Постанова

від 06.02.2020 по справі 913/274/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 913/274/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Кролевець О.А., Стратієнко Л.В.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційних скарг ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Босфора Агро"

на рішення Господарського суду Луганської області

(суддя - Зюбанова Н.М.)

від 01.08.2019

та постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий - Зубченко І.В.; судді: Білецька А.М., Чернота Л.Ф.)

від 27.11.2019

у справі № 913/274/19

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Босфора Агро", ОСОБА_3

про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 частки у статутному капіталі товариства,

за участю представників учасників справи:

позивача - ОСОБА_4 ;

відповідача - не з`явився;

третьої особи 1 на стороні відповідача - не з`явився;

третьої особи 2 на стороні відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 про витребування з незаконного володіння частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Босфора Агро" (ідентифікаційний код юридичної особи 30332770), вартість якої становить 174 930, 00 грн.

1.2. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він, як єдиний учасник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лугань", не приймав жодних рішень щодо відчуження частки у статутному капіталі товариства, зміни керівника, найменування та адреси місцезнаходження товариства.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Луганської області від 01.08.2019 позов ОСОБА_2 задоволено повністю. Суд витребував від ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 100 % частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Босфора Агро", м. Сєвєродонецьк, Луганської області, проспект Гвардійський, буд. 28, код ЄДРПОУ 30332770, (попередня назва СТОВ "Агрофірма Лугань" з адресою реєстрації: с. Чмирівка, Старобільського району, Луганської області, 92740), вартість якої становить 174 930, 00 грн.

2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 рішення Господарського суду Луганської області від 01.08.2019 залишено без змін.

2.3. Господарські суди встановили такі фактичні обставини справи:

Станом на 05.02.2019 до переліку засновників юридичної особи - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лугань" (код ЄДРПОУ 30332770) було внесено позивача - ОСОБА_2 (індекс АДРЕСА_1 ) з розміром внеску до статутного фонду - 174 930, 00 грн, що дорівнює 100% розміру статутного капіталу названої юридичної особи.

Однак, станом на 13.05.2019 у переліку засновників юридичної особи з тим же кодом ЄДРПОУ зазначено вже відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), з розмір внеску до статутного фонду - 174 930, 00 грн.

Водночас, позивач зазначав, що жодних дій, спрямованих на відчуження частки у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лугань" (код ЄДРПОУ 30332770), не вчиняв, тим самим вказав на порушення його прав, як єдиного власника юридичної особи - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лугань" (на сьогодні - Товариство з обмеженою відповідальністю "Босфора Агро") з ідентифікаційним кодом юридичної особи: 30332770.

При цьому з наявного в матеріалах справи Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лугань" від 22.03.2019 вбачається, що він складений у зв`язку з продажем частки у статутному капіталі товариства відповідно до договору купівлі-продажу частки від 22.03.2019.

Разом з тим згідно з висновком експерта Луганського НДЕКЦ № 19/113/6-4/68е від 11.05.2019, відбиток круглої гербової печатки "*Міністерство юстиції України* Україна Луганська обл. смт. Новопсков* Новопсковська Державна нотаріальна контора*", розташований на зворотному боці акту приймання-передачі частки у статутному капіталі сільськогосподарського ТОВ "Агрофірма Лугань" ЄДРПОУ 30332770 від 22.03.2019 нанесено за допомогою кліше печатки та виконаний не круглою гербовою печаткою "*Міністерство юстиції України* Україна Луганська обл. смт. Новопсков* Новопсковська Державна нотаріальна контора *", наданою на експертизу у якості порівняльного матеріалу.

У Висновку експерта Луганського НДЕКЦ № 19/113/7-7/73е від 21.05.2019 зазначається, що підпис від імені ОСОБА_2 , розташований у графі "частку передав" в акті приймання-передачі частки у статутному капіталі сільськогосподарського ТОВ "Агрофірма Лугань", ЄДРПОУ 30332770 від 22.03.2019 виконано, ймовірно, не ОСОБА_2 .

Також Донецьким НДІСЕ було проведено судово-почеркознавчу експертизу, за висновком якої № 3564/3565 від 24.06.2019 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_5 в акті приймання-передачі частки у статутному капіталі сільськогосподарського ТОВ "Агрофірма Лугань" від 22.03.2019 в рядку "Державний нотаріус А.О.Ковальов" виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів, іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_5 .

Виходячи з таких встановлених фактичних обставин справи та беручи до уваги висновки судових експертиз, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що станом на 28.03.2019 (дата вчинення реєстраційного запису №13771070016000393 про зміну складу засновників) ОСОБА_2 не продавав та не передавав за актом своєї частки ОСОБА_6 .

Окрім того, в матеріалах справи відсутні інші докази, які могли б підтвердити факт відчуження позивачем корпоративних прав на основі вільного волевиявлення, зокрема, укладений сторонами цивільно-правовий договір, спрямований на відчуження позивачем, як єдиним власником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лугань", частки у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лугань" на користь інших осіб, в тому числі на користь відповідача.

2.4. З огляду на встановлений судами факт відсутності волевиявлення та необхідного вираження волі позивача, як власника частки у статутному капіталі товариства, на відчуження належної йому частки, суди попередніх інстанцій визнали доведеними факти належності права власності на частку позивачу та вибуття частки з володіння позивача не з його волі.

З врахуванням викладеного, господарські суди дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, визнавши ефективним обраний позивачем спосіб захисту у вигляді віндикаційного позову.

При цьому суди попередніх інстанцій керувались також підпунктом "е" пункту 3 частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", згідно з яким для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю подається, зокрема, судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення з (повернення з володіння) відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства. Виходячи зі змісту наведеної норми, господарські суди дійшли висновку, що в разі витребування на користь ОСОБА_2 100 % частки у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лугань" (код ЄДРПОУ 30332770, змінена назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Босфора Агро") на підставі вказаної норми може бути поновлене право позивача на вказану частку.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Луганської області від 01.08.2019 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2019, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким у позові відмовити.

Узагальнені доводи касаційної скарги:

-оскаржувані судові рішення були ухвалені з грубим порушенням норм процесуального права, оскільки висновки, покладені в їх основу, ґрунтуються на дослідженні доказів, які не відповідають вимогам закону, а саме побудовані виключно на дослідженні копій письмових доказів, без дослідження їх оригіналів, що є порушенням частини 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, скаржниця вказує на те, що господарськими судами досліджувалися лише копії матеріалів кримінального провадження, зокрема, письмові пояснення державного нотаріуса Новопсковської державної нотаріальної контори Ковальова А.О.; реєстр вчинених нотаріальних дій Новопсковської державної нотаріальної контори Луганської області за 2019 рік; інформацію Реєстру МВС про судимість ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 ; висновок експерта № 19/113/6-4/68е від 11.05.2019; висновок експерта № 19/113/7-7/73е від 21.05.2019; висновок експерта № 3564/3565 від 24.06.2019. При цьому значна частина матеріалів кримінального провадження засвідчені не підписом слідчого чи уповноваженої особи, а представником позивача;

-окремо скаржниця звертає увагу на те, що положеннями Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливість використання висновків експертизи, призначеної та проведеної в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні. Отже, такі висновки експертиз не можуть бути джерелом доказів в розумінні статті 101 Господарського процесуального кодексу України;

-свої доводи скаржниця обґрунтовує також з посиланням на постанови Верховного Суду від 24.07.2018 у справі № 922/2714/17 та від 19.03.2019 у справі № 925/1027/15.

3.2. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Луганської області від 01.08.2019 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2019, Товариство з обмеженою відповідальністю "Босфора Агро" також подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Узагальнені доводи касаційної скарги:

-суди попередніх інстанцій не врахували, що спір у даній справі за своєю правовою природою не підпадає під ознаки корпоративного, а є спором про захист права власності, який в силу положень статті 19 Цивільного процесуального кодексу України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства за правилами Цивільного процесуального кодексу.

Вказана касаційна скарга підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Босфора Агро" Журавльовим Ю.Т. До касаційної скарги додано наказ № 1 від 02.05.2019 про призначення директором ОСОБА_10, а також виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видану 06.05.2019, в якій керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Босфора Агро" (код 30332770) визначений ОСОБА_9 Юрій Тихонович.

Також у касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Босфора Агро" зроблено застереження щодо того, що у випадку відкриття провадження за цією касаційною скаргою товариство буде підтримувати її до винесення відповідної постанови Касаційним господарським судом, а директор - Журавльов Юрій Тихонович не має наміру відмовлятися від касаційної скарги. Тому, у випадку надходження на адресу Суду будь яких заяв (клопотань) від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Босфора Агро", спрямованих на відкликання, залишення без розгляду чи відмову від касаційної скарги, вважати їх такими, які не виражають реальну волю товариства і є підробленими.

3.3. На адресу Суду 15.01.2020 від директора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лугань" Жученка М.М. надійшла заява про зміну місцезнаходження та реквізитів третьої особи, в якій зазначено, що 19.12.2019 реєстратор Сєвєродонецької міської ради Балжи Т.А. зареєструвала зміну повного та скороченого найменування, зміну місцезнаходження, замість Товариства з обмеженою відповідальністю "Босфора Агро" (код 30332770) з адресою реєстрації: проспект Гвардійський, буд. 28, м. Сєвєродонецьк, Луганської області 93406, зареєстровано нове найменування - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лугань" (код 30332770) з адресою реєстрації: вул. Повітрянофлотська, буд. 52, с. Чмирівка, Старобільського району, Луганської області, 92740. Крім того, зареєстровано зміну керівника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лугань", замість ОСОБА_10, керівником призначено ОСОБА_2.

До заяви додано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видану 21.12.2019, в якій під ідентифікаційним кодом 30332770 зареєстровано Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лугань", керівником зазначено ОСОБА_2 .

Одночасно із заявою про зміну місцезнаходження та реквізитів третьої особи директором Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лугань" - ОСОБА_2 подано заяву про відмову від касаційної скарги, яку обґрунтовано тим, що 19.12.2019 реєстратор Сєвєродонецької міської ради Балжи Т.А. зареєструвала зміну повного та скороченого найменування, зміну місцезнаходження, замість Товариства з обмеженою відповідальністю "Босфора Агро" (код 30332770) з адресою реєстрації: проспект Гвардійський, буд. 28, м. Сєвєродонецьк, Луганської області 93406, зареєстровано нове найменування - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лугань" (код 30332770) з адресою реєстрації: вул. Повітрянофлотська, буд. 52, с. Чмирівка, Старобільського району, Луганської області, 92740. Крім того, зареєстровано зміну керівника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лугань", замість ОСОБА_10 , керівником призначено ОСОБА_2 .

Розглянувши заяву про відмову від касаційної скарги, колегія суддів вважає відсутніми правові підстави для її задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до положень частин 4, 5, 6 статті 298 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати касаційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження.

У разі закриття касаційного провадження у зв`язку з відмовою від касаційної скарги на судові рішення повторне оскарження цих рішень особою, що відмовилася від скарги, не допускається.

Суд касаційної інстанції має право не приймати відмову від скарги або її відкликання з підстав, визначених у частині п`ятій статті 191 цього Кодексу.

Згідно з частиною 5 статті 191 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Оскільки спір у даній справі стосується корпоративних прав на частку 100% у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лугань", щодо яких, як встановлено судами попередніх інстанцій, неодноразово змінювався власник, що, в свою чергу, мало наслідком зміну назви, місцезнаходження та керівника, то до моменту підтвердження чи спростування висновків судів попередніх інстанцій щодо особи, якій дійсно належать корпоративні права на частку 100% у даному товаристві, колегія суддів не має підстав прийняти відмову від касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Босфора Агро", підписаної директором Журавльовим Юрієм Тихоновичем, яка заявлена Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лугань" та підписана директором ОСОБА_2.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався суд

4.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.2. Доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Босфора Агро" зводяться до того, що суди попередніх інстанцій не врахували, що спір у даній справі за своєю правовою природою не підпадає під ознаки корпоративного, а є спором про захист права власності, який в силу положень статті 19 Цивільного процесуального кодексу України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів відхиляє наведені доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Босфора Агро" з огляду на таке.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування з незаконного володіння частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Босфора Агро" (ідентифікаційний код юридичної особи 30332770), вартість якої становить 174 930, 00 грн.

Позивач вказує на те, що через незаконне переоформлення частки у статутному капіталі товариства та призначення незаконного керівника, він втратив свою частку та відповідно корпоративні права, які з неї випливають.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин , в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Натомість відповідно до положень статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, які кореспондуються з приписами статті 19 цього Кодексу, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав (частина 3 статті 167 Господарського кодексу України).

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Правильне визначення юрисдикційності спору в цій справі за участю фізичних осіб, які не набули статусу суб`єктів підприємницької діяльності, в межах доводів та вимог касаційної скарги залежить від установлення наявності чи відсутності господарських (у тому числі, корпоративних) відносин між сторонами в цій справі та (або) від установлення наявності в законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, чи відсутності в законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої, зокрема, цивільної юрисдикції.

З врахуванням викладеного, оскільки, як встановили суди попередніх інстанцій, позивач звернувся до господарського суду з вимогами щодо витребування з незаконного володіння відповідача частки у статутному капіталі СТОВ "Агрофірма Лугань" (нині - ТОВ "Босфора Агро") з метою відновлення повного комплексу корпоративних прав позивача у цьому товаристві, і з вирішенням по суті даного спору вирішується питання щодо належного учасника товариства, який є володільцем корпоративних прав, то колегія судів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відносини, які виникли між позивачем та відповідачем, за своєю правовою природою є корпоративними, а отже справа підлягає розгляду за правилами господарської юрисдикції.

При цьому, колегією суддів враховується, що важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

У рішенні від 22.12.2009 у справі "Безимянная проти Росії" (заява №21851/03) Європейського суду з прав людини наголосив, що "погоджується з тим, що правила визначення параметрів юрисдикції, що застосовуються до різних судів у рамках однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту".

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 203/2501/15-ц.

4.3. Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанції встановили, що згідно з висновком експерта Луганського НДЕКЦ № 19/113/6-4/68е від 11.05.2019, відбиток круглої гербової печатки "*Міністерство юстиції України* Україна Луганська обл. смт. Новопсков* Новопсковська Державна нотаріальна контора*", розташований на зворотному боці акту приймання-передачі частки у статутному капіталі сільськогосподарського ТОВ "Агрофірма Лугань" ЄДРПОУ 30332770 від 22.03.2019 нанесено за допомогою кліше печатки та виконаний не круглою гербовою печаткою "*Міністерство юстиції України* Україна Луганська обл. смт. Новопсков* Новопсковська Державна нотаріальна контора *", наданою на експертизу у якості порівняльного матеріалу.

У Висновку експерта Луганського НДЕКЦ № 19/113/7-7/73е від 21.05.2019 зазначено, що підпис від імені ОСОБА_2 , розташований у графі "частку передав" в акті приймання-передачі частки у статутному капіталі сільськогосподарського ТОВ "Агрофірма Лугань", ЄДРПОУ 30332770 від 22.03.2019 виконано, ймовірно, не ОСОБА_2 .

Також Донецьким НДІСЕ було проведено судово-почеркознавчу експертизу, за висновком якої № 3564/3565 від 24.06.2019 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_5 в акті приймання-передачі частки у статутному капіталі сільськогосподарського ТОВ "Агрофірма Лугань" від 22.03.2019 в рядку "Державний нотаріус А.О.Ковальов" виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів, іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_5

У встановленому порядку у вказаних висновках зроблені записи про те, що судові експерти В.Г . Толкачов, К .А. Радченко та Г.В. Буняченко, відповідно, попереджені про відповідальність за завідомо неправдиві висновки відповідно до ст. ст. 384, 385 КК України.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, та взявши до уваги висновки судових експертиз, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що станом на 28.03.2019 (дата вчинення реєстраційного запису №13771070016000393 про зміну складу засновників) ОСОБА_2 не продавав та не передавав за актом своєї частки ОСОБА_6 .

При цьому, як встановили суди попередніх інстанцій, в матеріалах справи відсутні інші докази, які могли б підтвердити факт відчуження позивачем корпоративних прав на основі вільного волевиявлення, зокрема, укладений сторонами цивільно-правовий договір, спрямований на відчуження позивачем, як єдиним власником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лугань", частки у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лугань" на користь інших осіб, в тому числі на користь відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що у зв`язку зі встановленням судами факту відсутності волевиявлення та необхідного вираження волі позивача, як власника частки у статутному капіталі товариства, на відчуження належної йому частки, є доведеними факти належності права власності на частку позивачу та вибуття частки з володіння позивача не з його волі.

Також колегія суддів вважає належним та ефективним обраний позивачем спосіб захисту, з огляду на положення підпункту "е" пункту 3 частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", згідно з яким для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю подається, зокрема, судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення з (повернення з володіння) відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства. Отже, в разі витребування на користь ОСОБА_2 100 % частки у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лугань" (код ЄДРПОУ 30332770, змінена назва - ТОВ "Босфора Агро") на підставі вказаної норми може бути поновлене право позивача на вказану частку.

При цьому колегія суддів в порядку частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в пункті 61 постанови від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, згідно з якою вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств.

4.4. Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 зводяться до того, що оскаржувані судові рішення були ухвалені з грубим порушенням норм процесуального права, оскільки висновки, покладені в їх основу, ґрунтуються на дослідженні доказів, які не відповідають вимогам закону, а саме побудовані виключно на дослідженні копій письмових доказів, без дослідження їх оригіналів, що є порушенням частини 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина 2 статті 91 господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Разом з тим згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Виходячи зі змісту наведених норм процесуального права, відповідачка ні в суді касаційної інстанції, ні в судах попередніх інстанції не вказувала на те, в чому полягає сумнів у невідповідності копій матеріалів, які містяться в даній справі, їх оригіналам, які містяться в матеріалах кримінального провадження, і як це впливає на встановлення обставин даної справи, та відповідно такі обставини не довела у встановленому порядку.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що положеннями Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливість використання висновків експертизи, призначеної та проведеної в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні, а тому такі висновки експертиз не можуть бути джерелом доказів в розумінні статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів відхиляються, оскільки, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії. Той факт, що висновки судових експертиз, проведених у межах провадження з іншої справи, оцінюються на загальних підставах як доказ зі справи, не вказує на неможливість брати до уваги їх зміст та оцінювати в сукупності з іншими доказами у справі. Крім того, для можливості оцінки такого висновку основним є те, чи він містить відповіді на питання, які стосуються предмету спору.

Колегією суддів відхиляються посилання скаржниці на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 24.07.2018 у справі № 922/2714/17 та від 19.03.2019 у справі № 925/1027/15, оскільки такі зроблені за інших фактичних обставин зазначених справ.

4.5. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про витребування від ОСОБА_1 100 % (сто відсотків) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Босфора Агро", код ЄДРПОУ 30332770 (попередня назва Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лугань"), вартість якої становить 174 930, 00 грн.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Босфора Агро" залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та рішення Господарського суду Луганської області від 01.08.2019 у справі № 913/274/19 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Кролевець

Л. Стратієнко