ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/2538/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Пекного А.С.,
при секретарі: Мельниченко В.В.,
за участю представників: позивача - Бєлої Є.Ю., третьої особи - Литвиненка В.Ф., Вострікова С.Г.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління транспортно-комунікаційної інфраструктури та зв`язку Херсонської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Каховське автотранспортне підприємство-16506" про визнання недійсним рішення конкурсного комітету та визнання недійсними договорів,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) 28.11.2019р. звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління транспортно-комунікаційної інфраструктури та зв`язку Херсонської обласної державної адміністрації (далі - відповідач, Управління), Товариства з обмеженою відповідальністю Каховське автотранспортне підприємство-16506 (далі - ТОВ Каховське АТП-16506 , Товариство), в якому просить
- визнати недійсним рішення конкурсного комітету з організації та проведення конкурсу на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжміських та приміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування, що проходять і виходять за межі Великоолександрівського, Високопільського, Бериславського, Каланчацького, Новотроїцького, Нижньосірогозького, Нововоронцовського, Голопристанського, Великолепетиського, Іванівського, Горностаївського, Олешківського, Каховського, Білозерського та Скадовського районів області, оформлене протоколом №2 від 20.12.2016 року в частині визначення переможцем ТОВ Каховське АТП - 16506 маршруту на об`єкті конкурсу №5 (Каховка АС - Нова Каховка АВ по Каховському району), маршруту на об`єкті конкурсу №6 (Нова Каховка - Каховка АС ч/з з-д Сокіл, Поліклініка по Каховському району);
- визнати недійсним договори №2018-1/2 від 11 травня 2018 року по об`єкту №5 та №2018- 1/3 від 11 травня 2018 року по об`єкту №6, на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на приміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування, укладені між відповідачами на підставі рішення конкурсного комітету, оформленого протоколом №2 від 20 грудня 2016 року.
Ухвалою від 03.12.2019р. вказаний позов залишений без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків, а саме для подання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску такого строку.
Ухвалою від 26.12.2019р. визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, відкрито провадження у справі, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.01.2020р. о 09:00 год. Також цією ухвалою зобов`язано відповідача надати докази та установлені учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті спору.
Відповідачем 21.01.2020р., а ТОВ Каховське АТП-16506 20.01.2020р. подано відзиви на позовну заяву. Ухвала суду від 26.12.2019р. виконана відповідачем частково, до суду взагалі не надані докази, якими є документи, на підставі яких прийняте оскаржене рішення.
21.01.2020р. ТОВ Каховське АТП-16506 подано заяви про закриття провадження у справі та про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою від 22.01.2020р., постановленою у порядку письмового провадження у зв`язку з неявкою сторін, закрито провадження у справі в частині позовних вимог, звернутих до ТОВ Каховське АТП-16506 та залучено це Товариство до участі у цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (далі також третя особа). Крім того, у відповідача витребовано докази. Наступне підготовче засідання визначено провести 07.02.2020р. о 13:15 год.
ТОВ Каховське АТП-16506 подано 07.02.2020р. вже як третьою особою заяви про закриття провадження у справі та про залишення позовної заяви без розгляду, аналогічні заявам від 21.01.2020р., поданими як другим відповідачем.
У підготовче засідання 07.02.2020р. з`явились представник позивача та представники третьої особи. Відповідач явку свого представника не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, у відзиві просив розглянути справу у порядку письмового провадження, що розцінюється судом як клопотання про розгляд справи без участі відповідача.
У підготовчому засіданні оголошувалась перерва для отримання Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Управління транспортно-комунікаційної інфраструктури та зв`язку Херсонської обласної державної адміністрації з метою визначення факту, чи припинено відповідача як юридичну особу.
Судом зроблено відповідний витяг, з якого видно, що юридичну особу відповідача не припинено станом на 07.02.2020р., тому суд протокольною ухвалою від 07.02.2020р. постановив продовжити підготовче засідання без участі представника відповідача.
У підготовчому засіданні суд почав вирішувати подані заяви та клопотання в порядку черговості їх надходження.
Ухвалою від 07.02.2020р. відмовлено у задоволенні заяви третьої особи про закриття провадження у справі.
Представники третьої особи у підготовчому засіданні підтримали вимоги заяви про залишення позовної заяви без розгляду та наполягали на її задоволенні, указуючи, що визнані судом поважними причини пропуску позивачем строку на звернення до суду такими не являються. Зазначали, що зміна судової практики не є поважною причиною пропуску строку на звернення до суду, оскільки з моменту прийняття оскарженого рішення конкурсного комітету 20.12.2016р. аналогічні за предметом і складом сторін спори розглядались і адміністративними судами. Позивач же звернувся спочатку до господарського суду, а після закриття ним провадження - до адміністративного суду, через два та майже три роки, відповідно, після прийняття оскарженого рішення, не надавши доказів поважності причин пропуску строку на звернення до суду.
Представник позивача заперечувала проти задоволення цієї заяви, наголошуючи, що строк на звернення до суду пропущений позивачем з поважних причин.
У підготовчому засіданні 07.02.2020р. оголошено вступну і резолютивні частини ухвали, якою позовну заяву залишено без розгляду.
Суд при вирішенні питання про поважність причин пропуску позивачем строку на звернення до суду виходить з такого.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені ст.123 КАС України.
Так, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Вказані правові норми діють з 15.12.2017р. з набранням чинності Законом України від 03.10.2017р. № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів .
До 15.12.2017р. чинною була інша редакція КАС України, яка регулювала питання строків на звернення до суду у статтях 99 та 100.
Так, цими статтями також було передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами, а для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду були визначені дещо інакше, а саме адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишався без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява могла бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Однак як на час прийняття оскарженого рішення конкурсного комітету від 20.12.2016р., так і на час звернення позивача до суду КАС України установлював шестимісячний строк на звернення до суду.
Предметом спору у даній справі є рішення конкурсного комітету, оформлене протоколом №2 від 20.12.2016р. в частині визначення переможцем ТОВ Каховське АТП - 16506 маршруту на об`єкті конкурсу №5 (Каховка АС - Нова Каховка АВ по Каховському району), маршруту на об`єкті конкурсу №6 (Нова Каховка - Каховка АС ч/з з-д Сокіл, Поліклініка по Каховському району), а також укладені відповідачем з третьою особою на підставі вищевказаного рішення договори №2018-1/2 від 11.05.2018р. по об`єкту №5 та №2018-1/3 від 11.05.2018р. по об`єкту №6, на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на приміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування.
Як установлено судом, ФОП ОСОБА_1 був присутній на засіданні конкурсного комітету 20.12.2016р. та при оголошенні оскаржуваного рішення. Цим рішенням його визнано другим переможцем.
На підставі рішення конкурсного комітету від 20.12.2016р. з ТОВ Каховське АТП - 16506 укладені відповідні договори, які листами Управління транспорту, дорожньої інфраструктури та зв`язку Херсонської обласної державної адміністрації від 24.02.2017р. розірвані в односторонньому порядку. Після цього з ФОП ОСОБА_1 як таким, що посів друге місце на конкурсі, укладено у березні 2017 року договори на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на маршрутах ТОВ Каховське АТП - 16506 .
Рішенням господарського суду Херсонської області від 04.04.2017р. у справі №923/158/17, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.06.2017р., задоволено позов ТОВ Каховське АТП - 16506 та визнано недійсним правочин Управління транспорту, дорожньої інфраструктури та зв`язку Херсонської обласної державної адміністрації щодо дострокового одностороннього розірвання договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування, а саме договору № 2016-1/5/9-1, від 18 липня 2016 року, договору № 2016-1/5/9-2 від 18 липня 2016 року, договору № 2016-2/5/3-1 від 23 грудня 2016 року, договору № 2016-2/5/3-2 від 23 грудня 2016 року; договору № 2016-2/5/3-3, від 23 грудня 2016 року; договору № 2016-2/5/3-4 від 23 грудня 2016 року, оформлений листом від 24.02.2017 року.
Визнано за ТОВ Каховське АТП - 16506 право на перевезення пасажирів за договорами на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування, укладеними між ТОВ Каховське АТП - 16506 та Управлінням транспорту, дорожньої інфраструктури та зв`язку Херсонської обласної державної адміністрації, а саме договором № 2016-1/5/9-1, від 18 липня 2016 року, договору № 2016-1/5/9-2 від 18 липня 2016 року, договору № 2016-2/5/3-1 від 23 грудня 2016 року, договору № 2016-2/5/3-2 від 23 грудня 2016 року; договору № 2016-2/5/3-3, від 23 грудня 2016 року; договору № 2016-2/5/3-4 від 23 грудня 2016 року, в строк до проведення конкурсу у 2021 році.
Зобов`язано Управління транспорту, дорожньої інфраструктури та зв`язку Херсонської обласної державної адміністрації виконувати договори на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування, а саме договір № 2016-1/5/9-1, від 18 липня 2016 року, договір № 2016-1/5/9-2 від 18 липня 2016 року, договір № 2016-2/5/3-1 від 23 грудня 2016 року, договір № 2016-2/5/3- 2 від 23 грудня 2016 року; договір № 2016-2/5/3-3, від 23 грудня 2016 року; договір № 2016- 2/5/3-4 від 23 грудня 2016 року шляхом надання права ТОВ Каховське АТП - 16506 на перевезення пасажирів у відповідності до умов договорів.
У цій справі ФОП ОСОБА_1 брав участь в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
На підставі судових рішень у справі №923/158/17 відповідачем призупинено дію договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, укладених з ФОП ОСОБА_1 .
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 10.08.2017р. у справі №923/762/17 порушено провадження за позовною заявою ФОП ОСОБА_1 до Управління транспорту, дорожньої інфраструктури та зв`язку Херсонської обласної державної адміністрації та ТОВ Каховське автотранспортне підприємство - 16506 , в якому просив визнати недійсним рішення конкурсного комітету з організації та проведення конкурсу на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжміських і приміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах загального користування, що проходять і виходять за межі Великоолександрівського, Високопільського, Бериславського, Каланчацького, Новотроїцького, Нижньосірогозького, Нововоронцовського, Голопристанського, Великолепетиського, Іванівського, Горностаївського, Олешківського, Каховського, Білозерського та Скадовського районів області, оформлене протоколом №2 від 20.12.2016р. в частині визначення переможця маршруту на об`єкті конкурсу №5 (Каховка АС - Нова Каховка АВ - по Каховському району), маршруту на об`єкті конкурсу №6 (Нова Каховка - Каховка АС ч/з завод Сокіл, Поліклініка по Каховському району), а також просив визнати недійсними договори №2016-2/5/3-1 від 23.12.2016 р., №2016-2/5/3-2 від 23.12.2016 р., №2016-2/5/3-3 від 23.12.2016 р., №2016-2/5/3-4 від 23.12.2016 р. на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на приміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування між Управлінням транспорту, дорожньої інфраструктури та зв`язку Херсонської обласної державної адміністрації і Товариством з обмеженою відповідальністю Каховське автотранспортне підприємство - 16506 , укладені на підставі рішення конкурсного комітету, оформленого протоколом №2 від 20.12.2016 р.
Отже, предметом спору у справі № 923/762/17 було, зокрема, рішення конкурсного комітету, оформлене протоколом №2 від 20.12.2016 року в частині визначення переможцем ТОВ Каховське АТП - 16506 маршруту на об`єкті конкурсу №5, маршруту на об`єкті конкурсу №6.
У цій справі господарським судом Херсонської області прийнято рішення від 18.08.2017р., яким у задоволенні позову відмовлено та яке набрало законної сили 05.09.2017р.
У подальшому між відповідачем та ТОВ Каховське АТП - 16506 укладено договори від 11.05.2018р. №2018-1/2 та №2018- 1/3 по об`єктах конкурсу №№5, 6, на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на приміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування. Ці договори укладені на підставі рішення конкурсного комітету, оформленого протоколом №2 від 20 грудня 2016 року.
29.12.2018р. ФОП ОСОБА_1 подано до господарського суду Херсонської області позов до Управління транспорту, дорожньої інфраструктури та зв`язку Херсонської обласної державної адміністрації та ТОВ Каховське АТП 16506 про: визнання недійсним рішення конкурсного комітету з організації та проведення конкурсу на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжміських та приміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах загального користування, оформленого протоколом № 2 від 20.12.2016р. в частині визначення переможцем ТОВ Каховське АТП 16506 на об`єктах конкурсу № 5 маршруті Каховка АС - Нова Каховка та № 6 маршруті Нова Каховка - Каховка АС через завод Сокіл , Поліклініку ; визнання недійсним договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжміських внутрішніх автобусних маршрутах загального користування № 2016-2/5/3-1 від 23.12.2016р.; визнання недійсним договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжміських внутрішніх автобусних маршрутах загального користування № 2016-2/5/3-3 від 23.12.2016р.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 18.01.2018р. за вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі №923/1092/18.
11.05.2019р. під час підготовчого провадження позивач змінив предмет спору, унаслідок чого просив суд: визнати недійсним рішення конкурсного комітету з організації та проведення конкурсу на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжміських та приміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах загального користування, оформленого протоколом № 2 від 20.12.2016р. в частині визначення переможцем ТОВ Каховське АТП 16506 на об`єктах конкурсу № 5 маршруті Каховка АС - Нова Каховка та № 6 маршруті Нова Каховка - Каховка АС через завод Сокіл , Поліклініку ; визнати недійсним договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжміських внутрішніх автобусних маршрутах загального користування № 2018-1/2 від 11.05.2018р.; визнати недійсним договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжміських внутрішніх автобусних маршрутах загального користування № 2018-1/3 від 11.05.2018р.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 01.10.2019р. закрито провадження у справі №923/1092/18, у зв`язку з тим, що розгляд цього спору належить до юрисдикції адміністративного суду. Підставою для прийняття такого рішення суд указав правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.06.2019р. у справі №903/605/17, за змістом яких рішення конкурсного комітету, утвореного відповідним органом влади для виконання покладених на останнього повноважень, є управлінським у сфері транспортного обслуговування, при цьому орган виконавчої влади - це суб`єкт владних повноважень, що виступає у правовідносинах щодо організації та проведення конкурсу з перевезення пасажирів як організатор та контролюючий орган у цій сфері, відповідно й правовідносини, що складаються між організатором та учасниками конкурсу під час його організації та проведення містять ознаки публічно-правових відносин у розумінні КАС України, а договір про організацію перевезень, укладений за наслідками проведення такого конкурсу, відповідає ознакам адміністративного договору.
Тому позивач 28.11.2019р. подав до Херсонського окружного адміністративного суду дану позовну заяву, предмет якої тотожний предмету спору у справі №923/1092/18.
Ухвалою від 03.12.2019р. позовну заяву ФОП ОСОБА_1 було залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків, а саме для подання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску такого строку.
Позивач на виконання ухвали суду подав заяву про поновлення строку на звернення до суду, яка була мотивована тим, що первісно він звернувся до суду в порядку господарського судочинства в межах строку позовної давності, установленої цивільним законодавством, а також тим, що з червня 2019 року унаслідок зміни судової практики щодо юрисдикційної належності таких спорів провадження у господарській справі було закрито і саме при цьому позивач дізнався про те, що рішення конкурсного комітету необхідно було оскаржувати в порядку адміністративного судочинства. Тому він вважає, що строк на звернення до суду був пропущений ним з поважних причин.
В ухвалі про відкриття провадження від 26.12.2019р. Херсонській окружний адміністративний суд з метою недопущення порушень прав позивача на доступ до суду, вважав за можливе станом на день розгляду заяви позивача про поновлення строку визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом та відкрити провадження у справі.
У ході підготовчого провадження ТОВ Каховське АТП 16506 подані заяви про залишення позовної заяви ФОП ОСОБА_1 без розгляду, мотивовані відсутністю поважних причин пропуску строку на звернення до суду. У цій заяві Товариство спростовує поважність викладених позивачем причин пропуску строку на звернення до суду та зазначає, що протягом всього часу з прийняття конкурсним комітетом оскарженого рішення і дотепер такі спори розглядались як господарськими, так і адміністративними судами, а до господарського суду позивач звернувся через два роки після проведення конкурсу, при цьому для отримання інформації, яка б давала додаткові підстави для оскарження рішення конкурсного комітету від 20.12.2016р., позивач почав звертатись до компетентних органів лише у грудні 2018р.
Оцінюючи поважність наведених позивачем причин пропуску строку на звернення до суду, слід врахувати, що як установлено судом, позивачем вже оскаржувалось рішення конкурсного комітету від 20.12.2016р. і господарським судом Херсонської області у справі №923/762/17 прийнято рішення від 18.08.2017р. про відмову йому у задоволенні позову.
Також судом з`ясовано, що позивач був безпосередньо присутній на засіданні конкурсного комітету та при оголошенні 20.12.2016р. оскарженого у даній справі рішення, оформленого протоколом №2.
Серед підстав позову у справі №923/762/17 були вказані і ті підстави, які зазначені у даному позові.
Отже, позивач був обізнаний про оскаржене рішення і ймовірне порушення ним його прав, а відтак і про наявність підстав для звернення до суду, з дня оголошення вказаного рішення 20.12.2016р.
Як повідомила представник позивача у підготовчому засіданні на запитання суду, про додаткові підстави для оскарження рішення конкурсного комітету від 20.12.2016р. вона дізналась у грудні 2018 року, ознайомившись з матеріалами судових процесів у попередніх справах.
Однак із урахуванням вищевикладених висновків суду, ці доводи представника позивача є непереконливими і їх слід вважати помилковими, оскільки жодним доказом не доведено, що позивач дізнався саме у грудні 2018 року про ті чи інші обставини, з якими можливо пов`язати виникнення додаткових підстав для звернення до суду із даним позовом.
З цього приводу суд також зауважує, що ним уже надавалась позивачу процесуальна можливість довести наявність поважних причин пропуску строку на звернення до суду, а саме позовну заяву було залишено без руху для надання заяви про поновлення вказаного строку.
Слід врахувати, що позивач не мотивує поважність причин пропуску строку на звернення до суду нічим іншим, ніж зміною судової практики, посилаючись на постанову Великої Палат Верховного Суду від 04.06.2019р. у справі №903/605/17, якою закрито провадження у справі з аналогічними позовними вимогами, яка розглядалась за правилами господарського судочинства.
При цьому у вказаній постанові у резолютивній частині не указано, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи, відповідне обґрунтування міститься лише у мотивувальній частині постанови. До того ж, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові не відступала від жодних правових висновків щодо юрисдикційної належності такого роду спорів.
Мотиви, з яких виходила Велика Палата Верховного Суду, зокрема, визначення справи адміністративної юрисдикції, публічно-правового спору та адміністративного договору, існували ще до виникнення у грудні 2016 року спірних правовідносин у даній справі.
Слід зазначити, що статтею 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017р.) чітко було визначено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.
Стаття 20 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017р.) також не відносить даний спір до юрисдикції господарських судів.
Таким чином, суд уважає, що об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду із даним позовом в межах установленого статтями 99 та 122 КАС України (в редакціях до та після 15.12.2017р.) шестимісячного строку на звернення до суду у позивача не було.
Дізнавшись про оскаржене рішення 20.12.2016р., позивач звертався до суду із цим позовом 29.12.2018р. - до господарського суду Херсонської області та 28.11.2019р. - до Херсонського окружного адміністративного суду, тобто відповідно через два та майже три роки після виникнення підстав для звернення до суду. При цьому у серпні 2017 року позивач вже оскаржував в судовому порядку рішення конкурсного комітету від 20.12.2016р.
Жодних належних і допустимих доказів на підтвердження обставин звернення до суду із даним позовом в межах установленого КАС України строку на звернення до суду або про наявність поважних причин пропуску такого строку - до суду не надано.
Відтак, позивачем пропущено установлений КАС України шестимісячний строк на звернення до суду.
Згідно із приписами частини 4 статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України установлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
У підсумку суд приходить до такого: викладений в ухвалі від 26.12.2019р. висновок про визнання поважними причин пропуску позивачем строку на звернення до адміністративного суду був передчасним; у ході підготовчого провадження суд не знайшов інших поважних причин пропуску позивачем строку на звернення до суду, тому ця позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
При цьому також підлягають залишенню без розгляду і позовні вимоги про визнання недійсними договорів від 11.05.2018р. №№2018-1/2 та 2018-1/3 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на приміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування, оскільки такі вимоги є похідними від основної вимоги про визнання недійсним рішення конкурсного комітету, оформленого протоколом №2 від 20.12.2016р., а єдиними підставами для оскарження цих договорів є виключно протиправність зазначеного рішення. Тобто ці вимоги не створюють окремого і самостійного предмету спору, який можливо було б розглядати безвідносно до вимоги про визнання недійсним рішення конкурсного комітету, оформленого протоколом №2 від 20.12.2016р.
Також на думку суду, це не створює для позивача перешкод на доступ до суду у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки оскаржене рішення конкурсного комітету та право позивача на здійснення перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування вже були предметом судового розгляду, за наслідками якого спір було вирішено по суті.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду.
Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.
Зокрема, у п. 570 рішення від 20.09.2011р. у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії Європейський Суд з прав людини визначив термін давності, як передбачене законом право порушника не піддаватися попередженню або суду після закінчення певного терміну після здійснення правопорушення. Як зазначив Європейський Суд з прав людини, строки давності, які характерні для національних правових систем Держав-учасниць, відповідають декільком цілям, в числі яких забезпечення правової визначеності та остаточності.
Зміст принципу правової визначеності розкрито у ряді рішень Конституційного Суду України, зокрема, у рішенні від 29 червня 2010 року №17-рп/2010 цей Суд звернув увагу на правову визначеність як елемент верховенства права, зазначивши, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини і громадянина та втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дозволять особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
На підставі аналізу сформульованих цим судом позицій правова визначеність та принцип верховенства права є взаємопов`язаними, оскільки правова визначеність спрямована на чіткість та передбачуваність правового статусу особи, дій органів державної влади, їх посадових та службових осіб, недопущення безпідставного порушення чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Отже, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням.
Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Однак, для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.
Так, у низці рішень Європейського Суду з прав людини принцип правової визначеності трактується у світлі дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи Рябих проти Росії , Брумареску проти Румунії ).
У Європейському Суді з прав людини склалась стала практика, відповідно до якої відступлення від принципу правової визначеності через відновлення строку звернення до суду виправдано лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру (справа Салов проти України ), зокрема, з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи (справа Сутяжник проти Росії ).
Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, Європейським Судом з прав людини сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Водночас, навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа Олександр Шевченко проти України ), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Загалом, згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи Волчлі проти Франції , ТОВ Фріда проти України ).
У даному випадку минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку - два роки, правовідносини між відповідачем та третьою особою є сталими протягом трьох років і їм судом раніше вже надавалась правова оцінка щодо їх правомірності, тому відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено ймовірним скасуванням оскарженого рішення відповідача, буде становити істотне порушення принципу правової визначеності.
Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви третьої особи та залишення позовної заяви ФОП ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку з пропуском ним строку на звернення до суду без поважних причин.
Керуючись ст.ст.122, 123, 183, 240 КАС України, суд
ухвалив :
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління транспортно-комунікаційної інфраструктури та зв`язку Херсонської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Каховське автотранспортне підприємство-16506", про визнання недійсним рішення конкурсного комітету та визнання недійсними договорів - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 11 лютого 2020 року.
Суддя А.С. Пекний
кат. 113070200
Суд | Херсонський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2020 |
Оприлюднено | 12.02.2020 |
Номер документу | 87503922 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Херсонський окружний адміністративний суд
Пекний А.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні