Постанова

від 05.02.2020 по справі 916/1689/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року м. ОдесаСправа № 916/1689/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Лавриненко Л.В., Мишкіної М.А.

секретар судового засідання Герасименко Ю.С.

За участю представників учасників справи:

від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Кондраков В.В.

від Компанії ,,Хенкель & Ко. Зекткеллерай Гес.м.б.Х" (Henkell & Co. Sektkellerei GmbH) - адвокат Слесарчук В.М.

від АТ "Столичний завод шампанських вин" - адвокат Папуша А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Компанії ,,Хенкель & Ко. Зекткеллерай Гес.м.б.Х" (Henkell & Co. Sektkellerei GmbH)

на рішення Господарського суду Одеської області від 24 травня 2019 року

у справі №916/1689/18

за позовом ОСОБА_2

до Приватного акціонерного товариства "Столичний завод шампанських вин"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача:

- Компанія "Хенкель & Ко. Зекткеллерай Гес.м.б.Х" (Henkell & Co. Sektkellerei GmbH);

- Приватне акціонерне товариство "Київський завод шампанських вин "Столичний"

про визнання недійсними рішень загальних зборів та ради акціонерів, стягнення 100000грн.

за позовом ОСОБА_1

до Приватного акціонерного товариства "Столичний завод шампанських вин"

треті особи , які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача:

- Компанія "Хенкель & Ко. Зекткеллерай Гес.м.б.Х" (Henkell & Co. Sektkellerei GmbH);

- Приватне акціонерне товариство "Київський завод шампанських вин "Столичний"

про визнання недійсними рішень загальних зборів та ради акціонерів

за позовом третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору - ОСОБА_3

до Приватного акціонерного товариства "Столичний завод шампанських вин"

треті особи , які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача:

- Компанія "Хенкель & Ко. Зекткеллерай Гес.м.б.Х" (Henkell & Co. Sektkellerei GmbH);

- Приватне акціонерне товариство "Київський завод шампанських вин "Столичний"

про визнання недійсними рішень загальних зборів та ради акціонерів

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як акціонери Приватного акціонерного товариства "Столичний завод шампанських вин", звернулися до Господарського суду Одеської області з позовними заявами до відповідача, в яких просили визнати недійсним рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ ,,Столичний завод шампанських вин" від 17.09.2007 р. №5 та рішення ради акціонерів ЗАТ ,,Столичний завод шампанських вин" від 12.10.2007 р. № 21. Також, ОСОБА_2 окремо просить стягнути 100000,00 грн. упущеної вигоди.

Позовні вимоги обґрунтовано недотриманням порядку скликання та проведення зборів, що призвело до порушення прав акціонерів.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24 травня 2019 року позов ОСОБА_2 в частині визнання недійсними рішень, а також позов ОСОБА_1 та позов третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору - ОСОБА_3 задоволено, визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства ,,Столичний завод шампанських вин" від 17.09.2007 р. № 5 та рішення ради акціонерів Закритого акціонерного товариства ,,Столичний завод шампанських вин" від 12.10.2007 р. №21, в задоволенні решти позову ОСОБА_2 відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що всупереч нормам ст.43 Закону України ,,Про господарські товариства" особи, які звернулись з позовами в рамках провадження у даній справі, не повідомлені з приводу проведення зборів та порядку денного ні персонально як власники іменних акцій, ні шляхом розміщення публікацій в пресі. Результатом такої бездіяльності посадових осіб ЗАТ ,,Столичний завод шампанських вин" стало те, що акціонери не змогли взяти участь у загальних зборах акціонерів, внести свої пропозиції щодо порядку денного, ознайомитись з документами, пов`язаними з порядком денним зборів.

Судом першої інстанції також зазначено, що на загальних зборах 17.09.2007 р. прийнято рішення з восьми питань порядку денного, в той час як додаток № 1 до наказу від 25.07.2007 р. №66, де закріплено порядок денний зборів акціонерів товариства, містить лише п`ять пунктів. Серед інших, відсутнє питання про надання згоди на продаж Компанії належних відповідачу акцій ЗАТ ,,Київський завод шампанських вин ,,Столичний". На думку суду першої інстанції, прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства, являється передумовою для визнання недійсними рішень загальних зборів.

З урахуванням вищевикладеного, виявивши порушення відповідачем закріпленого в ст.10 Закону України ,,Про господарські товариства" права позивачів та третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору на управління товариством, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ ,,Столичний завод шампанських вин", оформлене протоколом від 17.09.2007 р. № 5, а також прийняте на його підставі рішення ради акціонерів, оформлене протоколом від 12.10.2007 р. № 21, слід визнати недійсними.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з ПрАТ ,,Столичний завод шампанських вин" 100000,00 грн упущеної вигоди судом першої інстанції зазначено, що позивачем не надано доказів завдання збитків у вигляді упущеної вигоди, а зроблені ОСОБА_2 розрахунки, ґрунтуються на припущеннях.

