Ухвала

від 10.02.2020 по справі 826/2185/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/2185/16

УХВАЛА

10 лютого 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-суддів Черпіцької Л.Т. та суддів Бабенка К.А., Пилипенко О.Є., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (правонаступник Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алпакс" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2019 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам ст.ст. 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідно до штемпеля про вручення поштового відправлення, ухвалу судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху скаржник отримав 17 грудня 2019 року.

02 січня 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх. № 77, скаржником подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке мотивоване тим, що апелянтом вживаються заходи щодо сплати судового збору, яке задоволено ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2020 року. Поновлено Головному управлінню ДФС у м. Києві строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2019 року. Надано Головному управлінню ДФС у м. Києві додатковий строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2019 року, до 24 січня 2020 року.

27 січня 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх. №2987, на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано неможливістю забезпечення своєчасної сплати судового збору у зв`язку з тривалою процедурою його сплати.

Розглянувши подане клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України Про судовий збір , приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені скаржником у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення в силу положень ст. 8 Закону України Про судовий збір .

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги. При цьому, судом апеляційної інстанції з метою забезпечення доступу особи до правосуддя було продовжено скаржнику строк для усунення недоліків. Однак, як вбачається з матеріалів справи, у межах встановленого судом строку недоліки апеляційної скарги, про які зазначено в ухвалі від 16 грудня 2019 року, усунуті не були.

При цьому жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, відповідачем не надано.

Судом враховується, що законодавчо закріплений обов`язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 228 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу скаржнику, відмовивши у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 256, 298, 299, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алпакс" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Л.Т. Черпіцька

Судді: К.А. Бабенко

О.Є. Пилипенко