Рішення

від 07.02.2020 по справі 640/1116/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2020 року м. Київ № 640/1116/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясторг доДержавної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві, Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації провизнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити певні дії представники сторін: позивача - Єрмак О.В.;

відповідача - Павленко С.О.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю М`ясторг (далі - позивач або ТОВ М`ясторг ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач або ДФС України), в якому позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України:

- № 53795/38716250/2 від 26.12.2018 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, поданої ТОВ М`ясторг ;

- № 53798/38716250/2 від 26.12.2018 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, поданої ТОВ М`ясторг ;

- № 53807/38716250/2 від 26.12.2018 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, поданої ТОВ М`ясторг ;

- № 53809/38716250/2 від 26.12.2018 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, поданої ТОВ М`ясторг ;

- № 53810/38716250/2 від 26.12.2018 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, поданої ТОВ М`ясторг ;

- № 54146/38716250/2 від 26.12.2018 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, поданої ТОВ М`ясторг ;

- № 54913/38716250/2 від 28.12.2018 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, поданої ТОВ М`ясторг ;

- № 54921/38716250/2 від 28.12.2018 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, поданої ТОВ М`ясторг ;

- № 54928/38716250/2 від 28.12.2018 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, поданої ТОВ М`ясторг ;

2) зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 36 від 07.12.2017 на суму 77 766,20 грн., № 38 від 07.12.2017 на суму 9 840,31 грн., № 45 від 08.12.2017 на суму 80 975,63 грн., № 46 від 08.12.2017 на суму 50 336,88 грн., № 51 від 08.12.2017 на суму 77 708,58 грн., № 51 від 08.12.2017 на суму 251 420,00 грн., № 58 від 10.12.2017 на суму 39 723,41 грн., № 60 від 10.12.2017 на суму 42 107,99 грн., № 67 від 11.12.2017 на суму 222 656,02 грн., подані ТОВ М`ясторг .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2019 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивача строк для усунення її недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 19.03.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2019 залучено до участі у справі в якості співвідповідачів - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві та Комісію Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та відкладено розгляд справи на 09.04.2019.

09.04.2019 та 22.04.2019 судові засідання було відкладено, справу призначено до розгляду на 03.05.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.05.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.06.2019.

06.06.2019 судове засідання було відкладено на 27.06.2019.

27.06.2019 у судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Суд, враховуючи клопотання представника відповідача, ухвалив перейти до стадії письмового провадження на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що на виконання вимог податкового законодавства ним було належним чином та своєчасно направлено до податкового органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені під час здійснення операцій з постачання продукції за договорами з ТОВ Кастел Груп і з ТОВ БК-Альянс , однак реєстрацію таких податкових накладних було безпідставно зупинено та запропоновано позивачу подати пояснення і первинні документи (які саме не визначено). Після подання письмових пояснень та всіх підтверджуючих документів відповідачем прийнято рішення про відмову в реєстрації поданих податкових накладних з наведенням загального переліку документів та без визначення, які саме документи не подані позивачем або які з поданих ним документів не відповідають вимогам законодавства.

Відповідачі - ДФС України та ГУ ДФС у м. Києві подали відзиви на позовну заяву, в яких просять суд відмовити в задоволенні позову та наполягають на правомірності прийняття оскаржуваних позивачем рішень про відмову в реєстрації поданих ним податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником копій документів, відповідно до вимог законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ М`ясторг є юридичною особою, яка перебуває на податковому обліку в ГУ ДФС у м. Києві та зареєстрована як платник податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Юридичною та фактичною адресою позивача є: 03151 м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32. За вказаною адресою ТОВ М`ясторг здійснює виробничу та торгівельну діяльність, згідно з договором № 72 від 01.12.2015 з TOB CBІТ ПЛЮС .

Основним видом економічної діяльності позивача є 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами .

Для здійснення зазначеної діяльності ГОВ М`ясторг має відповідні дозволи, акти та договори, а саме:

- експлуатаційний дозвіл від Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 16.12.2016 № a-U А-26-00-43-11-СР;

- акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю стосовно додержання операторами ринку гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами № 962 від 08.09.2017;

- акт Головного управління ветеринарної медицини в Києві Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України № 01/2-1 1-09/01 від 16.01.2016;

- договір про надання ветеринарних послуг від 18.01.2016 № 891, укладений з Об`єднанням ветеринарної медицини в м. Києві;

- Договір від 03.01.2017 № 51, укладений з Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи та відповідні умови (виробничі площі, холодильник);

Основними постачальниками товару позивача є: ТОВ Комплекс Агромарс Філя Гаврилівський Птахівничий Комплекс , ТОВ АГРО-РОСЬ , ТОВ ЛУБНИМ`ЯСО , ТОВ Агроном Центр , ФГ УЛАР , ТОВ Агрофірма Роси Карпат .

Для здійснення власної господарської діяльності, а саме реалізації м`ясної продукції позивачем укладено договори поставок з ТОВ КАСТЕЛ ГРУП і з ТOB БК-АЛЬЯНС .

Позивачем під час здійснення операцій з постачання вищевказаної продукції було оформлено наступні податкові накладні: № 36 від 07.12.2017, № 38 від 07.12.2017, № 45 від 08.12.2017, № від 08.12.2017, № 51 від 08.12.2017, № 54 від 08.12.2017, № 58 від 10.12.2017, № 60 від 10.12.2017, № 67 від 11.12.2017.

28.12.2017 позивач направив для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну № 36 від 07.12.2017 на суму 77766,20 грн., реєстраційний № 9281666373, податкову накладну № 38 від 07.12.2017 на суму 9840,31 грн., реєстраційній № 9281656022, податкову накладну № 45 від 08.12.2017 на суму 80975,63 грн. реєстраційний № 9281665663, податкову накладну № 46 від 08.12.2017 на суму 50 336,88 грн. реєстраційний № 9281658705, податкову накладну № 51 від 08.12.2017 на суму 77708,58 грн. реєстраційний № 9281657566, податкову накладну № 54 від 08.12.2017 на суму 251420,00 грн. реєстраційний № 9281660199, податкову накладну № 58 від 10.12.2017 на суму 39723,41 грн. реєстраційний № 9281666004, податкову накладну № 60 від 10.12.2017 на суму 42107,99 грн. реєстраційний № 9281663048, податкову накладну № 67 від 11.12.2017 на суму 222 656.02 реєстраційний № 9281670481.

У цей же день, 28.12.2017 від ДФС України через Автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів позивачу надійшли квитанції за № 2, в яких повідомлено, що реєстрація документа була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки подані податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризику, визначеному пунктом 6 Наказу Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017, а також зазначено, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 0203 та згідно з УКТ ЗЕД: 0207 та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів.

У порядку, визначеному пп. 201.16.2 п. 201.6 ст. 201 ПК України, позивач надіслав ДФС України повідомлення №№ 10, 11, 13, 14, 16, від 04.12.2018 №№ 16, 17, 18 від 17.12.2018 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Зокрема, позивачем подано було надано контролюючому органу копії відповідних договорів та додаткових угод до них, експертних висновків, актів звірок взаєморозрахунків, оборотно-сальдових відомостей, видаткових накладних, декларацій виробника, платіжних доручень, накладних про передачу готової продукції.

Комісією ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ГУ ДФС у м. Києві), прийнято рішення № 1015068/38716250 від 06.12.2018, № 1015067/38716250 від 06.12.2018, № 1015069/38716250, від 06.12.2018 № 1015066/38716250, № 1015070/38716250 від 06.12.2018, № 1018808/38716250 від 10.12.2018, № 1020602/38716250 від 10.12.2018, № 1020600/38716250 від 11.12.2018, № 1020601/38716250 від 11.12.2018 відмовив позивачу в реєстрації вищезазначених податкових накладних, зазначивши підставою для відмови ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів, банківських виписок, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларація про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором або законодавством.

Зазначені рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві були оскаржені позивачем в досудовому порядку шляхом подання відповідних скарг, до яких додано первинні документи по спірним операціям: договір поставки м`ясної продукції та субпродуктів № 07/1-07/16 від 07.07.2016, видаткові накладні, банківські виписки, договір надання послуг із забезпечення умовами по зберіганню товарно-матеріальних цінностей № 72 від 01.12.2015, додаткову угоду № 1-92 від 01.12.2017 до Договору надання послуг із забезпечення умовами по зберіганню товарно-матеріальних цінностей № 72 від 01.12.2015, видаткові накладні, акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ М`ясторг і ТОВ Кастел Груп за договором № 979-МТ від 27.10.2017, платіжні доручення; оборотно-сальдову відомість по рахунку 281 за 01.12.2018-15.12.2018, оборотно -сальдову відомість по рахунку 361 за 01.12.2018-15.12.2018; оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за 01.12.2018-15.12.2018, доповнення до пояснення щодо розблокування, експлуатаційний дозвіл від ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві від 16.12.2016 № a-UA-26-00-43-U-CP, копія договору поставки м`яса птиці № 230/2015/ KAM М від 12.03.2015 з додатковою угодою № 1 від 15.12.2015, копію акта звірки взаємних розрахунків між ТОВ М`ясторг і ТОВ Лубни м`ясо за договором № 162 від 24.06.2015, договір про відступлення права вимоги № 4/12, копію акта звірки взаємних розрахунків між ТОВ М`ясторг і ПП Дон-Лів-Сіті за договором № 4/12 від 12.12.2017, копія акта звірки взаємних розрахунків між ТОВ М`ясторг і ТОВ Перемога XX за договором № 1 від 12.12.2017, договір про відступлення права вимоги № 10 від 08.12.2017, копію акта звірки взаємних розрахунків між ТОВ М`ясторг і ТОВ ФРУТТА ОПТ ТОРГ за договором № 10 від 08.12.2017, копії договорів № 494, № 12/10/2015А від 12.10.2015, копію акта звірки взаємних розрахунків між ТОВ М`ясторг та СТОВ ППЗ КОРОБІВСЬКИЙ за договором № 12/10/2015-А від 12.10.2015.

Комісією з питань розгляду скарг прийнято рішення від 26.12.2018 №№ 53795/38716250/2, 53798/3871 62 50/2, 53807/38716250/2, 53809/38716250/2, 53810/38716250/2, 54146/38716250/2 та від 28.12.2018 №№ 54913/38716250/2, 54921/38716250/2, 54928/38716250/2, якими скарги позивача залишено без задоволення, а рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві про відмову в реєстрації поданих ним податкових накладних - без змін.

Незгода із зазначеними рішеннями суб`єкта владних повноважень обумовила звернення позивача до суду із відповідним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд наголошує на такому.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

У п. 188.1. ст. 188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

У пп. 14.1.60 п. 14 ст. 14 ПК України визначено, що ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з п.п. 12, 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1. ст.192 та п.201.10. ст.201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п.201.1. ст.201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. ст.200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16. ст.201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до п.п. 74.2, 74.3 ст. 74 ПК України в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У пункті 6 вказаних Критеріїв визначено, що моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Згідно з п.п. 3-7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,03, P < P м х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

У пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п.74.2. ст.74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп.201.16.2. цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що законодавством регламентовано чіткий порядок реєстрації податкових накладних в ЄРПН та правові підстави для зупинення їх реєстрації і для відмови у її здійсненні.

При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв`язку зі встановленням його ризиковості за вищевказаними Критеріями, податковий орган зобов`язаний не лише зазначити загальний пункт таких Критеріїв, а й вказати посилання на конкретний підпункт (критерій), якому, на його думку, не відповідає платник. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.

Така вимога є цілком обґрунтованою, оскільки від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. При цьому, тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Разом з тим, слід враховувати, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрацію поданих позивачем податкових накладних було зупинено (як зазначено в квитанціях № 2) через встановлення ризиковості позивача з посиланням на п. 6 Критеріїв без визначення, якому саме з критеріїв, що містяться у вказаному підпункті, відповідає товариство та які конкретно документи та/або пояснення йому слід подати для усунення виниклих сумнівів щодо реальності задекларованих ним операцій.

Водночас, суд відзначає, що позивачем було подано контролюючому органу відповідні письмові пояснення та первинні документи на підтвердження операцій, податкові зобов`язання за якими визначені у спірних податкових накладних № 36 від 07.12.2017 на суму 77 766,20 грн., № 38 від 07.12.2017 на суму 9 840,31 грн., № 45 від 08.12.2017 на суму 80 975,63 грн., № 46 від 08.12.2017 на суму 50 336,88 грн., № 51 від 08.12.2017 на суму 77 708,58 грн., № 51 від 08.12.2017 на суму 251 420,00 грн., № 58 від 10.12.2017 на суму 39 723,41 грн., № 60 від 10.12.2017 на суму 42 107,99 грн., № 67 від 11.12.2017 на суму 222 656,02 грн.

Однак, в порушення вищенаведених нормативних приписів Комісією ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення № 1015068/38716250 від 06.12.2018, № 1015067/38716250 від 06.12.2018, № 1015069/38716250, від 06.12.2018 № 1015066/38716250, № 1015070/38716250 від 06.12.2018, № 1018808/38716250 від 10.12.2018, № 1020602/38716250 від 10.12.2018, № 1020600/38716250 від 11.12.2018, № 1020601/38716250 від 11.12.2018 про відмову в реєстрації поданих позивачем податкових накладних із зазначенням причиною для відмови ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів, банківських виписок, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларація про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором або законодавством.

При цьому, навіть безпосередньо в зазначених рішеннях вказано, що податковий орган має підкреслити документи, які не були надані платником. Однак, жодного із зазначених документів не підкреслено. Більш того, ті з них, що відповідають характеру та економічному змісту спірних операцій, позивачем надавалися податковому органу, що підтверджується матеріалами справи та було встановлено судом вище, а більшість із зазначених Комісією операцій взагалі не є операціями, з приводу яких позивачем подано для реєстрації в ЄРПН спірні податкові накладні.

Разом з тим, суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в п.п. 70, 71 рішення у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE ( Рисовський проти України ) заява № 29979/04 Європейським судом з прав людини підкреслено особливу важливість принципу належного урядування , відповідно до якого, в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Крім того, в рішеннях у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року Європейський суд з прав людини наголосив, що саме на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій та мінімізують ризик помилок.

Відповідно до ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає протиправними рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві № 1015068/38716250 від 06.12.2018, № 1015067/38716250 від 06.12.2018, № 1015069/38716250, від 06.12.2018 № 1015066/38716250, № 1015070/38716250 від 06.12.2018, № 1018808/38716250 від 10.12.2018, № 1020602/38716250 від 10.12.2018, № 1020600/38716250 від 11.12.2018, № 1020601/38716250 від 11.12.2018 про відмову в реєстрації поданих позивачем податкових накладних.

При цьому, відповідачами не надано жодних доказів, які б підтверджували зворотне.

Водночас, постулатом адміністративного процесуального законодавства є презумпція винуватості відповідача у справі - суб`єкта владних повноважень (ч.2 ст.77 КАС України).

У свою чергу, податковим законодавством презюмується правомірність рішень, дій та бездіяльності платника податків (ст. 4 ПК України).

Зазначене в сукупності обумовлює покладення обов`язку доказування в податкових спорах на податковий орган, який у відповідності до принципу офіційного з`ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних податкових зобов`язань, та правомірність прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 20.02.2018 у справі № 817/149/17, від 29.03.2018 у справі № 813/2758/16.

Разом з тим, суд зазначає, що права та охоронювані законом інтереси позивача порушені саме вказаними рішеннями Комісії ГУ ДФС у м. Києві, а не рішеннями Комісії з питань розгляду скарг від 26.12.2018 №№ 53795/38716250/2, 53798/3871 62 50/2, 53807/38716250/2, 53809/38716250/2, 53810/38716250/2, 54146/38716250/2 та від 28.12.2018 №№ 54913/38716250/2, 54921/38716250/2, 54928/38716250/2, які оскаржуються позивачем у цій справі як рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на це, суд вважає за необхідне для повного та всебічного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог, визнавши протиправними та скасувавши саме рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві № 1015068/38716250 від 06.12.2018, № 1015067/38716250 від 06.12.2018, № 1015069/38716250, від 06.12.2018 № 1015066/38716250, № 1015070/38716250 від 06.12.2018, № 1018808/38716250 від 10.12.2018, № 1020602/38716250 від 10.12.2018, № 1020600/38716250 від 11.12.2018, № 1020601/38716250 від 11.12.2018 про відмову в реєстрації поданих позивачем податкових накладних.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що прийняття Комісією ГУ ДФС у м. Києві вказаних рішень призвело до порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом зобов`язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні № 36 від 07.12.2017, № 38 від 07.12.2017, № 45 від 08.12.2017, № 46 від 08.12.2017, № 51 від 08.12.2017, № 51 від 08.12.2017, № 58 від 10.12.2017, № 60 від 10.12.2017, № 67 від 11.12.2017, подані ТОВ М`ясторг , датою їх подання 28.12.2017.

Відповідно до змісту статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктами 2, 3 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії.

Наразі слід виокремити, що частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків.

Таким чином ст. 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Таким чином, з огляду на викладені приписи КАС України, керуючись наведеними концептуальними позиціями Європейського суду з прав людини, з урахуванням викладених судом висновків, слід акцентувати, що задоволення позовних вимог про зобов`язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні датою їх подання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Суд враховує, що чинним законодавством покладено на ДФС обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН або відмову в їх реєстрації. Тобто, фіскальному органу надано права вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, у даному випадку рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, враховуючи вищевикладене, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень - відповідачів у справі.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясторг - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 1015068/38716250 від 06.12.2018, № 1015067/38716250 від 06.12.2018, № 1015069/38716250, від 06.12.2018 № 1015066/38716250, № 1015070/38716250 від 06.12.2018, № 1018808/38716250 від 10.12.2018, № 1020602/38716250 від 10.12.2018, № 1020600/38716250 від 11.12.2018, № 1020601/38716250 від 11.12.2018 про відмову в реєстрації податкових накладних, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю М`ясторг .

3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8 код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 36 від 07.12.2017, № 38 від 07.12.2017, № 45 від 08.12.2017, № 46 від 08.12.2017, № 51 від 08.12.2017, № 51 від 08.12.2017, № 58 від 10.12.2017, № 60 від 10.12.2017, № 67 від 11.12.2017, подані Товариством з обмеженою відповідальністю М`ясторг (адреса: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, код ЄДРПОУ 38716250), датою їх подання 28.12.2017.

4. У іншій частині позову - відмовити.

5. Cтягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясторг (адреса: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, код ЄДРПОУ 38716250) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 код ЄДРПОУ 1291502) понесені ТОВ М`ясторг витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 644,50 грн. (вісім тисяч шістсот сорок чотири гривні п`ятдесят копійок).

6. Cтягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясторг (адреса: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, код ЄДРПОУ 38716250) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8 код ЄДРПОУ 39292197) понесені ТОВ М`ясторг витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 644,50 грн. (вісім тисяч шістсот сорок чотири гривні п`ятдесят копійок).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко