ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
13.05.2020Справа № 916/2165/18
За позовом до третя особа, проПриватного підприємства "Білі Шатри" Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача -Державний нотаріус Шостої Одеської державної нотаріальної контори Петрушенко Т.А. визнання недійсним договору. Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А. Представники сторін: від позивача:не з`явився; від відповідача: від третьої особи:не з`явився; не з`явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У жовтні 2018 року Приватне підприємство "Білі шатри" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про:
- визнання недійсним договору іпотеки від 13.02.2008, посвідченого приватним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Петрушенко Т.А. за реєстраційним №5-139 (надалі також - спірний договір), яким передано в іпотеку нерухоме майно - нежитлова будівля, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, 13 станція Великого Фонтану, пляж "Курортний-3", що складається в цілому з нежитлової будівлі, площею - 166, 6 кв.м. та пивного павільйону, площею - 24,2 кв.м., загальною площею - 190, 8 кв.м. (надалі також - спірне нерухоме майно);
- скасування записів про державну реєстрацію іпотеки нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, 13 станція Великого Фонтану, пляж "Курортний-3", що складається в цілому з нежитлової будівлі, площею - 166, 6 кв.м. та пивного павільйону, площею - 24,2 кв.м., загальною площею - 190, 8 кв.м., під номерами записів про обтяження 6595386, 27140655, 27140677.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що на момент укладення спірного договору - 13.02.2008 позивачем не було набуто право власності на спірне нерухоме майно, оскільки постановою Вищого Господарського суду України у справі №17/165-06-6467 були скасовані рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2006 та постанова Одеського апеляційного господарського суд від 06.04.2007, якими за позивачем було визнано право власності на спірне нерухоме майно, що є предметом іпотеки за спірним договором.
Разом із позовною заявою позивачем надано заяву про забезпечення позову, у якій він просив суд:
- накласти арешт на нерухому будівлю, нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, 13 станція Великого Фонтану, пляж "Курортний-3", що складається вцілому з нежитлової будівлі площею 166,6 кв.м. та пивного павільйону площею 24,2 кв.м., загальною площею - 190, 8 кв.м., що належало позивачу на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю (Серія НОМЕР_1), що зареєстровано згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" від 23.07.2007 в реєстровій книзі № 67неж-11 запис № 5905, реєстраційний № 19631856;
- заборонити ОСОБА_3 , будь-яким іншим реєстраційним службам чи державним реєстраторам, особам, які мають реєстраційні повноваження здійснювати будь-які дії щодо реєстрації, оформлення, підготовки, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, здійснювати будь-які дії пов`язані з переходом права власності на нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: м . Одеса, 13 станція Великого Фонтану, пляж "Курортний-3 ", що складається вцілому з нежитлової будівлі площею 166,6 кв.м. та пивного павільйону площею 24,2 кв.м., загальною площею - 190, 8 кв.м., що належало позивачу на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю (Серія НОМЕР_1), що зареєстровано згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" від 23.07.2007 в реєстровій книзі № 67неж-11 запис № 5905, реєстраційний № 19631856 - до набрання чинності рішенням по справі № 916/2165/18.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.10.2018 позовну заяву Приватного підприємства "Білі шатри" передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2018 позов Приватного підприємства "Білі шатри" передано на розгляд судді Підченку Ю.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2018 позовну заяву Приватного підприємства "Білі шатри" (надалі - позивач) до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (надалі - відповідач) про визнання недійсним договору та зобов`язання вчинити дії залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
19.11.2018 у відповідь на запит № 916/2165/18 від 12.11.2018 року, у зв`язку з надходженням на адресу Господарського суду Одеської області апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Одеської області про передачу позовної заяви за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва матеріали справи №916/2165/18 направлено для подальшого їх скерування до Південно-західного апеляційного суду.
26.11.2018 через канцелярію суду від позивача надійшли документи про усунення недоліків.
22.02.2019 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 916/2165/18.
Відповідно до ухвали від 04.03.2019 відкрито провадження в справі № 916/2165/18, вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 05.04.2019.
Як встановлено судом, 25.03.2019 до Господарського суду міста Києва від Господарського суду Одеської області надійшов запит про направлення справи № 916/2165/18 для подальшого скерування до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 26.03.2019 зупинено провадження у справі № 916/2165/18 за позовом Приватного підприємства "Білі шатри" до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним договору до розгляду касаційної скарги на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2019.
Поряд із тим 26.03.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він вказує на те, що з огляду на доводи позивача, він не має належної процесуальної правосуб`єктності для подання позову, позаяк за твердженнями позивача, він не є власником спірного нерухомого майна з огляду на скасування рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2006 у справі №17/165-06-6467 постановою Вищого господарського суду України від 07.02.2008 даній справі. Поряд із тим відповідач вказує на той факт, що реєстрація права власності на спірне нерухоме майно була проведена 23.07.2007 та скасована була лише 30.09.2013 відповідно до постанови Одеського окружного адміністративного суду у справі №815/6212/13-а, а відтак доводи позивача про відсутність режиму права власності на спірне нерухоме майно в момент укладення іпотечного договору є безпідставними. Також відповідач вказує на те, що правовідносини з іпотеки за спірним договором є припиненими в результаті набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, що припиняє зобов`язання сторін за спірним договором та виключає можливість визнання договору недійсним.
Окрім того, у вказаному вище відзиві відповідач заявив клопотання про застосування строку позовної давності до вимог позивача, мотивуючи його тим, що про факт скасування рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2006 у справі №17/165-06-6467 постановою Вищого господарського суду України від 07.02.2008 даній справі позивачеві мало бути відомо про розгляд справи з приводу права власності на спірне нерухоме майно та окрім того - позивач виступив у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у справі № 815/6212/13-а про скасування запису щодо спірного нерухомого майна. З урахуванням зазначеного, відповідач вказує на те, що позивач пропустив встановлений законом строк позовної давності для звернення до суду і до його вимог мають бути застосовані наслідки спливу строків позовної давності.
07.08.2019 до Господарського суду міста Києва повернулися матеріали справи № 916/2165/18 після розгляду касаційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу Південного-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2019, у зв`язку із чим, з метою дотримання прав та інтересів учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність поновити провадження в справі № 916/2165/18 та призначити судове засідання на 27.09.2019, про що вказано у відповідній ухвалі Господарського суду міста Києва від 22.08.2019.
Разом із тим, зважаючи на те, що 23.09.2019 до суду надійшов запит Господарського суду Одеської області про направлення справи № 916/2165/18 для подальшого скерування до Південно-західного апеляційного господарського суду, Господарським судом міста Києва знову було зупинено провадження у справі № 916/2165/18, про що винесено відповідну ухвалу від 24.09.2019.
Між тим 26.09.2019 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив відповідача, у якій він зазначив про безпідставність посилань відповідача щодо пропуску позивачем позовної давності, оскільки позивачем було безпідставно не залучено Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в якості співвідповідача у справі № 815/6212/13-а та при цьому рішення у даній справі було постановлено за відсутності позивача. Також позивач, з посиланням на роз`яснення викладені у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 915/715/16, вказує на те, що спірний договір є недійсним, оскільки на момент його укладення, рішення господарського суду Одеської області від 19.07.2006 у справі №17/165-06-6467 (відповідно до якого за позивачем визнано право власності на спірне нерухоме майно) було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 07.02.2008 даній справі.
Також разом із вказаною вище відповіддю на відзив, позивач надав клопотання про витребування доказів, у якому він просив суд витребувати у відповідача наступні документи:
- рішення загальних зборів АТ "Райффайзен Банк Аваль" на надання дозволу на укладення договору з АТ "Комерційний індустріальний Банк" щодо продажу кредитного портфелю за кредитним договором № 010/2-0-1/08/045 від 08.02.2008 року;
- рішення виконавчого органу АТ „Райффайзен Банк Аваль" щодо отримання дозволу на укладення договору відступлення права вимоги з АТ "Комерційний індустріальний Банк" щодо продажу кредитного портфелю за кредитним договором № 010/2-0-1/08/045 від 08.02.2008;
- договір № 114/52 про відступлення права вимоги за кредитним договором № 010/2-0-1/08/045 від 08.02.2008 та договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 13.02.2008 що був укладений 20.12.2017 АТ "Райффайзен Банк Аваль" із АТ "Комерційний індустріальний Банк";
- договір № 114/52-ДГ про відступлення права вимоги за кредитним договором № 010/2-0-1/08/045 від 08.02.2008 укладений 20.12.2017 між АТ "Комерційний індустріальний Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія", а також договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 13.02.2008.
13.12.2019 до Господарського суду міста Києва повернулися матеріали справи № 916/2165/18, а тому суд вирішив поновити провадження у справі та призначити підготовче судове засідання на 07.02.2020, про що вказано у відповідній ухвалі суду від 20.12.2019.
В підготовчому засіданні, що відбулось 07.02.2020 було розглянуте клопотання позивача про витребування доказів, що надійшло до суду 26.09.2019 та відмовлено у його задоволенні, а також залучено до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного нотаріуса Шостої Одеської державної нотаріальної контори Петрушенко Т.А. та відкладено підготовче засідання на 21.02.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2020 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 03.04.2020.
Разом із тим судове засідання призначене на 03.04.2020 не відбулося з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, з урахуванням Указу Президента України від 13.03.2020 № 87/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.03.2020 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами та доповненнями), якою установлено з 12.03.2020 до 24.04.2020 на усій території України карантин.
При цьому згодом, відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 17.04.2020 було призначено судове засідання щодо розгляду по суті на 13.05.2020.
У судове засідання, що відбулось 13.05.2020, а також у підготовчі засідання, що відбулись 07.02.2020 та 27.02.2020, представники Сторін не з`явилися, про причини неявки в судове засідання, що відбулось 13.05.2020 Сторони суд не повідомили.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Так, ухвали суду були надіслані за адресами Сторін які містяться у позовній заяві та у єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та за адресою третьої особи, яка міститься у позовній заяві.
Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.
Таким чином, оскільки позивача, відповідача та третю особу було належним чином повідомлено про судове засідання та останніми не повідомлено про причини неявки, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників Сторін.
У судовому засіданні 13.05.2020 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.07.2006, що залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.04.2007 у справі №17/165-06-6467 за позовом Приватного підприємства "Білі шатри" до Одеської міської ради та Комунального підприємства "Одеського міського бюро технічної інвентаризації і реєстрації об`єктів нерухомості" про визнання права власності позов задоволено та постановлено:
- визнати за приватним підприємством "Білі шатри" /м. Одеса, 13 ст. Великого Фонтану, пляж "Курортний-3", код ЄДРПОУ 22499661/ право власності на нежитлову будівлю загальною площею 193,77 кв.м., що зазначена у технічному паспорті від 10.02.1999 року літерами "А", "Б": літера "А" складається з приміщень: 1- зал площею 100 кв.м., 2-кухня площею 39,0 кв.м., 3- підсобне площею 27,6 кв.м., ; літ. "Б" пивний павільйон 6,32 кв.м. яка розташована за адресою: м. Одеса, пляж "Курортний" 3.
- зобов`язати Комунальне підприємство "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" /м. Одеса, вул. Троїцька, 25, код ЄДРПОУ 03350290/ зареєструвати за Приватним підприємством "Білі шатри" /м. Одеса, 13 ст. Великого Фонтану, пляж "Курортний-3", код ЄДРПОУ 22499661/ право власності на нежитлову будівлю загальною площею 193,77 кв.м., що зазначена у технічному паспорті від 10.02.1999 року літерами "А", "Б": літера "А" складається з приміщень: 1- зал площею 100 кв.м., 2-кухня площею 39,0 кв.м., 3- підсобне площею 27,6 кв.м., літ. "Б" пивний павільйон 6,32 кв.м. яка розташована за адресою: м. Одеса, пляж "Курортний" 3 .
Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 07.02.2008 у справі №17/165-06-6467 скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2006 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.04.2007, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Згодом, відповідно до ухвали Господарського суду Одеської області від 11.04.2008 у справі №17/165-06-6467 позовну заяву Приватного підприємства "Білі шатри" до Одеської міської ради та Комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" про визнання права власності на майно залишено без розгляду, з огляду на те, що представник позивача не з`явився у судові засідання і його нез`явлення перешкоджало вирішенню спору по суті.
Між тим 13.02.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (надалі також - Іпотекодержатель), правонаступником якого є Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" та Приватним підприємством "Білі шатри" (надалі також - Іпотекодавець), яке є майновим поручителем ОСОБА_4 (надалі - Боржник) було укладено іпотечний договір (спірний договір), відповідно до умов якого (п. 1.1. спірного договору), цей договір забезпечує вимогу Іпотекодержателя до Боржника, що випливає з Кредитного договору №010/2-0-1/08-045 від 08 02.2008, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку Кредитного договору (в подальшому "Кредитний договір" з умовами якого Боржник та Іпотекодавець ознайомлені та згодні. Згідно Кредитного договору Іпотекодержатель відкриває Боржнику невідновлювальну кредитну лінію у розмірі 123 000 (сто двадцять три тисячі) доларів США, терміном до 08.02.2018 (восьмого лютого дві тисячі вісімнадцятого року), а Боржник зобов`язаний сплатити відсотки у розмірі 13,0 % річних за його користування, а також винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених Кредитним договором, а також виконати інші умови Кредитного договору та відшкодувати Іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов Кредитного договору. Згідно Кредитного договору, укладеного між Іпотекодержателем та Боржником, за умовами якого Боржник зобов`язаний до 08.02.2018 (восьмого лютого дві тисячі вісімнадцятого року) повернути Іпотекодержателю кредит, наданий на споживчі цілі, погашати згідно графіку погашення кредитної заборгованості та сплати страхових виплат. У відповідності до даного договору Іпотекодержатель має право у випадку невиконання Боржником своїх зобов`язань за Кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, заставленого на нижче вказаних умовах.
Відповідно до п. 1.2. спірного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно - нежитлова будівля, яка знаходиться за адресою: місто Одеса, 13 станція Великого Фонтану, пляж "Курортний - 3", що складається в цілому з нежитлової будівлі, площею - 166,6 кв.м. та пивного павільйону, площею - 24,2 кв.м., загальною площею - 190,8 кв.м. Вказана нежитлова будівля належить Іпотекодавцю на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2006 по справі №17/165-06-6467, що набрало законної сили та зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно Комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості", запис №5905, в книзі 67 неж -11, реєстраційний №19631856.
З урахуванням вищезазначеного, як зазначалося вище, позивач вказує на те, що на момент укладення спірного договору, ним не було набуто право власності на спірне нерухоме майно, оскільки спірний договір був укладений 13.02.2008, тобто після того, як 07.02.2008 постановою Вищого Господарського суду України у справі №17/165-06-6467 були скасовані рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2006 та постанова Одеського апеляційного господарського суд від 06.04.2007, якими за позивачем визнано право власності на спірне нерухоме майно, що є предметом іпотеки за спірним договором.
Згідно з ст. 215 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Водночас суд враховує, що за змістом приписів ч. 1 ст. 328 та ч. 4 ст. 334 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції від 29.01.2006 (що була чинною на момент винесення рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2006), обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме - право власності на нерухоме майно.
При цьому ч. 6. ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції від 29.01.2006 (що була чинною також станом на 13.02.2008 - на момент укладення спірного договору) закріплює, що правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності на це майно зареєстровано відповідно до цього Закону.
Як вбачається із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, копія якого міститься в матеріалах справи, реєстрація права власності на спірне нерухоме майно була проведена 23.07.2007 на підставі: "Справа №17/165-06-6467 / 19.07.2006 р. / Рішення господарського суду Одеської області, ухвала господарського суду Одеської області від 13.07.2007 року, Справа №17/165-06-6467".
Разом із тим, судом встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 у справі №815/6212/13-а за позовом заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, Комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості", за участю третьої особи на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватного підприємства "Білі шатри" про скасування рішення від 23.07.2007 року про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м. Одеса, пляж "Курортний-3" за Приватним підприємством "Білі щатри", зобов`язанні перенести запис про державну реєстрацію права власності за позивачем до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та про скасування цього запису, що вступило в законну силу (повний текст постанови складений та підписаний суддею 03.10.2013), позовні вимоги задоволено частково та вирішено визнати протиправним та скасувати запис Комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" від 23.07.2007 року №5905 в книзі: 67неж-11 про реєстрацію права власності за Приватним підприємством "Білі шатри" (код ЄДРПОУ 2249966) на нежитлову будівлю загальною площею 193,77 кв.м., розташовану за адресою: м. Одеса, пляж "Курортний-3".
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, з огляду на вказані вище обставини, слід дійти висновку, що починаючи з моменту реєстрації за позивачем права власності на спірне нерухоме майно, що відбулось 23.07.2007 та до моменту визнання протиправним і скасування даного запису відповідно до постанови Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 у справі №815/6212/13-а (повний текст постанови складений та підписаний суддею 03.10.2013) у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень містився запис про право власності на спірне нерухоме майно за позивачем.
Відтак, з урахуванням вказаних вище приписів ч. 6. ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції від 29.01.2006, що була чинною станом на 13.02.2008 - на момент укладення спірного договору, даний договір було вчинено з боку позивача, як власника спірного нерухомого майна правомірно, позаяк на цей момент запис про право власності позивача на спірне нерухоме майно не був вилучений із державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у встановленому законом порядку. Доказів на підтвердження протилежного суду не надано.
В силу припису ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання недійсним договору іпотеки від 13.02.2008, посвідченого приватним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Петрушенко Т.А. за реєстраційним №5-139 (надалі також - спірний договір), яким передано в іпотеку нерухоме майно - нежитлова будівля, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, 13 станція Великого Фонтану, пляж "Курортний-3", що складається в цілому з нежитлової будівлі, площею - 166, 6 кв.м. та пивного павільйону, площею - 24,2 кв.м., загальною площею - 190, 8 кв.м. є безпідставними, а відтак у задоволенні позову у даній частині вимог слід відмовити.
З урахуванням вищезазначеного, у позові в частині вимог про скасування записів про державну реєстрацію іпотеки нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, 13 станція Великого Фонтану, пляж "Курортний-3", що складається в цілому з нежитлової будівлі, площею - 166, 6 кв.м. та пивного павільйону, площею - 24,2 кв.м., загальною площею - 190, 8 кв.м., під номерами записів про обтяження 6595386, 27140655, 27140677 також слід відмовити, як таких, що є похідними від вимог про визнання недійсним спірного договору.
Суд враховує, що відповідачем було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності до вимог позивача.
Так, за змістом приписів ст. ст. 256, 257 та ч. 1 ст. 261 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Тобто з наведеного слідує, що за змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. При цьому перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
З урахуванням вищезазначеного, у задоволенні позову слід відмовити саме з підстав його необґрунтованості, у зв`язку із чим питання щодо пропуску позивачем позовної давності не досліджується судом.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2. ч. 5. ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288, ч. 4 Розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Білі Шатри" відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Зазначені строки обчислюються з урахуванням ч. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 18.05.2020 року.
Суддя Ю.О. Підченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2020 |
Оприлюднено | 18.05.2020 |
Номер документу | 89268189 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Підченко Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні