Рішення

від 04.02.2020 по справі 620/3264/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2020 року Чернігів Справа № 620/3264/19

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., за участю секретаря Шашери М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Менського управління Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про за участю сторін: від позивача від відповідача 2 визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (також далі ? позивач) звернулась до суду з позовом до Менського управління Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (також далі - Менське управління ГУ ДПС У Чернігівській області), Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (також далі - ГУ ДПС у Чернігівській області, відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Менського управління ГУ ДПС У Чернігівській області № 0041015005 від 21.10.2019.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що єдиний податок з фізичних осіб в сумі 127000 грн помилково був сплачений на рахунок Єдиного соціального внеску (37194204002529). Однак, фактичне виконання податкового зобов`язання по єдиному податку з фізичних осіб відбулось 02.08.2019 на рахунок ГУ ДПС у Чернігівській області (37194204002529), платіжне доручення № 2 від 02.08.2019. Контролюючі органи переплату на рахунку Єдиного соціального внеску в сумі 127 000 грн з 02.08.2019 не виявили. Крім того, в акті перевірки була зазначена сума сплати останнього платежу 108463,70 грн. - 13.09.2019, але позивачем було сплачено 108633,98 грн. - 12.09.2019, чим створена фіктивна недоїмка податку в розмірі 170,28 грн.

Таким чином, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення Менського управління ГУ ДПС У Чернігівській області № 0041015005 від 21.10.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач у встановлений судом строк направив відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , оскільки вона порушила терміни сплати узгодженого податкового зобов`язання по єдиному податку з фізичних осіб. А саме: податкове зобов`язання по Податковій декларації платника єдиного податку-фоп № 3433 від 02.08.2019, термін сплати 19.08.2019 (126 999,75 грн) було фактично сплачено 09.09.2019 (12 853,80 грн), 11.09.2019 (5 512,20 грн), 13.09.2019 року (108 463,70 грн).

Тому відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що відповідає нормам чинного законодавства, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позивач надала відповідь на відзив, в якому повторно наголосила на тому, що нею було виконано податкове зобов`язання по сплаті єдиного податку з фізичних осіб 02.08.2019 шляхом перерахування коштів у розмірі 127 000,00 грн на рахунок ГУ ДПС у Чернігівській області (37194204002529). Однак, вищевказаний єдиний податок з фізичних осіб в сумі 127 000 грн помилково був сплачений на рахунок Єдиного соціального внеску, а тому, ГУ ДПС у Чернігівській області помилково дійшло висновку про порушення терміну сплати позивачем податкового зобов`язання по єдиному податку з фізичних осіб.

У судовому засідання позивач позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, в його задоволенні просила відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративний справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 08.01.2020 судом вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та замінено розгляд справи по суті підготовчим судовим засіданням.

Ухвалою суду від 21.01.2020 залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Державної податкової служби в Чернігівській області.

Ухвалою суду від 28.01.2020, постановленою без виходу в нарадчу кімнату, закрито підготовче судове засідання та призначено справи до судового розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідачем 17.09.2019 проводилася камеральна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за результатами якої було складено Акт камеральної перевірки щодо порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань по єдиному податку з фізичних осіб від 17.09.2019 № 622/25-01-50-06/23/2952503365 (далі ? Акт) (а.с. 31).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 295.3 ст. 295 розділу XIV глави 1 Податкового кодексу України № 2755-VI від 92.12.2010 (зі змінами та доповненнями), а саме: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 порушила термін сплати узгодженого податковою зобов`язання по єдиному податку з фізичних осіб по строку сплати 19.08.2019 ? фактично сплачено єдиний податок в сумі 12853,80 грн 09.09.2019; в сумі 5512,20 грн 11.09.2019; в сумі 108463,70 грн 13.09.2019.

На підставі акту перевірки відповідачем було складено та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 21.10.2019 № 0041015005 (а.с. 33), згідно з яким за затримку сплати на 25, 23 та 21 календарних днів єдиного податку з фізичних осіб в сумі 108 463,70 грн, 5 512,20 грн та 12 853,80 грн відповідно, її зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10 % в загальній сумі 12 682,97 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України.

Згідно п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (п.п. 296.3 п. 296 Податкового кодексу України).

Податкові декларації, крім випадків, передбачених Податковим кодексом України, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України).

Тобто, платник єдиного податку третьої групи повинен сплатити його до контролюючого органу за ІІІ квартал 2019 року до 09.08.2019.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, ? у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу (п.п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України).

Отже, нормами чинного законодавства за несвоєчасну сплату єдиного податку платником податків третьої групи передбачено настання негативних наслідків для такого платника у формі штрафних санкцій. Особливість штрафної санкції, передбаченої зазначеною вище нормою Податкового кодексу України, полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом на погашену суму податкового боргу залежно від кількості днів, наступних за останнім днем строку.

Як зазначає позивач, а відповідачем не оспорюється, єдиний податок нею помилково був сплачений на рахунок Єдиного соціального внеску за реквізитами: НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що позивач 02.08.2019 сплатив кошти у розмірі 127 000,00 грн на рахунок НОМЕР_1 . В призначенні платежу при перерахунку коштів зазначив наступне: 101; 2952503365; 71040000 ЄСВ для ФОП, у т.ч. спрощена система оподаткування. В графі одержувач вказано: ГУ ДФС у Чернігівській області, м. Новгород-Сіверський .

Сума, сплачена позивачем відповідає сумі єдиного податку, який ним мав бути сплачений. Також строк, в який були сплачені кошти відповідає строку, що встановлюється для сплати єдиного податку третьої групи, закріпленому в п. 295.3 ст. 295, п.п. 296.3 п. 296, п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.

Окрім того, відповідно до п. 3 ч. 2 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Пункт 13 ст. 9 зазначеного Закону передбачає, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Водночас, відповідно до п. 4 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 16.01.2016 № 6 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2016 р. за № 193/28323 (надалі - Порядок) у випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих Коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов`язань Платника з цього платежу.

Пункт 6 Порядку передбачає, що помилково сплачені суми у випадках, передбачених підпунктами 3 та 4 пункту 5 цього Порядку, підлягають поверненню з урахуванням положень статті 43 Податкового кодексу України та пункту 12 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Так, ст. 43 Податкового кодексу України регламенту, що платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Аналіз зазначених вище норм законодавства дає підстави для висновку, що в разу встановлення контролюючим органом надходження коштів на рахунок 3719, які перевищують максимальну базу єдиного внеску в 2019 році (а саме 62595 грн), контролюючий орган мав відреагувати відповідно до норм чинного законодавства, викликавши платника податків та роз`яснити можливість, за заявою такого платника, перерахувати кошти на погашення грошового зобов`язання, а саме на відповідний рахунок Єдиного податку з фізичних осіб.

У той же час, за конкретних обставин, що склались у даному випадку між позивачем та контролюючим органом, кошти були повернуті на рахунки платника податків і по мірі їх повернення (частинами в період 20 днів) позивач сплачувала єдиний податок з фізичних осіб на належний розрахунковий рахунок та, як наслідок, граничні строки сплати було порушено.

Тому, враховуючи зазначене вище суд дійшов висновку, що застосування до позивача штрафних санкцій, шляхом накладення штрафу є безпідставним, оскільки помилкове зазначення неправильного рахунку отримувача коштів та призначення платежу не є правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми єдиного податку у визначений законодавством строк. Допущена позивачем помилка не спричинила настання будь-яких негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету, ще й в подальшому була усунута позивачем шляхом повторної сплати.

Правова позиція стосовно сплати обов`язкових платежів (зборів) Верховного Суду України викладена в постанові від 16.06.2015 у справі № 21-377а15, відповідно до якої здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України.

Крім того, Верховний Суд України зазначив, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у визначений законодавством строк, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до Державного бюджету.

У випадку, що розглядається судом встановлено протилежне та те, що позивач у визначений законодавством строк вчиняв дії, спрямовані на перерахування коштів на рахунок відповідача.

Відповідачем належних та допустимих доказів, які б підтверджували правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення суду не надано, факт не вчинення позивачем дії по сплаті єдиного податку 02.08.2019 відповідно не спростовано.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0041015005 від 21.10.2019 і як наслідок, задоволення позовних вимог.

Зважаючи на повне задоволення позовних вимог, враховуючи вимоги ст. 139 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Керуючись статтями ст. 19-20, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області № 0041015005 від 21.10.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Менське управління Головне управління ДПС у Чернігівській області, вул. Сіверський шлях, 57,м. Мена,Чернігівська область, код ЄДРПОУ 02894384.

Відповідач 2: Головне управління ДПС у Чернігівській області, вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183.

Дата складення повного рішення суду - 11.02.2020.

Суддя Ю. О. Скалозуб