Ухвала

від 10.02.2020 по справі п/320/1028/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про передачу справи за підсудністю

10 лютого 2020 року м. Київ № П/320/1028/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши в місті Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку, що цей позов подано з порушенням правил територіальної підсудності, виходячи з такого.

Згідно з положеннями частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Кодекс адміністративного судочинства України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).

Тобто, якщо предметом адміністративної справи є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.

Як встановлено судом, предметом позову є визнання протиправним рішення відповідача про відмову у призначенні позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язання зарахувати позивачу до спеціального стажу за Списком № 2 періоди роботи на ПАТ Пантелеймонівський вогнетривкий завод за вказаний позивачем період та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача № 3050 від 07.10.2019.

Відтак, у даному випадку, застосуванню підлягають положення частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України (територіальна підсудність справи за вибором позивача).

У позовній заяві зазначено, що місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 (адреса для листування: АДРЕСА_2), а зареєстрованим місцем проживання позивача, відповідно до паспорта громадянина України є: АДРЕСА_3 .

Суд зазначає, що для цілей визначення територіальної підсудності цієї справи до уваги слід брати відомості щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) особи-позивача, як того вимагає частина 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України.

Визначаючи територіальну підсудність цієї справи Київському окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на Київську область, позивач додає до позовної заяви довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 21.11.2014 № 3237-286, згідно з якою фактичним місцем проживання/перебування позивача є: АДРЕСА_1 .

Проте суд зазначає, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 21.11.2014 № 3237-286, не є документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування, знаходження) особи-позивача.

Відповідно до статті 3 Закону України від 11.12.2003 № 1382-IV Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні (зі змінами та доповненнями) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;

місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;

довідка про реєстрацію місця проживання - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи;

документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист;

документ, до якого вносяться відомості про місце перебування, - довідка про звернення за захистом в Україні.

З 22 листопада 2014 року набрав чинності Закон України від 20.10.2014 № 1706-VІІ Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб (надалі - Закон № 1706-VІІ), яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1706-VІІ, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону № 1706-VІІ факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Так, форма довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджена постановою Кабінету Міністрів України Про облік внутрішньо переміщених осіб від 01.10.2014 № 509 (далі - Постанова № 509).

Відповідно до пункту 1 Постанови № 509 довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно з пунктом 9 Правил реєстрації місця проживання, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 (в редакції, яка була чинна до 15.08.2017 включно), відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Проте, 09.08.2017 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 579 Про внесення зміни до пункту 9 Правил реєстрації місця проживання , якою внесено зміни до пункту 9 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру , а саме виключено в абзаці першому слова та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи . Вказана постанова набрала з чинності з 16.08.2017.

Отже, з 16.08.2017 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, до якого вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи.

Таким чином, враховуючи наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що надана позивачем довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 21.11.2014 № 3237-286 не є документом, який в розумінні вимог Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні та Правил реєстрації місця проживання, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207, підтверджує зареєстроване місце проживання/перебування позивача за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з цим суд, встановлюючи зареєстроване місце проживання позивача, враховує інформацію з паспорту громадянина України - ОСОБА_1 , відповідно до якого зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_3 .

Отже, вирішення спору за вибором позивача має здійснюватися окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на м. Донецьк, або за місцезнаходженням відповідача - окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

В той же час позивач звернувся з цим позовом до Київського окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого згідно з Додатком № 1 до Указу Президента України від 16.11.2004 № 1417/2004 Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі розповсюджується на територію Київської області.

Враховуючи підсудність цієї справи одночасно як Донецькому окружному адміністративному суду (за зареєстрованим місцем проживання позивача) так і Окружному адміністративному суду міста Києва (за місцезнаходженням відповідача), приймаючи до уваги бажання позивача про розгляд справи за місцезнаходженням відповідача, з метою дотримання вимог закону, що визначають правила підсудності адміністративних справ, а також для забезпечення прав учасників справи на розгляд справи судом, встановленим законом , суд вважає за необхідне передати адміністративну справу за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

При цьому, суд вважає також за необхідне зазначити, що відповідно до висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 826/319/17, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (на відміну від документу, до якого вносяться відомості про місце проживання - в контексті Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207) не посвідчує право користування житлом за адресою, зазначеною у цій довідці.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що цей позов не підсудний Київському окружному адміністративному суду, оскільки його юрисдикція поширюється виключно на Київську область.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з частинами 6 та 8 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.

Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 26, 27, 29, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративну справу № П/320/1028/20 передати за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панченко Н.Д.