Не погодившись із даним рішенням до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулася Компанія ,,Хенкель & Ко. Зекткеллерай Гес.м.б.Х" (Henkell & Co. Sektkellerei GmbH) (далі - Компанія) з апеляційною скаргою в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду Одеської області від 24.05.2019 року у справі №916/1689/18 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним (прийнятим з порушенням норм процесуального права), необґрунтованим (прийнятим при неповному з`ясуванні всіх обставин у справі, а також недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими), у зв`язку з чим таке підлягає обов`язковому скасуванню, зважаючи на наступне.

Так на думку апелянта, суд першої інстанції взагалі не зазначив, яким чином Рішення Ради акціонерів порушує права чи законні інтереси позивачів та третьої особи з самостійними вимогами на управління товариством.

Посилаючись на положення Статуту відповідача та приписи ст. 46 Закону України Про господарські товариства апелянт зазначає, що зі змісту Рішення ради акціонерів, яке було оформлено Протоколом № 21 було дотримано всі вимоги Статуту щодо порядку скликання, кількісного складу та прийняття рішень Радою акціонерів АТ Столичний завод шампанських вин , зокрема Рішення Ради акціонерів прийнято у присутності трьох осіб ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , запрошений ОСОБА_7 ) та у ньому прямо визначено, що засідання Ради є правомочним (що відповідає п.п. 10.7. 10.10 Статуту), на засіданні Ради акціонерів Товариства було розглянуто два питання (затвердження результатів оцінки пакета акцій та про продаж пакета акцій Компанії Хенкель ), за які присутні проголосували за одноголосно (що відповідає п.п. 10.6, 10.8. 10.11 Статуту), зміст розглянутих та прийнятих на засіданні Ради акціонерів питань відповідає компетенції Ради акціонерів, що визначені Статутом (що відповідає п. 10.6. 10.8 Статуту), Рішення Ради акціонерів оформлено Протоколом № 21, який містить усі реквізити, в тому числі підписи Голови ради акціонерів, секретаря та члена ради, дату та місце його складення (що відповідає п. 10.10. 10.11 Статуту).

Як вважає апелянт, суд першої інстанції під час ухвалення рішення взагалі не надавав будь-якої оцінки прийнятому Рішенню Ради акціонерів, незважаючи на те, що таке Рішення повністю відповідає вимогам Статуту Товариства та положенням діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавству України, дійшов помилкового та безпідставного висновку про його незаконність.

Щодо тверджень суду першої інстанції про неповідомлення позивачів з приводу проведення зборів та порядку денного скаржник зазначає, що обов`язок направлення персональних повідомлень акціонерам АТ Столичний завод шампанських вин про проведення загальних зборів акціонерів товариства в 2007 році та інше інформаційне та організаційне забезпечення проведення загальних зборів імперативними нормами чинного на той час законодавства України було покладено на ТОВ Міжгалузевий реєстраційний центр (МРЦ), як реєстроутримувача акцій.

При цьому, як вважає апелянт, звертаючись з позовом до суду більше ніж через 10 років, саме на позивачів покладається обов`язок доведення обставини неповідомлення або неналежного повідомлення їх про проведення загальних зборів. Належним доказом при доведенні цієї обставини (з урахуванням встановленої судом обставини повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів МРЦ) є саме отримання відповіді (доказів) від МРЦ про неналежне повідомлення або неповідомлення акціонерів.

В інакшому випадку, як вважає апелянт, встановлення такої обставини ґрунтується на припущеннях, в тому числі з урахуванням того, що існують очевидні підстави вважати, що представники позивачів та Відповідача знаходяться у процесуальній змові та створюють штучні підстави для позбавлення Компанії Хенкель права власності на набуті нею акції.

За твердженням апелянта, обставина повідомлення акціонерів, розгляду питань порядку денного та участі акціонерів на загальних зборах вбачається із оскаржуваного Рішення Загальних зборів, оформленого Протоколом № 5 від 17.09.2007 року, яким прямо визначено, що:

1) при проведенні Загальних зборів діяла лічильна комісія у складі: Голови лічильної комісії: ОСОБА_8 , секретарі лічильної комісії ОСОБА_9 ;

2) для участі у загальних зборах зареєструвалися акціонери та їх представники у кількості 100 осіб, які разом володіють 830 690 акціями, що складало 77,80967 % від загальної кількості акцій, про що складено протокол мандатної комісії;

3) на Загальних зборах розглядались питання затвердження звітів органу управління Товариства, а також питання продажу акцій АТ КЗШВ Столичний Компанії Хенкель ;

4) майже з усіх питань рішення акціонерами приймалось одноголосно (за виключенням рішення про виплату дивідендів), що свідчить, що загальні збори в дійсності проводилися та на них відбулось обговорення усіх питань порядку денного;

5) рішення щодо продажу акцій AT КЗШВ Столичний Компанії Хенкель прийнято одноголосно та без зауважень;

6) Протокол загальних зборів має усі реквізити та підписаний Головою Загальних зборів ОСОБА_7 та секретарем ОСОБА_8 .

