Постанова

від 06.02.2020 по справі 520/8597/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 р.Справа № 520/8597/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Зеленського В.В.,

Суддів: П`янової Я.В. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Єгупенко В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 06.11.19 року по справі № 520/8597/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант-М" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

27.08.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Елефант-М звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкові-повідомлення рішення від 16.08.2019 за №00002791403, №00002811403, №00002801403.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 було задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Елефант-М про залишення частини позовних вимог без розгляду. Залишено без розгляду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Елефант-М (м. Харків, вул. Конєва, 4, оф. 506) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків) про скасування податкових повідомлень-рішень в частині оскарження податкового повідомлення-рішення № 00002811403 від 16.08.2019. В іншій частині позовних вимог щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 16.08.2019 №00002791403, №00002801403 продовжено розгляд справи.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Елефант-М (м. Харків, вул. Конєва, 4, оф. 506) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків) про скасування податкових повідомлень- рішень задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові-повідомлення рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 16.08.2019 року №00002791403, №00002801403.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Елефант-М (ЄДРПОУ 38156884) судовий збір у розмірі 19210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000 грн. (тридцять тисяч гривень).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме неповно з`ясовано обставини в адміністративній справі у зв`язку з ненаданням оцінки всім аргументам учасників справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Елефант-М" порушені вимоги податкового законодавства, які зафіксовано в акті перевірки від 26.07.2019 року, за результатами якої були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

24.01.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Елефант-М" подало відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, а рішення залишити без змін.

Також, звертає увагу суду на те, що прийняті відповідачем оскаржувані податкові повідомлення - рішення порушуються права, свободи та інтереси позивача, оскільки останній змушений нести тягар сплати додаткових податків та штрафних санкцій за порушення вимог податкового законодавства, яке позивач не вчиняв.

Учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виконанo всі необхідні умови для формування податкового кредиту по господарських операціях з вказаними у справі контрагентами з придбання ТМЦ з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням ДФС у Харківській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Елефант-М з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 30.09.2018, валютного законодавства за період з 01.04.2016 по 30.09.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016 по 30.09.2018, іншого законодавства за період з 01.04.2016 по 30.09.2018.

За результатами проведеної перевірки 26.07.2019 контролюючим органом було складено акт № 2561/20-40-14-03-07/38156884.

За висновками складеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові-повідомлення рішення від 16.08.2019 за №00002791403, №00002811403, №00002801403.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно висновків акту перевірки від 26.07.2019 № 2561/20-40-14-03-07/38156884 встановлено заниження показників Податкової декларації з податку на прибуток підприємства: рядку 01 Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку ; рядку 02 Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності ; рядку 04 Об`єкт оподаткування на суму 3872 745 грн., у т.ч.: за 2 квартал 2016 року в сумі 2 229 836 грн., за 3 квартал 2018 у сумі 1 642 909 грн. Заниження показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (Форма № 2): у рядку 2120 інші операційні доходи ; у рядку 2190 (2195) Фінансовий результат від операційної діяльності ; у рядку 2290 (2295) Фінансовий результат до оподаткування на суму 2 230 тис. грн., у т.ч. за 2 квартал 2016 у сумі 2 230 тис. грн. Заниження показників Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва розділ. 2 Звіту про фінансові результати (форма № 2-м); у рядку 2120 інші операційні доходи ; у рядку 2280 Разом доходи ; у рядку 2290 Фінансовий результат до оподаткування на суму 1 642,9 тис. грн., у т.ч. за З квартал 2018 у сумі 1 642,9 тис. грн., в результаті отримання доходу як збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів (безоплатно отримані товари), що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 697 094 грн., у т.ч.: за 2 квартал 2016 у сумі 401 370 грн., за 3 квартал 2018 в сумі 295 724 грн., що є порушенням п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п. 44.1, п.44.2 ст. 44, п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України. Порушення п.п.44.1 ст.44, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ТОВ Елефант-М неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по операціях з ТОВ Проф Стіл , ТОВ Реліз Стоун , ТОВ Партерс Стіл у сумі 774550 грн., у т.ч. за квітень 2016 року - 49102 грн., за травень 2016 - 54196 грн., за червень 2016 - 342670 грн., за вересень 2018 - 328582 грн., що призвело до зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Пункту 120-1.1 ст.120-1 ПК України, не здійснено своєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за березень 2017 року. Пункт 2.1 ст.6, ст.8, ст.9 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування : підприємством занижено нарахування єдиного внеску на 280,29 грн. за жовтень 2017 року, яку платником було самостійно відкориговане у січні 2018 року. Частина 1.1 ст.7 та ч.5 ст.8 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування : підприємством занижено загальну суму додаткової бази на суми заробітної плати на 497,40 грн. за жовтень 2016 року, на яку за результатами перевірки підлягає нарахування єдиного внеску 22%.

Пункт 2.1 ст.6 розділу ІІ, п.п.1.1 п.1 ст.7 та ч.5 ст.8 розділу ІІІ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , занижено загальну суму єдиного внеску (22%) в розмірі 109,43 грн. за жовтень 2016 року, належне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, що призвело до нарахувань єдиного внеску. Згідно п.1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки за порушення вимог п.11 р.2 Постанови Про затвердження Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні : неоприбуткування (неповне та/або) несвоєчасне оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Колегія суддів зазначає, що Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Приписами п. 187.1 ст.187 Податкового Кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з пп. 192.1.2 п. 192.1 ст.192 Податкового Кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку. Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Положеннями п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон № 996-ХІV).

Відповідно до статті 1 цього Закону бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства ( ст. 1 Закону № 996-ХІV).

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (абзац 10 статті 1 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2 Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Аналіз значених норм права дає підстави дійти висновку, що обов`язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в перевіряємий період мав господарські взаємовідносини з ТОВ Проф Стіл , ТОВ Реліз Стоун , ТОВ Партерс Стіл .

В підтвердження доводів про реальність господарських операцій з вищевказаними контрагентами подано до суду першої інстанції первинні документи, в тому числі, податкові накладні; рахунки-фактури; видаткові накладні; товарно-транспортні накладні; оборотно-сальдова відомість; платіжні доручення, банківські виписки.

Обставини щодо фактичного існування наявності надання послуг підтверджується актом перевірки.

Щодо господарських операцій позивача та ТОВ Реліз Стоун (продавець) був укладений договір поставки № 260918 від 26.09.2018, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар й оплатити його на умовах договору.

Разом з тим, сторонами у договорі визначено, що товар постачається партіями, згідно видаткових накладних, загальна сума договору становить 10000000,00 грн. Відповідно листа від 26.09.2018 сторонами погоджено поставку товару у визначеному асортименті, партіями, згідно видаткових накладних. На виконання умов укладеного договору були складені податкові накладні №258 від 26.09.2018 року, згідно якої продавцем було передано покупцю товар на загальну суму 285740,30 грн., у т.ч. ПДВ - 47623,38 грн.; № 259 від 26.09.2018, відповідно до якої покупцю передано товар на загальну суму 295155,56 грн., у т.ч. ПДВ - 49192,56 грн.; №260 від 26.09.2018, відповідно до якої покупцю передано товар на загальну суму 215689,78 грн., у т.ч. ПДВ - 35948,30 грн.; №261 від 27.09.2018, відповідно до якої покупцю передано товар на загальну суму 210129,50 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 35021,58 грн.

На підтвердження сплати суми податку на додану вартість у складі ціни послуги за відповідною господарською операцією згідно зазначених видаткових накладних були складені податкові накладні №260 від 26.09.2018, №261 від 26.09.2018, №262 від 26.09.2018, №263 від 27.09.2018, які зареєстровані в ЄРПН, про що свідчить квитанція № 1 від 12.10.2018, квитанція № 1 від 12.10.2018, квитанція № 1 від 11.10.2018, квитанція № 1 від 11.10.2018. Оборотно-сальдовою відомістю підтверджується рух коштів по рахунку 631 за вересень 2018 року - липень 2019 року та по рахунку 281 за вересень 2018 року - жовтень 2018 року. Поставка товару за договором поставки № 260918 від 12.09.2018, укладеним між ТОВ Елефант-М та ФОП ОСОБА_1 здійснювалась за договором про надання транспортних послуг № 010-2 від 28.03.2018. Виконання умов договору про надання транспортних послуг підтверджується актом №328-1 від 28.09.2018, товарно-транспортними накладними ТТН) № 258 від 26.09.2018, № 259 від 26.09.2018, № 260 від 26.09.2018, № 261 від 27.09.2018.

Щодо господарських операцій позивача та ТОВ Партес стіл судом було встановлено, що 25.09.2018 року було укладено договір поставки №250918, умовами якого погоджено, що замовлення передається постачальнику в будь-якій зрозумілій сторонам формі за вибором покупця (шляхом заповнення бланку замовлення, електронною поштою, факсимільним, телефонним зв`язком, усно тощо).

Асортимент та кількість товарів визначається сторонами з урахуванням потреб покупця у товарах та можливостей постачальника. Шляхом направлення письмових листів між ТОВ Елефант-М та ТОВ Реліз Стоун було погоджено замовлення товару по договору №250918 від 25.09.2018, яким сторонами було погоджено поставку товару у визначеному асортименті, партіями, згідно видаткових накладних. На виконання умов укладеного договору сторонами складені видаткові накладні №234 від 25.09.2018 на загальну суму 275350,18 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 45891,70 грн., № 235 від 25.09.2018 на суму 296697,60 грн., у т.ч. ПДВ - 49449,60 грн., №236 від 25.09.2018 на суму 248491,80 грн., у т.ч. ПДВ 41415,30 грн., № 237 від 26.09.2018 на суму 144236,40 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 24039,40 грн.

Сплату суму податку на додану вартість у складі ціни послуги за відповідною господарською операцією відповідно до вищевказаних видаткових накладних підтверджується податковими накладними № 72 від 25.09.2018, № 73 від 25.09.2018, № 74 від 25.09.2018, № 75 від 26.09.2018, які зареєстровані в ЄРПН, про що свідчать квитанції № 1 від 11.10.2018, № 1 від 11.10.2018.Оборотно-сальдовою відомістю підтверджено рух коштів по рахунку 631 за вересень 20' 18 року - липень 2019 року та по рахунку 281 за вересень 2018 року - жовтень 2018 року. 01.06.2016 між позивачем та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір про надання транспортних послуг № 001 на виконання умов договору поставки №250918 від 25.09.2018. Виконання умов договору про надання транспортних послуг №001 від 01.06.2016 підтверджується актом №18 від 28.09.2018, оплата за послуги поставки підтверджується платіжним дорученням №1267 від 03.10.2018.

Щодо господарських операцій позивача та ТОВ Проф стіл суд зазначає, що 01.02.2016 було укладено договір поставки №2/02-2016 від 01.02.2016.

Під час розгляду справи відповідачем надано податкову інформацію щодо ТОВ Проф Стіл , а саме результати опрацювання зібраної податкової інформації Броварської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області щодо ТОВ Проф Стіл № 1724/7/10-06*-12-01 від 25.07.2016.

Крім того, апелянт вказує на недоліки ТТН по взаємовідносинам з ТОВ Проф Стіл про невідповідність ТТН №409 від 13.06.2016р. та №419 від 22.06.2019р. вимогам законодавства, зокрема через зазначення адреси навантаження: м.Харків, вул. Біологічна, 6, а також невідповідність інших ТТН по взаємовідносинам з ТОВ ПРОФ СТІЛ через зазначення навантаження: м. Харків.

З цього приводу колегія суддів звертає увагу, що в акті перевірки дане порушення не описувалося. Так, на стор.21-24 акту перевірки № 2561/20-40-14-03-07/38156884 від 26.07.2019 року подібних неточностей чи недоліків ТТН не вказано.

Отже, представник контролюючого органу посилається на обставини, які не визначені під час перевірки як порушення, а тому останній не може посилатися на подібні недоліки, як на доказ порушень платника податків.

Крім того, дані адреси складів були вказані у видаткових накладних.

Також, суд апеляційної інстанції вказує, що обов`язкові реквізити містяться у відповідних ТТН по контрагентам позивача.

Та зауважує, що вимогами чинного законодавства не передбачена як обов`язкова вимога інформація про навантажувально - розвантажувальні роботи.

Щодо посилань контролюючого органу про відсутність розрахунків (наявності кредиторської заборгованості) по взаємовідносинам з контрагентами, з цього приводу колегія суддів зазначає таке.

Наявність кредиторської заборгованості не є ознакою нереальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "РЕЛІЗ СТОУН" і ТОВ "ПАРТЕС СТІЛ".

На спростування таких доводів, позивач у своєму відзиві вказує, що після прийняття piшення Харківським окружним адміністративним судом від 06.11.2019р., між підприємством ТОВ Реліз Стоун , ТОВ Айрон Смарт та ТОВ Елефант-М укладено договір про відступлення права вимоги №124 від 11.11.2019р. за яким ТОВ Реліз Стоун відступило ТОВ Айрон Смарт право вимоги суми по основному договору ( №260918 від 26.09.2018р.) у розмірі 968714,94 грн.

На підставі вказаного договору ТОВ Елефант-М оплатило усю суму заборгованості, що підтверджується платіжним дорученням №6116 від 25.11.2019 р. та актом звірки взаєморозрахунків.

Також, між підприємством ТОВ Партес Стіл та ТОВ "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН" укладено договір про відступлення права вимоги №07/11 від 07.11.2019р. за яким ТОВ Партес Стіл відступило ТОВ ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН право вимоги суми по основному договору (№250918 від 25.09.2018р.) у розмірі 864775,98 грн.

На підставі договору на адресу ТОВ Елефант-М направлено лист, яким повідомлено відступлення права вимоги. Усю заборгованість було погашено.

Таким чином вбачається, що станом нам час розгляду апеляційної скарги кредиторська заборгованість погашена у повному обсязі.

Щодо посилань контролюючого органу на відомості про недостатньо трудових ресурсів у контрагентів позивача необхідних для ведення відповідної господарської діяльності, колегія суддів звертає увагу, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів.

Відсутність у контрагентів добросовісного платника податку, яким є позивач, трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем.

Вищевказаний висновок узгоджується з висновком у постанові Верховного суду від 30.08.2019 року по справі № 804/17176/14.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2020 року до Другого апеляційного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант-М" надійшло клопотання, в якому останній просить вирішити питання розподілу судових витрат на правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн. у відповідності до вимог ст. 134 КАС України шляхом покладення витрат у повному обсязі на Головне управління ДПС у Харківській області.

Також, просить долучити до матеріалів справи докази оплати правничої допомоги: акт наданих послуг № 2 до Договору про надання правової допомоги № б/н від 07.08.2019 року, рахунок на оплату № 2 від 23.01.2020 року, платіжне доручення № 6141 від 27.01.2020 року на суму 30000,00 грн.

06.02.2020 року до Другого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Харківській області надійшло клопотання про зменшення суми витрат на оплату правничої допомоги у зв`язку з неспіврозмірністю із складністю справи, з часом, витраченим на виконання відповідних робіт, з обсягом наданих послуг, а також відсутністю публічного інтересу до справи.

Згідно з ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З 15 грудня 2017 року КАС України запроваджено нові правила компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Частиною 1ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.1 ч.3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зокрема, згідно ч.3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Так, відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на положення ч.6 та ч.7 ст. 134 КАС України відповідно до яких, визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно пунктів 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 р. за №5076-VI (далі по тексту - Закон №5076-VI) до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону №5076-VI документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги можуть бути серед іншого: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 28 Правил адвокатської етики, схвалених схвалених Національною асоціацією адвокатів України 09.06.2017 р. (далі - Правила адвокатської етики), формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно ч.2 ст.30 Закону №5076-VI порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Адвокат Гордейчук В.В. здійснює адвокатську діяльність, що підтверджується копією Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2007 серія ХВ № 000298 від 13 липня 2019 року, яке наявне в матеріалах даної справи.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛЕФАНТ-М (код ЄДРПОУ 38156884, юридична адреса: 61052, м. Харків, вул. Конєва, буд.4, офіс 506), в особі директора Череденко Ігоря Олексійовича, який діє на підставі Статуту, як Клієнт з іншої сторони, та Адвокатське бюро Віталія Гордейчука , в особі директора Гордейчука Віталій Вікторовича, який діє на підставі Статуту, як Виконавець з іншої сторони, разом іменовані Сторони , кожний окремо Сторона , склали акт наданих послуг № 2 до Договору про надання правової допомоги № б/н від 07.08.2019 року.

На виконання умов Договору про надання правової допомоги №б/н від 07.08.2019р.,

Виконавець здійснив наступну роботу щодо:

1) Аналіз апеляційної скарги по справі №520/8597/19. Загальна тривалість витраченого часу - 1 (одна) година.

2) Написання та подання відзиву на апеляційну скаргу Другого апеляційного адміністративного суду про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.08.2019 року за №00002791403, №00002811403, №00002801403 адвоката у судових засіданнях по справі №520/8597/19.

Загальна тривалість витраченого часу - 22 (двадцять дві) години.

3) Участь адвоката у судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги по справі №520/8597/19. Загальна тривалість витраченого часу - І (одна) година.

Загальна тривалість витраченого часу Виконавця складає 24 (двадцять чотири) години.

Загальна вартість усіх наданих послуг складає 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ.

Сторони не мають претензій одна до одної.

Згідно рахунку на оплату виставлено на підставі акту наданих послуг №2 від 23.01.2020р. за договором №б/н від 07.08.2019р. усього до оплати: 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 копійок) ПДВ не передбачено.

Згідно платіжного доручення № 6141 від 27.01.2020 року на суму 30000,00 грн. послуги на правничу допомогу позивачем своєму адвокатові було сплачено у повному обсязі.

Вищевказані документи є такими, що підтверджують понесення позивачем витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що сума у розмірі 30000, 00 грн. в якості судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою представника позивача - адвоката Гордейчука В.В. під час розгляду в суді апеляційної інстанції, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача не є співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч.2, 5, 6 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів зауважує, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, висловленою в постанові від 23.04.2019 р. по справі №826/9047/16.

Так, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» , від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» , від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» , від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі « East/West Alliance Limited» проти України»» , оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Колегія суддів дослідивши подані заявником докази, вважає, що в даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвоката є суттєво завищеним та не є співмірним із складністю справи та з виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки підготовка та представництво інтересів позивача у судовому засіданні в суді апеляційної інстанцій не потребувала настільки значного часу як підготовка в суді першої інстанції, а тому сума, яка заявлена до відшкодування позивачу за надання послуг та виконання робіт з правової (правничої) допомоги не є належним чином обґрунтованою на предмет її розміру, який визначений в поданому клопотанні.

Крім того, зі змісту наданих заявником доказів, значний проміжок часу був витрачений адвокатом на написання відзиву -22 години, проте суд звертає увагу на те, що написання відзиву по даній справі не потребувало такого значного часу для підготовки, вивчення та аналізу апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що клопотання представника позивача Гордейчука В.В. підлягає частковому задоволенню з стягненням на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант-М" (вул. Конєва, 4, офіс 506,м.Харків,61052) судових витрат пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч гривень, 0 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області ( вул. Пушкінська 46,м. Харків,61057).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 року по справі № 520/8597/19 залишити без змін.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант-М" (вул. Конєва, 4, офіс 506,м.Харків,61052) судові витрати пов`язані з наданням правничої допомоги адвоката у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч гривень, 0 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області ( вул. Пушкінська 46,м. Харків,61057).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.В. Зеленський Судді Я.В. П`янова І.С. Чалий Повний текст постанови складено 11.02.2020 року