Постанова

від 22.05.2020 по справі 640/11483/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/11483/19 Суддя (судді) першої інстанції: Патратій О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2020 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів: Василенка Я. М., Ганечко О. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МАЯК 2011 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення пені, за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2020 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАЯК 2011" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (Відповідач-1), Головного Управління Державної казначейської служби України у м. Києві (Відповідач-2) про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві пені за несвоєчасну виплату заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 14.03.2017 по 21.05.2019 в розмірі 379 791,78 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2020 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк 2011" (код ЄДРПОУ 37546212) з Державного бюджету України пеню в розмірі 379 791,78 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.06.2017 у справі № 804/3654/16 (К/800/12524/17) відкрито касаційне провадження за скаргою Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017. Вказаною ухвалою було зупинено виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 у справі № 804/3654/16 до закінчення касаційного провадження. Отже, на думку відповідача-1, він не був зобов`язаний виконувати судове рішення у справі № 804/3654/16 до закінчення касаційного провадження.

З огляду на викладене, відповідач-1 вважає, що за відсутності протиправної бездіяльності з його боку, підстави для стягнення пені відсутні, тому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю МАЯК 2011 на апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області до суду апеляційної інстанції не надходило.

Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин, та з огляду на постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відкладення розгляду справи спричинить невиправдане порушення процесуального строку її розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2016, яка залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017, адміністративний позов у справі № 804/3654/16 за позовом ТОВ "Маяк 2011" до Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області та ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 13.11.2015 № 0000551504; визнано протиправною бездіяльність Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області щодо не підготовки та неподання до органу казначейства висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у сумі 950000,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок ТОВ "Маяк 2011". Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Маяк 2011" бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 950 000,00 грн.

17.05.2017 у справі № 804/3654/16 видано виконавчий лист, який був переданий на виконання до Управління Державної казначейської служби України у Центральному районі м. Дніпра Дніпропетровської області, а матеріали виконавчого провадження було передано на виконання до Державної Казначейської служби України у місто Київ.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.06.2017 у справі № 804/3654/16 (К/800/12524/17) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Кропивницької ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017. Також ухвалою від 14.06.2017 було зупинено виконання вищевказаних постанови та ухвали у справі № 804/3654/16 до закінчення касаційного провадження.

Постановою Верховного Суду від 21.03.2019 касаційну скаргу Кропивницької ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області задоволено частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Кропивницької ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області щодо непідготовки та неподання до органу казначейства висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у сумі 950 000 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок ТОВ "Маяк 2011" скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог. В іншій частині оскаржувані судові рішення залишено без змін.

Державна казначейська служба України м. Київ відповідно до платіжного доручення № 4385 від 22.05.2019 перерахувала ТОВ "Маяк 2011" кошти у розмірі 950 000,00 грн. з призначенням платежу: "на виконання викон. Листа суду 17.05.2017 по справі № 804/3654/16 та висновку від 22.05.2019р. № 37 щодо відшкодування сум ПДВ". Відтак, 22.05.2019 заборгованість перед ТОВ "Маяк 2011" з відшкодування податку на додану вартість в сумі 950 000,00 грн. погашена.

Товариство з обмеженою відповідальністю МАЯК 2011 вважаючи, що в зв`язку з протиправними діями органів ДФС України з 13.11.2015 по 22.05.2019 втратив право розпоряджатись свої коштами, та з посиланням на п.74 рішення Європейського суду у справі (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року і п.70 у справі "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04 ЄСПЛ звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на протиправне податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 13.11.2015 № 0000551504 не було забезпечено своєчасне перерахування позивачеві сум бюджетного відшкодування з ПДВ, а відтак останній набув право на нарахування пені.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Пунктом 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний протягом п`яти робочих днів після закінчення перевірки: або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

У відповідності до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Отже, контролюючий орган зобов`язаний протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, провести камеральну перевірку та протягом п`яти робочих днів після закінчення такої перевірки та перерахувати кошти на рахунок платника податків.

Невідшкодовані протягом визначених статтею 200 ПК строків суми податку на додану вартість вважаються заборгованістю бюджету, а тому на таку суму нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Відповідно до п. 200.23 ст. 200 ПК України , не відшкодовані протягом визначених статтею 200 Податкового кодексу України строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв`язку з цим заборгованості бюджету з податку на додану вартість, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 14 березня 2019 року у справі № 803/591/16 (адміністративне провадження № К/9901/26655/18).

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В контексті викладеного, судова колегія вказує про наявність права Товариства з обмеженою відповідальністю МАЯК 2011 на нарахування та виплату пені за несвоєчасне отримання бюджетного відшкодування сум від`ємного значення ПДВ.

Разом з тим, неподання податковим органом після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв`язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Суд першої інстанції обґрунтовано розрахував пеню за наступним алгоритмом: розмір бюджетної заборгованості х (120% облікової ставки НБУ) / 366 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення, що становить:

1) сума заборгованості 950 000,00 грн., кількість днів бюджетної заборгованості за період з 15.04.2017 по 25.05.2017 складає 41 день; Розмір облікової ставки 13%. 120% від облікової ставки НБУ становить у даному періоді становить 15,60% (13,00% річних х 1,2). Розмір пені за обумовлений період становить 16 647,12 грн. (950 000,00 х 15,60% / 365 днів х 41 днів бюджетної заборгованості);

2) сума заборгованості 950 000,00 грн., кількість днів бюджетної заборгованості за період з 26.05.2017 по 26.10.2017 складає 154 день; Розмір облікової ставки 12,50%. 120% від облікової ставки НБУ становить у даному періоді становить 15,60% (12,50% річних х 1,2). Розмір пені за обумовлений період становить 60 123,29 грн. (950 000,00 х 15% / 365 днів х 154 дня бюджетної заборгованості);

3) сума заборгованості 950 000,00 грн., кількість днів бюджетної заборгованості за період з 27.10.2017 по 14.12.2017 складає 49 день; Розмір облікової ставки 12,50%. 120% від облікової ставки НБУ становить у даному періоді становить 16,20% (13,50% річних х 1,2). Розмір пені за обумовлений період становить 20 660,55 грн. (950 000,00 х 16,2% / 365 днів х 49 днів бюджетної заборгованості);

4) сума заборгованості 950 000,00 грн., кількість днів бюджетної заборгованості за період з 15.12.2017 по 25.01.2018 складає 42 дня; Розмір облікової ставки 14,50%. 120% від облікової ставки НБУ становить у даному періоді становить 17,40% (14,50% річних х 1,2). Розмір пені за обумовлений період становить 19 020,82 грн. (950 000,00 х 17,4% / 365 днів х 42 дня бюджетної заборгованості);

5) сума заборгованості 950 000,00 грн., кількість днів бюджетної заборгованості за період з 26.01.2018 по 01.03.2018 складає 35 днів; Розмір облікової ставки 16%. 120% від облікової ставки НБУ становить у даному періоді становить 19,20% (16% річних х 1,2). Розмір пені за обумовлений період становить 17 490,41 грн. (950 000,00 х 19,2% / 365 днів х 35 дня бюджетної заборгованості);

6) сума заборгованості 950 000,00 грн., кількість днів бюджетної заборгованості за період з 02.03.2018 по 12.07.2018 складає 133 дня; Розмір облікової ставки 17%. 120% від облікової ставки НБУ становить у даному періоді становить 20,40% (17% річних х 1,2). Розмір пені за обумовлений період становить 70 617,53 грн. (950 000,00 х 20,4% / 365 днів х 133 дня бюджетної заборгованості);

7) сума заборгованості 950 000,00 грн., кількість днів бюджетної заборгованості за період з 02.03.2018 по 12.07.2018 складає 56 днів; Розмір облікової ставки 17,5%. 120% від облікової ставки НБУ у даному періоді становить 21% (17,5% річних х 1,2). Розмір пені за обумовлений період становить 30 608,22 грн. (950 000,00 х 21% / 365 днів х 56 днів бюджетної заборгованості);

8) сума заборгованості 950 000,00 грн., кількість днів бюджетної заборгованості за період з 07.09.2018 по 25.04.2019 складає 231 днів; Розмір облікової ставки 18%. 120% від облікової ставки НБУ становить у даному періоді становить 21,6% (18% річних х 1,2). Розмір пені за обумовлений період становить 129 866,30 грн. (950 000,00 х 21,6% / 365 днів х 231 день бюджетної заборгованості);

9) сума заборгованості 950 000,00 грн., кількість днів бюджетної заборгованості за період з 26.04.2019 по 21.05.2019 складає 27 днів; Розмір облікової ставки 17,5%. 120% від облікової ставки НБУ становить у даному періоді становить 21% (17,5% річних х 1,2). Розмір пені за обумовлений період становить 14 757,53 грн. (950 000,00 х 21% / 365 днів х 27 днів бюджетної заборгованості).

Відтак, сума пені за період з 15.04.2017 по 21.05.2019 становить 379 791,78 грн.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що висновок суду першої інстанції стосовно того, що сума пені має бути розрахована за період з 15.04.2017 по 21.05.2019 та становить 379 791, 78 грн. є повністю помилковим, позаяк Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області жодним чином не спростувало правомірність вищевказаного розрахунку суду, не навело інших складових такого розрахунку, а обмежилось лише констатацією того, що розрахунок помилковий.

Відповідно до ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається:

- при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

129.2. У разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов`язання (його частини) скасовується.

129.3. Нарахування пені закінчується:

- у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань;

- у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

- у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);

- при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта, що заявлена платником податків сума ПДВ до відшкодування остаточно набула статусу узгодженої лише 21.03.2019, тобто з прийняттям постанови Верховного Суду від 21.03.2019, оскільки приписами ч. 5 ст. 242 КАС України (в редакції станом на момент прийняття ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017), зокрема передбачено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Окрім того, безпідставними є твердження апелянта щодо відсутності обов`язку з виплати пені з посиланням на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14.06.2017 у справі № 804/3654/16, якою, зокрема, зупинено виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 у справі № 804/3654/16 до закінчення касаційного провадження, адже таке зупинення, в контексті положень ст. 129 ПК України, не може бути достатньою підставою для невиплати пені нарахованої за несвоєчасну виплату заборгованості по ПДВ з бюджету, оскільки нарахування пені на суму грошового зобов`язання починається з першого дня строку сплати податкового зобов`язання та включає період судового оскарження податкового повідомлення - рішення.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на те, що в якості співвідповідача у справі слід було залучити ГУ ДФС у Дніпропетровській області, оскільки, як судом першої інстанції вірно вказано, що дане питання було предметом дослідження Верховним Судом, який ухвалою у справі № 804/3654/16 визнав його безпідставним. Разом з тим, зазначені посилання жодним чином не спростовують наявність права Товариства з обмеженою відповідальністю МАЯК 2011 на отримання пені за несвоєчасну виплату заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України (справа № 21-131а14), а також сталої практики Верховного Суду (зокрема, справи №№ 826/7380/15, 2140/1957/18, 816/3945/15, 804/17259/14, 540/269/19) непогашення заборгованості бюджету з ПДВ не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення пені. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні у справі Інтерсплав проти України зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод майновий інтерес. З огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном.

Враховуючи викладене та те, що судами встановлено наявність права позивача на виплату пені за несвоєчасну виплату заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.

Посилання апеляційної скарги зазначені вище висновки не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновку суду першої інстанції у взаємозв`язку з обставинами справи, та не свідчать про порушення судом першої інстанції при розгляді справи норм матеріального або процесуального права.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку за наслідками розгляду даної справи.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МАЯК 2011 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення пені - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко

Повний текст постанови виготовлено 22.05.2020