Рішення

від 23.07.2007 по справі 2/206

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/206

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "23" липня 2007 р.Справа №  2/206

 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді ДеревінськоїЛ.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 2/206

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія СонаР", м.Дніпропетровськ  

до відповідача: відкритого акціонерного товариства Телерадіокомпанії "Веселка", м. Світловодськ Кіровоградської області     

про стягнення 13869,12 грн.  

Представники:

від позивача - Радчук А.П. , довіреність № б/н  від 20.07.07 ;

від відповідача – участі не брав,  про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином;

Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія СонаР" подано позов до відкритого акціонерного товариства Телерадіокомпанії "Веселка" про стягнення 13869,12 грн., з яких 7000 грн. боргу, 869,12 грн. пені. та 6000 грн. штрафу.

Відповідач позов не заперечив, витребувані судом матеріали не подав.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

                                                   ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія СонаР" та відкритим акціонерним товариством Телерадіокомпанією "Веселка" укладено договір №РН – 194/04к від 20.10.2004р. та додаток до нього від 20.10.2004р.

Згідно п.1.1 договору ліцензіар ( ТОВ "Компанія СонаР") надає ліцензіату, а ліцензіат (ВАТ ТРК "Веселка") використовує виключне публічного сповіщення на російській мові для загального оповіщення по кабельній мережі ліцензіата програм телеканалу «РЕН ТВ», зазначених в додатку № 1 до договору.

В пункті 4.1 договору сторонами погоджено, що ліцензіат щомісячно, на протязі строку дії договору, сплачує ліцензіару за використання наданим йому правом плату в розмірі 1350 грн.

Пунктом 4.2 договору сторони передбачили, що розрахунки згідно пункту 4.1 договору, здійснюються ліцензіатом щомісячно, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ліцензіара до 10 числа поточного місяця ...

На підставі додаткової угоди № 1 від 01.12.2005р. до договору  №РН – 194/04к від 20.10.2004р. сторони домовились продовжити строк дії договору до 31.12.2006р.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем свої зобов'язання за договором виконані належним чином, що підтверджується актами приймання – передачі № ОУ – 0016911 від 01.11.2006р., № ОУ – 0015969 від 01.10.2006р., № ОУ – 0015103 від 01.09.2006р., № ОУ – 0014321 від 01.08.2006р., № ОУ – 0013080 від 01.07.2006р. та № ОУ – 0012594 від 01.06.2006р., без зауважень та заперечень.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, в строк визначений п. 4.2  договору за отримані права не розрахувався, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за період з червня 2006 року по листопад 2006 року становить 7000 грн.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв  ділового обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1109 Цивільного кодексу України з а ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Доказів оплати боргу відповідачем до суду не подано.

Отже, позовні вимоги про стягнення 7000 грн. боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочку сплати боргу за період з 10.06.2006р. по 01.06.2007р. на суму 869,12 грн.

Сторони в п. 5.1. договору погодили за невиконання чи неналежне виконання умов п.4.2 договору ліцензіат сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ у відповідності до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. від суми заборгованості за кожен день затримки платежу.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 ЦК України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України п озовна давність в один рік  застосовується, зокрема, до  вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

В частині 1 статті 230  Господарського кодексу України зазначено, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання  мало бути виконано.

В судовому засіданні від 23.07.2007р. позивачем подано до суду обґрунтований розрахунок пені в врахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України за період з 10.06.2006р. по 01.06.2007р. на суму 595,74 грн.

Враховуючи викладене, позивні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково з 10.06.2006р. по 01.06.2007р. на суму 595,74 грн.

Отже, позовні вимоги про стягнення 273,38 грн. пені задоволенню не підлягають в зв'язку з безпідставністю їх заявлення.

Пунктом. 5.2. договору визначено, що у випадку порушення ліцензіатом зобов'язань прийнятих на себе у відповідності до пункту 3.3 договору ліцензіат сплачує ліцензіару штраф в розмірі 1000 грн. за кожен випадок порушення.

Також позивач просить стягнути з відповідача штраф за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за договором в розмірі 6000 грн. за шість випадків порушення.

Згідно частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми  невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Позовні вимоги в частині стягнення 6000 грн. штрафу є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 258, 525, 526, 546, 549, 655 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                      ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства Телерадіокомпанії "Веселка", вул. Калініна, 18, м. Світловодськ Кіровоградської області ( п/р 260033010101 ОСБ 3069 м. Світловодська, МФО 323895, код 23224848) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія СонаР", вул. Білостоцького, 36, оф. 73, м.Дніпропетровськ ( п/р 26008597012001 в КБ «Приватбанк», МФО 305299, код 32196942) заборгованість в сумі 7000 грн., пені 595,74 грн., штрафу 6000 грн., а також судові витрати на державне мито в сумі 135,96 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 115,67 грн.

Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 273,38 грн. пені, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленого законом порядку.

Суддя