Ухвала

від 07.02.2020 по справі 916/2165/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.02.2020Справа № 916/2165/18

За позовом Приватного підприємства "Білі Шатри" до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним договору Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.

Представники сторін: не з`явилися. ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 916/2165/18 за позовом Приватного підприємства "Білі шатри" до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про:

- визнання недійсним договору іпотеки від 13.02.2008, посвідченого приватним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Петрушенко Т.А. за реєстраційним №5-139, яким передано в іпотеку нерухоме майно - нежитлова будівля, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, 13 станція Великого Фонтану, пляж "Курортний-3", що складається в цілому з нежитлової будівлі, площею - 166, 6 кв.м. та пивного павільйону, площею - 24,2 кв.м., загальною площею - 190, 8 кв.м.;

- скасування записів про державну реєстрацію іпотеки нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, 13 станція Великого Фонтану, пляж "Курортний-3", що складається в цілому з нежитлової будівлі, площею - 166, 6 кв.м. та пивного павільйону, площею - 24,2 кв.м., загальною площею - 190, 8 кв.м., під номерами записів про обтяження 6595386, 27140655, 27140677.

Оскільки, 13.12.2019 до Господарського суду міста Києва повернулися матеріали справи № 916/2165/18, суд вирішив поновити провадження у справі та призначити підготовче судове засідання на 07.02.2020, про що вказано у відповідній ухвалі суду.

06.02.2020 через загальний відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про розгляд підготовчого судового засідання за відсутності позивача.

Сторони явку уповноважений представників у підготовче судове засідання 07.02.2020 не забезпечили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

З метою дотримання розумності строків розгляду справи та дотримання прав та інтересів сторін суд дійшов наступних висновків.

Під час підготовки справи № 916/2165/18 до розгляду встановлено, що не вирішеними залишаються наступні заяви та клопотання позивача:

- про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Державного нотаріусу Шостої Одеської державної нотаріальної контори Петрушенко Т.А.;

- про забезпечення позову;

- про витребування доказів.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається із заяви від 30.10.2018, ПП "Білі шатри" просить суд:

- накласти арешт на нерухому будівлю, нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, 13 станція Великого Фонтану, пляж "Курортний-3", що складається вцілому з нежитлової будівлі площею 166,6 кв.м. та пивного павільйону площею 24,2 кв.м., загальною площею - 190, 8 кв.м., що належало позивачу на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю (Серія ССЕ № 089150), що зареєстровано згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" від 23.07.2007 в реєстровій книзі № 67неж-11 запис № 5905, реєстраційний № 19631856;

- заборонити Скрипниченко Ользі Андріївні, будь-яким іншим реєстраційним службам чи державним реєстраторам, особам, які мають реєстраційні повноваження здійснювати будь-які дії щодо реєстрації, оформлення, підготовки, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, здійснювати будь-які дії пов`язані з переходом права власності на нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, 13 станція Великого Фонтану, пляж "Курортний-3", що складається вцілому з нежитлової будівлі площею 166,6 кв.м. та пивного павільйону площею 24,2 кв.м., загальною площею - 190, 8 кв.м., що належало позивачу на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю (Серія ССЕ № 089150), що зареєстровано згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" від 23.07.2007 в реєстровій книзі № 67неж-11 запис № 5905, реєстраційний № 19631856 - до набрання чинності рішенням по справі № 916/2165/18.

Положеннями ст. 138 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Частиною 1 ст. 140 ГПК України унормовано, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

Так, відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заяву мотивовано тим, що від відповідача на адресу позивача в період часу з 13.02.2008 і по наступний час взагалі не надходило жодних повідомлень про здійснення зміни особи кредитора у кредитному зобов`язані чи особи Іпотекодержателя за Іпотечним договором від 13.02.2008 за реєстраційним № 5-319 на інших осіб, що є відмінними від особи АТ "Райффайзен Банк Аваль".

Як вказує заявник, для схоронності майна, що належало ПП "Білі шатри" та вже не є предметом іпотеки, необхідно накласти арешт на нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, 13 станція Великого Фонтану, пляж "Курортний-3", що складається вцілому з нежитлової будівлі площею 166,6 кв.м. та пивного павільйону площею 24,2 кв.м., загальною площею - 190, 8 кв.м., що належало позивачу на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю (Серія ССЕ № 089150), що зареєстровано згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" від 23.07.2007 в реєстровій книзі № 67неж-11 запис № 5905, реєстраційний № 19631856.

Надавши оцінку доводам заявника, розглянувши наявні фактичні дані суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Приватного підприємства "Білі Шатри" про забезпечення позову з огляду на такі обставини.

Здійснюючи судочинство суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

За приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року в справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Поняття "ефективний засіб", за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії"), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

В ході вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При цьому, в силу приписів ч. 1 ст. 74 ГПК України обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову та на які така сторона посилається.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, що мають значення для справи.

Належними згідно ст. 76 ГПК України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Проте заявником не обґрунтовано належними доказами з документальним підтвердженням необхідності накладення арешту та заборони вчиняти дії, не доведено, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За відсутності законодавчого визначення понять "істотного" ускладнення виконання рішення суду, "унеможливлення виконання рішення суду" суди повинні у кожному конкретному випадку оцінювати подані учасником справи докази на підтвердження обставин щодо настання зазначених наслідків у випадку незабезпечення позову. Разом з тим, наявність пов`язаних з цим обставин підлягає обґрунтуванню та доведенню заявником (позивачем) на загальних підставах, визначених ГПК. Саме лише припущення про можливість настання таких наслідків, не обґрунтоване посиланням на конкретні обставини та докази у справі, не є достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову.

Крім того, зі змісту заяви реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається.

Саме лише посилання на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову повинна містити, серед іншого, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

При цьому, позивачем жодним чином не обґрунтовано та не надано пропозицій стосовно зустрічного забезпечення.

Виходячи зі змісту заяви Приватного підприємства "Білі Шатри" та доказів, наявних у матеріалах доданих до неї, суд дійшов висновку про безпідставність заяви про забезпечення позову, оскільки необхідність у застосуванні судом таких заходів жодним чином не обґрунтована і документально не підтверджена.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 86, 136, 137, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Приватного підприємства "Білі Шатри" про забезпечення позову в справі № 916/2165/18 відмовити.

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.О. Підченко