Постанова

від 30.06.2020 по справі 910/18521/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2020 р. Справа№ 910/18521/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Дідиченко М.А.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Пустовий М.В. (ордер серія ВН №070932 від 02.03.2020 року);

від відповідача: Чернюк В.В. (довіреність б/н від 10.01.2020 року);

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ПСГ ЕНЕРГОБУД МАКСИМА

на рішення господарського суду міста Києва від 04.02.2020 року (повне рішення складено 10.02.2020 року)

у справі №910/18521/19 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ПСГ ЕНЕРГОБУД МАКСИМА

до товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ТММ-ЕНЕРГОБУД

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача приватне акціонерне товариство ТММ-ЕНЕРГОБУД

про стягнення 303 696,77 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2019 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю ПСГ ЕНЕРГОБУД МАКСИМА звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ТММ-ЕНЕРГОБУД про стягнення 303 696,77 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на наявність заборгованості за виконані роботи згідно договором підряду №СТР 10.01\10-12 від 10.10.2012 року, яку згодом було передано відповідачу згідно договору переведення боргу №ПТ31.05/12-14 від 31.12.2014 року. Проте, в порушення умов договору про переведення боргу №ПТ31.05/12-14 від 31.12.2014 року відповідач не здійснив оплату 303 696,77 грн. за виконані будівельні роботи.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.02.2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не доведено наявності у відповідача заборгованості на спірну суму. Позивачем не подано акту звірки взаємних розрахунків на підтвердження заборгованості на суму 303 969,77 грн., що є додатком №1 до договору переведення боргу №ПТ31.05/12-14 від 31.12.2014 року. Акт приймання виконаних робіт на суму 303 969,77 грн. підписаний лише з боку позивача, доказів надсилання на адресу замовника до суду не подано. Натомість, відповідачем подано акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2014 року, складений між позивачем та третьою особою в межах договору підряду №СТР 10.01\10-12 від 10.10.2012 року на суму 221 230,48 грн., яка сплачена, що підтверджується платіжними дорученнями №544 від 25.02.2015 року, №2509 від 20.11.2015 року, №35 від 03.11.2016 року та №1068 від 26.12.2016 року. Крім того, під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем було заявлено про застосування строків позовної давності. Враховуючи недоведеність порушеного права, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для застосування строку позовної давності.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю ПСГ ЕНЕРГОБУД МАКСИМА звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 04.02.2020 року повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що судом першої інстанції не було досліджено докази, надані в підтвердження виконання робіт по договору підряду №СТР 10.01\10-12 від 10.10.2012 року. Зокрема, платіжні доручення, які підтверджують несвоєчасну оплату відповідача та третьої особи за договором підряду та договором переведення боргу. Також судом першої інстанції не було досліджено відгук №Х-исх-1232 від 30.08.2013 року, наказ про відрядження №9-В від 01.10.2012 року, посвідчення про відрядження за наказом про відрядження №9-В від 01.10.2012 року, відомості про виплати працівникам, табелі обліку робочого часу та листи від 10.08.2018 року №0036/18, від 23.10.2018 року та від 01.11.2018 року, що свідчать про належне виконання позивачем обов`язків щодо виконання робіт за договором підряду. При цьому, зазначив, що замовник оплату за договором підряду №Стр 02.01/07-12 від 02.07.2012 року здійснював із значною затримкою, а за договором підряду №СТР 10.01\10-12 від 10.10.2012 року оплати за виконані роботи взагалі не проводились. Також, апелянт зазначив, що матеріали справи не містять доказів, що замовник, починаючи з 2012 по 2019 роки не направляв на адресу позивача жодних письмових заперечень щодо обсягів, вартості чи якості виконаних робіт згідно договору підряду №СТР 10.01\10-12 від 10.10.2012 року. Крім того, апелянт зазначив, що при розгляді спору судом першої інстанції було порушено норми процесуального права щодо належного повідомлення третьої особи про час та місце розгляду справи.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2020 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ПСГ ЕНЕРГОБУД МАКСИМА у справі №910/18521/19 передано колегії суддів у складі: головуючого судді Руденко М.А. (доповідач у справі), судді Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі №910/18521/19 та призначено до розгляду на 21.04.2020 року. Встановлено учасникам справи строк для надання можливості скористатися наданими ст. 267 ГПК України правами протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали.

Від товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ТММ-ЕНЕРГОБУД надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2020 року, в зв`язку з перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці, у справі № 910/18521/19 сформовано новий склад колегії суддів: головуючий суддя Руденко М.А. (доповідач у справі), судді Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалами від 21.04.2020 року прийнято апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПСГ ЕНЕРГОБУД МАКСИМА" на рішення господарського суду міста Києва від 04.02.2020 року у справі №910/18521/19 у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуюча суддя), Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А. до свого провадження. Запропоновано сторонам подати до суду апеляційної інстанції заяви про розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ПСГ ЕНЕРГОБУД МАКСИМА" на рішення господарського суду міста Києва від 04.02.2020 року у справі №910/18521/19 у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами.

Ухвалою від 29.04.2020 року розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ПСГ ЕНЕРГОБУД МАКСИМА" на рішення господарського суду міста Києва від 04.02.2020 року у справі №910/18521/19 призначено на 09 червня 2020 року. Повідомлено учасників, що явка учасників не є обов`язковою . Запропоновано сторонам подати до суду апеляційної інстанції заяви про розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ПСГ ЕНЕРГОБУД МАКСИМА" на рішення господарського суду міста Києва від 04.02.2020 року у справі №910/18521/19 у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами.

Ухвалою від 09.06.2020 року розгляд справи відкладено на 30.06.2020 року.

У судовому засіданні 30.06.2020 року представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники сторін були повідомлені належним чином. (а.с. 11-23 т. 2)

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін та третьої особи обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності представника третьої особи за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 02.07.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю ПСГ ЕНЕРГОБУД МАКСИМА (далі - підрядник) та приватним акціонерним товариством ТММ-ЕНЕРГОБУД (далі - замовник) був укладений договір підряду №СТР 02.01/07-12 (далі - договір №Стр 02.01/07-12), за умовами якого підрядник взяв на себе зобов`язання виконати комплекс робіт по відновленню ж/б та цегляних конструкцій стін та стелі адміністративного корпусу, відновленню антикорозійного покриття металоконструкцій існуючого виробничого корпусу №139, розташованого в с. Малинівка Чугуївського району Харківської області, а замовник зобов`язався прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх вартість. (а.с. 34 т. 1)

Згідно п. 3.1. договору №Стр 20.01/07-12 сторони погодили, що загальна вартість робіт складає 854 963,13 грн., крім того ПДВ 20% 170 992,63 грн. Разом з ПДВ 1 025 955,76 грн.

Умовами п. 4.1. договору №Стр 20.01/07-12 передбачено, що підставою для здійснення розрахунків є підписанні сторонами акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, які складаються підрядником і подаються для підписання замовнику після виконання робіт.

Замовник за участю підрядника перевіряє обґрунтованість поданих йому актів і за відсутності зауважень зобов`язаний їх підписати та передати підряднику протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту їх отримання. (п. 4.2. договору №Стр 20.01/07-12)

Відповідно до п. 4.4. договору №Стр 20.01/07-12 замовник оплачує підряднику фактично виконані роботи протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних робіт ф. КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт ф. КБ-3.

Як зазначив позивач, за договором підряду №Стр 02.01/07-12 виконано роботи на суму 743 610,78 грн згідно із актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року.

Згідно платіжних доручень №73597510 від 08.10.2012 року, №136675252 від 13.06.2013 року, №140224873 від 08.08.2013 року, №140224917 від 09.08.2013 року, №140226322 від 25.12.2013 року, №243244899 від 17.09.2014 року, №243226021 від 26.11.2014 року, №243226022 від 26.11.2014 року приватне акціонерне товариство ТММ-ЕНЕРГОБУД сплатило на користь позивача 800 000,68 грн. згідно договору №СТР 02.01/07-12 від 02.07.2012 року. (а.с. 77-84 т. 1)

В подальшому, 10.10.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю ПСГ ЕНЕРГОБУД МАКСИМА (далі - підрядник) та приватним акціонерним товариством ТММ-ЕНЕРГОБУД (далі - замовник) був укладений договір підряду №СТР 10.01\10-12 (далі - договір №СТР 10.01\10-12), за умовами якого підрядник взяв на себе зобов`язання виконати комплекс робіт по очищенню кварцевим піском залізобетонних монолітних конструкцій на висоті 24 метри з герметизацією стиків Адміністративного корпусу розташованого в с. Малинівка Чугуївського району Харківської області (об`єкт), а замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх вартість. (а.с. 21 т. 1)

Згідно п. 3.1. договору №СТР 10.01\10-12 загальна вартість робіт складає 258 835,00 грн., крім того ПДВ 20% 51 767,00 грн. Разом з ПДВ 310 602,00 грн.

Пунктом 4.1. зазначеного договору №СТР 10.01\10-12 сторони обумовили, що підставою для здійснення розрахунків є підписанні сторонами акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, які складаються підрядником і подаються для підписання замовнику після виконання робіт.

Замовник за участю підрядника перевіряє обґрунтованість поданих йому актів і за відсутності зауважень зобов`язаний їх підписати та передати підряднику протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту їх отримання. (п. 4.2. договору №СТР 10.01\10-12).

У відповідності до умов п. 4.4. договору №СТР 10.01\10-12 передбачено, що замовник оплачує підряднику фактично виконані роботи протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних робіт ф. КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт ф. КБ-3.

Як зазначив позивач, відповідач має заборгованість за договором №СТР 10.01\40-12 від 10.10.2012 року за виконані будівельні роботи на суму 303 696, 77 грн. згідно акту приймання виконаних будівельних робіт.

В подальшому, 31.12.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю ПСГ ЕНЕРГОБУД МАКСИМА (далі - кредитор), товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ТММ-ЕНЕРГОБУД (далі - новий боржник) та приватним акціонерним товариством ТММ-ЕНЕРГОБУД (далі - первісний боржник) було укладено трьохсторонній договір переведення боргу №ПТ31.05/12-14 (далі - договір переведення боргу), відповідно до умов якого новий боржник приймає на себе в повному обсязі зобов`язання по сплаті заборгованості (основного боргу і сум штрафних санкцій) перед кредитором за господарськими договорами №СТР 10.01\10-12 від 10.10.2012 року та №Стр02.01/07-12 від 02.07.2012 року. (а.с. 51 т. 1)

Згідно п. 1.2 договору переведення боргу, розмір заборгованості первинного боржника визначається на підставі підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків (додаток №1 до договору).

Пунктом 4.1. договору переведення боргу сторони передбачали, що новий боржник зобов`язаний сплатити суму прийнятого боргу кредитору в обсязі та в розмірі відповідно до п. 1.1., 1.2. договору, протягом 10 робочих днів з дня підписання договору.

У відповідь на претензію позивача №02-05/34-18 від 12.10.2018 року щодо сплати заборгованості за договором №Стр 10.01\10-12 від 10.10.2012 року відповідач зазначив, що вимога про сплату 303 696,77 грн. є необґрунтованою, оскільки не було передано документів на підтвердження заборгованості за договором №СТР 10.01\10-2012 від 10.10.2012 року. (а.с. 56 т. 1)

Згідно платіжних доручень №544 від 25.02.2015 року, №2509 від 20.11.2015 року, №35 від 03.11.2016 року, №1068 від 26.12.2016 року відповідач сплатив позивачу 221 230,48 грн. в рамках договору про переведення боргу. (а.с. 85-88 т. 1)

Оскільки відповідач не сплатив кошти за виконані роботи за договором підряду №СТР 10.01\10-12 позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за договором підряду №СТР 10.01\10-12 від 10.10.2012 року, суд першої зазначив про те, що позивачем не підтверджено заборгованість за виконані роботи за зазначеним договором підряду, оскільки акт приймання виконаних робіт, який наданий позивачем в підтвердження виконання зобов`язань за договором підряду, не підписаний відповідачем та відсутні докази його надсилання на адресу замовника.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до умов ст. 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як унормовано згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як вже зазначалось вище, між ТОВ ПСГ ЕНЕРГОБУД МАКСИМА (позивач, підрядник) та ПАТ ТММ-ЕНЕРГОБУД (замовник) були укладені договори підряду №СТР 10.01\10-12 від 10.10.2012 року та №Стр 02.01/07-12 від 02.07.2012 року.

За умовами п.1.1. договору №СТР 10.01\10-12 від 10.10.2012 року, підрядником (ТОВ ПСГ ЕНЕРГОБУД МАКСИМА ) у 2013 році повинні були виконані роботи з очищення кварцевим піском залізобетонних монолітних конструкцій на висоті 24 метри з герметизацією стиків Адміністративного корпусу, розташованих за адресою: с. Малинівка, Чугуївського району Харківської області, а замовник зобов`язався прийняти належним чином виконанні роботи та оплати їх вартість.

До договору №СТР 10.01\10-12 від 10.10.2012 року сторонами було погоджено договірну ціну робіт (п. 3.1 ) та локальний кошторис у сумі 310 601 грн.

В подальшому, протягом 2012-2013 років позивачем виконувались будівельні роботи, передбачені обома договорами підряду.

31.12.2014 року між позивачем, відповідачем та ПрАТ ТММ- Енергобуд 31.12.2014 року було укладено трьохсторонній договір переводу боргу за №ПТ31.05/12-14 (далі-договір). За умовами зазначеного договору (а саме п.1.1.) відповідач взяв на себе зобов`язання сплатити за ПрАТ ТММ-Енергобуд (Первинний боржник) суму його заборгованості перед позивачем за укладеними між позивачем та первинним боржником договорами підряду №Стр 02.01/07-12 від 02.07.2012 року та №СТР 10.01\10-12 від 10.10.2012 року (основні договори).

Відповідно до п.1.2. договору розмір заборгованості первинного боржника визначається на підставі підписаного сторонами Акта звірки взаємних розрахунків (додаток №1 до договору) .

Так, сторонами договору під час його підписання була погоджена сума яку первинний кредитор перевів у якості боргу, а відповідач в свою чергу прийняв та зобов`язався сплатити на користь позивача замість первинного кредитора.

Розмір даної суми відповідно до Акта звірки взаємних розрахунків який є додатком до Договору та підписаний представником позивача та первинним кредитором склав 221 230,48 грн.

Отже, зазначеним документом сторонами зафіксовано розмір зобов`язань відповідача перед позивачем, про що також свідчить п.3.2.1. договору, згідно якого позивача зобов`язаний Сплатити суму основного боргу а також штрафних санкцій за Основними договорами в розмірі вказаному в п.1.2.договору .

За умовами п. 3.1.1. договору Первинний боржник зобов`язаний передати Новому документи , які підтверджують наявність заборгованості протягом 14 календарних днів с дати підписання договору.

Первинним боржником було передано відповідачу документи про наявність заборгованості первинного боржника перед позивачем в сумі 221 230,48 грн. за основним договором, а саме № Стр 02.01/07-12 від 02.07.2012 року.

Отже, умовами договору про переведення боргу сторони погодили, що розмір заборгованості первинного боржника визначається на підставі підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків (додаток № 1 до договору).

Як зазначає позивач в позовній заяві, відповідач на виконання взятих на себе зобов`язань здійснив на його користь фактичні розрахунки (оплата виконаних робіт) за договором підряду №СТР 10.01\10-12 від 10.10.2012 року та №Стр 02.01/07-12 від 02.07.2012 року в сумі 221 230,48 грн. у період з 08.10.2012 року по 26.12.2016 року, в тому числі ТОВ ТД ТММ-ЕНЕРГОБУД з 25.02.2015 року по 26.12.2016 року. Вказані обставини підтверджуються банківськими виписками.

Згідно 4.2 договору переведення боргу - спосіб оплати боргу за Основними договорами - перерахування Новим боржником (Відповідачем) грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок Кредитора (Позивача). При цьому обов`язки Нового боржника в частині оплати по Договору вважаються виконаними з дня списання грошових коштів банком Нового боржника з рахунку Нового боржника .

Таким чином, враховуючи, що відповідно до п. 1.2 договору про переведення боргу №ПТ 31.05\12-14 від 31 грудня 2014 року, відповідач згідно з актом звірки взаєморозрахунків між ТОВ ПСГ ЕНЕРГОСБУД МАКСИМА та ПрАТ ТММ - ЕНЕРГОБУД за виконані роботи сплатив 221 230, 48 грн., його обов`язки зі сплати суми боргу за договором на вищевказану суму перед відповідачем вважаються виконаними.

З урахуванням зазначеного посилання позивача на наявну заборгованості за основними договорами понад суму вказану Акта звірки взаємних розрахунків а саме в розмірі 303 696,77 грн. є безпідставним, а вимога що до сплатити додаткових грошових коштів є відповідно необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що вищевказаний акт звірки взаємних розрахунків не містить відомостей щодо заборгованості відповідача в розмірі 303 696,77 грн.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що первинних документів що підтверджують наявність заборгованості в розмірі 303 696, 77 грн, а саме акту приймання виконаних будівельних робіт на спірну суму з боку замовника підписаний інженером технадзору, доказів на підтвердження повноважень даної особи матеріали справи не містять. Також, наданий акт, підписаний в односторонньому порядку позивачем, не містить посилань на договір, за яким виконувались роботи, а тому акт приймання виконаних будівельних робіт б/н, б/д, на спірну суму (а.с. 46 т. 1), не може бути належним та допустимим доказом виконання умов договору підряду №СТР 10.01\40-12 від 10.10.2012 року, по якому за твердженням позивача виникла заборгованість.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості та не доведеності позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 303 696, 77 коп. за виконані роботи за договором підряду №СТР 10.01\10 -12 від 10.10.2012 року.

Доводи апелянта про несвоєчасну оплату відповідача на користь третьої особи апеляційним судом до уваги не приймаються, оскільки зазначене свідчить про прострочення платежу, проте не підтверджує наявність заборгованості на спірну суму за виконані роботи по договору підряду №СТР 10.91\10-12 від 10.10.2012 року.

Необґрунтованими є, також, доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції при розгляді справи не були досліджені письмові докази, які підтверджують виконання робіт за договором підряду, а саме: наказу позивача від 01.10.2012 року №9-В, яким було відряджено робітників на проведення будівельних робіт; відомостей про виплати працівникам та табелі обліку робочого часу, оскільки вказані докази свідчать про направлення у відрядження працівників позивачем, оплату праці робітників, проте не підтверджують розмір боргу на спірну суму та виконання робіт саме за договором підряду №СТР 10.01\10-12 від 10.10.2012 року. (а.с. 89-105 т. 1)

Щодо надання в якості підтвердження надсилання акта виконаних робіт листів від 10.08.2018 року №0036/18, від 23.10.2018 року та від 01.11.2018 року стосовно підписання акту виконаних робіт на спірну суму, то як вірно встановлено судом першої інстанції, вказані листи були надіслані вже після підписання договору про переведення боргу (а.с. 106-113 т. 1). При цьому, надіслання зазначених листів не свідчить про отримання їх відповідачем та відповідно обізнаність його про об`єм та вартість виконаних робіт за договором підряду №СТР 10.01\10-12 від 10.10.2012 року. Належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України направлення з повідомленням та отримання акта прийому - передачі виконаних робіт позивачем суду надано не було.

Відносно посилання апелянта на те, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права в частині неналежного повідомлення третьої особи про час та місце слухання справи, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки матеріали справи містять рекомендовані поштові повідомлення про вручення поштового відправлення, яким підтверджено отримання сторонами ухвал від 22.01.2020 року (а.с. 135, 136 т.1). Також колегія суддів зазначає на те, що згідно повідомлення про отримання ПАТ ТММ ЕНЕРГОБУД отримало ухвало 31.01.2020 року (а.с. 135 т.1). Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ухвала господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 27.01.2020 року, відомості якого є загальнодоступними.

Порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства визначає Закон України "Про доступ до судових рішень" від 22 травня 2005 року N 3262-IV.

Відповідно до наведеного Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22 травня 2005 року N 3262-IV та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень" від 25 травня 2006 року N 740 всі судові рішення, які прийняті за результатами розгляду справ розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Пунктами 20, 23 Порядку ведення державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 р. N 740, передбачено загальний доступ фізичних та юридичних осіб до судових рішень, внесених до Реєстру. Доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Також, слід врахувати, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 21 лютого 2018 року у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи наведені положення, колегія суддів зазначає, що ПАТ ТММ ЕНЕРГОБУД не був позбавлений права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою про виклик у судове засідання від 22.01.2020р., яка є у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Таким чином, аргументи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи та відхиляються колегією суддів як недоведені.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 04.02.2020 року у справі №910/18521/19, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ПСГ ЕНЕРГОБУД МАКСИМА на рішення господарського суду міста Києва від 04.02.2020 року у справі №910/18521/19 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 04.02.2020 року у справі №910/18521/19 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/18521/19 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текс постанови підписано 15.07.2020 року

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Дідиченко