Рішення

від 04.02.2020 по справі 1.380.2019.005609

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.005609

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лізогуб В.В.,

представника позивача Кісіля Р.Л.,

представника відповідача Гусаревича В.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Приватного підприємства «Кінно-спортивна школа «Вадим» про стягнення заборгованості з рахунків у банках, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області, в якій позивач просить суд:

-стягнути з Приватного підприємства «Кінно-спортивна школа «Вадим» грошові кошти до бюджету в розмірі 196676,69 грн., які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідача виникла заборгованість, яка складається із сум податкових зобов`язань по орендній платі з юридичних осіб та становить 477272,49 грн. Проте, предмет стягнення в рамках даного позову, з врахуванням п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України становлять несплачені самостійно задекларовані суми по орендній платі з юридичних осіб, зазначені у поданих податкових декларацій, а саме 196676,69 грн. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, відтак підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 06.12.2019. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи. Просив суд у задоволенні позову відмовити та зазначив, що оскільки договір оренди зареєстрований в реєстрі 09.09.2009р. за №04:09:454:00005 нечинний, то і відсутні підстави у позивача для стягнення орендної плати. Даний договір був чинний до вересня 2010р. Вважає, що позивачем не надано документів якими підтверджується виникнення податкових зобов`язань за період з 2016 по 2019 на підставі укладеного договору оренди землі площею 1,7991 га між органом місцевого самоврядування та ПП «Кінно-спортивна школа «Вадим» на підставі якого мала би сплачуватися орендна плата. Податковим кодексом України не передбачено сплату податкового боргу лише на основі даних внесених до податкової декларації з плати на землю. Крім того вказує, що податкової вимоги про сплату податкового боргу не отримував, вважає податкове зобов`язання не узгодженим.

Представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву. Зазначає, що відповідач самостійно узгодив податкові зобов`язання з орендної плати на землю за період жовтень 2016 -серпень 2019 в поданих податкових деклараціях, а відтак у нього виник обов`язок по сплаті вказаних в цих деклараціях сум в порядку визначеному Податковим кодексом України. Вищевказана сума несплачених зобов`язань є податковим боргом відповідача. Представник позивача також зазначає, що в поданих деклараціях відповідач не вказує згідно якого договору оренди землі нараховується податок, а відтак самостійно зареєстрована платником податків сума грошового зобов`язання повинна б бути сплачена згідно з п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 21.11.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

12.12.2019 представником позивача подано клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 13.12.2019 року замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

21.01.2020 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 04.02.2020 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, зазначених у позові, просив позов задоволити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Приватне підприємство «Кінно-спортивна школа «Вадим» внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій і присвоєний ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34250880.

Згідно довідки Головного управління ДПС у Львівській області №607/9152.09-14 від 23.09.2019 року за відповідачем рахується податковий борг в сумі 477272,49 грн з орендної плати з юридичних осіб.

Предметом стягнення в рамках даного позову, з врахування п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України становлять несплачені самостійно задекларовані суми по орендній платі з юридичних осіб, зазначені у поданих податкових декларацій, а саме 196676,69 грн., а саме

-за період жовтень-грудень 2016р. - декларація від 11.02.2016 в сумі 22480,00 грн.;

-за 2017р. - декларація від 13.02.2017 в сумі 67440,00 грн.;

-за 2018р. - декларація від 12.02.2018 р. в сумі 67440,00 грн.;

-за січень-серпень 2019 р. - декларація від 12.02.2019 в сумі 39316,69 грн.

06.02.2019 року позивачем виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» № 1227-55, відповідно до якої сума боргу відповідача становить 437696,90 грн.

Відповідач заперечує наявність у нього податкового боргу.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

У відповідності до вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктами 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 14.1.156. статті 14 Податкового кодексу податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України) крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація), згідно з пунктом 46.1. статті 46 ПК України, це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.56.11 ст.56 вищенаведеного Кодексу, не підлягає оскарженню податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п.57.1. ст.57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.08.2009 року між Судововишнянською міською радою (орендодавець) та ПП Кінно-спортивна школа Вадим (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та обслуговування навчального корпусу, технічних будівель та споруд, яка знаходиться на території м.Судова Вишня, вулиця Заводська, 11, Мостиський район Львівська область. Згідно п.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,7991 га, у тому числі 0,0899 га -під будівлями, 1,6966 га - під дворами, 0,0067 га - естакада, 0,0059 га - оглядова яма.

Відповідно до вимог п.8 договору, строк його дії становить 1 (один) рік. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмового орендаря про намір продовжити його дію.

Судом встановлено, що сума орендної плати, яку заявлено до стягнення згідно податкових деклараціях з плати за землю за період 2016 - 2019 р.р., складається із орендної плати за користування земельною ділянкою площею 1,7991 га відповідно до договору оренди землі від 27.08.2009 року. Також судом встановлено, що дія договору оренди землі від 27.08.2009 року закінчилась у вересні 2010 року.

Відповідно до вимог ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Пунктом 1 ч.1 ст.31 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно ст.33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до вимог п.288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Пунктом 288.7 ст.288 ПК України передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до вимог п.286.1 та п.286.2 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п.287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Матеріалами справи підтверджено, що строк дії договору оренди землі від 27.08.2009 року на користування відповідачем земельною ділянкою площею 1,7991 га закінчився у вересні 2010 року.

Відповідно до рішення від 03.09.2010р. №4 Судововишнянська міська рада вирішила не продовжувати договір оренди земельної ділянки ПП Кінно-спортивна школа Вадим від 09.09.2009р.

Таким чином, у відповідача відсутні правові підстави для включення до податкових декларацій з плати за землю за період 2016 - 2019 р.р. суми орендної плати за оренду земельної ділянки площею 1,7991 га відповідно до договору оренди землі від 27.08.2009 року, а у позивача відсутні підстави для стягнення вказаної суми орендної плати в якості податкового боргу відповідача.

З огляду на наведене, суд вважає безпідставними позовні вимоги стосовно стягнення з рахунків відповідача суми податкового боргу, який виник внаслідок несплати орендної плати за землю з юридичних осіб за користування земельною ділянкою площею 1,7991 га відповідно до договору оренди землі від 27.08.2009 року на загальну суму 196676,69 грн.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позовні вимоги відповідач спростував.

В задоволенні позову Головного управління ДПС у Львівській області до Приватного підприємства «Кінно-спортивна школа «Вадим» про стягнення заборгованості з рахунків у банках слід відмовити.

Судові витри розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 241-246, 250, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позову Головного управління ДПС у Львівській області до Приватного підприємства «Кінно-спортивна школа «Вадим» про стягнення заборгованості з рахунків у банках.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 10.02.2020.

Суддя Крутько О.В.