Рішення

від 13.01.2020 по справі 908/2896/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/184/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2020 Справа № 908/2896/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С.

розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2896/19

за позовом: Приватного підприємства "Путник" (вул. Чигоріна, буд. 12, м. Київ, 01042, ідентифікаційний код 30675558)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Ледокол" (вул. Правди, буд. 50, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 39108213)

про стягнення 35037,43 грн.

за участю представників:

від позивача: Мартиненко А.В., адвокат, ордер серія ЗП № 009342 від 11.11.2019, посвідчення № 1003 видане 28.02.2014

від відповідача: Наконечний О.Г., адвокат, ордер серія АР №1006263 від 25.11.2019

вільний слухач: ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_1 видане 10.08.2012

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Путник" звернулося до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Ледокол" про стягнення грошових коштів у сумі 34272,71 грн. переплати за договором оренди № 01/ККЛД/10/01/19 від 14.01.2019, трьох процентів річних в сумі 287,33 грн. та інфляційних витрат у сумі 476,39 грн. Також, позивач просить суд стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2019 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.10.2019 позовна заява Приватного підприємства "Путник" прийнята до розгляду та відкрито провадження по справі № 908/2896/19 за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 24/184/19, підготовче засідання призначено на 11.11.2019.

Ухвалою суду від 11.11.2019 відкладено підготовче засідання на 25.11.2019.

Ухвалою суду від 25.11.2019 відкладено підготовче засідання на 16.12.2019.

Ухвалою суду від 16.12.2019 закрито підготовче провадження, розпочато розгляд справи по суті 16.12.2019 та оголошено перерву до 13.01.2019.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 13.01.2019 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Оголошений склад суду.

Перевірені повноваження присутніх в судовому засіданні учасників процесу.

Учасники процесу оголосили про обізнаність прав та обов`язків, викладених у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі, в обґрунтування яких зазначив, що 14.01.2019 між сторонами був укладений договір оренди № 01 /ККЛД/14/01/19, згідно якого відповідач передав, а позивач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення. 01.07.2019 сторони прийшли до взаємної згоди достроково припинити дію Договору шляхом підписання Додаткової угоди № 1. За період дії договору 14.01.2019 по 30.06.2019 Орендарем було отримано оплату на загальну суму 598 768,85 грн., а надано послуг на загальну суму 564 495,14 грн. 13.08.2019 між позивачем та відповідачем був підписаний Акт звіряння взаєморозрахунків, за підсумком якого звірене сальдо становить 34 273,71 грн., що свідчить про кредиторську заборгованість за ТОВ КК Ледокол перед ПП Путник . 20.09.2019 позивачем було направлено вимогу про повернення переплачених грошових коштів в сумі 34 273.71 грн в строк до 30.09.2019, але заборгованість сплачена не була. За прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, відповідачу нараховано 287,33 грн 3% річних за період з 01.07.2019 по 10.10.2019 та 476,39 грн інфляції за червень 2019 року - серпень 2019 року. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. ст. 11, 524, 533-535, 625, 1212 Цивільного кодексу України, ст. ст. 13, 161-164, 173 Господарського кодексу України, просить суд позов задовольнити.

Відповідач про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву не надав.

В засіданні 13.01.2020 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

14.01.2019 між товариство з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Ледокол (Орендодавець) та приватним підприємством Путник (Орендар) був укладений Договір оренди № 01/ККЛД/14/01/19, згідно п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендареві у строкове платне користування нежитлове приміщення, що визначене у цьому Договорі і яке знаходиться у володінні Орендодавця, а Орендар зобов`язується прийняти та сплачувати Орендодавцеві орендну плату.

Згідно п. 1.2. договору, адреса будинку, у якому знаходиться об`єкт оренди: м. Запоріжжя, вулиця Вороніна, буд. 1-Б, зазначене приміщення належить Орендодавцю на підставі Договору № 1/КК/01/11/15 відповідального зберігання від 01.11.2015.

В оренду передаються частини нежитлового приміщення, розташованого на 1-му поверсі літ. А3, площею 10,0 м 2 (п. 1.3.)

Відповідно до п. 4.1. договору, строк оренди об`єктів оренди, складає 1 (один) рік з моменту його прийняття за актом прийом у-передачі.

14.01.2019 сторонами підписаний Акт приймання - передачі об`єкта оренди за договором оренди № 01/ККЛД/14/01/19 від 14.01.2019, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Ледокол передало, а приватне підприємство Путник прийняло в оренду частини нежитлового приміщення, розташованого на 1-му поверсі літ. А3, площею 10,0 м 2 .

Розділом 11 договору сторони обумовили, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 11.1. цього Договору та закінчується не раніше 15.02.2020. Якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним в Україні законодавством, зміни у цей Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору. Зміни у цей Договір набирають чинності з моменту належного оформлення Сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договорі або у чинному в Україні законодавстві. Якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним в Україні законодавством, цей Договір може бути розірваний тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється додаткового угодою до цього Договору. Цей Договір вважається розірваним з моменту належного оформлення Сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договорі або у чинному в Україні законодавстві.

Згідно п. 8.7. договору, у разі скінчення або дострокового припинення Договору Орендар зобов`язується у 5-ти (п`яти) денний строк повернути Об`єкт оренди Орендодавцю за Актом приймання-передачі.

Як свідчать матеріали справи, 01.07.2019 ПП Путник та ТОВ КК Ледокол укладено Додаткова угода №1 до Договору оренди № 01/ККЛД/14/01/19 від 14.01.2019, згідно якої сторони прийшли до взаємної згоди достроково припинити дію Договору від 01.07.2019.

01.07.2019 2019 сторонами підписаний Акт приймання - передачі приміщення (повернення), що орендується за договором оренди № 01/ККЛД/14/01/19 від 14.01.2019, відповідно до якого Орендар повернув, а Орендодавець прийняв з оренди нежитлове приміщення загальною площею 10,0 м 2 . Претензій щодо стану приміщення у сторін немає.

Вбачається, що з 14.01.2019 по 30.06.2019 за період дії Договору оренди № 01/ККЛД/14/01/19 від 14.01.2019 було отримано оплату на загальну суму 598 768,85 грн, а надано послуг на загальну суму 564 495,14 грн.

13.08.2019 позивачем та відповідачем був підписаний Акт звіряння взаєморозрахунків, за підсумком якого звірене сальдо становить 34 273,71 грн., що свідчить про кредиторську заборгованість за ТОВ КК Ледокол перед ПП Путник .

20.09.2019 року позивачем було направлено вимогу про повернення переплачених грошових коштів в сумі 34 273,71 грн в строк до 30.09.2019.

Проте, вимога відповідачем залишена без реагування, грошові кошти позивачу не повернуто, що стало підставою звернення позивача до суду з позовом, за яким було відкрито провадження по даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Враховуючи, що орендні відносини за взаємною згодою між сторонами були фактично припинені 01.07.2019 шляхом укладання додаткової угоди № 1, позивач звернувся до відповідача з вимогою від 20.09.2019 вих. № 20/09 повернути зайво сплачені грошові кошті у сумі 34273,71 грн. у строк до 30.09.2019.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач грошові кошти у визначений строк позивачу не повернув.

За приписами ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Беручи до уваги, що договір оренди достроково припинив дію за взаємною згодою сторін, договірні відносини між сторонами припинено, за актом приймання-передачі приміщення від 01.07.2019 об`єкт оренди повернуто відповідачу, грошові кошти у розмірі 34273,71 грн. на вимогу відповідача у визначений строк позивачем не повернуті, суд констатує правомірність заявлених вимог в частині стягнення 34273,71 грн.

Виходячи з вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом,

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Дія статті 625 Цивільного кодексу України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт).

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 287,33 грн за період з 01.07.2019 по 10.10.2019.

Враховуючи той факт, що позивачем у вимозі від 20.09.2019 № 20/09 встановлений відповідачу строк сплатити 34273,71 до 30.09.2019, то вимога в частині стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково у розмірі 36,62 грн за період з 30.09.2019 по 10.10.2019. В іншій частині вимоги відхиляються як безпідставно заявлені.

Також позивачем заявлено до стягнення 476,39 грн. інфляції за період червень 2019 року - серпень 2019 року.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений відповідною Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з викладеного слідує, базою для нарахування є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями та яка є існуючою на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.

Оскільки прострочення відповідачем грошового зобов`язання почалося з 30.09.2019, то нарахування позивачем інфляції за період червень 2019 року - серпень 2019 року. є безпідставним, тому суд відмовляє у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача 476,39 грн інфляції.

З урахуванням викладеного позов задовольняється частково.

Позивач також заявив до стягнення з відповідача суму витрат на оплату послуг адвоката (професійну правничу допомогу) у розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування клопотання щодо стягнення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 5000,00 грн. позивач посилається на договір № 16/09/19 про надання правничої допомоги, укладений між позивачем та Адвокатом Мартиненко А.В..

На виконання умов договору адвокатом була надана відповідна допомога, що підтверджується актом виконаних робіт від 16.10.2019 на суму 5000,00 грн.

Позивачем перераховано адвокату 5000,00 грн. за здійснення адвокатських послуг, про що свідчить платіжне доручення № 1023 від 09.10.2019.

Положеннями ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги критерії розумності та об`єктивності з урахуванням характеру та складності спору між сторонами, обсяг наданих послух, суд вважає за доцільне покласти на відповідача витрати. пов`язані з правничою допомогою адвоката у повному обсязі у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 1881,14 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Ледокол (69035. Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Правди, будинок 50, Код ЄДРПОУ 39108213) на користь Приватного підприємства Путник (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, будинок 12, код ЄДРПОУ 30675558, МФО 334851, р/р № НОМЕР_2 в ПАТ ПУМБ ) грошові кошти в розмірі 34 273 (тридцять чотири тисячі двісті сімдесят три) грн 71 коп., 36 (тридцять шість) грн. 62 коп. 3% річних, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. та 1881 (одна тисяча вісімсот вісімдесят одна) грн. 14 коп. судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 11.02.2020.

Суддя Т.А. Азізбекян