Постанова

від 05.02.2020 по справі 2-2696/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

05 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 2-2696/11

провадження № 61-4139св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,

Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк Укргазбанк ,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - Склярського Павла Миколайовича на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 02 серпня 2011 року у складі судді Іванцової Н. К. та постанову Херсонського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Вейтас І. В., Бездрабко В. О., Приходько Л. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У серпні 2010 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк Укргазбанк (далі - ПАТ АБ Укргазбанк ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 19 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком Укргазбанк (далі - ВАТ АБ Укргазбанк ), правонаступником якого є ПАТ АБ Укргазбанк , та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 21/5, за умовами якого остання отримала кредит у сумі 24 000,00 доларів США зі сплатою відсоткової ставки за користування кредитом 14,4 % річних, терміном повернення до 18 вересня 2028 року.

Виконання зобов`язань за кредитним договором забезпечено іпотечним договором від 19 вересня 2008 року, укладеним між банком та ОСОБА_1 .

На забезпечення виконання кредитних зобов`язань, 19 вересня 2008 року між ВАТ АБ Укргазбанк та ОСОБА_2 укладений договір поруки, за умовами якого

ОСОБА_2 поручився перед позивачем за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором від 19 вересня 2008 року № 21/5 та несе солідарну відповідальність із ОСОБА_1 перед банком за порушення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором.

У зв`язку з неналежним виконання умов кредитного договору, а саме: несплату суми кредиту та відсотків за користування кредитом, банк направив відповідачам листи-вимоги про дострокове повернення кредиту, які відповідачами не виконані.

Посилаючись на вказані обставини, ПАТ АБ Укргазбанк просило солідарно стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором у сумі

26 088,38 доларів США та 3 958,16 грн, із яких: сума кредиту, що підлягає достроковому поверненню - 20 600,00 доларів США, прострочена заборгованість за кредитом - 2 713,31 доларів США, сума заборгованості за відсотками -

3 726,74 доларів США, сума пені за простроченими відсотками - 5 058,35 грн, сума пені за простроченою заборгованістю за кредитом - 9 222,15 грн; стягнути з

ОСОБА_1 штрафні санкції за невиконання обов`язків щодо страхування предмета іпотеки у сумі - 9 100,00 грн.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 02 серпня 2011 року позов ПАТ АБ Укргазбанк задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ Укргазбанк заборгованість за кредитом у розмірі 20 600,00 доларів США, що в еквіваленті становить 165 848,80 грн, яка підлягає достроковому поверненню; прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 2 713,31 доларів США, що в еквіваленті становить 21 634,58 грн; заборгованість за відсотками -

3 726,74 доларів США, що в еквіваленті становить 29 715,16 грн; 5 058,35 грн - пеня за простроченими відсотками; 9 222,15 грн - пеня за простроченою заборгованістю за кредитом, а всього - 27 240,05 доларів США та 14 280,05 грн. Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Рішення мотивоване тим, що позичальник не виконав належним чином грошове зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом, яка підлягає стягненню з боржника та поручителя.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діяв адвокат Склярський П. М., залишено без задоволення. Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 02 серпня 2011 року у частині стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_2 залишено без змін.

Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У лютому 2019 року представник ОСОБА_2 - Склярський П. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Комсомольського районного суду

м. Херсона від 02 серпня 2011 року та постанову Херсонського апеляційного суду

від 06 лютого 2019 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позову ПАТ АБ Укргазбанк до ОСОБА_2 та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що банк 30 листопада 2009 року направив поручителю лист-вимогу про дострокове повернення кредиту, отже, такими діями банк змінив строк дії кредитного договору, проте до суду банк звернувся 12 серпня 2010 року, тобто поза межами шестимісячного строку дії поруки. Крім того, висновки судів попередніх інстанцій суперечать усталеній практиці у подібних категоріях справ, а саме: постанові Верховного Суду від 01 листопада 2018 року у справі

№ 751/5103/16-ц та постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662цс15.

У квітні 2019 року від ПАТ АБ Укргазбанк надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - Склярського П. М. , у якому заявник просить відмовити у задоволенні вказаної касаційної скарги та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та третьої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Встановлені судами обставини

19 вересня 2008 року між ВАТ АБ Укргазбанк , правонаступником якого є

ПАТ АБ Укргазбанк , та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 21/5, за умовами якого остання отримала кредит у сумі 24 000,00 доларів США зі сплатою відсоткової ставки за користування кредитом 14,4 % річних, терміном із 19 вересня 2008 року до 18 вересня 2028 року.

Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником умов цього договору (у тому числі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань (з простроченням їх виконання більше, ніж на один банківський день), що випливають з цього договору, зокрема: несплати процентів та/або несвоєчасного повернення кредиту або його частини та/або будь-якої іншої заборгованості, що може виникнути згідно з умовами цього договору) банк має право на свій розсуд розірвати цей договір в односторонньому порядку. Про внесення відповідних односторонніх змін (доповнень) до цього договору, включаючи його розірвання банк попереджає позичальника не менше, ніж за сім календарних днів із зазначенням, які саме зміни (включаючи розірвання цього договору) до цього договору будуть внесені банком в односторонньому порядку. Зміни (включаючи розірвання цього договору), внесені банком в односторонньому порядку, набирають чинності у строки, визначені банком у таких письмових змінах, що будуть надіслані позичальнику, але в будь-якому разі такі письмові зміни набиратимуть чинності лише зі спливом семиденного терміну з дня надіслання банком позичальнику письмового попередження про внесення банком в односторонньому порядку змін (включаючи розірвання цього договору) до цього договору.

У пункті 5.1 кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позичальником зобов`язань, банк має право розірвати цей договір, при цьому позичальник зобов`язаний відшкодувати банку збитки у розмірі неповерненої суми кредиту, процентів за користування кредитом, належних до сплати комісій та витрат, понесених банком за цим договором та будь-яку іншу заборгованість позичальника за цим договором.

Виконання зобов`язань за кредитним договором забезпечено іпотечним договором від 19 вересня 2008 року, укладеним між ВАТ АБ Укргазбанк , правонаступником якого є ПАТ АБ Укргазбанк , та ОСОБА_1 .

Забезпечення належного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором забезпечується порукою відповідно до укладеного договору поруки від 19 вересня 2008 року між ВАТ АБ Укргазбанк , правонаступником якого є ПАТ АБ Укргазбанк , та ОСОБА_2 , згідно з яким, поручитель поручається перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором від 19 вересня 2008 року № 21/5 та несе солідарну відповідальність із ОСОБА_1 перед банком за порушення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором; поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж обсязі, що і позичальник - за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафи, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язань - у повному обсязі (пункти 1.1, 1.2, 1.3 договору поруки).

У зв`язку з неналежним виконання умов кредитного договору 30 листопада 2009 року банк направив лист-вимогу поручителю про дострокове повернення кредиту, яка отримана ОСОБА_2 05 грудня 2009 року.

15 січня 2010 року банк звернувся до Комсомольського районного суду м. Херсона з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

21 липня 2010 року ухвалою Комсомольського районного суду м. Херсона позовну заяву ПАТ АБ Укргазбанк залишено без розгляду.

12 серпня 2010 року ПАТ АБ Укргазбанк звернувся до Комсомольського районного суду м. Херсона з аналогічною позовною заявою.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позичальник не виконувала належним чином зобов`язання за кредитним договором внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом, яка підлягає стягненню солідарно з боржника та поручителя.

Проте із вказаним висновком апеляційного суду не можна погодитися з огляду на таке.

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 цього Кодексу).

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

Згідно із частиною четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, установлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора на задоволення його вимог. Останнє означає, що строк поруки належить до преклюзивних строків, основна властивість яких, крім того, що їх сплив, на відміну від строків позовної давності, припиняє суб`єктивне право, полягає в тому, що вони не можуть бути призупинені, перервані чи відновлені. Такі строки також не можуть бути змінені за домовленістю сторін договору та їх настання припиняє права кредитора та обов`язок боржника за договором.

Припинення поруки зі спливом строку, установленого в договорі поруки, означає, що кредитор позбавляється можливості звернутись із вимогою до поручителя про виконання його зобов`язання за договором поруки у зв`язку з припиненням такого зобов`язання поручителя.

Ураховуючи наведене, можна дійти висновку, що у разі реалізації кредитором свого права вимоги на дострокове повернення кредиту відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України шестимісячний строк звернення кредитора до суду з вимогами до поручителя повинен обраховуватись з моменту настання строку дострокового повернення кредиту.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суди першої та апеляційної інстанцій помилково вважали, що порука є дійсною та відповідно поручитель несе солідарну відповідальність з боржником.

Так, відповідно до пунктів 4.1, 5.1 кредитного договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником умов цього договору банк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за весь період користування кредитом (до настання строку, зазначеного у пункті 1.1 договору), якщо позичальник у період дії договору порушив будь-які умови договору, у тому числі не сплачував проценти за користування кредитними коштами.

У випадку невиконання вимоги та несплати всієї суми кредиту, процентів та інших передбачених договором платежів протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї вимоги, банк має право стягнути заборгованість у примусовому порядку (у тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно, стягнення заборгованості з поручителів, застоводавців тощо та/або шляхом договірного списання) всю заборгованість за цим договором (кредит, проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі).

Суди помилково вважали, що порука є такою, що не припинилася у зв`язку з направленням вимоги поручителю 30 листопада 2009 року, яка отримана останнім

05 грудня 2009 року, та звернення банка до суду із позовом у січні 2010 року, оскільки зазначений позов залишений без розгляду, а з аналогічним позовом банк звернувся лише у серпні 2010 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, передбаченого частиною четвертою статті 559 ЦК України, тому такий строк сплив 04 липня

2010 року.

З огляду на викладене, пред`явлення банком вимоги до поручителя 12 серпня

2010 року, тобто більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання основного зобов`язання, є підставою для відмови у задоволенні позову у зв`язку з припиненням права кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя .

Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, тому Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій у частині стягнення заборгованості з поручителя та ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у позові.

В іншій частині рішення судів попередніх інстанцій не оскаржуються, а тому, відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, судом касаційної інстанції не переглядаються.

Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції в постанові розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційна скарга підлягає задоволенню, то з ПАТ АБ Укргазбанк на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір за розгляд касаційної скарги у розмірі 3 640,00 грн.

Керуючись статтями 141, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - Склярського Павла Миколайовича задовольнити.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 02 серпня 2011 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року у частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства акціонерного банку Укргазбанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства акціонерного банку Укргазбанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договоромвідмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства акціонерного банку Укргазбанк на користьОСОБА_2 судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, у розмірі 3 640,00 грн.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко