Постанова

від 05.02.2020 по справі 640/4865/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4865/19 Головуючий у 1 інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Мельничука В.П. Федотова І.В. Борейка Д.Е

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної аудиторської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" звернувся до суду з позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівель - відкритих торгів (ідентифікатор закупівель ID: UA-2018-09-28-000265-b) за предметом закупівлі "ДК 021:2015: 50530000-9 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт парових, водогрійних котлів та іншого обладнання ТЕЦ-6 СП "КИЇВСЬКІ ТЕЦ" КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО")" від 05.03.2019 р. у частині встановлення порушень у сфері публічних закупівель, зокрема порушення норм частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 та порушення вимог пункту 4 частини першої статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі", а також зобов`язати вчинити дії щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку (ідентифікатор моніторингу № UA-M-2018-10-31-000557).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано висновок про результати моніторингу процедури закупівель - відкритих торгів (ідентифікатор закупівель ID: UA-2018-09-28-000265-b) за предметом закупівлі "ДК 021:2015: 50530000-9 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт парових, водогрійних котлів та іншого обладнання ТЕЦ-6 СП "КИЇВСЬКІ ТЕЦ" КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО")" від 05.03.2019 р. у частині встановлення порушень у сфері публічних закупівель, зокрема, порушення норм частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 та порушення вимог пункту 4 частини першої статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі", а також зобов`язання вчинити дії щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку (ідентифікатор моніторингу № UA-M-2018-10-31-000557).

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Державна аудиторська служба України звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не здійснено аналізу ч. 3 ст. 17 Закону № 922, повною мірою не досліджено положення ст. 16 та ст. 30 Закону №922, де зазначено про встановлення кваліфікаційних критеріїв до учасників торгів.

29 січня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким він підтримує позицію суду першої інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу Державної аудиторської служби України від 07 лютого 2019 р. №33, відповідно до частини другої статті 7 1 Закону України Про публічні закупівлі (Закон), пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (Положення № 43), Державною аудиторською службою України було розпочато моніторинг закупівель Позивача, забезпечення проведення моніторингу закупівель зазначеного у пункті 1 цього наказу, а саме: закупівлі Позивача ДК 021:2015: 50530000-9 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт парових, водогрійних котлів та іншого обладнання ТЕЦ-6 СП КИЇВСЬКІ ТЕЦ КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО (ідентифікатор закупівель ID: UA-2018-09-28-000265-b) покладено на департамент контролю у сфері закупівель ДАСУ.

05 березня 2019 року за результатами моніторингу ДАСУ (ідентифікатор моніторингу №UA-M-2018-10-31-000574) складено, підписано та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель Прозоро висновок з інформацією про те, що тендерна документація Замовника не містить вимоги щодо надання учасниками торгів інформації в довільній формі про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції, визначеної у пункті 8 частини першої статті 17 Закон, чим порушено норми частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону; за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції установлено порушення вимог пункту 4 частини першої статті 30 Закону, оскільки в складі тендерної пропозиції ТОВ Юналекс відсутнє документальне підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів, що не відповідає вимогам п. 1 додатка 2 до тендерної документації.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні , Держаудитслужба зобов`язала позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Позивач вважаючи висновки Державної аудиторської служби України такими, що не відповідають положенням діючого законодавства України та підлягають скасуванню, звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно Положення про Державну аудиторську службу України (далі - Положення №43), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 року, Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба, відповідно до п.п.3 п.4 Положення, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

В силу пункту 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні (далі - Закон №2939).

Згідно статті 2 Закону №2939, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до статті 5 Закону №2939, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України Про публічні закупівлі (далі - Закон 922), проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Частиною першою статті 7-1 Закону України Про публічні закупівлі визначено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Згідно частин шостої та сьомої статті 7-1 Закону України Про публічні закупівлі , за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

З матеріалів справи вбачається, що Комунальним підприємством виконавчого органу Київради "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" було проведено відкриті торги на предмет закупівлі: ремонт теплової ізоляції обладнання ТЕЦ-6 СП Київські ТЕЦ КП Київтеплоенерго (код ДК 021:2015:45320000-6 - Ізоляційні роботи ) очікувана вартість 2 028 000, 00 грн., інформація про оприлюднення UA-2018-09-28-000265-b, 28 вересня 2018 року.

За результатами процедури закупівлі ДК 021:2015:45320000-6 - Ізоляційні роботи. Переможцем конкурсу обрано ТОВ Юналекс .

Відповідачем було проведено моніторинг вказаної закупівлі, за результатами якого встановлено 1 невідповідності пропозиції Переможця тендерній документації Замовника та 1 невідповідність тендерної документації Замовника вимогам Закону України Про публічні закупівлі .

Так, відповідач дійшов висновку про те, що тендерна документація Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" не містить вимог щодо надання учасниками в довільній формі інформації про відсутність підстави, визначеної п. 8 ч. 1 ст. 17 Закону України Про публічні закупівлі .

Як зазначалося, Закон України Про публічні закупівлі №922, встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Отже, Закон № 922-VIII, є спеціальним законом, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади .

Згідно із статтею 1 Закону № 922-VIII, тендерна документація - це документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках, а також тендерної пропозиції - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

За змістом статті 22 Закону № 922-VIII, тендерна документація повинна, зокрема, містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.

Тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій.

Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Частиною 1 статті 17 Закону України Про публічні закупівлі встановлено, що Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, зокрема, якщо учасник визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура.

Згідно ч. 3 вказаної статті, Замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Апелянт зазначає, що позивачем порушено Закон України Про публічні закупівлі , оскільки, його тендерна документація не містила вимог щодо надання учасниками в довільні формі інформації про відсутність порушення справи про банкрутство та відкриття ліквідаційної процедури стосовно учасника торгів.

Разом з тим, ч. 3 ст. 17 Закону України Про публічні закупівлі передбачено, що Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Наказом Міністерства юстиції України від 15.09.2011 №3018/5 затверджено Положення про Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство (далі за текстом - Положення №3018/5).

Відповідно до пункту 1.2 вказаного Положення (в редакції наказу МЮУ від 18.01.2013 №131/5), Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, - це автоматизована база даних, що містить інформацію про суб`єктів підприємницької діяльності, відносно яких триває або завершена процедура банкрутства (далі - боржники), про стан провадження у справі про банкрутство, про реєстр вимог кредиторів та інші дані, які отримані від арбітражних керуючих та господарських судів, а також відомості, які є результатом здійснення державним органом з питань банкрутства визначених законодавством повноважень (далі - Єдиний реєстр підприємств).

В силу п. 1.3. Положення, держатель Єдиного реєстру підприємств - Міністерство юстиції України (далі - Держатель).

Згідно п.п. 2.1.2. п. 2.1. Положення, Єдиний реєстр підприємств містить відомості про стан провадження у справі про банкрутство (у тому числі дата відкриття провадження у справі про банкрутство та судова процедура, у якій перебуває боржник).

Пунктом 3.2. Положення визначено, що Інформаційна довідка з Єдиного реєстру підприємств (далі - довідка) - це документ, який надається безоплатно в електронній формі за он-лайн запитом юридичної або фізичної особи про видачу довідки з Єдиного реєстру підприємств (далі - запит) стосовно суб`єкта підприємницької діяльності, щодо якого запитується інформація.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Невід`ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Єдиний ліцензійний реєстр, Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об`єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Згідно п. 26,28 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дані про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації, у тому числі відомості про розпорядника майна, керуючого санацією; дані про перебування юридичної особи у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог.

В силу ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів.

Таким чином, Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство є відкритим єдиним державним реєстром, доступ до якого є вільним та в якому міститься достовірна інформація про юридичну особу, включно щодо визнання учасника торгів банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури.

Згідно листа Міністерства юстиції України від 25.01.2017 р. № 2880/1060-0-26-17/8, відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є відкритими та загальнодоступними та надаються, зокрема, у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів до відомостей з ЄДР, які є актуальні на момент запиту.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає вірним посилання позивача на те, що, оскільки відомості передбачені п. 8 ч. 2 ст. 17 Закону України Про публічні закупівлі містяться у відкритому реєстрі, доступ до якого є вільним, враховуючи приписи ч. 3 статті 17 вказаного Закону, вимагання таких відомостей від учасників процедури закупівлі не є обов`язковим.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає доводи апелянта про невідповідність тендерної документації замовника (позивача) в цій частині, Закону України Про публічні закупівлі необґрунтованими.

Колегія суддів, також, враховує, що Державна аудиторська служба України фактично вдалася до такого явища, як правовий пуризм .

Загально прийнято розуміти пуризм як надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом.

Слід відмітити, що поняття правового пуризму було введено в правовий обіг Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ).

У рішенні у справі Сутяжник проти Росії (№ 8269/02) ЄСПЛ зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки. У цій справі рішення арбітражного суду, яке набрало законної сили, було скасовано в порядку нагляду з припиненням провадження у справі суто з підстави того, що спір не підлягав розгляду арбітражними судами, хоча у подальшому вимоги заявника були задоволені судом загальної юрисдикції. Ухвалюючи рішення ЄСПЛ виходив з того, що, хоча як принцип, правила юрисдикції повинні дотримуватися, однак, враховуючи обставини даної справи, була відсутня соціальна потреба, яка б виправдовувала відступлення від принципу правової визначеності.

У спірних правовідносинах, у яких суб`єкт приватного права, який звертається із зверненням до суб`єкта владних повноважень, адміністративним судам слід виходити з безумовного обов`язку суб`єкта владних повноважень (за винятком, зокрема, судів, для яких встановлений окремий порядок розгляду звернень у формі позовних заяв, скарг тощо) розглянути відповідне звернення та прийняти вмотивоване рішення на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо доводів апелянта про невідповідність тендерної пропозиції замовника вимогам п. 1 додатка 2 до тендерної документації, а саме: ненадання додатків до аналогічних договорів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 16 Закону України Про публічні закупівлі , замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.

Умовами додатку 2 до тендерної документації замовника передбачено вимоги до учасників на підтвердження кваліфікаційному критерію наявності досвіду виконання аналогічного договору, який було укладено в 2015-2018 роках.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження досвіду виконання аналогічного договору ТОВ ЮНАЛЕКС у складі тендерної пропозиції було надано копії договорів: №24 від 28.05.2015 р., №711 від 01.08.2016 р. та №2213 від 05.04.2018 р. та відповідні довідки до договорів на підтвердження їх виконання.

Судом першої інстанції встановлено, що додатками до договору, на відсутності яких наголошував відповідач, визначалась ціна договору, що не впливає на встановлення факту аналогічності договорів по суті.

Водночас, переможцем було надано копії договорів та актів виконаних робіт, що дало змогу замовнику встановити факт виконання ТОВ ЮНАЛЕКС аналогічних робіт, що в свою чергу, повністю відповідає вимогам п.1 додатку 2 до тендерної документації.

Таким чином, доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами, виконання аналогічних договорів переможцем у 2015-2018 роках відповідачем не заперечується.

Колегія суддів зазначає, що ненадання додатків до укладених ТОВ Юналекс договорів не змінює самого предмету вже укладеного відповідного длговору, а лише деталізує порядок його виконання, що не може бути розцінене як не доведення наявності належного досвіду виконання робіт.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про необґрунтованість доводів відповідача щодо невідповідності тендерної пропозиції переможця тендерній документації замовника та порушення позивачем законодавства України в частині складання тендерної документації, а тому правомірно скасовано оскаржуваний висновок.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління ".

Водночас, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, обов`язку доказування правомірності спірних рішень не виконано.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250,315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Мельничук В.П.

Федотов І.В.

Повний текст постанови виготовлено 10.02.2020 року