Рішення

від 25.06.2020 по справі 260/1651/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2020 року м. Ужгород№ 260/1651/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Дору Ю.Ю.,

за участі:

секретаря судового засідання - Кустрьо В.М.,

представник позивача - не з`явився,

представник відповідача - не з`явився,

представника третьої особи - Куцини М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва,-

В С Т А Н О В И В:

Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - позивач, ДАБІ України) звернулася до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 (далі - третя особа, ОСОБА_2 ), в якій просить: винести рішення, яким зобов`язати ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Тячівським РВ УМВС України в Закарпатській області 16.05.2001) знести самочинно збудовану добудову до літньої кухні домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Свої позовні мотивує тим, що посадовою особою Управління Держархбудінспекції у Закарпатській області на підставі перевірки факту виконання відповідачем припису від 17.05.2019 року №60-П/1007 щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм і стандартів гр. ОСОБА_1 відносно будівництва за адресою АДРЕСА_1 району, проведено позапланову перевірку виконання вимог припису, за результатами якої встановлено, що гр. ОСОБА_1 не виконано законних вимог припису від 17.05.2019 №60-П/1007, а саме: до 17.07.2019 року не подано повідомлення про виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта щодо будівництва добудови літньої кухні до існуючого домоволодіння по АДРЕСА_1 та не виготовлено будівельний паспорт забудови земельної ділянки на вищевказаний об`єкт.

За результатами позапланової перевірки, складено акт від 16.08.2019 №133/1007, та припис про усунення вимог порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 16.08.2019 №91- П/1007, яким зобов`язано виконати вимоги попереднього припису від 17.05.2019 №60/П-1007 у місячний термін та протокол про адміністративне правопорушення від 22.08.2019 №77/1007 (а.с.а.с.27-38).

Позивач вказує, що відповідач ні у встановлений строк, ні до цих пір добровільно не виконав законні вимоги виданого припису, не усунув порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Тому позивач відсилаючись до приписів ст. 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності звернувся до суду з вимогою про знесення самочинно збудованого об`єкта.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року відкрито загальне позовне провадження за вказаною позовною заявою та встановлено строк для подання заяв по суті справи учасникам процесу.

06.02.2020 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву в якому останнім зазначено, що спірна добудова здійснена на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності відповідача згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку. При цьому зазначає, що за наслідками проведеної перевірки, 20.09.2019 відповідачем було подано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації. Після повернення Декларації з вказаними недоліками відповідачем усунувши зазначені недоліки було подано 04.02.2020 року повторно декларацію про готовність об`єкта до експлуатації.

03.01.2020 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 подано письмові пояснення по суті справи. Згідно поданих пояснень третьої особи, останній підтримує позовні вимоги у повному обсязі та вказує, що земельна ділянка за кадастровим номером 2124456200:03:005:0120 на якій побудована спірно добудова, передана ОСОБА_1 з порушенням земельного законодавства України, що стверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки №754-ДК/692/АП/09/01/-19 від 10.07.2019. Тому вважає, що добудова до літньої кухні самочинно побудована ОСОБА_1 ..

У подальшому 02.03.2020 третьою особою подано додаткові пояснення, у яких вказує, що добудова літньої кухні здійснена в задій частині основного домоволодіння, де знаходиться земельна ділянка площею 0,0103 га з кадастровим номером 2124456200:03:005:0046, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, та яка з 24.01.2020 року належить на праві власності ОСОБА_1 .

Згідно поданих пояснень, третя особа просить суд позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Суд зауважує, що розгляд даної адміністративної справи неодноразово відкладався з об`єктивних на то причин, зокрема у зв`язку з клопотанням учасників справи.

У судове засідання представник позивача та представник відповідача не з`явилися, про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлялися належним чином.

Представник позивача не повідомив суд про причини неприбуття, проте в попередніх клопотаннях просив розглянути справу без його участі.

Представником відповідача подано чергове клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із карантинними заходами. Разом з тим, таке судом не приймається як доказ поважності причин неможливості прибуття у судове засідання, та в силу приписів пункту 2 частини 3 статті 205 КАС України суд розглядає справу за даної явки учасників справи.

Представник третьої особи у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі звернення від 19.04.2019 за вх. №М-159/1007- 1.20/2, відповідно до направлення від 07.05.2019 за № 79/1007, згідно вимог Порядку №553, Головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил гр. ОСОБА_1 (далі - Відповідач) на об`єкті по будівництву добудови до домоволодіння по АДРЕСА_1 .

За результатами даної перевірки 17.05.2019 року складено акт №79/100, згідно якого встановлено, що за вказаною адресою гр. ОСОБА_1 здійснив будівельні роботи з добудови літньої кухні до існуючого домоволодіння, без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18.05.2012, бланк серії НОМЕР_4) по АДРЕСА_1 , що є порушенням ст. 27; п.1 ч.1 ст. 34; ч.2 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та абз.2 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466.

17 травня 2019 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України складено протокол про адміністративне правопорушення. Цього ж дня винесено припис №60-П/1007 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, згідно якого вимагалося від відповідача усунути виявлені порушення згідно чинного законодавства у двомісячний термін та про виконання припису повідомити управління ДАБІ у Закарпатській області до 17.07.2019 року.

28.05.2019 року Управлінням ДАБІ у Закарпатській області винесено постанову №56/1007 по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 4 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250 грн.

Судом встановлено, що вказаний штраф сплачено позивачем, що підтверджується письмовими доказами наявними у матеріалах справи (а.с.75).

У подальшому, за зверненням ОСОБА_2 , згідно направлення від 02.08.2019 №133/1007, 16.08.2019 року проведено позапланову перевірку добудови літньої кухні до домоволодіння по АДРЕСА_1 , про що складено акт від 16.08.2019 №133/1007, протокол про адміністративне правопорушення від 16.08.2019 та винесено припис №91-П/1007 від 16.08.2019, яким зобов`язано відповідача виконати вимоги попереднього припису від 17.05.2019 №60/П-1007 у місячний термін.

За результатами розгляду вказаних матеріалів, 22.08.2019 позивачем винесено постанову №77/1007 по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. Вказаний штраф також відповідачем було сплачено (а.с.92).

14.11.2019 за вх №184/М/1007-1.20/2-19 до Управління ДАБІ у Закарпатській області надійшло звернення ОСОБА_2 , у якому остання повідомила уповноважений орган, що ОСОБА_1 не виконав вимоги встановлені у приписі від 17.05.2019.

У зв`язку із вжиттям всіх передбачених законодавством заходів та особа, яка здійснила будівництво не реагує на вимоги припису Держархбудінспекції, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 41 Закону України Про регулюванні містобудівної діяльності , у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічні повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю зазначені й у пункті 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, відповідно до якого посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно з частиною першою статті 34 Закону України Про регулюванні містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Згідно частини 2 вказаної статті зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України Про регулюванні містобудівної діяльності право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

За змістом статті 38 Закону України Про регулюванні містобудівної діяльності у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Отже, відповідно до вимог частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України для задоволення позову у даних спірних правовідносинах необхідно наявність таких фактів як неможливість перебудови об`єкту, або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови, якщо таке будівництво проведено з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам.

Крім того, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Проте, рішення суду щодо проведення перебудови відсутнє.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами позапланової перевірки відповідача було встановлено порушення вимог законодавства, яке полягало у неподанні відповідачем повідомлення про виконання будівельних робіт та не виготовлено будівельний паспорт забудови земельної ділянки на вищевказаний об`єкт. Згідно відомостей наведених у акті складеного за результатами позапланового заходу від 16.08.2019 №133/1007 вбачається, що вказані порушення становлять низький ступінь ризику суб`єкта господарювання.

Окрім цього, у ході розгляду даної адміністративної справи, судом встановлено, що спірна добудова побудована на земельній ділянці, що належить на праві власності відповідачеві та не суперечить суспільним інтересам.

У зв`язку з викладеним, не повідомлення про виконання будівельних робіт та не виготовлено будівельний паспорт забудови земельної ділянки на вищевказаний об`єкт не може розцінюватися судом як істотне порушення будівельних норм.

Суд звертає увагу на те, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

З урахуванням наведеного, на думку суду, не правильними є твердження позивача про наявність правових підстав для застосування вказаного крайнього заходу до відповідача.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши приписи зазначеного законодавства у взаємозв`язку з обставинами даної справи, суд дійшов переконання, що заявлені позивачем вимоги є безпідставними й спростованими долученими до матеріалів справи письмовими доказами.

Керуючись ст. ст. 6, 72-77, 139, 244- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м.Київ, бульвар Лесі України, буд.26, код ЄДРПОУ 37471912) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про знесення самочинно збудованої добудови до літньої кухні домоволодіння по АДРЕСА_1 - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 02.07.2020 року.

СуддяЮ.Ю.Дору