Постанова

від 30.01.2020 по справі 757/197/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/197/15 Головуючий 1 інстанція - Матійчук Г.О.

Провадження № 22-ц/824/2176/2020 Доповідач 2 інстанція - Суханова Є.М.

П О С Т А Н О В А

іменем України

30 січня 2020 року м.Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді: Суханової Є.М.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Лівінського С.В.

за участю секретаря: Климчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства БМ -2018 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 червня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства БМ -2018 до Товариства з обмеженою відповідальністю БМ Буд , Приватного підприємства ШУМ , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державна реєстраційна служба України, Товариство з обмеженою відповідальністю ТАКТ-НАФТА , Відділ державної виконавчої служби Солом`янського району управління юстиції у м. Києві про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року Публічне Акціонерне Товариство БМ Банк звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю БМ Буд , Приватного підприємства ШУМ , ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

В подальшому АТ БМ Банк шляхом внесення змін до статуту, змінило найменування АТ БМ Банк на АТ БМ-2018 .

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 06.07.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю БМ Банк , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство БМ Банк , та Товариством з обмеженою відповідальністю Печерські Зорі був укладений Договір № 54-2008/DC-1 іпотеки нерухомого майна, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гарасютою О.В. за реєстровим № 644.

Предметом іпотеки за Іпотечним Договором є нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення з № 1по № 18 (групи приміщень № 58) (в літ. А), загальною площею 264,80 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

В зв`язку з невиконанням ТОВ Печерські Зорі умов Кредитного договору АТ БМ БАНК скористалося п. 6.6. Іпотечного Договору та ст. ст. 36, 37 Закону України Про Іпотеку та набуло права власності на предмет іпотеки, в результаті чого заборгованість ТОВ Печерські Зорі перед АТ БМ БАНК була погашена.

31.12.2010 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю АЛЬФА-КАПІТАЛ-СОЦБУД був укладений Договір купівлі - продажу нежилих приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. за реєстровим № 7955.

Згодом право власності від Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФА-КАПІТАЛ-СОЦБУД перейшло до ТОВ БМ Буд на підставі свідоцтва про право власності від 12.07.2011 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. на підставі акту проведення прилюдних торгів з арештованого майна, затвердженого начальником державної виконавчої службі Солом`янського району у м. Києві.

Просив визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилих приміщень, укладений 31.12.2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ АЛЬФА-КАПІТАЛ-СОЦБУД , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою В.М., реєстровий № 7955;

витребувати з чужого незаконного володіння у ТОВ БМ Буд та ПП ШУМ на користь ПАТ БМ Банк нежилі приміщення з № 1по № 18 (групи приміщень № 58) (в літ. А), загальною площею 264,80 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати право власності за ПАТ БМ Банк на нежилі приміщення з № 1 по № 18 (групи приміщень № 58) (в літ. А), загальною площею 264,80 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

здійснити державну реєстрацію права власності на нежилі приміщення з № 1по № 18 (групи приміщень № 58) (в літ. А), загальною площею 264,80 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 за ПАТ БМ БУД , попередньо скасувавши державні реєстрації права власності за товариством БМ Буд та ПП ШУМ ;

визнати недійсним свідоцтво про право власності на нежилі приміщення від 12.07.2011 р. видане ТОВ БМ Буд , посвідчене приватним нотаріусом Журавльовою Л.М., зареєстроване в реєстрі за № 4385.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13 червня 2019 року в задоволені позову Акціонерного товариства БМ -2018 до Товариства з обмеженою відповідальністю БМ Буд ,Приватного підприємства ШУМ , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державна реєстраційна служба України, Товариство з обмеженою відповідальністю ТАКТ-НАФТА , Відділ державної виконавчої служби Солом`янського району управління юстиції у м. Києві про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння відмолено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції апелянт Акціонерне товариство БМ -2018 подало апеляційну скаргу, посилаючись на те, що воно винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним та всебічним дослідженням всіх обставин справи та невідповідності висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилався на те, що суд першої інстанціїне надав належної оцінки доказам наявних в матеріалах справи, та тому, що відчуження майна відбулося в період дії ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову.