Обставина здійснення повідомлення шляхом залучення ТОВ Міжгалузевий реєстраційний центр , як стверджує апелянт, також підтверджується Наказом ЗАТ Столичний завод шампанських вин № 66 від 25.07.2007 року.

Скаржник також посилається на наявні у матеріалах справи нотаріально посвідчені заяви свідків: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , якими підтверджується, що ними отримувалось повідомлення про час та дату проведення загальних зборів Товариства від 17.09.2007року; із вказаних повідомлень вони довідалися про намір продажу акцій AT КЗШВ Столичний Компанії Хенкель ; будь-яких зауважень щодо порядку повідомлення та проведення загальних зборів акціонерів не надходило; інформація про проведення Загальних зборів була доступною та відкритою.

Також скаржник вважає помилковим незастосування судом першої інстанції строків позовної давності про що заявлено Компанією. Так, за твердженням апелянта, позивачі, за 10 років не здійснили жодних дій з реалізації своїх прав акціонера, в тому числі на отримання інформації, а тому така бездіяльність не є та не може вважатись поважною підставою для ствердження того факту, що про оскаржувані рішення товариства вони дізналися лише в 2018 році та бути поважною причиною пропуску строку давності.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 р. (головуючий суддя М.А.Мишкіна, судді В.В. Бєляновський, І.Г. Філінюк) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії "Хенкель & Ко. Зекткеллерай Гес.м.б.Х" (Henkell & Co. Sektkellerei GmbH) на рішення господарського суду Одеської області від 24 травня 2019 року у справі №916/1689/19.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 прийнято до провадження апеляційну скаргу Компанії ,,Хенкель & Ко. Зекткеллерай Гес.м.б.Х" (Henkell & Co. Sektkellerei GmbH) на рішення Господарського суду Одеської області від 24 травня 2019 року у справі №916/1689/18 колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Бєляновського В.В., Філінюка І.Г.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 призначено справу до розгляду на 04.09.2019.

31.07.2019 судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 в якому він просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В обґрунтування своїх заперечень ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції було встановлено, що висновки суду першої інстанції про визнання недійсним рішення ради акціонерів, оформлених протоколом від 12.10.2007 р. № 21, є достатньо обґрунтованими та правомірними і не потребують додаткових посилань на положення установчих документів чи додаткового мотивування, а тому суд обґрунтовано та вмотивовано визнав недійсним рішення ради акціонерів ЗАТ СЗШВ від 12.10.2007 р. № 21.

З приводу тверджень апелянта про те, що чинне на момент проведення спірних загальних зборів законодавство покладало на ТОВ Міжгалузевий реєстраційний центр беззаперечний обов`язок із повідомлення акціонерів і, що саме від цієї особи, а не від учасників справи, мали бути отримані докази здійснення або нездійснення повідомлення акціонерів про проведення спірних загальних зборів, позивач посилаючись на Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого ДКЦПФР від 17.10.2006р. № 1000 зазначає, що матеріали справи не містять доказів укладення ЗАТ СЗШВ з ТОВ Міжгалузевий реєстраційний центр договору про надання інформаційно-реєстраторських функцій, зокрема, щодо здійснення реєстроутримувачем повідомлення акціонерів про проведення спірних загальних зборів. Також матеріали справи не містять докази про повідомлення реєстроутримувача про проведення спірних загальних зборів.

Також, як вважає позивач, не заслуговують на увагу посилання апелянта на пояснення свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , на доведення обставин належного скликання спірних зборів, оскільки суд першої інстанції надав оцінку поясненням усіх свідків, які подавали заяви в порядку ст. 88 ГПК України та/чи допитувались судом, зазначив, що пояснення мають суттєві протиріччя між собою. До того ж, обставини, пов`язані з письмовим повідомленням акціонерів про загальні збори, та перелік питань, що вирішувались на них, не можуть встановлюватись на підставі показань свідків, адже повинні бути підтверджені документами (листи із запрошенням на збори та порядком денним, публікації в пресі, протоколи загальних зборів тощо).

Не заслуговують на увагу, як вважає позивач, й твердження апелянта про пропуск позовної давності, оскільки в силу приписів ст. 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у т.ч. спеціальної, за заявою сторони у спорі. Оскільки сторонами за правилами ч. 1 ст. 45 ГПК України являються позивач та відповідач, заява про сплив позовної давності, зроблена третьою особою, не має наслідком відмову у задоволенні позовних вимог.

До того ж, як стверджує ОСОБА_1 , позивачі випадково у 2018 році дізнались про те, що їх корпоративні права були порушенні, у зв`язку з неналежним скликанням спірних загальних зборів та вирішенням без їхньої участі питання про відчуження 49,9% акцій ЗАТ СЗШВ на користь компанії Хенкель . Тобто у 2007 році позивачі об`єктивно не могли бути обізнаними про порушення своїх прав.

14.08.2019 судом апеляційної інстанції отримано пояснення від ПрАТ "Столичний завод шампанських вин" в яких товариство просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

На думку відповідача судом першої інстанції на підставі наявних матеріалів справи та з урахуванням вимог чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, було встановлено відсутність у матеріалах справи доказів належного скликання спірних загальних зборів у відповідності до приписів ст. 43 Закону України "Про господарські товариства"; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного; порушення прав участі позивачів (акціонерів) в управлінні ЗАТ Столичний завод шампанських вин .

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2019 прийнято до провадження апеляційну скаргу Компанії ,,Хенкель & Ко. Зекткеллерай Гес.м.б.Х" (Henkell & Co. Sektkellerei GmbH) на рішення Господарського суду Одеської області від 24 травня 2019 року у справі №916/1689/18 колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.

Ухвалою від 30.08.2019 апеляційне провадження у справі №916/1689/18 зупинено до перегляду у касаційному порядку ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 р. та повернення матеріалів справи №916/1689/18 до Південно-західного апеляційного господарського суду.

13.11.2019 Південно-західним апеляційним господарським судом отримано матеріали справи №916/1689/18 із суду касаційної інстанції.

Розпорядженням Керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи №916/1689/18 у зв`язку з перебуванням судді Філінюка І.Г. у відпустці.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2019 р. для розгляду справи №916/1689/18 визначено колегію суддів у складі судді-доповідача: Аленіна О.Ю., суддів-членів колегії: Лавриненко Л.В., Мишкіної М.А.

Ухвалою від 22.11.2019 прийнято до провадження апеляційну скаргу Компанії ,,Хенкель & Ко. Зекткеллерай Гес.м.б.Х" (Henkell & Co. Sektkellerei GmbH) на рішення Господарського суду Одеської області від 24 травня 2019 року у справі №916/1689/18 колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Лавриненко Л.В., Мишкіної М.А., поновлено апеляційне провадження у справі та призначено справу до розгляду на 18.12.2019.

У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 р. у справі №916/1689/18 було оголошено перерву до 21.01.2020.

У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 р. у справі №916/1689/18 було оголошено перерву до 05.02.2020.

У судовому засіданні від 05.02.2020 апелянт підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні.

Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також представник ПАТ "Столичний завод шампанських вин" надали пояснення відповідно до яких не погоджуються з апеляційною скаргою, просять залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників учасників справи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Компанії Хенкель підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, наказом від 25.07.2007 р. №66, підписаним директором ЗАТ Столичний завод шампанських вин Мацком О.П., вирішено: провести загальні збори акціонерів товариства 17.09.2007 р. з порядком денним, визначеним в додатку № 1 до наказу; встановити, що збори будуть проведені за адресою: 04073, м. Київ, вул. Сирецька,27, затвердити повідомлення акціонерам щодо проведення загальних зборів (додаток № 2 до наказу); доручити Казимірчуку С.В. в строк до 26.07.2007 р. забезпечити укладання договору з МРЦ щодо персонального повідомлення акціонерів про загальні збори; доручити ОСОБА_13 в строк до 01.08.2007 р. забезпечити публікацію повідомлення про загальні збори акціонерів в центральній та місцевій пресі.

Додатком №1до даного наказу є порядок денний зборів акціонерів ЗАТ Столичний завод шампанських вин на 17.09.2007 р. про: 1) затвердження регламенту та робочих органів зборів; 2) звіт директора про фінансово-господарську діяльність ЗАТ ,,Столичний завод шампанських вин за 2006 р., затвердження річного звіту за 2006 р. та основних напрямків діяльності на 2007-2015 рр.; 3) звіт ревізійної комісії про результати перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства за 2006 р. та затвердження її висновків; 4) про фінансовий стан підприємства та затвердження балансу за 2006 р.; 5) про доходи, витрати і фінансові результати діяльності товариства, затвердження розподілу прибутків та покриття збитків за 2006 р.

У відповідності до протоколу загальних зборів акціонерів ЗАТ Столичний завод шампанських вин від 17.09.2007 р. № 5, для участі у загальних зборах зареєстровано акціонерів та їх представників в кількості 100 осіб, які разом володіють 830690 акціями, що складає 77,80967% від оплачених акцій; до порядку денного включено наступні питання: 1) затвердження регламенту та робочих органів зборів; 2) звіт директора про фінансово-господарську діяльність ЗАТ Столичний завод шампанських вин за 2006 р., затвердження річного звіту за 2006 р. та основних напрямків діяльності на 2007-2015 рр.; 3) звіт ревізійної комісії про результати перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства за 2006 р. та затвердження її висновків; 4) про фінансовий стан підприємства та затвердження балансу за 2006 р.; 5) про доходи, витрати і фінансові результати діяльності товариства, затвердження розподілу прибутків та покриття збитків товариства за 2006 р.; 6) про продаж акцій, що належать товариству; 7) про викуп власних акцій товариства; 8) про затвердження угод товариства. Загальними зборами акціонерів товариства прийнято рішення з усіх питань порядку денного, в т.ч. акціонерами одноголосно підтримано продаж належного відповідачу пакета акцій ЗАТ Київський завод шампанських вин Столичний в кількості 29699 штук простих іменних акцій, що становить 49,9% статутного капіталу товариства; доручено раді акціонерів та правлінню товариства здійснити необхідні дії по визначенню ринкової вартості пакета акцій ЗАТ Київський завод шампанських вин Столичний , що належать товариству, в кількості 29699 штук простих іменних акцій та повідомити акціонерів ЗАТ Київський завод шампанських вин Столичний про продаж акцій з метою додержання їх переважного права на придбання акцій товариства; надано дозвіл директору товариства укласти договір купівлі-продажу акцій ЗАТ Київський завод шампанських вин Столичний , що належать товариству, в кількості 29699 штук простих іменних акцій, що становить 49,9% статутного капіталу товариства, за ціною не меншою, ніж буде визначено незалежною експертною оцінкою.

