Рішення

від 04.02.2020 по справі 923/910/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2020 року м. Херсон Справа № 923/910/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. за участю секретаря судового засідання Горголь О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі

позивача-1: Новотроїцької селищної ради Херсонської області, смт. Новотроїцьке Херсонської області

позивача-2: Новотроїцького житлово-комунального підприємства, смт. Новотроїцьке Херсонської області

до відповідача: фізичної особи-підприємця Іванченка Федора Федоровича, смт. Новотроїцьке Херсонської області

про витребування нерухомого майна

за участю представників:

прокурора - Хамідова Є. Ф.

позивача-1 - Білецький О. В.;

позивача-2 - не прибув;

відповідача - не прибув.

28.10.2019 до суду надійшла позовна заява керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі позивача-1 - Новотроїцької селищної ради Херсонської області, позивача-2 - Новотроїцького житлово-комунального підприємства, до відповідача - фізичної особи-підприємця Іванченка Федора Федоровича, якою просить витребувати у відповідача та повернути позивачу-2 індивідуально визначене майно - об`єкти внутрішньогосподарських меліоративних систем від НС № 9 каналу Р-5 та НС № 29 каналу Р-2, що належать на праві власності територіальній громаді Новотроїцької селищної ради, на використовуваній площі зрошення 447,5 га оціночною вартістю майна 3097 377 (три мільйони дев`яносто сім тисяч триста сімдесят сім) грн.

Прокурор посилається на те, що відповідач у 2017-2019 р.р. споживав воду на полив сільськогосподарських культур, однак не укладав договору оренди об"єктів внутрішньогосподарських меліоративних мереж, які перебувають у комунальній власності позивача-1 та перебувають на балансі позивача-2. Таким чином, прокурор зазначає, що відповідач використовував об"єкти внутрішньогосподарських меліоративних мереж без правовстановлюючих документів

Ухвалою від 15.11.2019 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 10.12.2019 відкладено розгляд справи.

Ухвалою від 08.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Відповідач, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення йому ухвали від 08.01.2020, в засідання суду не прибув.

Відповідно до відзиву, відповідач просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що спірне майно є нерухомим, тому повинна бути проведена державна реєстрація права власності на нього. Однак, відповідач зазначає, що таких доказів не надано.

Також відповідач посилається на те, що він є колишнім працівником колгоспу "Росія", яке було реорганізоване в колективне сільськогосподарське підприємство "Росія", а потім у ТОВ "Росія", тому користується спірним майном зі згоди власників ТОВ "Росія".

Крім того, відповідач вважає незаконною передачу спірного майна у власність позивача-1 і просить зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі № 540/2271/19 за його позовом та одного із засновників ТОВ "Росія" до Новотроїцької районної ради Херсонської області, Новотроїцької селищної ради Херсонської області, третя особа: Новотроїцьке житлово-комунальне підприємство "НЖКП" про визнання недійсними та скасування рішення:

- Новотроїцької районної ради Херсонської області від 11.06.2003 р. № 152 "Про згоду районної ради про прийняття до спільної власності територіальних громад сіл, селищ району внутрішньогосподарських меліоративних систем, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації сільськогосподарських підприємств";

- Новотроїцької районної ради Херсонської області від 20.03.2015 р. № 862 "Про передачу внутрішньогосподарської меліоративної системи до комунальної власності Новотроїцької селищної ради";

- Новотроїцької селищної ради Херсонської області від 28.05.2015 р. № 877 "Про прийняття внутрішньогосподарських меліоративних систем до комунальної власності територіальної громади селища".

Судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, про що постановлено ухвалу від 04.02.2020.

Прокурор подав відповідь на відзив, в якому наполягає на задоволенні позову.

Позивач-1 подав відповідь на відзив, якою просить задовольнити позов прокурора.

Позивач-2, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення йому ухвали від 08.01.2020, в засідання суду не прибув. Письмової позиції щодо позову позивач-2 суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на неявку представника відповідача та позивача-2, суд зазначає, що в силу статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, суд

в с т а н о в и в:

Рішенням XLVIII сесії Новотроїцької районної ради VI скликання № 862 від 20.03.2015 Про передачу внутрішньогосподарської меліоративної системи до комунальної власності Новотроїцької селищної ради (т. 1, а. с. 22) передано внутрішньогосподарську меліоративну систему, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ Новотроїцького району, яка розташована на території Новотроїцької селищної ради, передано до комунальної власності Новотроїцької селищної ради (позивача-1).

Факт передачі підтверджується актом приймання-передачі внутрішньогосподарської меліоративної системи до комунальної власності Новотроїцької селищної ради від 04.05.2016 (т. 1, а.с. 28-30).

Відповідно до абз. 4 п. 1.1 Статуту Новотроїцького житлово-комунального підприємства (а.с. 130-133, т. 1), затвердженого рішенням Новотроїцької селищної ради від 10.05.2019 №1003, власником підприємства є Новотроїцька селищна рада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад селищної ради.

В подальшому рішенням Новотроїцької селищної ради від 28.04.2016 № 159 Про меліоративні системи (а.с. 35, т. 1) внутрішньогосподарські меліоративні системи від НС № 9 каналу Р-5, НС № 33 каналу Р-2, НС № 32 каналу Р-2, НС № 29 каналу Р-2 передано на баланс Новотроїцького житлово-комунального підприємства, що підтверджується актом приймання-передачі від 28.04.2019 (а.с. 36, т. 1).

Згідно з листом Новотроїцького управління водного господарства від 04.03.2019 №03-05/223 (а. с. 91, т. 1) встановлено, що управлінням водного господарства у 2017 році відповідно до договору № 72055/84/02-12/281 про надання послуг, пов`язаних із транспортуванням та подачею води на полив сільськогосподарських культур, від 28.04.2017 ФОП Іванченко Ф.Ф., код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , від НС № 9 каналу Р-5 та НС № 29 каналу Р-2 подано 2647,1 тис. куб. м зрошуваної води.

Упродовж 2018 року відповідно до договору № 72055/84/02-11/205 про надання послуг, пов`язаних із транспортуванням та подачею води на полив сільськогосподарських культур, від 27.04.2018 ФОП Іванченко Ф.Ф., код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , від НС № 9 каналу Р-5 та НС № 29 каналу Р-2 подано 2342,3 тис. куб. м зрошуваної води.

Згідно з листом Новотроїцького управління водного господарства від 22.07.2019 № 10-34/693 (т. 1, а.с. 114) за договором № 72055/84/03-11/268 про надання послуг, пов`язаних із транспортуванням (перекиданням) та забором води із використанням водозабірних споруд для поливу сільськогосподарських культур, від 02.05.2019 ФОП Іванченко Ф.Ф., код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , із НС № 9 каналу Р-5 та НС № 29 каналу Р-2 спожито 371,8 тис.куб.м зрошуваної води.

Прокурором до матеріалів справи додано копії вищезазначених договорів про надання послуг, пов`язаних із транспортуванням та подачею води на полив сільськогосподарських культур, та актів приймання-передачі послуг, пов"язаних з забором води для поливу сільськогосподарських культур. Зокрема, в Планах поливу сільськогосподарських культур, які є додатками до договорів про надання послуг, пов`язаних із транспортуванням та подачею води на полив сільськогосподарських культур, у 2017 р. (на звороті а. с. 96, т. 1), у 2018 р. (а.с. 105, т.1), у 2019 р. (а.с. 119, т. 1) узгоджено обсяги водозабору по об`єктах внутрішньогосподарських меліоративних систем НС № 9 каналу Р-5 та НС № 29 каналу Р-2.

Однак, відповідно до листа Новотроїцької селищної ради від 24.07.2019 № 706-02/14/0/19-759 (т. 1, а.с. 77) договір оренди об`єктів внутрішньогосподарських меліоративних систем від НС № 9 каналу Р-5 та НС № 29 каналу Р-2 із ФОП Іванченко Федір Федорович не укладався, кошти від користування даними системами до районного бюджету не надходили.

Крім того, керуючись Законом України Про оренду державного та комунального майна Новотроїцьким житлово-комунальним підприємством на адресу ФОП Іванченко Ф.Ф. направлено листа № 390 від 15.11.2018 із доданим договором оренди у 2 екземплярах для підписання (а.с. 78-82,т. 1). Докази направлення зазначеного листа, а саме - копію опису вкладення до листа та фіскального чека і поштової накладної від 19.11.2018 надано до матеріалів справи (а.с. 83-84, т. 1).

Проте, ФОП Іванченко Ф.Ф. не підписав договір оренди об`єктів внутрішньогосподарських меліоративних систем від НС № 9 каналу Р-5 та НС № 29 каналу Р-2.

Окрім того, Новотроїцьким житлово-комунальним підприємством на адресу ФОП Іванченко Ф.Ф. направлено листа від 08.08.2019 за № 367 (а.с. 85, т. 1) з вимогою з`явитися до Новотроїцького ЖКП у 2-денний термін з моменту отримання листа для підписання договору оренди об`єктів внутрішньогосподарських меліоративних систем від НС № 9 каналу Р-5 та НС № 29 каналу Р-2 або в разі відмови повернути до комунальної власності Новотроїцької селищної ради шляхом підписання акту приймання-передачі.

Даний лист отримано ФОП Іванченко Ф.Ф. 16.08.2019, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення (а. с. 86, т. 1), однак договір оренди об`єктів внутрішньогосподарських меліоративних систем від НС № 9 каналу Р-5 та НС № 29 каналу Р-2 так і не підписано.

Отже, ФОП Іванченко Федір Федорович використовує об`єкти внутрішньогосподарських меліоративних систем від НС № 9 каналу Р-5 та НС № 29 каналу Р-2 без правовстановлюючих документів.

Факт використання ФОП Іванченко Ф.Ф. об`єктів внутрішньогосподарських меліоративних систем від НС № 9 каналу Р-5 та НС № 29 каналу Р-2 підтверджується також актом комісійного обстеження з використання меліоративних систем від 13.08.2019 (а.с. 88, т. 1).

Підстави для повернення внутрішньогосподарських меліоративних систем наступні.

Положеннями ст. 12 Закону України Про меліорацію земель визначено, що об`єкти інженерної інфраструктури внутрішньогосподарських меліоративних систем можуть перебувати у спільній власності територіальних громад сіл, селищ і міст або у власності юридичних осіб та громадян з урахуванням обмежень і обтяжень у використанні ділянок меліорованих земель, установлених Земельним кодексом України.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду державного та комунального майна (далі Закон) цей Закон регулює організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі -підприємства), їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Згідно ст. 4 Закону об`єктами оренди за цим Законом є цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць); нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Враховуючи викладене, внутрішньогосподарські меліоративні системи є нерухомим майном, так як переміщення їх є неможливим без зміни їх призначення.

Відповідно до ст. 3 Закону відносини щодо оренди державного майна, майна, що перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За ст. 2 Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до вимог ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності на спірні внутрішньогосподарські меліоративні системи належить територіальній громаді смт. Новотроїцьке, інтереси якої представляє Новотроїцька селищна рада, а розпорядником являється балансоутримувач спірних меліоративних систем Новотроїцьке житлово-комунальне підприємство.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі та ін. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно ч. 8 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Таку позицію висловив і Верховний Суд України у справі № 6-3090цс15 від 2 березня 2016 року та справі № 6-2233цс16 від 21 грудня 2016 року.

За ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно ст. 1213 Кодексу набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку індивідуально визначеного спеціалізованого майна від 25.03.2019 (а.с. 37-50, т. 1) вартість внутрішньогосподарської меліоративної системи від НС-9 на каналі Р-5 на загальній площі зрошення 1788,7 га становить 11 430 726 (одинадцять мільйонів чотириста тридцять тисяч сімсот двадцять шість) грн.

Вартість внутрішньогосподарської меліоративної системи від НС-29 на каналі Р-2 (а.с. 51-75, т. 1) на загальній площі зрошення 1053 га згідно зі звітом про незалежну оцінку індивідуально визначеного спеціалізованого майна від 25.03.2019 становить 7 841 274 (сім мільйонів вісімсот сорок одна тисяча двісті сімдесят чотири) грн.

Відповідно до інформації Новотроїцької селищної ради від 22.08.2019 № 02/15-907/0/19 (а.с. 87, т. 1) ФОП Іванченко Ф.Ф. використовує зрошувальні системи від НС-9 на каналі Р-5 на загальній площі зрошення 222,5 га оціночною вартістю: 11 430 726 : 1788,7 х 222,5 = 1421 891 (один мільйон чотириста двадцять одна тисяча вісімсот дев`яносто одна) грн. 10 коп., та зрошувальні системи від НС-29 на каналі Р-2 на загальній площі зрошення 225 га оціночною вартістю: 7 841 274 : 1053 х 225 = 1 675 485 (один мільйон шістсот сімдесят п`ять тисяч чотириста вісімдесят п`ять) грн. 90 коп.

Таким чином, ФОП Іванченко Ф.Ф. використовує зрошувальні системи від НС-9 на каналі Р-5 та НС-29 на каналі Р-2 на загальній площі зрошення 447,5 га оціночною вартістю 3 097 377 (три мільйони дев`яносто сім тисяч триста сімдесят сім) грн.

Ураховуючи викладене, витребуванню у відповідача підлягає майно, яке використовується ним без достатніх правових підстав, - внутрішньогосподарську меліоративну систему від НС № 9 каналу Р-5 на загальній площі зрошення 222,5 га оціночною вартістю: 11 430 726 : 1788,7 х 222,5 = 1 421 891 (один мільйон чотириста двадцять одна тисяча вісімсот дев`яносто одна) грн. 10 коп., та внутрішньогосподарську меліоративну систему від НС № 29 каналу Р-2 на загальній площі зрошення 225 га оціночною вартістю: 7 841 274 : 1053 х 225 = 1 675 485 (один мільйон шістсот сімдесят п`ять тисяч чотириста вісімдесят п`ять) грн. 90 коп.

Ураховуючи, що системи зрошення внутрішньогосподарських меліоративних систем від НС № 9 каналу Р-5 та НС № 29 каналу Р-2 перебувають у комунальній власності територіальної громади Новотроїцької селищної ради, то вказані внутрішньогосподарські меліоративні системи підлягають поверненню за актом прийому-передачі Новотроїцькій селищній раді.

Водночас, оскільки у зв`язку із прийняттям 28.04.2016 Новотроїцькою селищною радою рішення № 159 Про меліоративні системи , яким на баланс Новотроїцького ЖКП передано внутрішньогосподарські меліоративні системи, в тому числі і системи від НС № 9 каналу Р-5 та НС № 29 каналу Р-2, останні повинні бути повернуті за актом прийому-передачі саме Новотроїцькому житлово-комунальному підприємству.

Обґрунтування підстав для звернення до суду та порушення інтересів держави.

Даний позов подається в інтересах держави в особі Новотроїцької селищної ради та Новотроїцького житлово-комунального підприємства виходячи з наступного.

Пунктом 3 статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У статті 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави, у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є порушення або загроза порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Зазначене узгоджується у позицією, викладеною у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 № Зрп/99, де Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини).

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

Разом з цим, більш широке тлумачення зазначених понять наводить Верховний Суд при розгляді справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц).

На думку Верховного Суду, нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу та органу місцевого самоврядування може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обгрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Так, з метою вивчення законності передачі та використання комунального майна, а саме систем зрошення внутрішньогосподарських меліоративних систем на території Новотроїцького району місцевою прокуратурою направлено запит до сільських та селищних рад Новотроїцького району, в тому числі і до Новотроїцької селищної ради.

За результатами опрацювання отриманої інформації прокуратурою направлено листа до селищної ради та Новотроїцького ЖКП з метою з`ясування вжитих останніми заходів до повернення меліоративних систем № 74/2/400вих19 від 17.07.2019 (а.с. 21, т. 1).

Однак, жодних заходів щодо звернення до суду з боку Новотроїцької селищної ради та Новотроїцького ЖКП, як уповноважених органів у спірних правовідносинах, не вжито.

Новотроїцьким ЖКП лише 15.11.2018 направлено на адресу Іванченка Ф.Ф. лист і проект договору оренди частини меліоративної системи, а також 08.08.2019 лист про необхідність повернення майна у разі відмови від укладення договору оренди.

Відповідно до п. 1.6 Статуту Новотроїцького житлово-комунального підприємства, затвердженого рішенням Новотроїцької селищної ради від 10.05.2019 № 1003, у межах своєї статутної діяльності та положень даного Статуту підприємство має право виступати позивачем та відповідачем у судах.

Вказане свідчить про відсутність наміру Новотроїцької селищної ради та Новотроїцького ЖКП звернутись до суду з позовом з метою усунення порушень законодавства за наявності очевидного факту порушення майнових прав територіальної громади.

Участь прокурора у цій справі обґрунтована тим, що недоотримання місцевим бюджетом значних коштів порушує економічні інтереси держави в бюджетній сфері шляхом ненадходження коштів до місцевого бюджету, який є складовою бюджетної системи України, та унеможливлює використання позивачем коштів для цілей та потреб держави у сфері житлово-комунального господарства України.

Необхідність звернення з даним позовом саме прокурором обумовлена тим, що невжиття уповноваженим органом відповідних заходів щодо повернення із незаконного володіння комунального майна негативно впливає на дохідну частину бюджету, у зв`язку з чим порушено інтереси держави.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у справі № 4/166 Б постанова від 02.10.2018.

Вказані обставини чітко відображають неналежне здійснення позивачем - Новотроїцькою селищною радою, повноважень у сфері контролю за використанням комунального майна, порушення права територіальної громади на отримання плати за використання комунального майна, що є підставою для представництва прокуратурою інтересів держави у цій справі.

Тому у даному випадку прокурор, встановивши порушення інтересів держави, має не тільки законне право, а й обов`язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.07.2018 зі справи №926/1111/15).

Ураховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються не захищеними, а уповноваженим органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством допущено неналежне виконання повноважень із захисту інтересів держави, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Варто зазначити, що у справі Менчинська проти Російської Федерації (рішення від 15.01.2009, пункт 35) ЄСПЛ висловив позицію, що підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

При цьому, встановлений процесуальними нормами статус прокурора у господарському процесі не надає останньому будь-яких переваг чи привілеїв порівняно з іншими учасниками справи, а передбачена можливість прокурора вступити у справу на будь-якій її стадії передбачена законом.

Аналогічної правової позиції дійшов Верховний Суд, зокрема у справі № 926/2213/17 постанова від 19.06.2018.

Таким чином, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, зокрема, є порушення або загроза порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування.

Водночас, у рішенні ЄСПЛ від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного королівства суд наголосив, що засіб захисту повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладено діями чи недоглядом органів влади відповідної держави.

Подання позову прокурором за таких умов є єдиним ефективним засобом поновлення порушених інтересів держави та у даному випадку прокурор виступає не як альтернативний, а як єдиний можливий суб`єкт звернення до суду, забезпечуючи європейський принцип рівності сторін у процесі шляхом здійснення представництва інтересів держави у суді та усунення невигідності у становищі між сторонами правовідносин.

Оскільки, у даному випадку є порушення інтересів держави, а Новотроїцька селищна рада та Новотроїцьке ЖКП належним чином не здійснюють їх захисту, прокурор не тільки мав право, а й був зобов`язаний звернутися з даним позовом до суду.

З такими висновками погодився і Верховний Суд (постанови від 05.02.2019 у справі №910/7813/18, від 13.02.2019 у справі №914/225/18, від 26.02.2019 у справі №905/803/18 та від 25.03.2019 №469/580/16-ц).

Згідно ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Таким чином, з огляду на викладене, прокурор може заявити позов в інтересах держави, який виражається в інтересах частини Українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча останній, навпаки покликаний ці інтереси захищати.

Такий підхід узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 року (ратифікована Законом України від 15 липня 1997 року № 452/97-ВР), яка передбачає, що органи місцевого самоврядування при вирішенні відповідної частини публічних (суспільних) справ (public affairs) діють під власну відповідальність в інтересах місцевого населення, й у правовій системі держав-учасниць, зокрема у сфері адміністративного контролю за органами самоврядування, має забезпечуватись співмірність (баланс) між заходами контролю та важливістю інтересів, які контролюючий орган має намір захищати (ст. З, ст. 8).

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з ч.І ст.10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст.4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні одним із принципів місцевого самоврядування в Україні є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 62 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Таким чином, використання комунального майна без відповідної правової підстави призводить до невизначеності у правовідносинах щодо використання вказаного майна територіальної громади, зокрема, кола суб`єктів, які мають право використовувати останнє, а також зобов`язані забезпечувати схоронність останнього, дбати про належний стан майна, нести відповідальність за його пошкодження чи знищення перед власником майна та третіми особами.

Недодержання законодавчо передбаченої процедури укладення договору оренди комунального майна, всіх істотних умов договору, зокрема, порядку та умов відновлення об`єкту, контролю орендодавця за станом орендованого об`єкта, може потягти за собою погіршення технічного стану внутрішньогосподарських меліоративних систем.

Крім того, факт тривалого безоплатного використання Іванченком Ф.Ф. комунального майна завдає збитків територіальній громаді у вигляді неотримання до бюджету відповідних коштів за його оренду.

Разом з тим, незважаючи на встановлені порушення та тривалість їх існування, Новотроїцька селищна рада та Новотроїцьке ЖКП будь-яких заходів на усунення порушень під час користування майном комунальної власності до цього часу не вжили, а тому наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Окрім того, додержання всіма учасниками суспільних відносин принципу законності, який закріплено у ст. 68 Конституції України (кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність Інших людей) є обов`язковою передумовою досягнення загальнонаціональної мети українського народу - побудови демократичної, соціальної, правової держави.

Звернення прокурора до суду спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог законодавства України.

