Рішення

від 10.02.2020 по справі 340/3169/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3169/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М. розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не проведення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ч. 4 ст. 54, ч. 1 ст. 50 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ;

- зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у сумі 338679 грн. 00 коп. за період з серпня 2011 року по вересень 2019 року;

- зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області проводити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 довічно з врахуванням прожиткового мінімуму для непрацюючих, починаючи з жовтня 2019 року.

Ухвалою від 10 грудня 2019 року відкрито провадження за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження.

Ухвалою від 09 січня 2020 року позовну заяву залишено без руху, оскільки судом було встановлено, що відповідач по справі не є належним.

Ухвалою від 16 січня 2020 року замінено первісного відповідача по справі - з Управління Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі Кіровоградської області на належного - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Ухвалою від 10 лютого 2020 року відмовлено в задоволені клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що він з 1991 року отримує пенсію по інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків на ЧАЕС, яка призначена на весь період встановлення інвалідності без визначення кінцевого строку. Вважає, що відповідачем обчислено пенсію з порушенням положень ст.ст. 49,50,54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , в результаті чого, на думку позивача, з серпня 2011 по вересень 2019 року йому не доплачено пенсійні виплати на суму 338679 грн. 00 коп.

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі посилаючись на їх необґрунтованість, не підтвердження доказами, та зазначив про відсутність підстав для проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу з серпня 2011 по вересень 2019 року. Так, на підставі заяви позивача відповідачем проведено перерахунок пенсії з урахуванням змін внесених до ч.3 ст.59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та п. 9 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210. Позивачу нараховується та виплачується пенсія виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Окрім того відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, оскільки спірний період починається з 2011 року, а позивач звернувся лише у 2019 році.

У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст.ст.257, 263 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку відповідача та отримує пенсію з моменту призначення по інвалідності І групи внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.11-13).

Позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій просив здійснити йому перерахунок пенсії та виплатити недоплачену суму за період з липня 2011 року по день подання заяви, надалі безстроково проводити виплату пенсії на підставі ч.1 статті 50, частини 4 статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.19).

Листом від 11.10.2019 №1478/03-17 відповідачем повідомлено позивача, що пенсія йому призначена та виплачується відповідно до норм чинного законодавства України, а саме розмір пенсії складає 12149,79 грн., яка перерахована відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 (а.с.14).

Згідно матеріалів справи, позивачу на підставі його заяви проведено перерахунок пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , п. 9 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 (а.с.14)

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Так, у відповідності до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України від 28.02.1991 № 796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Закон № 796-ХІІ).

Відповідно до статті 49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно з частиною 4 статті 54 Закону № 796-ХІІ (станом на 09.07.2007, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008), в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Частиною 1 статті 50 Закону № 796-ХІІ (станом на 09.07.2007) передбачено, що особам, віднесеним до І категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірах, зокрема, інвалідам ІІ групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

При цьому вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої, згідно з частиною 1 статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (станом на 09.07.2007), встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи були визначені мінімальні розміри основної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Законом України Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2011 рік від 14.06.2011 № 3491-VI, який набрав чинності 19.06.2011, зокрема пунктом 7 частини 1 зазначеного Закону, Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2011 рік доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , статей 14, 22, 37 та частини 3 статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011 (справа № 1-42/2011) норми пункту 4 Прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджет України на 2011 рік визнано такими, що відповідають Конституції України, тобто є конституційними.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджет України на 2012 рік норми і положення, зокрема, статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини 2 статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов`язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції ‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Також пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджет України на 2013 рік встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, статті 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Законом України Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік від 31.07.2014, який набрав чинності 03.08.2014, доповнено Розділ Прикінцеві положення Закону України Про державний бюджет України на 2014 рік пунктом 6-7, яким встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

28.12.2014 прийнято Закон України № 80-VIII Про Державний бюджет України на 2015 рік , пунктом 9 Прикінцевих положень якого встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Законом України Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин від 28.12.2014 № 79-VIII, який набув чинності 01.01.2015, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян у 2011, 2012 та 2013 бюджетних роках делеговано Кабінету Міністрів України.

У свою чергу, з 01.01.2014 Законом України від 16.01.2014 № 719-VII Про Державний бюджет України на 2014 рік не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи . Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Законом України від 31.07.2014 № 1622-VII Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік , який набрав чинності 03.08.2014, розділ Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік доповнено пунктом 6-7, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення, зокрема, ст. 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Тобто, враховуючи принцип пріоритетності Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , з 01.01.2014 нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров`ю, повинно було здійснюватися у розмірі та на підставі статей 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Водночас з 03.08.2014 Законом України Про Державний бюджет України на 2014 рік Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З огляду на наведені обставини та норми закону, починаючи з 01.11.2011 по 31.12.2013 та з 01.01.2015 нарахування і виплата громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, основної державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у вказаний період, здійснюється у розмірі, визначеному постановами Кабінету Міністрів України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.11.2018 у справі № 303/6762/16-а (провадження № К/9901/24630/18).

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому суд враховує, що у даній справі позивач просить захистити його порушені права з серпня 2011 по вересень 2019 року.

Відповідно до Закону України від 28.12.2014 №76-VIII Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України статті 50 та 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи викладено у новій редакції, яка набула чинності з 01.01.2015. Зокрема, визначено, що передбачена цими статтями пенсія виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що відповідно до висновків Конституційного Суду України, викладених у абзаці 4 пункту 3 рішення від 19.06.2001 №9-рп/2001, право на пенсію, її розмір та суми виплат можна пов`язувати з фінансовими можливостями держави, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами у той чи інший період її розвитку, а також з часом ухвалення відповідних нормативно-правових актів.

Також Конституційним Судом України у підпункті 6 пункту 2.1 рішення від 26.12.2011 №1-42/2011 щодо відповідності Конституції України (конституційності) певних положень Закону України Про Державний бюджет України на 2011 рік зазначено, що Конституційний Суд України, вирішуючи це питання, враховує також положення актів міжнародного права. Так, згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі проти Ірландії констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі Asmundsson проти Ісландії від 12.10.2004.

Таким чином одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Враховуючи обставини того, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої за загальним правилом не обмежена у часі, то у разі встановлення права на певний її розмір, вона виплачується у цьому розмірі до того часу, поки не відбудуться зміни у законодавстві.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що у відповідача відсутні підстави для здійснення нарахування та виплати позивачу основної державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі іншому, ніж визначено постановами Кабінету Міністрів України.

Щодо залишення позовних вимог без розгляду у зв`язку з пропуском строків звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 121 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.2 ст. 46 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Тобто, у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

В даному випадку, слід керуватися нормами пенсійного законодавства для визначення строків звернення до адміністративного суду, а тому доводи відповідача щодо порушення строків звернення до суду безпідставними.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що рішення, дії та бездіяльність відповідача відповідають вимогам встановленим ч.2 ст.2 КАС України, а тому позовна заява не підлягає задоволенню.

Судових витрат, які б підлягали стягненню з позивача на користь відповідача, судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 139, 243 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а,м.Кропивницький,25009, ЄДРПОУ 20650119) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула