Рішення

від 04.02.2020 по справі 910/18521/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.02.2020Справа № 910/18521/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Капішон В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСГ ЕНЕРГОБУД МАКСИМА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТММ- ЕНЕРГОБУД"

третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "ТММ-ЕНЕРГОБУД".

про стягнення 303696,77 грн

за участю представників:

від позивача: Пустовий М. В.

від відповідача: Чернюк В.В.

від третьої особи 1: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПСГ ЕНЕРГОБУД МАКСИМА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТММ-ЕНЕРГОБУД" заборгованості у сумі 303696,77 грн за договором підряду №СТР 10.01/10-12 від 10.10.2012.

В обґрунтування позову позивач посилається те, що відповідачем у порушення взятих на себе зобов`язань за договором переведення боргу №ПТ31.05/12-14 від 31.12.2014 не здійснено погашення існуючої заборгованості за договором підряду №СТР 10.01/10-12 від 10.10.2012 у сумі 303696,77 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.12.2019 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/18521/19, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив судове засідання у справі на 22.01.2020.

21.01.2020 через канцелярію суду від позивача надійшли документи по справі.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 22.01.2020 залучив до участі у справі Приватне акціонерне товариство "ТММ-ЕНЕРГОБУД" як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

22.01.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що згідно із договором про переведення боргу №ПТ31.05/12-14 від 31.12.2014, відповідач взяв на себе зобов`язання з погашення заборгованості за договором № Стр02.01/07-12 від 02.07.2012 у сумі 221230,48 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків який є додатком до договору. Відповідач вказує, що посилання позивача на наявну заборгованості за Основними договорами понад суму вказану в Акті звірки взаємних розрахунків, а саме в розмірі 303 696,77 грн є безпідставним, а вимога щодо сплатити додаткових грошових коштів є відповідно необґрунтованою. Крім того, відповідач зазначає, що оскільки позивачеві було відомо про порушення відповідачем його права 20.01.2015, то позивач пропустив встановлений Законом строк позовної давності.

У судовому засіданні 22.01.2020 суд відклав розгляд справи на 04.02.2020.

04.02.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечив щодо наданого відповідачем акту звірки взаємних розрахунків та зазначив про переривання строку позовної давності.

У судове засідання 04.02.2020 представник третьої особи не з`явився, про розгляд справи третя особа була повідомлена ухвалою суду від 22.01.2020.

Представник позивача у судовому засіданні 04.02.2020 надав пояснення по суті позовних вимог справі, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.02.2020 надав пояснення по суті заперечень на позов, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 04.02.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно із матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПСГ ЕНЕРГОБУД МАКСИМА" (підрядник, позивач) та Приватним акціонерним товариством "ТММ-ЕНЕРГОБУД" (замовник, третя особа) укладений договір підряду № СТР 10.01\10-12 від 10.10.2012.

У відповідності до п.1.1. договору підряду № СТР 10.01\10-12 від 10.10.2012, підрядник взяв на себе зобов`язання виконати комплекс робіт по очищенню кварцевим піском залізобетонних монолітних конструкцій на висоті 24 метри з герметизацією стиків Адміністративного корпусу розташованого в с. Малинівка Чугуївського району Харківської області (об`єкт), а замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх вартість.

Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПСГ ЕНЕРГОБУД МАКСИМА" (підрядник, позивач) та Приватним акціонерним товариством "ТММ-ЕНЕРГОБУД" (замовник, третя особа) укладений договір підряду № Стр02.01/07-12 від 02.07.2012.

За змістом п.1.1. договору підрядник - ТОВ "ПСГ ЕНЕРГОБУД МАКСИМА" взяв на себе зобов`язання виконати комплекс робіт по відновленню ж\б та цегляних конструкцій стін та стелі адміністративного корпусу, відновленню антикорозійного покриття металоконструкцій існуючого виробничого корпусу №139, розташованого в с. Малинівка чугуївського району Харківської області, а замовник зобов`язався прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх вартість.

Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПСГ ЕНЕРГОБУД МАКСИМА" виконало роботи з очищення кварцевим піском залізобетонних монолітних конструкцій та по відновленню залізобетонних та цегляних конструкцій стін та стелі адміністративного корпусу та виробничого корпусу № 139, розташованих за адресою: с. Малинівка, Чугуївського району Харківської області.

Так, позивач зазначає, що за договором підряду №Стр02.01/07-12 від 02.07.2012 виконано роботи на суму 743 610,78 грн згідно із актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року.

За договором № СТР 10.0140-12 від 10.10.2012 позивач виконав будівельні роботи на суму 303 696, 77 грн, про що позивачем складений акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 303 696, 77 грн. Як стверджує позивач, роботи за вказаним актом замовником не оплачені.

У подальшому, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПСГ ЕНЕРГОБУД МАКСИМА" (позивачем), Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТММ-ЕНЕРГОБУД" (відповідачем) як новим боржником та Приватним акціонерним товариством "ТММ-ЕНЕРГОБУД" (первісний боржник) було укладено трьохсторонній договір переведення боргу № ПТ31.05/12-14 від 31.12.2014 (далі - договір переведення боргу), відповідно до умов якого новий боржник приймає на себе в повному обсязі зобов`язання по сплаті заборгованості (основного боргу і сум штрафних санкцій) перед кредитором за господарськими договорами №СТР 10.01/10-12 від 10.10.2012 та №Стр02.01/07-12 від 02.07.2012.

Відповідно до п.1.2 договору переведення боргу, розмір заборгованості первинного боржника визначається на підставі підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків (додаток № 1 до договору).

Згідно із п.4.1. договору переведення боргу, новий боржник зобов`язаний сплатити суму прийнятого боргу кредитору в обсязі та в розмірі відповідно до п. 1.1., 1.2. договору, протягом 10 робочих днів з дня підписання договору.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що відповідачем на виконання умов договору переведення боргу № ПТ31.05/12-14 від 31.12.2014 здійснено погашення переведеного на відповідача боргу у сумі 221230,48 грн, в підтвердження чого позивачем надано у матеріали справи платіжні доручення №544 від 25.02.2015, №2509 від 20.11.2015, №35 від 03.11.2016, №1068 від 26.12.2016.

За доводами позивача, у відповідача залишися непогашені зобов`язання за договором переведення боргу № ПТ31.05/12-14 від 31.12.2014 зі сплати заборгованості за виконані роботи у розмірі 303 696,77 грн, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Як підтверджено матеріалами справи, між між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПСГ ЕНЕРГОБУД МАКСИМА" (підрядник, позивач) та Приватним акціонерним товариством "ТММ-ЕНЕРГОБУД" (замовник, третя особа) були укладені договори підряду № СТР 10.01\10-12 від 10.10.2012 та № Стр02.01/07-12 від 02.07.2012 з виконання позивачем комплексу робіт по очищенню кварцевим піском залізобетонних монолітних конструкцій на висоті 24 метри з герметизацією стиків Адміністративного корпусу розташованого в с. Малинівка Чугуївського району Харківської області та комплексу робіт по відновленню ж\б та цегляних конструкцій стін та стелі адміністративного корпусу, відновленню антикорозійного покриття металоконструкцій існуючого виробничого корпусу №139, розташованого в с. Малинівка чугуївського району Харківської області.

Як підтверджено наданими позивачем у матеріали справи доказами, позивач виконав, а ПрАТ "ТММ-ЕНЕРГОБУД" прийняв по договору підряду №Стр02.01/07-12 від 02.07.2012 роботи на суму 743610,78 грн, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року.

Згідно із наданих позивачем платіжних доручень № 73597510 від 08.10.2012, №136675252 від 13.06.2013, № 140224873 від 08.08.2013, № 140224917 від 09.08.2013, №140226322 від 25.12.2013, № 243224899 від 17.09.2014, № 243226021 від 26.11.2014, №243226022 від 26.11.2014, ПрАТ "ТММ-ЕНЕРГОБУД" здійснено оплату за договором №СТР 02.01\07-12 від 02.07.2012 у сумі 743610,78 грн.

Також у матеріали справи позивачем наданий акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 303 696, 77 грн, підписаний лише зі сторони позивача.

Як підтверджено матеріалами справи між позивачем, відповідачем як новим боржником та Приватним акціонерним товариством "ТММ-ЕНЕРГОБУД" (первісний боржник) укладено трьохсторонній договір переведення боргу № ПТ31.05/12-14 від 31.12.2014, у відповідності до якого відповідач взяв на себе зобов`язання по сплаті заборгованості (основного боргу і сум штрафних санкцій) перед позивачем за господарськими договорами №СТР 10.01/10-12 від 10.10.2012 та №Стр02.01/07-12 від 02.07.2012.

Дослідивши зміст договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про заміну боржника у зобов`язанні.

Боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ст. 520 Цивільного кодексу України).

Водночас, суд зазначає, що укладення сторонами договору переведення боргу не породжує нових зобов`язань, а лише є замінює сторону у існуючому зобов`язанні.

Отже, зобов`язання відповідача, який став новим боржником згідно договору переведення боргу, виникло на підставі договорів підряду №СТР 10.01/10-12 від 10.10.2012 та №Стр02.01/07-12 від 02.07.2012.

За змістом пункту п.1.2 договору переведення боргу, розмір заборгованості первинного боржника визначається на підставі підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків (додаток № 1 до договору).

Позивачем не надано у матеріали справи акту звірки взаємних розрахунків, що є додатком № 1 до договору.

Натомість, відповідачем до матеріалів відзиву на позов долучено акт звірки взаєморозрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПСГ ЕНЕРГОБУД МАКСИМА" та Приватним акціонерним товариством "ТММ-ЕНЕРГОБУД" відповідно до умов якого заборгованість ПрАТ "ТММ-ЕНЕРГОБУД" перед позивачем за договором №Стр02.01/07-12 від 02.07.2012 станом на 31.12.2014 становить 221230,48 грн.

Заборгованість у сумі 221230,48 грн сплачена Товариством з обмеженою відповідальністю "ПСГ ЕНЕРГОБУД МАКСИМА", що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень №544 від 25.02.2015, №2509 від 20.11.2015, №35 від 03.11.2016, №1068 від 26.12.2016.

Відомостей щодо заборгованості замовника у сумі 303 696, 77 грн за договором підряду №СТР 10.01/10-12 від 10.10.2012 вказаний вище акт звірки взаєморозрахунків не містить.

З урахуванням вище викладеного, наявним у матеріалах справи актом звірки взаєморозрахунків не підтверджено заборгованості замовника у сумі 303 696, 77 грн за договором підряду №СТР 10.01/10-12 від 10.10.2012 станом на 31.12.2014.

При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи позивача на те, що акт звірки взаємних розрахунків не може вважатися належним додатком до договору, оскільки не підписаний з боку відповідача, не зазначено прізвища та посади особи, яка відписала акт від імені ПрАТ "ТММ-ЕНЕРГОБУД" та вказаний акт підписаний від імені позивача особою, яка не була директором позивача та не мала права підписувати договори від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСГ ЕНЕРГОБУД МАКСИМА", оскільки умовами договору переведення боргу не було визначено форми акту звірки взаємних розрахунків, не зазначено осіб, які уповноважені на підписання акту та не встановлено, що акт звірки взаємних розрахунків має бути трьохстороннім актом.

На підтвердження факту існування у ПрАТ "ТММ-ЕНЕРГОБУД" заборгованості за договором підряду №СТР 10.01/10-12 від 10.10.2012, що в подальшому була переведена на відповідача згідно із договором переведення боргу № ПТ31.05/12-14 від 31.12.2014 позивачем надано акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 303 696,77 грн.

Судом встановлено, що вказаний акт підписаний лише зі сторони позивача та містить відмітку інженера технагляду Санжари B.I про перевірку об`єкту. З боку замовника - ПрАТ "ТММ-ЕНЕРГОБУД", вказаний акт не підписаний.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно із ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

У відповідності до п.4.2. договору підряду №СТР 10.01/10-12 від 10.10.2012 замовник за участю підрядника перевіряє обґрунтованість поданих йому актів і за відсутності зауважень зобов`язаний їх підписати та передати підряднику протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту їх отримання.

Водночас, позивачем не надано суду доказів направлення акту приймання виконаних будівельних робіт на суму 303 696,77 грн на адресу замовника за договором №СТР 10.01/10-12 від 10.10.2012.

Наявні у матеріалах справи листи від 23.10.2018, вих. №08\18 від 01.11.2018 про направлення позивачем замовнику - ПрАТ "ТММ-ЕНЕРГОБУД", акту виконаних робіт за договором підряду №СТР 10.01/10-12 від 10.10.2012 направлені вже після укладення договору переведення боргу, а тому не приймаються до уваги як належні докази в підтвердження наявності зобов`язання за договором підряду саме на момент укладення договору переведення боргу.

Більш того, судом встановлено, що акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 303 696, 77 грн не містить ні реквізитів договору на підставі якого його складено, а також не містить періоду за який його складено.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

У зв`язку з ненаданням позивачем відповідних доказів, суд позбавлений можливості встановити чи має місце наявність у відповідача заборгованості перед позивачем, її дійсний обсяг.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок позивача довести обставини, на які він посилається, визначений у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Керуючись наведеними приписами господарського процесуального, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності у відповідача обов`язку із сплати позивачу заборгованості переведеної за договором переведення боргу № ПТ31.05/12-14 від 31.12.2014 у сумі 303696,77 грн.

Враховуючи вище викладене, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження заборгованості відповідача у сумі 303696,77 грн, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вище наведене, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСГ ЕНЕРГОБУД МАКСИМА" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТММ-ЕНЕРГОБУД" заборгованості у сумі 303696,77 грн за договором підряду №СТР 10.01/10-12 від 10.10.2012.

Відповідачем у відзиві на позов заявлено про застосування строків позовної давності.

Відповідно до умов п.4.1. договору про переведення боргу, строк оплати за вказаним договором встановлений до 20.01.2015, а тому згідно із п.4.1. договору перебіг строку позовної давності починається з 21.01.2015 та закінчується 21.01.2018. Оскільки, на думку відповідача, позивач звернувся до суду у грудні 2019, то позовна заява подана поза її межами, що є підставою для відмови у позові.

Згідно з положеннями ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України).

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

За приписами п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" № 10 від 29.05.2013 за змістом ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Аналогічна позиція міститься також в постанові 14.08.2018 Верховного Суду у справі № 922/1425/17.

Отже, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст. 267 Цивільного кодексу України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.

Оскільки позивачем не доведено наявності у нього порушеного права у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань та судом відмовлено у задоволенні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТММ-ЕНЕРГОБУД" заборгованості у сумі 303696,77 грн за договором підряду №СТР 10.01/10-12 від 10.10.2012, у зв`язку з її необґрунтованістю, то підстави для застосування строку позовної давності до вказаної вимоги відсутні.

Підсумовуючи вищенаведене, суд відмовляє в задоволенні позову

Судові витрати за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 10.02.2020 .

Суддя О.В. Гулевець