Вважає, що спірне майно було відчужене по значно заниженій вартості і більш того реальна оплата за договором купівлі-продажу нежилих приміщень взагалі не проводилась, отже зазначена угода має фіктивний характер, оскільки відповідачі по справі не мали на меті отримання прибутку від угоди.

Просив скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 червня 2019 рокута ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом першої та апеляційної інстанції було встановлено, що 31.12.2010 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю АЛЬФА-КАПІТАЛ-СОЦБУД був укладений Договір купівлі -продажу нежилих приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. за реєстровим № 7955.

12.07.2011 року право власності від Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФА-КАПІТАЛ-СОЦБУД перейшло до ТОВ БМ Буд на підставі свідоцтва про право власності від 12.07.2011 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. на підставі акту проведення прилюдних торгів з арештованого майна, затвердженого начальником державної виконавчої служби Солом`янського району у м. Києві.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволені позову Акціонерного товариства БМ -2018 до Товариства з обмеженою відповідальністю БМ Буд ,Приватного підприємства ШУМ , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державна реєстраційна служба України, Товариство з обмеженою відповідальністю ТАКТ-НАФТА , Відділ державної виконавчої служби Солом`янського району управління юстиції у м. Києві про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння , суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ "БМ БУД" набуло майно законно, у встановленому порядку в результаті купівлі на прилюдних торгах по реалізації майна.

З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.

Статтею 388 Цивільного кодексу України передбачено право власника на витребування майна від добросовісного набувача, зокрема:

1. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Норма статті 388 ЦК України може застосовуватись як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Відповідно до роз`яснень п. 30 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 р. №5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав застосовуючи положення ч.2 ст. 388 ЦК України про те, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, суд повинен мати на увазі, що позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його в результаті публічних торгів, проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню лише в тому разі, якщо торги були визнані недійсними, оскільки відповідно до ч.1 ст. 388 ЦК України власник має право витребувати майно, яке вибуло з володіння поза його волею, і в добросовісного набувача.

Отже відповідно до вимог ст. 388 ЦК України держава гарантує захист права власності добросовісного набувача (особа, яка придбала майно з публічних торгів) на придбане майно тим, що таке майно не може бути витребувано у нього в разі, якщо воно було продано у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Доводи апеляційної скарги позивача зводяться до викладення обставин справи, якими позивач обґрунтовував свої вимоги і які були предметом розгляду суду першої інстанції, яким суд надав належну правову оцінку. Підстав для переоцінки доказів не вбачається.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БМ БУД" набуло майно законно, у встановленому порядку в результаті купівлі на прилюдних торгах по реалізації майна, яке належить ТОВ АЛЬФА-КАПІТАЛ-СОЦБУД .

Більш того, колегією суддів встановлено, що прилюдні торги, на підставі яких ТОВ БМ БУД набуло право власності на нерухоме майно, в установленому законом порядку не визнані недійсними.

Згідно зі ст. ст. 319, 321, 658 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувач (позиція Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ухвала від 19 квітня 2011року по справі № 183/6192/15).

Рішенням Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" визначено, що в судових рішеннях мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя. В умовах дії такого принципу, суди не повинні обмежуватися заявленими сторонами доводами та поданими ними доказами, а мають здійснювати активну роль у встановленні об`єктивної істини, вживаючи усіх можливих заходів для перевірки та встановлення усіх фактичних даних зі спору.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд повно, всебічно та об`єктивно дослідив обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й ухвалив рішення, що відповідає вимогам законодавства.

Обставин, які б свідчили про наявність підстав для сумніву у правильності висновків суду першої інстанції, в апеляційній скарзі не наведено.

Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

За таких обставин, колегія суддів уважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, відсутні, а отже, слід відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства БМ -2018 залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Є.М. Суханова

Судді: Н.В. Ігнатченко

С.В. Лівінський