Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
2 6100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26
04.02.2020 394/471/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 лютого 2020 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
в складі головуючого судді: Партоліної І.П.
за участі секретаря: Довгої С. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Новоархангельськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватно-орендного підприємства ім. Гагаріна про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання договору оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,38 гектарів, кадастровий номер 3523682700:02:000:0128, розташованої на території Мар`янівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, укладеного між ПОП ім. Гагаріна та позивачем, зареєстрованого у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центру ДЗК 16 квітня 2008 року за № 23093684, та додаткової угоди від 01.11.2016 року недійсними з тих підстав, що вона зазначений договір та додаткову угоду не підписувала.
Також просить суд зобов`язати відповідача передати позивачеві належну йому земельну ділянку.
В судове засідання позивач та її представник не з`явились, до суду подали заяву про розгляд справи за відсутності позивача та її представника із проханням задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, від нього надійшла заява про відкладення розгляду справи , оскільки представник відповідача, з яким укладено угоду на представлення інтересів господарства продовжує лікуватись і не має змоги прибути в судові засідання.
На призначене судове засідання на 17.01.2020 року від представника відповідача також була подана заява про відкладення розгляду справи внаслідок погіршення стану здоров`я представника відповідача, з яким господарство уклало угоду на представлення інтересів.
У відповідності до вимог п.1 ч. 3 ст.223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Судом було забезпечено право участі відповідача в судовому засіданні для відстоювання своєї позиції, однак представник відповідача на судовий розгляд не з`явився, до суду були подані лише текстові заяви про відкладення розгляду справи за відсутності належних та допустимих доказів з приводу поважності причин неявки його в судове засідання, що унеможливлює суд сприймати зазначену причину поважною.
Дослідивши матеріали справи в сукупності суд приходить до наступного висновку.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 має у приватній власності земельну ділянку площею 4,38 га, яка розташована на території Мар`янівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, що підтверджено відповідним Державним актом на право приватної власності на землю.
04 березня 2007 року від її імені був укладений договір оренди земельної ділянки із ПОП ім. Гагаріна зі строком дії на 10 років, зареєстрований у Новоархангельському відділі КРФЦДЗК 16.04.2008 року за № 040837600229.
Також було укладено додаткову угоду до зазначеного договору оренди земельної ділянки 01 листопада 2016 року, яким було продовжено строк дії договору до 30 грудня 2026 року.
Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки- це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі-це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтями 14, 18, 20 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди укладається у письмовій формі і набуває чинності після його державної реєстрації, яка проводиться у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 16 Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.
Зазначена норма відповідає принципу свободи договору, передбаченому у ст. 6 та ст. 627 ЦК України. Крім того, вказані норми кореспондуються із ч. 3 ст. 203 ЦК України, що визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, а саме волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
За змістом статей 18, 20 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.
Разом із тим цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.
Відповідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1, 3, 5-6 ст. 203 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 717/2250/15-ц, що відповідає положенню ч.4 ст.263 ЦПК України.
У п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними судам роз`яснено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України саме на момент вчинення правочину.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За клопотанням позивача ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 17 січня 2019 року у справі була призначена судово-почеркознавча експертиза.
Згідно з висновком експерта № 3046/3047/19-27 від 16.10.2019 року підпис від імені ОСОБА_1 в договорі оренди земельної ділянки від 04.03.2007 року, укладеному між ОСОБА_1 та ПОП ім. Гагаріна, який зареєстрований у Новоархангельському відділенні КРФЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 квітня 2008 року за № 040837600229, який міститься на 5-й сторінці в графі Орендодавець , виконаний не самою ОСОБА_1 , а іншою особою з деяким наслідуванням якогось справжнього підпису ОСОБА_1 . Підпис від імені ОСОБА_1 в додатковій угоді від 01 листопада 2016 року до договору оренди земельної ділянки № 040837600229 від 16 квітня 2008 року, що зареєстрований у Новоархангельському відділі КРФ УДЗК, який міститься в графі Орендодавець , виконаний самою ОСОБА_1 .
Даний висновок експерта суд визнає допустимим та належним доказом, який одержаний в порядку, встановленого законом, що відповідає вимогам ст.ст. 77,78 ЦПК України.
Отже, враховуючи те, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки позивач не підписував, повноваження на це іншій особі не надавав, суд приходить до висновку, що відсутність волевиявлення власника є підставою для визнання договору недійсним (ст. ст. 203, 21 ЦК України).
Крім того, враховуючи ту обставину, що додаткова угода до основного договору оренди була підписана позивачем, однак укладення додаткової угоди є похідною умовою договірних відносин і випливає із основного договору, тому дану угоду також слід вважати недійсною внаслідок недійсності основного договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд проводить розподіл судових витрат.
Оскільки позивачем було заявлено три позовні вимоги, однак сплачено лише за дві, тому із відповідача у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України підлягає до стягнення судовий збір на користь позивача 1536 грн. 80 коп., а на користь держави в сумі 768 грн.40 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 16, 18, 20 Закону України Про оренду землі , ст. ст. 6, 15, 203, 207, 215, 627, 638, 641, 642 ЦК України, ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 04 березня 2007 року, який укладений між ОСОБА_1 та Приватно-орендним підприємством ім. Гагаріна, який зареєстрований у Новоархангельському відділенні Кіровоградської регіональної філії ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 квітня 2008 року за № 040837600229.
Визнати недійсною додаткову угоду від 01 листопада 2016 року до договору оренди земельної ділянки від 04 березня 2007 року, який укладений між ОСОБА_1 та Приватно-орендним підприємством ім. Гагаріна, який зареєстрований у Новоархангельському відділенні Кіровоградської регіональної філії ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 квітня 2008 року за № 040837600229.
Зобов`язати Приватно-орендне підприємство ім. Гагаріна передати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,3814 га, що розташована на території Мар`янівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3523682700:02:000:0128.
Стягнути з Приватно-орендного підприємства ім. Гагаріна на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1536 грн. 80 коп. та витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи в сумі 4710 грн. 00 коп.
Стягнути з Приватно-орендного підприємства ім. Гагаріна на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку визначеному ст. 354, 355 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання село Мар`янівка Новоархангельського району Кіровоградської області, РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Приватно-орендне підприємство ім. Гагаріна, місцезнаходження село Мар`янівка Новоархангельського району Кіровоградської області, ЄДРПОУ 22209806.
Повний текст рішення суду складено 10 лютого 2020 року.
Суддя:
Суд | Новоархангельський районний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 04.02.2020 |
Оприлюднено | 11.02.2020 |
Номер документу | 87465605 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
Партоліна І. П.
Цивільне
Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
Партоліна І. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні