Рішення

від 05.02.2020 по справі 640/11483/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2020 року м. Київ № 640/11483/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯК 2011"

до 1. Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

2. Головного Управління Державної казначейської служби України у м.Києві

про стягнення пені в розмірі 379 791,78 грн.,

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МАЯК 2011" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - Відповідач-1), Головного Управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - Відповідач-2), в якому просить стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 14.03.2017р. по 21.05.2019р. у сумі 379 791,78 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2019р. відкрито спрощене позовне провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного податкового законодавства України щодо строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 950 000,00 грн.

Також позивач зазначив, що невідшкодування від`ємного значення податку порушує гарантії за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року втратив право розпоряджатись коштами та відбулось несумісне зі статтею 1 Першого протоколу втручання у захищені означеним протоколом правовідносини.

Відповідач-1 у відзиві проти позову заперечив зазначивши про відсутність підстав для відшкодування ПДВ у зв`язку з тим, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.06.2017р. у справі № 804/3654/16 (К/800/12524/17) було відкрито касаційне провадження за скаргою Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017. Також вказаною ухвалою було зупинено виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 у справі № 804/3654/16 до закінчення касаційного провадження. Отже, на думку відповідача-1, він не був зобов`язаний виконувати судове рішення у справі № 804/3654/16 до закінчення касаційного провадження.

Крім того, відповідач-1 зазначає, що позивачем необґрунтовано здійснено розрахунок пені з 14.03.2017р., в той час як постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 у справі № 804/3654/16 набрала законної сили 28.03.2017.

Також Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області вважає, що за позовом має відповідати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області.

Відповідач-2 подав відзив на позов, в якому зазначає, що він не порушував право позивача на бюджетне відшкодування та є неналежним відповідачем. Також відповідач-2 просить відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з головного управління Казначейства судових витрат та подання звіту про виконання постанови.

У відповідь позивач подав пояснення в яких зазначає, що обов`язок з повернення від`ємного значення виник в момент подачі до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області декларації з ПДВ за травень 2014 року (від 18.06.2014 №9034811544), відповідно до якої задекларовано від`ємне значення, та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 950000 грн. Позивач вважає, що судове оскарження повідомлення-рішення Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 13.11.2015 №0000551504 не змінює строки повернення бюджетної заборгованості.

В поданому поясненні позивач деталізував розрахунок, однак не просив зміни позовні вимоги. Також позивач зазначає, що оскільки касаційна скарга не була задоволена то вжите по ній зупинення виконання рішення ухвалою Вищого адміністративного суду від 14.06.2017 року у справі №804/3654/16 в період з 14.06.2017 р. по 21.03.2019 р. не знімає відповідальність за повернення заборгованості з бюджету. На підтвердження свого доводу посилається на ст.129 Податкового кодексу України, за якою нарахування пені на суму грошового зобов`язання починається з першого дня строку сплати податкового зобов`язання та включає період судового оскарження податкового повідомлення - рішення.

24.12.2019 позивачем було подано клопотання про прискорення розгляду справи, яке обґрунтовано тим, що позивач є жертвою військового конфлікту на сході України, що призвело до втрати основних засобів на окупованій території.

Дослідивши обставини справи та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Згідно Єдиного державного реєстру судових рішень ТОВ Маяк 2011 звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області та Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 13.11.2015р. №0000551504; визнати протиправною бездіяльність Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області щодо не підготовки та неподання до органу казначейства висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у сумі 950 000,00грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок ТОВ Маяк 2011 ; стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ Маяк 2011 заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у сумі 950 000,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2016, яка залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017, адміністративний позов у справі № 804/3654/16 задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 13.11.2015№ 0000551504 ; визнано протиправною бездіяльність Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області щодо не підготовки та неподання до органу казначейства висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у сумі 950000,00грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Маяк 2011 ; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Маяк 2011 бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 950000,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 у справі № 804/3654/16 було встановлено, що ТОВ Маяк 2011 перебувало на обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області. Після початку антитерористичної операції підприємство змінило своє місцезнаходження та було зареєстроване за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Пашутінська, 69, у зв`язку із чим стало на облік до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області. Кіровоградською ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ Маяк 2011 в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року, про що складено акт перевірки від 04.11.2015 №463/11-23-15-04/37546212. За результатами розгляду матеріалів перевірки Кіровоградською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.11.2015р. №0000551504 про завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 950 000,00 грн. і донарахування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 237 500,00 грн.

Згідно з ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також судом встановлено, що 17.05.2017 у справі № 804/3654/16 було видано виконавчий лист, який був переданий на виконання до Управління Державної казначейської служби України у Центральному районі м. Дніпра Дніпропетровської області, а матеріали виконавчого провадження було передано на виконання до Державної Казначейської служби України у місто Київ.

Кіровоградська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.06.2017р. у справі № 804/3654/16 (К/800/12524/17) було відкрито касаційне провадження за скаргою Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017. Також вказаною ухвалою було зупинено виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 у справі № 804/3654/16 до закінчення касаційного провадження.

21.03.2019 постановою Верховного Суду касаційну скаргу Кропивницької об`єднаної ДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області задоволено частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області щодо непідготовки та неподання до органу казначейства висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у сумі 950 000 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк 2011" скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог. В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 залишено без змін.

Відповідно до наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 4385 від 22.05.2019р. Державна казначейська служба України м. Київ перерахувала ТОВ Маяк 2011 кошти у розмірі 950 000,00 грн. з призначенням платежу на виконання викон. Листа суду 17.05.2017 по справі № 804/3654/16 та висновку від 22.05.2019р. № 37 щодо відшкодування сум ПДВ .

Отже судом встановлено, що 22.05.2019 заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в сумі 950 000,00 грн. Державною казначейською службою України була погашена.

Позивач стверджує, що через незаконні дії посадових осіб держави з 13.11.2015 року по 22 травня 2019 року втратив право розпоряджатись свої коштами, та з посиланням на п.74 рішення Європейського суду у справі (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року і п.70 у справі Рисовський проти України (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04 ЄСПЛ зазначає, що ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Так, згідно з частиною 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Маяк 2011 ; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Маяк 2011 бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 950000,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 у справі № 804/3654/16 було встановлено, що ТОВ Маяк 2011 (перебувало на обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області. Після початку антитерористичної операції підприємство змінило своє місцезнаходження та було зареєстроване за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Пашутінська, 69, у зв`язку із чим стало на облік до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області. Кіровоградською ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ Маяк 2011 в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року, про що складено акт перевірки від 04.11.2015 №463/11-23-15-04/37546212. За результатами розгляду матеріалів перевірки Кіровоградською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.11.2015р. №0000551504 про завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 950 000,00 грн. і донарахування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 237 500,00 грн.

Згідно з ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також судом встановлено, що 17.05.2017 у справі № 804/3654/16 було видано виконавчий лист, який був переданий на виконання до Управління Державної казначейської служби України у Центральному районі м. Дніпра Дніпропетровської області, а матеріали виконавчого провадження було передано на виконання до Державної Казначейської служби України у місто Київ.

Кіровоградська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.06.2017р. у справі № 804/3654/16 (К/800/12524/17) було відкрито касаційне провадження за скаргою Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017. Також вказаною ухвалою було зупинено виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 у справі № 804/3654/16 до закінчення касаційного провадження.

21.03.2019 постановою Верховного Суду касаційну скаргу Кропивницької об`єднаної ДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області задоволено частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області щодо непідготовки та неподання до органу казначейства висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у сумі 950 000 грн, що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк 2011" скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог. В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 залишено без змін.

Відповідно до наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 4385 від 22.05.2019р. Державна казначейська служба України м. Київ перерахувала ТОВ Маяк 2011 кошти у розмірі 950 000,00 грн. з призначенням платежу на виконання викон. Листа суду 17.05.2017 по справі № 804/3654/16 та висновку від 22.05.2019р. № 37 щодо відшкодування сум ПДВ .

Отже судом встановлено, що 22.05.2019 заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в сумі 950 000,00 грн. Державною казначейською службою України була погашена.

Позивач стверджує, що через незаконні дії посадових осіб держави з 13.11.2015 року по 22 травня 2019 року втратив право розпоряджатись свої коштами, та з посиланням на п.74 рішення Європейського суду у справі (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року і п.70 у справі Рисовський проти України (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04 ЄСПЛ зазначає, що ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Так, згідно з частиною 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Алгоритм дій державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) податку на додану вартість врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України.

В силу пунктів 200.7 та 200.10 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Пунктом 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний протягом п`яти робочих днів після закінчення перевірки: або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

У відповідності до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Системний аналіз наведених норм підтверджує висновок про те, що контролюючий орган зобов`язаний протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, провести камеральну перевірку та протягом п`яти робочих днів після закінчення такої перевірки та перерахувати кошти на рахунок платника податків.

Невідшкодовані протягом визначених статтею 200 ПК строків суми податку на додану вартість вважаються заборгованістю бюджету, а тому на таку суму нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Відповідно до п. 200.23 ст. 200 ПК України , не відшкодовані протягом визначених статтею 200 Податкового кодексу України строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв`язку з цим заборгованості бюджету з податку на додану вартість, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 14 березня 2019 року у справі №803/591/16 (адміністративне провадження №К/9901/26655/18).

Як вбачається з матеріалів справи, та з урахуванням висновків суду у адміністративній справі 804/3654/16, через протиправне прийняття Головним управлінням Державної фіскальної служби у Кіровоградській області податкового повідомлення-рішення Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 13.11.2015 №0000551504 не було забезпечено своєчасне перерахування позивачеві сум бюджетного відшкодування позивачу. В той же час, позивач набув право на отримання бюджетного відшкодування сум від`ємного значення ПДВ у відповідній сумі.

Оскільки ПДВ не було відшкодовано вчасно, позивач набув право на нарахування пені в порядку, встановленому пунктом 200.23 ст. 200 ПК України починаючи з 04 лютого 2016 року.

Частиною 1 статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В силу частини 4 статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Таким чином, особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Суд зазначає, що суми податку, не відшкодовані або несвоєчасно відшкодовані платникам, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, а отже пеня, яка нараховується на такі суми підлягає стягненню саме з Державного бюджету України.

Водночас, відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Враховуючи те, що позивачу не було відшкодовано відповідні суми бюджетного відшкодування, у встановлені законом строки, позивач беззаперечно набув право на нарахування пені у порядку, встановленому п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України.

При цьому, неподання податковим органом після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв`язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Пеня розраховується за наступним алгоритмом: розмір бюджетної заборгованості х (120% облікової ставки НБУ) / 366 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення, та становить:

1) сума бюджетної заборгованості 950 000,00 грн., кількість днів бюджетної заборгованості за період з 15.04.2017 по 25.05.2017 року складає 41 день; Розмір облікової ставки 13%. 120% від облікової ставки НБУ становить у даному періоді становить 15,60% (13,00% річних х 1,2). Розмір пені за обумовлений період становить 16 647,12 грн. (950 000,00 х 15,60% / 365 днів х 41 днів бюджетної заборгованості);

2) сума бюджетної заборгованості 950 000,00 грн., кількість днів бюджетної заборгованості за період з 26.05.2017 по 26.10.2017 року складає 154 день; Розмір облікової ставки 12,50%. 120% від облікової ставки НБУ становить у даному періоді становить 15,60% (12,50% річних х 1,2). Розмір пені за обумовлений період становить 60 123,29 грн. (950 000,00 х 15% / 365 днів х 154 дня бюджетної заборгованості);

3) сума бюджетної заборгованості 950 000,00 грн., кількість днів бюджетної заборгованості за період з 27.10.2017 по 14.12.2017 року складає 49 день; Розмір облікової ставки 12,50%. 120% від облікової ставки НБУ становить у даному періоді становить 16,20% (13,50% річних х 1,2). Розмір пені за обумовлений період становить 20 660,55 грн. (950 000,00 х 16,2% / 365 днів х 49 днів бюджетної заборгованості);

4) сума бюджетної заборгованості 950 000,00 грн., кількість днів бюджетної заборгованості за період з 15.12.2017 по 25.01.2018 року складає 42 дня; Розмір облікової ставки 14,50%. 120% від облікової ставки НБУ становить у даному періоді становить 17,40% (14,50% річних х 1,2). Розмір пені за обумовлений період становить 19 020,82 грн. (950 000,00 х 17,4% / 365 днів х 42 дня бюджетної заборгованості);

5) сума бюджетної заборгованості 950 000,00 грн., кількість днів бюджетної заборгованості за період з 26.01.2018 по 01.03.2018 року складає 35 днів; Розмір облікової ставки 16%. 120% від облікової ставки НБУ становить у даному періоді становить 19,20% (16% річних х 1,2). Розмір пені за обумовлений період становить 17 490,41 грн. (950 000,00 х 19,2% / 365 днів х 35 дня бюджетної заборгованості);

6) сума бюджетної заборгованості 950 000,00 грн., кількість днів бюджетної заборгованості за період з 02.03.2018 по 12.07.2018 року складає 133 дня; Розмір облікової ставки 17%. 120% від облікової ставки НБУ становить у даному періоді становить 20,40% (17% річних х 1,2). Розмір пені за обумовлений період становить 70 617,53 грн. (950 000,00 х 20,4% / 365 днів х 133 дня бюджетної заборгованості);

7) сума бюджетної заборгованості 950 000,00 грн., кількість днів бюджетної заборгованості за період з 02.03.2018 по 12.07.2018 року складає 56 днів; Розмір облікової ставки 17,5%. 120% від облікової ставки НБУ становить у даному періоді становить 21% (17,5% річних х 1,2). Розмір пені за обумовлений період становить 30 608,22 грн. (950 000,00 х 21% / 365 днів х 56 днів бюджетної заборгованості);

8) сума бюджетної заборгованості 950 000,00 грн., кількість днів бюджетної заборгованості за період з 07.09.2018 по 25.04.2019 року складає 231 днів; Розмір облікової ставки 18%. 120% від облікової ставки НБУ становить у даному періоді становить 21,6% (18% річних х 1,2). Розмір пені за обумовлений період становить 129 866,30 грн. (950 000,00 х 21,6% / 365 днів х 231 день бюджетної заборгованості);

9) сума бюджетної заборгованості 950 000,00 грн., кількість днів бюджетної заборгованості за період з 26.04.2019 по 21.05.2019 року складає 27 днів; Розмір облікової ставки 17,5%. 120% від облікової ставки НБУ становить у даному періоді становить 21% (17,5% річних х 1,2). Розмір пені за обумовлений період становить 14 757,53 грн. (950 000,00 х 21% / 365 днів х 27 днів бюджетної заборгованості);

Отже, сума пені за період з 15.04.2017р. по 21.05.2019 р. (день, що передує розрахунку) згідно розрахунку суду становить 379 791,78 грн.

Стосовно посилання відповідача-1 у відзиві на те, що позивачем необґрунтовано здійснено розрахунок пені з 14.03.2017р., в той час як постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 у справі № 804/3654/16 набрала законної сили 28.03.2017, суд зазначає наступне.

Відповідно до наведеного вище розрахунку пені, здійсненого судом, сума пені за період з 15.04.2017 по 21.05.2019 становить 379 791,78 грн.

Аналогічна загальна сума пені наведена і в розрахунку позивача, здійсненому в позовній заяві за період з 15.04.2017 по 21.05.2019.

Таким чином, суд погоджується з відповідачем, що пеня у даному випадку повинна бути обрахована з 15.04.2017 (набрання постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 у справі № 804/3654/16 законної сили), проте зазначає, що позивачем допущено описку в резолютивній частині позову щодо дати, з якої просить позивач суд стягнути пеню, що не впливає на вірність розрахунку та період його проведення.

Суд відхиляє як необґрунтоване посилання відповідача-1 на зупинення виконання рішення ухвалою Вищого адміністративного суду від 14.06.2017 року у справі №804/3654/16 в період з 14.06.2017р. по 21.03.2019р.

Відповідно до ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається:

- при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

129.2. У разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов`язання (його частини) скасовується.

129.3. Нарахування пені закінчується:

- у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань;

- у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

- у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);

- при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

На переконання суду, вказане зупинення, в розрізі приписів ст. 129 ПК України, не знімає відповідальність за повернення заборгованості з бюджету, оскільки нарахування пені на суму грошового зобов`язання починається з першого дня строку сплати податкового зобов`язання та включає період судового оскарження податкового повідомлення - рішення.

Суд відхиляє посилання у відзиві Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на те, що належним відповідачем за позовом є Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, оскільки дане питання вже було предметом оцінки Верховним Судом, який ухвалою по справі №804/3654/16 (адміністративне провадження №К/9901/31042/18) визнав його безпідставним.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Проте, з огляду на те, що спір у даній справі фактично виник через не здійснення Головним управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області необхідних дій на реалізацію права позивача на отримання відшкодування, суд приходить до висновку про необхідність стягнення саме з відповідача-1 - Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на користь позивача витрат зі сплати судового збору у сумі 5 696,88 грн.

Також в позовній заяві позивач просить суд встановити строк для подання Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві до суду першої інстанції звіту про виконання постанови суду.

Частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Суд враховує, що наведені вище обставини свідчать про те, що відповідачі можуть ухилятися від виконання рішення суду.

З огляду на викладене, суд вбачає за доцільне встановлення судового контролю у цій адміністративній справі.

Керуючись статтями 77, 122, 123, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк 2011" (02225, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, буд. 16; код ЄДРПОУ 37546212) з Державного бюджету України пеню в розмірі 379 791 (триста сімдесят дев`ять тисяч сімсот дев`яносто одна) гривень 78 коп.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк 2011" (02225, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, буд. 16; код ЄДРПОУ 37546212) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 5 696 (п`ять тисяч шістсот дев`яності шість) гривень 88 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (25006, м. Київ, Кіровоградська обл., місто Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. 55, код ЄДРПОУ 39393501).

4. Встановити Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві місячний строк, з моменту набрання рішенням законної сили, для подання до Окружного адміністративного суду міста Києва звіту про виконання постанови суду.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій