Рішення

від 03.12.2020 по справі 902/1144/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" грудня 2020 р. Cправа №902/1144/19

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Едін"

про стягнення 1268438,09 грн заборгованості згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки

учасники процесу:

прокурор: Кавун О.І., сл. посдвічення;

представник позивача: Новіцького Л.М.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справ за позовом заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури, подана в інтересах держави в особі Вінницької міської ради, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Едін" заборгованості в розмірі 1150798,93 грн, пені в розмірі 107829,28 грн та трьох процентів річних в розмірі 9809,88 грн. Вказана заборгованість нарахована з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, зареєстрованого в реєстрі за №1738 від 26.12.2018, в частині сплати вартості земельної ділянки.

12.11.2020 по вказаній справі судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.12.2020.

На визначену судом дату (03.12.2020) з`явились прокурор та представник позивача. Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання, хоча про місце, дату та час його проведення останній повідомлений належним чином, ухвалою суду від 12.11.2020, яка направлялася на адресу останнього, що значиться відносно нього в ЄДРЮОФОПГО.

Поряд з тим, слід зазначити, що судова кореспонденція, яка направлялася на адресу відповідача, повернулася до суду службою поштового зв`язку з відміткою про невручення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Частиною 10 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, оскільки судом вжито визначені статтею 242 Господарського процесуального кодексу України заходи щодо повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, що призначено на 03.12.2020 у суду є достатні підстави вважати, що останній не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового засідання, 03.12.2020, прокурора та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.

Після закінчення судових дебатів суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати та орієнтовний час повернення.

Таким чином, розглянувши матеріали господарської справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

26.12.2018 між Вінницькою міською радою (далі по тексту також - Продавець, позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Едін" (далі по тексту також - Покупець) укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, зареєстрованого в реєстрі за № 1738 від 26.12.2018 (далі по тексту також - Договір).

Згідно предмета Договору Продавець на підставі Рішення Вінницької міської ради 31 сесії 7 скликання від 27 червня 2018 року за № 1265 та Додатку 1 до нього, Рішення Вінницької міської ради 34 сесії 7 скликання від 26 жовтня 2018 року за № 1401 та Додатку 6 до нього, передав у власність (продав), а Покупець прийняв у власність (купив) земельну ділянку, загальною площею - 1,5208га, кадастровий номер - 0510100000:03:058:0186, та зобов`язується сплатити за неї грошову суму згідно умов цього Договору (п.1.1. Договору).

За змістом п. 1.2 Договору земельна ділянка, що відчужується за цим договором, належить територіальній громаді м. Вінниці в особі Вінницької міської ради на праві комунальної власності згідно п.п. 3,4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.07.2017 за записом номер: 21625366, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1313423305101.

Відповідно до п. 1.3. Договору цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій.

Вартість продажу земельної ділянки затверджена рішенням Вінницької міської ради і складає 2 741 358,00 грн, без ПДВ (п. 2.1. Договору).

Згідно до п.2.3 Договору продаж земельної ділянки проводиться за 2 741 358,00 грн, без ПДВ. З урахуванням сплати авансового внеску в рахунок оплати вартості земельної ділянки в розмірі 590 000,00грн, без ПДВ, доплата за земельну ділянку становить 2 151 358,00 грн, без ПДВ.

Пунктом 2.4. Договору сторони узгодили наступний порядок розрахунків для Покупця:

- кошти за викуп земельної ділянки зараховуються на р/рахунок 31516941002002, УК у м. Вінниці/м. Вінниця/, 33010100, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 38054707, перераховані Покупцем у розмірі 50% в сумі 1 370 679,00 грн, без ПДВ (п.2.4.1. Договору).

- решта коштів у розмірі 50% від загальної вартості земельної ділянки в сумі 1 370 679,00 грн, Покупець зобов`язується сплачувати з розстроченням платежу в термін до 01.12.2019, рівними частинами не рідше ніж один раз у три місяці, або одноразово у повному обсязі у строк, який не перевищує трьох місяців після внесення першого або чергового платежу, з врахуванням індексу інфляції згідно з Графіком, а саме: щомісячно, до першого числа поточного місяця, починаючи з лютого 2019 та закінчуючи груднем 2019, в розмірі 124 607,18 грн (п. 2.4.2. Договору).

Факт повного розрахунку буде підтверджуватися листом департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради про надходження коштів на рахунок Продавця.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №381 від 22.04.2009 встановити, що під час визначення розміру платежу враховується індекс інфляції, встановлений Держкомстатом за період з місяця, що настає за тим, в якому внесено перший платіж, по місяць, що передує місяцю внесення платежу (п.2.4.3. Договору).

Відповідно до п. 3.2 Покупець зобов`язаний сплатити вартість земельної ділянки в строки та в розмірах, що передбачені Розділом 2 Договору.

Враховуючи узгоджений сторонами порядок проведення розрахунків, сума до сплати з врахуванням індексу інфляції (п. 2.4.3 Договору) станом на 01.12.2019 становить 1 407 451,07 грн.

На виконання умов Договору позивачем всього фактично сплачено 256 652,14 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банку у зв`язку із чим, за ним утворилася заборгованість у розмірі 1 150 798,93 грн.

З метою врегулювання спірних правовідносин Позивачем на адресу Відповідача направлялося чотири претензії (від 02.05.2019 за вих № 01-00-010-21639, від 17.07.2019 за вих. № 01-00-011-35792, від 16.09.2019 за вих. № 01-00-011-46132 та від 11.10.2019 за вих. № 01-00-011- 51254) з вимогами погасити заборгованість та пеню.

Вимоги зазначених претензій Відповідачем не виконано, заборгованість не сплачено, що стало підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Так, вирішуючи питання правомірності звернення з даним позовом до суду заступником керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі N 1-1/99 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

З матеріалів справи слідує, що подання даного позову саме прокурором було зумовлено неналежним здійсненням захисту інтересів держави органом, до компетенції якого такі повноваження входять, з огляду на що прокурор правомірно звернувся до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави, уповноваженим органом якого є Вінницька міська рада, оскільки останнім захист цих інтересів не здійснювався.

При цьому суд враховує, що Вінницька місцева прокуратура звернулася до Вінницької міської ради з листом № 32/10347вих-19 від 11.12.2019 в якому просила надати інформацію про надходження всієї суми коштів на рахунок Вінницької міської ради згідно Договору купівлі-продажу земельної ділянки.

У відповідь на вказане звернення Вінницька міська рада відреагувала листом № 01-00-011-64369 від 17.12.2019 в якому зазначила, що станом на 09.12.2019 загальна сума боргу складає 1 150 798,93 грн. Одночасно адресант зазначив, що для вжиття заходів відповідно до повноважень надаються розрахунки заборгованості, пені та відсотків за користування коштами при несвоєчасних розрахунках ТОВ "Едін".

Враховуючи встановлені обставини справи суд вважає, що прокурор довів наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Вінницької міської ради в даному спору.

З огляду на викладене суд дійшов наступних висновків.

Згідно із п.3 ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З моменту укладення сторонами договору між ними виникли зобов`язання, які мають правову природу договору купівлі-продажу.

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З огляду на викладене та враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази повної оплати відповідачем вартості земельної ділянки суд вважає, що вимога прокурора про стягнення заборгованості в розмірі 1 150 798,93 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в розмірі 107 829,28 грн та 3% річних в розмірі 9 809,88 грн слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Так, у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно до ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В пункті 4.2 Договору сторони узгодили міру відповідальності Покупця за порушення терміну оплати за земельну ділянку, передбаченого Розділом 2 Договору, а саме: сплату пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги викладене, а також те, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення покупцем оплати вартості земельної ділянки суд вважає, що вимоги прокурора щодо стягнення пені та 3 % річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та нормам чинного законодавства.

Таким чином, здійснивши перевірку правильності розрахунку штрафних та компенсаційних нарахувань в межах періодів, визначених прокурором, та із врахуванням змісту ч. 5 ст. 254 ЦК України, за допомогою калькулятора інформаційно-правової системи "ЛІГА:ЗАКОН" судом встановлено, що розмір пені становить 107 829,28 грн, розмір 3% річних дорівнює 9809,88 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву чи докази, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили б про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

За правилами ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 14, 18, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Едін" (вул.Якова Шепеля, 25-А, м.Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 40721156) на користь Вінницької міської ради (вул.Соборна, 59, м.Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 25512617) 1150798,93 грн заборгованості зі сплати вартості земельної ділянки; 107829,28 грн пені; 9809,88 грн 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Едін" (вул.Якова Шепеля, 25-А, м.Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 40721156) на користь Прокуратури Вінницької області (вул.Монастирська, 33, м.Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 02909909) витрати зі сплати судового збору в розмірі 19026,57 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 14 грудня 2020 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - прокурору (пров.Цегельний, 8, м.Вінниця, 21020);

3 - позивачу (вул.Соборна, 59, м.Вінниця, 21050);

4 - відповідачу (вул.Якова Шепеля, 25-А, м.Вінниця, 21100)