Ухвала

від 16.09.2020 по справі 826/2185/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/2185/16

УХВАЛА

16 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Ганечко О. М., Василенка Я. М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алпакс до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (правонаступник Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2019 року.

Апеляційну скаргу до суду подано втретє.

Враховуючи подання апелянтом скарги з пропуском строку на апеляційне оскарження, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2020 апеляційну скаргу залишено без руху.

Зазначено, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом подання суду апеляційної інстанції обґрунтоване клопотання щодо пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, та запропоновано сплатити судовий збір.

Роз`яснено апелянту, що у разі невиконання вимог ухвали, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Залишення скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2020 задоволено клопотання апелянта та продовжено строк для усунення недоліків скарги. Здійснено процесуальне правонаступництво відповідача на Головне управління ДПС у м. Києві

Апелянтом до суду подано заяву про усунення недоліків з клопотанням про поновлення процесуального строку для оскарження рішення суду. Вказує про поважні, на думку апелянта, причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме, що на час залишення поданої вперше та вдруге апеляційних скарг без руху, здійснювалися заходи для сплати судового збору.

Разом з тим, повернення вперше поданої та вдруге поданої апеляційних скарг, відсутність фінансування державного органу, тривала процедура сплати судового збору, неналежне оформлення скарги не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Крім того, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 та ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2020 про повернення апеляційної скарги апелянтом не оскаржувалися.

Зазначені апелянтом причини пропуску строку на оскарження рішення суд визнав неповажними, однак, будь-яких інших причин, які б об`єктивно та непереборно перешкоджали вчасно подати апеляційну скаргу до суду, та які б могли бути визнані поважними апелянтом не наведено.

Колегія суддів зазначає, що підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів, так і неналежне оформлення скарги. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Отже, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, а так само відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивними причинами, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, а також сплати судового збору.

Передбачена законом можливість повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, передбачає, в тому числі, і дотримання процесуальних строків.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог щодо форми скарги та сплати судового збору при поданні апеляційної скарги, що зумовило повернення вперше та вдруге поданої апеляційної скарги, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2020 недоліки апеляційної скарги щодо обґрунтування причин пропуску строку подання скарги - не усунуті, однак, минуло достатньо часу з моменту постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

При цьому, майновий стан сторони не є тотожним відсутності кошторисних призначень суб`єкта владних повноважень. В даному випадку клопотання про відстрочення сплати судового збору заявлено бюджетною установою, яка діє як суб`єкт владних повноважень, а тому обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

З огляду на наведене суд вважає, що клопотання скаржника про звільнення/відстрочення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Навіть за умови сплати апелянтом судового збору за подання повторної скарги, причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними та апелянт не вказав інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів також враховує висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішенні від 18.10.2005 р. у справі МШ Голуб проти України , відповідно до якого, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Вищевикладене перешкоджає прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, а відтак необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Колегія суддів враховує, що відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18 червня 2020 року N 731-IX, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, строк на усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху, закінчився 06.08.2020 року.

В той же час, відповідач є суб`єктом владних повноважень, на якого законодавством покладені певні обв`язки щодо здійснення своєї діяльності, що не підпадає під обмеження та/або заборони, встановлені постановами Уряду спрямованих на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Жодних доводів щодо неможливості забезпечення сплати судового збору з підстав запровадження карантину апелянтом у клопотанні не зазначено, то, з урахуванням вищевикладеного суд приходить висновку про необхідність відмови в його задоволенні.

Керуючись ст. ст. 169, 298, 299, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, -

У Х В А Л И Л А :

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків скарги чи відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алпакс до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко