Ухвала

від 06.02.2020 по справі 902/1144/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження

"06" лютого 2020 р. Cправа №902/1144/19

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Едін", м.Вінниця

про стягнення 1268438,09 грн заборгованості згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки

за участю прокурора: Клименка Д.С., сл.посвідчення № 052848 від 21.05.2019,

представника позивача: Богачука С.А., діє на підставі довіреності № 1 від 02.01.2020

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області 28.12.2019 надійшла позовна заява заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури, подана в інтересах держави в особі Вінницької міської ради, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Едін" заборгованості в розмірі 1150798,93 грн, пені в розмірі 107829,28 грн та трьох процентів річних в розмірі 9809,88 грн. Вказана заборгованість нарахована з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, зареєстрованого в реєстрі за №1738 від 26.12.2018, в частині сплати вартості земельної ділянки.

Обґрунтовуючи наявність процесуального права на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Вінницької міської ради, прокурор посилається на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру". При цьому останній зазначає, що Вінницькою міською радою не вжито вичерпних заходів, а вжиті - не відновили порушені права, спрямовані на їх усунення, що на думку прокурора свідчить про нездійснення захисту державних інтересів уповноваженим на те суб`єктом.

Ухвалою суду від 02.01.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1144/19 з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні на 06.02.2020.

На визначену судом дату (06.02.2020) з`явились прокурор та представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про місце, дату та час його проведення останній був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 72).

Під час підготовчого судового засідання, 06.02.2020, головуючим суддею повідомлено, що "...як слідує з загальнодоступних джерел - Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2019 справу №912/2385/18 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку із наявністю виключної правової проблеми в частині застосуванні статті 23 Закону України "Про прокуратуру" зокрема, щодо представництва інтересів держави в суді".

З огляду на викладене судом ставилося на обговорення питання щодо доцільності зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного суду справи №912/2358/18.

На запитання суду прокурор та представник позивача зазначили, що при вирішенні вказаного питання покладаються на розсуд суду.

Таким чином, вирішуючи питання щодо наявності підстав для зупинення провадження у даній справі суд враховує наступне.

Ухвалою Верховного Суду від 27.08.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 у справі № 912/2385/18 за позовом заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп", відділу освіти, молоді та спорту Устинівської РДА про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90577 грн 26 коп.

Ухвалою колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2019 на підставі частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України справа передана разом із касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду. При цьому колегія суддів вказала на наявність виключної правової проблеми, вирішення якої сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто розумного балансу між приватними й публічними інтересами.

За висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 ГПК України, статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", рішеннями Конституційного Суду України від 01.04.2008 N4-рп/2008, від 20.12.2017 N2-р/2017, від 05.06.2019 N4-р (II)/2019, від 20.06.2019 N6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:

- додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;

- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду).

У контексті зазначених питань колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на правовий висновок, викладений у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17 про те, що з метою підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів, прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом. Колегія суддів зазначає, що цей висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц стосовно відсутності необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але зауважує, що у справі, що переглядається, на відміну від справи №587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Крім того, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:

- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;

- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

При цьому колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на різну судову практику щодо зазначених питань. Зокрема, на постанови Верховного Суду №927/246/18, №916/2914/18, №912/2529/18, №916/641/18, №916/2914/18, №909/63/18, №920//284/18 №925/226/18, у яких позов прокурора був залишений без розгляду та №923/560/18, №909/569/18, №924/1256/17, у яких у позові прокурора було відмовлено.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором та ухвалою від 07.11.2019 прийняла до розгляду справу № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019. Справу призначено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників на 24.03.2020.

За приписами ч.2 ст.315 ГПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

Згідно ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 7 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з п.11 ч.1 ст.229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що правовідносини у справі №912/2385/18 є подібними правовідносинам у справі №902/1144/19 суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №902/1144/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у справі № 912/2385/18.

Керуючись п.7 ч.1 ст.228, п.11 ч.1 ст.229, ст.ст. 42, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Провадження у справі №902/1144/19 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у справі №912/2385/18.

2. Зобов`язати прокурора та сторони повідомити суд про усунення обставин, що обумовили зупинення провадження у справі.

3. Ухвалу надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у визначеному розділом IV ГПК України порядку.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - прокурору (пров.Цегельний, 8, м.Вінниця, 21020);

3 - позивачу (вул.Соборна, 59, м.Вінниця, 21050);

4 - відповідачу (вул.Якова Шепеля, 25-А, м.Вінниця, 21100)