Окрім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 (про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини 2 статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору не є обов`язком, а є правом особи, яка добровільно із власних інтересів його використовує.

Відповідно ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. З метою реалізації такого обов`язку, який визначено лише нормою матеріального права (процесуальний закон таких приписів не містить), прокурором 02.09.2019 за № 32-3212 вих-19 (а.с. 134, т. 1) направлено лист до Новотроїцької селищної ради та Новотроїцького ЖКП, яким повідомлено про встановлені прокурором порушення та які ними отримано.

Крім того, про обізнаність Новотроїцької селищної ради про незаконне використання Іванченком Ф.Ф. комунального майна та намір Генічеської місцевої прокуратури звернутися з цього приводу до суду із позовом відомо тривалий час, про що свідчить направлений Генічеською місцевою прокуратурою на адресу Новотроїцької селищної ради 17.07.2019 за № 74/2/400 вих-19 лист та надана на цей лист інформація від 24.07.2019 за № 706-02/14/0/19-759, копії яких знаходяться у матеріалах позову.

Відповідно до відзиву, відповідач просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що право на спірну меліоративну систему не зареєстровано за радою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а відповідно і відсутні підстави для його витребування на користь позивача.

Суд відхиляє зазначені доводи відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 181 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Тобто річ як нерухоме майно має такі ознаки: являє собою об`єкт розташований на земельній ділянці і нерозривно з нею пов`язаний (не може існувати без землі) та його переміщення без знецінення неможливе.

Статтею 1 Закону України Про меліорацію земель визначено, що меліоративна система - технологічно цілісна інженерна інфраструктура, що включає в себе такі окремі об`єкти, як меліоративну мережу каналів, трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних) з гідротехнічними спорудами і насосними станціями, захисні дамби, спостережну мережу, дороги і споруди на них.

Отже, внутрішньогосподарська меліоративна система являє собою технологічно цілісну інженерну інфраструктуру та фактично не може використовуватися за цільовим призначенням окремо від земельної ділянки, тобто є об`єктом нерухомого майна у розумінні ст. 181 ЦК України.

Згідно зі ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок та підстави реєстрації прав на нерухоме майно визначено Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі- Закон).

За Законом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (частина перша статті 5).

Водночас, цим Законом встановлено, що не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії (частина четверта статті 5).

За редакцією статті 1 Закону України Про трубопровідний транспорт меліоративні системи віднесено до промислових трубопроводів (стаття 1).

Таким чином, Законом не передбачено обов`язку державної реєстрації прав на меліоративну систему.

До того ж, відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію права власності ради на меліоративну систему, не доводить наявність у відповідача права на неї.

Водночас встановлено, що рішенням XLVIII сесії Новотроїцької районної ради VI скликання № 862 від 20.03.2015 Про передачу внутрішньогосподарської меліоративної системи до комунальної власності Новотроїцької селищної ради системи зрошення внутрішньогосподарських меліоративних систем від НС № 9 каналу Р-5, НС № 33 каналу Р-2, НС № 32 каналу Р-2, НС № 29 каналу Р-2 передано до комунальної власності Новотроїцької селищної ради.

Факт передачі підтверджується актом приймання-передачі внутрішньогосподарської меліоративної системи до комунальної власності Новотроїцької селищної ради від 04.05.2016, долученим до позову.

Зазначені обставини відповідачем не спростовано.

Також відповідач посилається на те, що він є колишнім працівником колгоспу "Росія", яке було реорганізоване в колективне сільськогосподарське підприємство "Росія", а потім у ТОВ "Росія", тому користується спірним майном зі згоди власників ТОВ "Росія".

Крім того, відповідач вважає незаконною передачу спірного майна у власність позивача-1 у зв"язку з чим він разом з одним і засновників ТОВ "Росія" звернувся до суду з адміністративним позовом (справа № 540/2271/19) до Новотроїцької районної ради Херсонської області, Новотроїцької селищної ради Херсонської області, третя особа: Новотроїцьке житлово-комунальне підприємство "НЖКП", яким просить визнати недійсними та скасувати рішення:

- Новотроїцької районної ради Херсонської області від 11.06.2003 р. № 152 "Про згоду районної ради про прийняття до спільної власності територіальних громад сіл, селищ району внутрішньогосподарських меліоративних систем, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації сільськогосподарських підприємств";

- Новотроїцької районної ради Херсонської області від 20.03.2015 р. № 862 "Про передачу внутрішньогосподарської меліоративної системи до комунальної власності Новотроїцької селищної ради";

- Новотроїцької селищної ради Херсонської області від 28.05.2015 р. № 877 "Про прийняття внутрішньогосподарських меліоративних систем до комунальної власності територіальної громади селища".

Суд відхиляє зазначені доводи відповідача, враховуючи наступне.

Відповідачем не надано суду доказів того, що рішення Новотроїцької районної ради Херсонської області від 11.06.2003 р. № 152, від 20.03.2015 р. № 862 та рішення Новотроїцької селищної ради Херсонської області від 28.05.2015 р. № 877 визнані недійсними або скасовані.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 закрито провадження у справі № 540/2271/19 у зв"язку з тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади вирішувати питання місцевого управління в межах Конституції і Законів України, спільного майна територіальних громад.

Згідно з ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належали повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торгівельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку, зокрема, управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торгівельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню, розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності, вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності.

Згідно з ст. 35 Закону України Про власність об`єктами права комунальної власності є майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об`єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров`я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв`язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території. У комунальній власності перебуває також майно, передане у власність області, району чи іншої адміністративно-територіальної одиниці іншими суб`єктами права власності.

Відповідно до ч. 8 ст. 31 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство об`єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 13.09.2003 року прийнято постанову №1253 Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об`єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників . Даною постановою затверджено Порядок безоплатної передачі у комунальну власність об`єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників .

Згідно із цим Порядком, він визначає механізм безоплатної передачі у комунальну власність об`єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників (далі - об`єкти). Об`єктами передачі згідно з цим Порядком в тому числі є внутрішньогосподарські меліоративні системи внутрішньогосподарська меліоративна мережа з об`єктами інженерної інфраструктури, що не підлягали паюванню в процесі реформування колективних сільськогосподарських підприємств.

Рішення про передачу об`єктів соціальної сфери та житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, приймається відповідною сільською, селищною, міською радою, а внутрішньогосподарської меліоративної системи, які передаються у спільну власність територіальних громад, -районною, якщо об`єкт знаходиться в межах території району, або обласною радою, якщо об`єкт знаходиться в межах території двох і більше районів.

Також відповідно до п.14 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств затверджених наказом Міністерства аграрної політики України №62 від 14.03.2001 року майно, що не піддягає паюванню, зокрема, яке неможливо виділити у натурі в рахунок майнових паїв та поділити його без ушкодження, а саме: дороги, капітальні вкладення на поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші мережі), гідротехнічні споруди, ставки, багаторічні насадження, лісосмуги, а також об`єкти, які знаходяться в загальному користуванні, передаються на баланс підприємствам-правонаступникам. Якщо декілька підприємств-правонаступників користуються таким майном, то конкретні об`єкти або їх частини із складу такого майна можуть бути передані на баланс кожному із них за пропозицією комісії.

Окремі об`єкти зі складу майна, яке не підлягає паюванню, можуть бути передані на баланс органу місцевого самоврядування за його згодою.

Підприємства-правонаступники (користувачі майна) ліквідованих або реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств несуть відповідальність за збереження об`єктів інженерної інфраструктури меліоративної мережі колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, їх технологічну цілісність і використання у межах своїх землекористувань (землеволодінь) до передачі цих об`єктів у комунальну власність

Постановою Кабінету Міністрів України №177 від 28.02.2001 року затверджено Методику уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективного сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих . Даною методикою, а саме пунктом 21 передбачено, що переліки майна, що не підлягає паюванню, зокрема майна, яке неможливо виділити в натурі в рахунок майнового паю (дороги загального користування, капітальні вкладення на поліпшення земель - меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи, гідротехнічні споруди, ставки, багаторічні насадження, лісосмуги), а також об`єктів, які перебувають в загальному користуванні, повинні систематично уточнюватись.

Аналізуючи вказані норми законодавства можна дійти висновку, що порядку розпаювання внутрішньогосподарських меліоративних систем законодавцем не було передбачено, а було передбачено лише передача даних об`єктів до комунальної власності, тому твердження Відповідача, що внутрішньогосподарська меліоративна система була передана у власність СТОВ Росія , і Відповідач, як один із колишніх працівників має право користуватись даною системою не відповідає дійсності.

До аналогічних правових висновків дійшов Вищий господарський суд України приймаючи постанову від 04.07.2007 року по справі №3/238(П13/1659)-06, в даній справі розглядалось питання права власності на насосну станцію та систему зрошення, які залишились в ході реформування та розпаювання колективного сільськогосподарського підприємства, в даній постанові суд серед іншого дійшов наступного висновку: З наведеного вбачається, що спірне майно не підлягало приватизації, а підлягало передачі до комунальної власності територіальної громади, що і було зроблено ліквідатором ТОВ СВФ "Україна" .

Враховуючи викладене, внутрішньогосподарську меліоративну систему було передано до комунальної власності Новотроїцького району, а згодом і до комунальної власності територіальної громади смт. Новотроїцьке правомірно.

Відповідно до ч. 1 с 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави вважати незаконними рішення Новотроїцької районної ради №152 від 11.06.2003 року Про згоду районної ради про прийняття до спільної власності територіальних громад сіл, селищ району внутрішньогосподарських меліоративних систем, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації сільськогосподарських підприємств та № 862 від 20.03.2015 року Про передачу внутрішньогосподарської меліоративної системи до комунальної власності Новотроїцької селищної ради , а також рішенням Новотроїцької селищної ради №877 від 28.05.2015 року Про прийняття внутрішньогосподарських меліоративних систем до комунальної власності територіальної громади селища , є законними та такими, що прийняті у відповідності до чинного законодавства, а отже внутрішньогосподарська меліоративна система перебуває у комунальній власності територіальної громади СМТ Новотроїцьке, а відповідач користується нею неправомірно і без відповідної підстави.

Крім того, відповідач серед іншого, у своєму відзиві зазначив, що вказана внутрішньогосподарська меліоративна система була передана СТОВ Росія .

Проте вказане твердження не відповідає дійсності, з огляду на наступні обставини:

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань СТОВ Росія , код 03784967, смт. Новотроїцьке Херсонської області, вул. Дзержинського 12) припинило своє існування 26.10.2005 року.

Так, постановою Господарського суду Херсонської області від 12.01.2005 року по справі №6/34-Б Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Росія визнано банкрутом і відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру. Вказану інформацію було отримано шляхом вільного доступу з реєстрів за допомогою програмного забезпечення Ліга (роздруківка додана до матеріалів справи позивачем-1 - т. 2, а.с. 37-39).

Під час проведення ліквідаційної процедури здійснюється реалізація майна підприємства з метою задоволення вимог кредиторів.

Згідно ч.2, статті 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (який діяв на момент розгляду справи №6/34-Б), ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, повноваження щодо: аналізу фінансового становища банкрута, формування ліквідаційної маси, вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Згідно до ч. 1 ст. 42 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (який діяв на момент розгляду справи №6/34-Б), ліквідаційною масою є усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, крім грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання (ескроу) банкрута, об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Згідно до ч. 7 ст. 45 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (який діяв на момент розгляду справи №6/34-Б), у разі якщо господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута, майно що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається власникові або уповноваженому ним органу, а майно державних підприємств - органу приватизації для прийняття рішень щодо подальшого розпорядження таким майном.

Враховуючи, що внутрішньогосподарська меліоративна система не була реалізована з метою задоволення кредиторських вимог, і Відповідачем у Відзиві на позовну заяву не доводиться факт передачі даної меліоративної системи власникам та колишнім працівникам СТОВ Росія після його ліквідації то вона ніколи і не перебувала в уставному майні та ліквідаційній масі даного підприємства.

Отже, доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву не доводять правомірності користування відповідачем комунальним майном, а отже відповідач незаконно на протязі значного часу користується частиною внутрішньогосподарської меліоративної системи, а тому позовна заява прокурора підлягає задоволенню в повному розмірі.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. В засіданні суду оголошувалась вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Витребувати у фізичної особи-підприємця Іванченка Федора Федоровича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) та повернути Новотроїцькому житлово-комунальному підприємству (75300, Херсонська область, смт. Новотроїцьке, вул. Пушкіна, 8а, код ЄДРПОУ 31135365) індивідуально визначене майно - об`єкти внутрішньогосподарських меліоративних систем від НС № 9 каналу Р-5 та НС № 29 каналу Р-2, що належать на праві власності територіальній громаді Новотроїцької селищної ради, на використовуваній площі зрошення 447,5 га оціночною вартістю майна 3 097 377 (три мільйони дев`яносто сім тисяч триста сімдесят сім) грн.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Іванченка Федора Федоровича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Херсонської області (73000, м. Херсон, вул. Михайлівська 33, код ЄДРПОУ 04851120) 46460,65 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 10.02.2020.

Суддя В.В.Литвинова