Відповідно до протоколу засідання ради акціонерів ЗАТ Столичний завод шампанських вин від 12.10.2007 р. № 21 до його порядку денного включено наступні питання: 1) про результати оцінки пакета акцій ЗАТ Київський завод шампанських вин Столичний , що належить товариству; 2) про продаж пакета акцій ЗАТ Київський завод шампанських вин Столичний , що належить товариству. Радою акціонерів товариства одноголосно прийнято рішення з усіх питань порядку денного, зокрема, ухвалено: продати Компанії Хенкель & Зьонляйн Зекткеллерайен Гезелльшафт м.б.Х. пакет простих іменних акцій ЗАТ Київський завод шампанських вин Столичний (29699 штук 49,99% статутного капіталу) за ціною 200000,00 дол. США, що еквівалентно 1010000,00 грн, або 34,01 грн за одну акцію ЗАТ Київський завод шампанських вин Столичний ; укласти з Компанією Хенкель & Зьонляйн Зекткеллерайен Гезелльшафт м.б.Х. договір купівлі-продажу пакету простих іменних акцій ЗАТ Київський завод шампанських вин Столичний .

На виконання зазначених рішень загальних зборів та ради акціонерів 15.10.2007 р. між ЗАТ Київський завод шампанських вин Столичний та Компанією Хенкель & Зьонляйн Зекткеллерайен Гезелльшафт м.б.Х. укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №28-3-07/Б54.

Звертаючись із позовом ОСОБА_2 зазначив, що відповідно до сертифікату акцій №71 володіє 260 цінними паперами відповідача (0,024 % від загальної кількості акцій товариства), ОСОБА_1 вказав, що згідно сертифікату акцій №130 володіє 320 акціями відповідача (0,029 % від загальної кількості акцій товариства). Третя особа із самостійними вимогами щодо предмету спору ОСОБА_3 сертифікату акцій не надала, але зазначила, що є власником 1000 простих іменних акцій відповідача на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів від 25.10.2007 р. (0,093 % від загальної кількості акцій товариства).

За твердженням позивачів та третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору, їх не було повідомлено про проведення загальних зборів акціонерів товариства, чим позбавлено права на участь в них та надання пропозицій відносно порядку денного. Також, на загальних зборах були прийняті рішення з питань, не включених до порядку денного та головою загальних зборів товариства обрано директора ЗАТ Столичний завод шампанських вин , що суперечить вимогам ч.6 ст.62 Закону України Про господарські товариства (в редакції, чинній на момент проведення загальних зборів).

Також, ОСОБА_2 вважає, що наслідком проведення загальних зборів став продаж відповідачем Компанії Хенкель & Зьонляйн Зекткеллерайен Гезелльшафт м.б.Х. 49,9% акцій ЗАТ Київський завод шампанських вин Столичний за заниженою ціною, а, отже, оспорювані рішення прямо вплинули на дивіденди акціонера та завдання йому збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 100000,00 грн.

Третя особа із самостійними вимогами щодо предмету спору, ОСОБА_3 , вважає порушеним її переважне право на викуп належних відповідачу акцій.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та визнав недійсним рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ ,,Столичний завод шампанських вин" від 17.09.2007 р. № 5 та рішення ради акціонерів ЗАТ ,,Столичний завод шампанських вин" від 12.10.2007 р. №21.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду не погоджується з таким рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Порядок створення та діяльності господарських товариств, одним із різновидів яких є приватне акціонерне товариство, врегульовано у ЦК України, ГК України та Законі України Про господарські товариства .

Ці нормативні акти зазнали змін протягом часу своєї дії, тому суд апеляційної інстанції застосовує норми матеріального права на час виникнення спірних правовідносин відповідно до вимог частини першої статті 5 ЦК України.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав і законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Також слід з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивачів та третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору про такі збори.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Стаття 116 ЦК України та стаття 10 Закону України Про господарські товариства встановлюють право учасника господарського товариства брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.

Реалізація права участі в управлінні справами товариства відбувається, зокрема, через участь учасника господарського товариства у вищому органі товариства, яким є загальні збори його учасників.

Відповідно до статті 167 ГК України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг узяти участі у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

У відповідності до ст.43 Закону України Про господарські товариства (в редакції, чинній на момент проведення загальних зборів акціонерів), про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій повідомляються персонально передбаченим статутом способом. Крім того, загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням акціонерного товариства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Якщо до порядку денного включено питання про зміну статутного (складеного) капіталу акціонерного товариства, то одночасно з порядком денним друкується інформація, передбачена статтею 40 цього Закону. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів. У разі необхідності може бути зроблено повторне повідомлення в зазначених засобах масової інформації. Загальні збори акціонерів проводяться на території України, як правило, за місцезнаходженням акціонерного товариства, за винятком випадків, коли на день проведення загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації.

Будь-який з акціонерів має право вносити свої пропозиції щодо порядку денного загальних зборів не пізніш як за 30 днів до їх скликання. Рішення про включення цих пропозицій до порядку денного приймається виконавчим органом товариства. Пропозиції акціонерів, які володіють більш як 10 відсотками голосів, вносяться до порядку денного обов`язково. Рішення про зміни в порядку денному повинні бути доведені до відома всіх акціонерів не пізніш як за 10 днів до проведення зборів у порядку, передбаченому статутом.

До скликання загальних зборів акціонерам повинна бути надана можливість ознайомитись з документами, пов`язаними з порядком денним зборів.

Загальні збори не вправі приймати рішення з питань, не включених до порядку денного.

Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України Про господарські товариства (в редакції, чинній на момент проведення загальних зборів акціонерів). Права учасника товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг узяти участі у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі в загальних зборах тощо.

Колегія суддів зазначає, що наявні матеріали справи не містять, а учасниками справи не надано, доказів на підтвердження належного повідомлення позивачів та третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору, про проведення загальних зборів акціонерів ЗАТ ,,Столичний завод шампанських вин" 17.09.2007 р., а також про порядок денний даних зборів, що вплинуло на можливість реалізації останніми права на управління справами товариства шляхом участі в загальних зборах, ознайомлення з документами, які виносилися на їх розгляд, висловлення своєї думки щодо питань порядку денного, внесення своїх питань до порядку денного тощо.

Також, судова колегія зазначає, що під час загальних зборів від 17.09.2007 р. прийнято рішення з восьми питань порядку денного, в той час як додаток №1 до наказу від 25.07.2007 р. №66, в якому закріплено порядок денний зборів акціонерів товариства, містить лише п`ять пунктів. Зокрема, серед питань визначених у додатку №1 відсутнє питання про надання згоди на продаж Компанії Хенкель & Зьонляйн Зекткеллерайен Гезелльшафт м.б.Х. належних відповідачу акцій ЗАТ Київський завод шампанських вин Столичний .

Разом з цим, колегія суддів вважає, що позови фізичних осіб та третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору, не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені положеннями статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.

Зазначені приписи узгоджуються із процесуальними нормами статті 5 ГПК України за змістом якої здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина 1 статті 2 ГПК України).

Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Отже, позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен відштовхуватись від тих наданих йому законом прав, які були об`єктивно порушені відповідачем і позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права.

Відповідно до частини першої статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У справі Європейський суд з прав людини Белеш та інші проти Чеської Республіки вказав, що право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав та обов`язків.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками (подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).

Отже, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).

Суд наголошує, що рішення суду має бути ефективним інструментом поновлення порушених прав (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 922/1899/16).

У пункті 145 Рішення ЄСПЛ від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного королівства суд зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 Рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2015).

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17 зазначила, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (п. 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц).

Згідно зі статтями 8, 55 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно з частиною 1 статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При цьому рішення визнається таким, що відповідає засадам верховенства права, коли суд надав відповідь на всі істотні питання, що їх ставить скаржник перед судом у поданій скарзі. Обсяг істотних питань, на які суд повинен відповісти у прийнятому ним судовому рішенні, визначається індивідуально з огляду на конкретні обставини справи.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) суд зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)."

Верховним Судом у постанові від 22.01.2019 у справі №916/400/16 наголошено, що встановивши наявність порушеного права, суд повинен при прийнятті рішення враховувати мету звернення до суду та забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення, гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц, від 27.11.2018 у справі №905/2260/17.

Також у постанові Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №912/430/19 зазначено, що вирішуючи питання про недійсність рішень загальних зборів, суд, з урахуванням завдання господарського судочинства та абз. 2 ч.1 ст. 50 Про акціонерні товариства , має оцінити, наскільки ці порушення впливають (порушують) на законні права акціонера, а також, чи може в такому випадку бути ефективним та виправданим захист його прав, виходячи з розумного співвідношення між пропорційністю втручання в права інших акціонерів та діяльність самого товариства та цілям, яких необхідно було досягнути.

У постанові від 18.12.2019 по справі №922/561/19 Верховним Судом зазначено, що згідно з положеннями статей 2, 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту (п. 4.6. постанови). Встановлена судами обставина, що це рішення стосуються відповідних прав і обов`язків позивачів стосовно участі у діяльності та управлінні цього товариства, не є достатньою підставою для висновку, що права чи інтереси позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, порушені і підлягають захисту в обраний позивачами спосіб (шляхом визнання недійним рішень загальних зборів та статуту товариства майже через 12 років з дня їх прийняття) (п.4.7. постанови).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову одного із учасників товариства, слід врахувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства, включаючи колишніх учасників, також не збігаються (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17). Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких в разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені (постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №916/2084/17 та від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 03.12.2019 у справі №904/10956/16).

Колегія суддів зазначає, що оспорювані рішення були прийнятті у 2007 році, тобто за 11 років до звернення позивачів та третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору із позовами до суду першої інстанції.

Отже, навіть за наявності встановлених обставин, що оскаржувані рішення стосуються відповідних прав і обов`язків позивачів та третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, стосовно участі у діяльності та управлінні ЗАТ ,,Столичний завод шампанських вин", це не є достатньою підставою для висновку, що права чи інтереси позивачів та третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, за захистом яких мало місце звернення до суду, порушені і підлягають захисту в обраний позивачами спосіб (шляхом визнання недійним рішень загальних зборів та рішення ради акціонерів ЗАТ ,,Столичний завод шампанських вин" через 11 років з дня їх прийняття).

Звернення до суду з таким значним проміжком часу, на думку колегії суддів, призводить до порушення балансу інтересів усіх учасників і самого товариства, а також призводить до зайвого втручання в питання діяльності товариства.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зосередилися лише на на встановленні наявності чи відсутності порушеного права, а також розгляді справи по суті, проте не встановив, чи призведе заявлений позивачами та третьою особою із самостійними вимогами на предмет спор спосіб захисту, ефективному захисту порушеного права.

Надаючи пояснення під час судових засідань у суді апеляційної інстанції, представник позивачів стверджував, що оскаржуваними рішеннями порушені права позивачів на управління товариством, економічний (майновий) інтерес, оскільки позивачів позбавлено можливості отримати дивіденди від діяльності товариства. Ефективним способом захисту та відновлення порушених прав позивачів, на думку представника, є визнання недійним рішень загальних зборів акціонерів ЗАТ ,,Столичний завод шампанських вин" від 17.09.2007 р. №5 та ради акціонерів ЗАТ ,,Столичний завод шампанських вин" від 12.10.2007 р. №21, оскільки це надасть підстави для звернення із позовом про визнання недійним договору купівлі-продажу цінних паперів №28-3-07/Б54 укладеного між ЗАТ Київський завод шампанських вин Столичний та Компанією Хенкель & Зьонляйн Зекткеллерайен Гезелльшафт м.б.Х. , який укладеного за результатами прийняття оспорюваних рішень.

Отже, зі змісту заявлених позовних вимог та пояснень представника позивачів, вбачається, що заявлені позивачами та третьою особою із самостійними вимогами щодо предмету спору позовні вимоги фактично спрямовані на визнання недійним договору купівлі-продажу цінних паперів №28-3-07/Б54.

Проте, позивачами та третьою особою із самостійними вимогами щодо предмету спору не заявлялось вимог, зокрема, щодо визнання недійсним правочину укладеного між відповідачем та Компанією Хенкель & Зьонляйн Зекткеллерайен Гезелльшафт м.б.Х. .

Колегія суддів також відзначає, що у відповідності до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Приватне акціонерне товариство "Київський завод шампанських вин "Столичний" припинено за рішенням засновників 22.08.2019.

Правонаступником ПАТ "Київський завод шампанських вин "Столичний" є ТОВ "Київський завод шампанських вин "Столичний" (код ЄДРПОУ 30373419).

У відповідності до п.п. 2.1. Статуту ТОВ "Київський завод шампанських вин "Столичний", товариство є юридичною особою та створене в результаті перетворення ПАТ "Київський завод шампанських вин "Столичний" у товариство з обмеженою відповідальністю. За своєю організаційно-правовою формою товариство є товариством з обмеженою відповідальністю. До приведення діяльності товариства у відповідність до вимог Закону України Про акціонерні товариства за своєю організаційно-правовою формою товариство було спочатку закритим акціонерним товариство та мало найменування Закрите акціонерне товариство "Київський завод шампанських вин "Столичний", а з 2011 року Публічним акціонерним товариством "Київський завод шампанських вин "Столичний".

Товариство є правонаступником всіх прав та обов`язків організації орендарів орендного підприємства "Київський завод шампанських вин "Столичний", що приєдналася до Закритого акціонерного товариства "Київський завод шампанських вин "Столичний" (п.2.2. статуту ТОВ "Київський завод шампанських вин "Столичний").

Також, наявними матеріалами справи підтверджується, що на час винесення судом першої інстанції оскаржуваного рішення, власником 57 349 штук іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Київський завод шампанських вин "Столичний", що складає 96,5471 % від загальної кількості акцій, була Компанія ,,Хенкель".

На думку колегії суддів, задоволення позовів осіб, із якими останні звернулися через 11 років після прийняття оспорюваних рішень, не може призвести до відновлення права, на захист якого звернулися позивачі та третя особа із самостійними вимогами на предмет спору. Заявлені позови не узгоджується із такими засадами цивільного судочинства, як добросовісність, справедливість та призводять (або можуть призвести) до порушення балансу інтересів учасників товариства та інших осіб, зокрема третьої особи Компанії ,,Хенкель & Ко. Зекткеллерай Гес.м.б.Х", яка протягом 11 років мирно володіє майном, у тому числі акціями, які були відчужені за договором, укладеним на підставі прийняття рішень, що оскаржуються.

Вищевикладене свідчить про необґрунтованість заявлених позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору ОСОБА_3 та зумовлює відмову у задоволенні позовів.

Одночасно, щодо вимог третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Згідно з ч. 4 ст.6 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок акція має номінальну вартість, установлену в національній валюті. Мінімальна номінальна вартість акції не може бути меншою, ніж одна копійка.

Акціонерне товариство розміщує тільки іменні акції. У разі існування акцій у документарній формі власникові акцій видається сертифікат акції (акцій). У сертифікаті акції (акцій) зазначаються вид цінного паперу, найменування акціонерного товариства, серія і номер сертифіката, міжнародний ідентифікаційний номер цінного паперу, тип і клас акцій, номінальна вартість акції, кількість акцій, що належить власникові за таким сертифікатом, ім`я (найменування) власника, підпис керівника емітента або іншої уповноваженої особи (ч. 5 ст. 6 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок ).

Власник cертифікату акцій має право брати участь у загальних зборах та голосувати, отримувати прибуток (дивіденди) від діяльності товариства, розпоряджатися cертифікатом акцій зокрема, але не виключно шляхом продажу цінних паперів, їх обміну, дарування, відступлення права вимоги за cертифікатом акцій тощо, а також передавати їх у спадок.

Втім, звертаючись із позовом до суду першої інстанції, третьою особою із самостійними вимогами щодо предмету спору ОСОБА_3 не було надано cертифікату акцій, як на підтвердження того, що вона дійсно є власником акцій відповідача, як на момент прийняття спірних рішень загальних зборів та ради акціонерів, так й на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення.

За відсутності доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_3 прав акціонера ЗАТ ,,Столичний завод шампанських вин", відсутнє й порушене право останньої, оскільки прийняття будь-яких рішень загальних зборів, у тому числі й оскаржуваного не призводить про виникнення будь-яких прав та/або обов`язків у третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору.

З приводу заявленого сторонами пропуску позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

За визначенням ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачено можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Приймаючи до уваги попередні висновки колегії суддів щодо необґрунтованості заявлених позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для застосування строків позовної давності до спірних правовідносин, з огляду на що, залишаються поза увагою доводи та аргументи учасників справи висловлені останніми щодо підстав для застосування (не застосування) строків позовної давності.

Верховним Судом у постановах від 20.11.2019 у справі №922/793/19, від 21.12.2019 у справі №906/329/19, від 27.12.2019 у справі №912/3644/17зазначено, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Статтею 277 ГПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням вищенаведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення Господарського суду Одеської області від 24 травня 2019 року у справі №916/1689/18 в частині задоволення позовів, з прийняттям в цій частині нового рішення, про відмову у позовах повністю.

Оскаржуване рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовів підлягає залишенню без змін, оскільки прийнято в цій частині з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга також не містить доводів з приводу оскарження рішення суду першої інстанції в цій частині.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегією суддів залишаються поза увагою.

Відповідно до пунктів "б", "в" ч. 4 ст. 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на позивачів в рівних частинах.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 24 травня 2019 року у справі №916/1689/18 в частині задоволення позовів ОСОБА_2 ОСОБА_1 та третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору - ОСОБА_3 та відповідного розподілу судових витрат скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення.

В решті рішення Господарського суду Одеської області від 24 травня 2019 року у справі №916/1689/18 залишити без змін, виклавши його резолютивну частину у наступній редакції:

У задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити повністю.

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

У задоволенні позову третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору ОСОБА_3 - відмовити повністю .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Компанії ,,Хенкелль Фрешенет Австрія ГмбХ" (Henkell Freixenet Austria GmbH) судовий збір за подання апеляційної скаргу у розмірі 2643 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Компанії ,,Хенкелль Фрешенет Австрія ГмбХ" (Henkell Freixenet Austria GmbH) судовий збір за подання апеляційної скаргу у розмірі 2643 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Компанії ,,Хенкелль Фрешенет Австрія ГмбХ" (Henkell Freixenet Austria GmbH) судовий збір за подання апеляційної скаргу у розмірі 2643 грн.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 10.02.2020.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Лавриненко Л.В.

Суддя Мишкіна М.А.