин договору є акт приймання передачі земельної ділянки. На її примірнику договору відсутня дата його укладання, як і на акті.
17.02.2017 право оренди ТОВ Арчі на належну їй земельну ділянку зареєстровано Державним реєстратором виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області Явною С.Г. (індексний номер витягу з Держреєстру прав, на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 80620097; номер запису про інше речове право: 19069782). Орендну плату за 2017-2018 вона отримала у відповідача-1. Отримання орендної плати у мінімальному розмірі було вимушеним заходом, так як по факту, на момент розрахунку ТОВ Арчі вже використовувало її землю, а вона не бажала нести фінансові втрати, а альтернативи примати кошти за використання землі за цей період, окрім як у фактичного користувача (ТОВ Арчі ) у неї не було. Підставою для подання цього позову є те, що на сторінці №4 договору, у розділі Підписи сторін , у графі Орендодавець та на Акті вчинено підпис не нею, а іншою, невідомою особою.
Вона особисто, як власник землі, договір оренди землі та акт приймання-передачі земельної ділянки з ТОВ Арчі не підписувала, договір доручення на право від свого мені підписати договір оренди землі та акт приймання-передачі ні з ким не укладала. Однак, така ситуація не влаштовує її як власника земельної ділянки, а тому, з метою вирішити спір в досудовому порядку, вона звернулася до ТОВ Арчі із досудовою вимогою про дострокове розірвання договору, щодо утримання від проведення жодних агротехнічних заходів, заборону заходу працівників та заїзду техніки, що належить ТОВ Арчі , повернення їй земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер № 0521486800:06:009:0119.
Листом за вих. №131 від 04.07.2018 директор ТОВ Арчі О.Є. Щелинський повідомив. що договір оренди між нею та ТОВ Арчі укладено 13.02.2017, що договір дійсний до 13.02.2027, що договір оренди землі містить всі, передбачені ст.15 Закону України Про оренду землі , договірні істотні умови.
Але при порівнянні неозброєним оком, візуально простежується відмінність від її підпису, який вчинений у паспорті громадянина України та підпису її імені, вчиненого на договорі.
Крім того, сфальшованою являється дата укладання (підписання) договору. Так, у згаданому вище листі очільник ТОВ Арчі стверджує, що датою укладання є 13 лютого 2017 року.
Проте, 13 лютого 2017 року вона перебувала у м. Черкаси Черкаської області, за місцем постійного проживання та фізично не могла підписати договір саме цієї дати. На ст. 1 договору місцем його укладення зазначено с. Самгородок Козятинського району Вінницької області. Згідно даних, викладених на сторінці в Інтернеті розклад роботи Арчі у понеділок, з 9 год.00 хв. по 18 год.00 хв.
Відстань між с. Самгородком та м. Черкаси становить більше 300 км., прямого сполучення залізничним чи автобусним транспортом між цими населеними пунктами немає, а поїздка автомобільним транспортом займає кілька годин. Тому її аргументом для визнання договору недійсним є те, що вона фізично не могла 13 лютого 2017 року особисто підписати договір разом із актом.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач -ТОВ Арчі двічі в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про день, місце та час судового розгляду, надіслав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову, оскільки між ОСОБА_1 та ТОВ Арчі було укладено договір оренди землі 13 лютого 2017 р., згідно з умовами якою позивач передала, а відповідач-1 прийняв у строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер №0521486800:06:009:0119, площею 1,6938 га. Сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору оренди від 13 лютого 2017 року, сторони приступили до виконання договірних зобов`язань, земельну ділянки було передано відповідачу-1 для користування. Речові права оренди були зареєстровані у порядку, встановленому Законом Україниі Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , відповідач-1 належним чином виконує всі свої зобов`язання за оспорюваним правочином. Так, відповідачем-1 було сплачено позивачу орендну плату в натуральній формі: 50 кг цукру, 500 кг пшениці, 500 кг ячменю та 500 кг кукурудзи у 2017 році; 50 кг цукру, 500 кг пшениці, 500 кг ячменю та 500 кг кукурудзи у 2018 році (копії актів видачі додається; оригінали наявні у відповідача-1). Жодних заперечень проти отримання даних коштів від позивача не надходило..
Відповідач - державний реєстратор виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області Явна С.Г. двічі в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи. відзиву до суду не надала.
За таких підстав суд проводить в даному провадженні заочний судовий розгляд, що передбачено ст.280 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка, кадастровий номер 0521486800:06:009:0119, площею 1, 6938 ріллі, що розташована за межами населеного пункту, в адміністративно-територіальних межах Самгородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с. 10).
Між ОСОБА_1 та ТОВ Арчі є в наявнеості договір оренди землі б/н, відповідно до якого належна їй земельна ділянка, кадастровий номер 0521486800:06:009:0119 була передана у строкове платне користування строком на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У розділі договору Прикінцеві положення зазначено, що однією із невід`ємних частин договору є акт приймання передачі земельної ділянки. На примірнику договору ОСОБА_1 відсутня дата його укладання, як і на акті (а.с. 11-13).
17.02.2017 право оренди ТОВ Арчі на належну ОСОБА_1 земельну ділянку зареєстровано Державним реєстратором виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області Явною С.Г. (індексний номер витягу з Держреєстру прав, на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 80620097; номер запису про інше речове право: 19069782) А.юс.14).
На сторінці №4 договору, у розділі Підписи сторін , у графі Орендодавець та на Акті вчинено підпис не ОСОБА_1 , а іншою, невідомою особою, що підтверджується висновком експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України № 335 від 15.11.2019 , з якого вбачається, що підпис в графі Орендодавець у договорі оренди землі між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Арчі в особі директора Щелинського Олександра Єгоровича без дати укладення виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Підпис у графі Земельну ділянку отримав: у акті прийманні передачі земельної ділянки укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Арчі с. Михайлин Козятинського району Вінницької області, без дати укладення виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.154-161).
Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані нормами Цивільного кодексу України щодо загальних положень про договір, Земельного кодексу України, а також Законом України Про оренду землі .
Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно вимог ч. 3 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності
Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі , який є спеціальним законом і пріоритетним перед іншими законами у застосуванні щодо спірних правовідносин, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. (ст.14 Закону).
Відповідно до ст.35 Закону України Про оренду землі , спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.
Надані відповідачем в якості доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором копії відомостей про отримання орендної плати за 2017-2018 роки (а.с.55-62) підтверджує той факт, що позивач дійсно отримувала плату за користування її земельною ділянкою, але отримання орендної плати позивачем не є доказом укладання договору оренди землі між сторонами.
Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно вимог ч. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі (ч. 1 ст. 205 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною.
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", зокрема, п.8 визначено, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.
Позивач стверджує про те, що договір оренди землі від 06.12.2011 року він не підписував та не укладав з відповідачами жодного іншого договору. Дане твердження відповідачем не спростоване, а доведедено вищезазначеним висновком експерта.
Ст.215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі, він є укладеним між певними особами, позивачем не визнається факт укладення договору, а отже він є оспорюваним та за рішенням суду може бути визнаний недійсним.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу.
Згідно ст.152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, а власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Одним із способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки є визнання правочину (угоди) недійсним (ч.2 ст.16 ЦК України та ч.3 ст.152 ЗК України).
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 1 постанови № 9 від 6 листопада 2009 року "По судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Спір між сторонами виник з приводу порушення порядку підписання договору, зокрема позивачем стверджується, що він не підписував даний договір. Крім того до договору не додано жодного додатку, що прямо передбачено законодавством, тобто договір не відповідає вимогам чинного законодавства щодо вільного волевиявлення на укладення сторін.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом
Зокрема, у пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі Гурепка проти України № 2 наголошується на принципі рівності сторін в одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Враховуючи викладене, а також положення п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України про те, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відновлення становища, яке існувало до порушення, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в частині визнання недійсним договору оренди землі від 06.12.2011 року та повернення земельної ділянки.
Визнання недійсним договору оренди землі є підставою для відновлення становища, яке існувало до порушення, тобто для скасування запису про реєстрацію договору. Також згідно змісту Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення суду про визнання недійсним договору оренди землі є підставою для скасування запису про реєстрацію зазначеного договору.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частини 1-3статті 134 ЦПК України, визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 за проведення судової почеркознавчої експертизи сплатила 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 48 коп, що підтверджується рахунком б/д № 335 (а.с. а.с.149,177).
Крім того, враховуючи прийняте судом рішення та у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 3073,60 грн. (а.с.а.с.1,24).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15, 16, 613, 651 ЦК України, ст.ст.93, 96, 141 ЗК України, ст.ст.13, 15, 21, 24, 25, 31, 32 Закону України Про оренду землі , ст.ст.12, 80, 81, 133, 141, 259, 268, 280, 354 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним з моменту укладення договір оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ Арчі , укладений (підписаний) 13.02.2017, на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якій присвоєно кадастровий № 0521486800:06:009:0119, площею 1,6938 га ріллі, що розташована за межами населеного пункту, в адміністративно-територіальних межах Самгородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області.
Зобов`язати ТОВ Арчі повернути належну ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якій присвоєно кадастровий № 0521486800:06:009:0119, площею 1,6938 га ріллі, що розташована за межами населеного пункту, в адміністративно-територіальних межах Самгородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області.
Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Козятинської міської ради Явної С.Г., індексний номер 33910596 від 17.02.2017, щодо державної реєстрації права оренди землі на 10 років, за ТОВ Арчі , код ЄДРПОУ 32745862, на належну на праві приватної власності ОСОБА_1 , земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якій присвоєно кадастровий № 0521486800:06:009:0119, площею 1,6938 га ріллі, що розташована за межами населеного пункту, в адміністративно-територіальних межах Самгородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області.
Скасувати запис у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №19069782, вчинений державним реєстратором виконавчого комітету Козятинської міської ради Явною С.Г., щодо державної реєстрації права оренди землі на 10 років за ТОВ Арчі на належну на праві приватної власності ОСОБА_1 , земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якій присвоєно кадастровий № 0521486800:06:009:0119, площею 1,6938 га ріллі, що розташована за межами населеного пункту, в адміністративно-територіальних межах Самгородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області.
Стягнути з ТОВ Арчі на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3073 (три тисячі сімдесят три) гривні 60 коп. та витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 48 коп.
Судове рішення складено 10.02.2020.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, має право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного тексту рішення до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
СУДДЯ : підпис Д.В.Сорока
З оригіналом вірно:
СУДДЯ Д.В.Сорока
СЕКРЕТАР Т.П.Бірюкова
Дата документу 10.02.20
Суд | Козятинський міськрайонний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2020 |
Оприлюднено | 11.02.2020 |
Номер документу | 87457228 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
Сорока Д. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні