Ухвала

від 10.02.2020 по справі 910/1808/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

10.02.2020Справа № 910/1808/20

Суддя Щербаков С.О., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ІЕС

до Акціонерного товариства Завод Маяк

про стягнення 37 901, 44 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ІЕС (далі - позивач) з позовом до Акціонерного товариства Завод Маяк (далі - відповідач) про стягнення 18 219, 44 грн., з яких: 14 448, 70 грн. - основного боргу, 3 371, 10 грн. - пені, 315, 00 грн. - 3 % річних та 85, 34 грн - інфляційних втрат.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ІЕС підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Частиною 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються .

При цьому, відповідно до ст. 163 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу ;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Так, у вступній частині позовної заяви, Товариством з обмеженою відповідальністю ІЕС зазначено ціну позову у сумі 37 901, 44 грн., проте згідно прохальної частині позивач просить суд стягнути з відповідача 14 448, 70 грн. - основного боргу, 3 371, 10 грн. - пені, 315, 00 грн. - 3 % річних та 85, 34 грн - інфляційних втрат, що загалом становить 18 220, 14 грн.

Суд звертає увагу позивача, що витрати на правову допомогу у розмірі 17 500, 00 грн. та судовий збір у сумі 2 102, 00 грн відносяться до судових витрат та не можуть бути включені до ціни позову, оскільки не є позовними вимогами, а тому зазначення ціни позову з урахуваннями судових витрат є неправильним.

Так, відповідно до ч.ч.1-2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ІЕС без руху з наданням позивачу строку для усунення вищезазначених недоліків.

Суд звертає увагу заявника на положення ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

При цьому, суд зазначає, що після усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Враховуючи наведене та керуючись ч.ч. 1-2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ІЕС до Акціонерного товариства Завод Маяк про стягнення 37 901, 44 грн., - залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю ІЕС строк протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме визначитися з ціною позову з урахуванням вказівок суду, викладених у даній ухвалі, шляхом подання письмових пояснень.

3. Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю ІЕС , що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили 10.02.2020 та оскарженню не підлягає.

Суддя Щербаков С.О.