Ухвала

від 07.02.2020 по справі 260/1651/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 лютого 2020 рокум. Ужгород№ 260/1651/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Дору Ю.Ю..

за участі:

секретаря судового засідання - Завидняк А.В.,

представника позивача - не з`явилася ,

представника відповідача - Онуфрій С.М.,

представник третьої особи - Куцина М.Ю.,

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про закриття провадження у адміністративній справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва, -

В С Т А Н О В И В:

Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулася до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , в якій просить: винести рішення, яким зобов`язати ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Тячівським РВ УМВС України в Закарпатській області 16.05.2001) знести самочинно збудовану добудову до літньої кухні домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 10 грудня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у адміністративній справі за вказаним позовом.

06 лютого 2020 року представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у справі. Подане клопотання мотивує тим, що позовними вимогами є знесення самочинно збудованої добудови до літньої кухні домоволодіння по АДРЕСА_1 , тобто предметом позову є приватно-правовий спір, який відповідно до ст.15 ЦПК України повинен розглядатися у порядку цивільного судочинства.

У підготовчому засіданні представник відповідача підтримав подане клопотання та просив закрити провадження у справі.

Представник позивача у підготовче засідання не з`явилася, про причини неприбуття суд повідомила письмовим клопотанням, відповідно до якого зазначила, що у підготовче засідання не має можливості з`явитися у зв`язку із хворобою.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у підготовчому засіданні щодо вказаного клопотання покладався на розсуд суду.

Суд, вивчивши доводи поданого клопотання, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши зміст норм процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов наступного висновку.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Згідно частини 2 вказаної статті захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

Згідно позовних вимог такі звернено до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованої добудови до літньої кухні домоволодіння по АДРЕСА_1 . У даному спорі позивач - Державної архітектурно-будівельної інспекції України, яка є суб`єктом владних повноважень, що здійснює владні управлінські функції.

Правова позиція у подібних правовідносинах щодо юрисдикції спорів у сфері державного архітектурно-будівельного контролю, неодноразово висловлювалась у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 520/10754/14-ц (провадження № 14-108цс18), від 10 квітня 2018 року у справі № 1519/2-787/11 (провадження № 14-48цс18), від 11 квітня 2019 року у справі № 161/14920/16-а (провадження № 11-251апп18), від 22 квітня 2019 року у справі № 1527/14472/12 (провадження № 11-1456апп18), від 19 червня 2019 року у справі № 904/4713/18 (провадження № 12-63гс19), та інших.

Зокрема, у постанові від 11 квітня 2019 року у справі № 161/14920/16-а Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок у контексті спірних правовідносин певним чином подібних до правовідносин у даній адміністративній справі, зазначивши, що спір, який є предметом даного розгляду не пов`язаний з вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованих об`єктів містобудування. Справа за позовом такого суб`єкта належить до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отож, матеріали адміністративної справи, подібність спірних правовідносин до тих, щодо яких формульований правозастосовний висновок Великої Палати Верховного Суду, вказують на належність даних спірних правовідносин до компетенції адміністративного суду.

Аналізуючи зміст позовних вимог та норми адміністративного права, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини є публічно-правовими та становлять предмет адміністративної юрисдикції, у спорі наявний суб`єкт владних повноважень, а справа належить до компетенції адміністративного суду.

Керуючись ст. ст. 2, 4-6, 19,238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включається до апеляційної скарги на рішення суду (ч.3 ст.293 КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст ухвали складено та підписано протягом 07.02.2020 року.

СуддяЮ.Ю.Дору