Рішення

від 07.02.2020 по справі 915/2324/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2020 року Справа № 915/2324/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

без виклику сторін справу № 915/2324/19

за позовом акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» ,

вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «ДСК-СЕРВІС» ,

вул. Гмирьова, 1, м. Миколаїв, 54028;

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 7664 грн. 70 коп.

В С Т А Н О В И В:

Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - АТ «НАК «Нафтогаз України» ) пред`явлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «ДСК-СЕРВІС» (далі - ТОВ КП «ДСК-СЕРВІС» ) про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 7664 грн. 70 коп., із яких: 5653 грн. 50 коп. - пеня; 574 грн. 59 коп. - 3 % річних; 1436 грн. 61 коп. - інфляційні втрати, з посиланням на неналежне виконання ТОВ КП «ДСК-СЕРВІС» грошових зобов`язань за укладеним між ними договором від 21.12.2015 № 3053/16-ТЕ-22 постачання природного газу, а саме, зобов`язань щодо своєчасного та у повному обсязі здійснення оплати вартості природного газу, поставленого позивачем у 2016 році, у зв`язку з чим на суми прострочень позивачем здійснено нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат, на підставі п. 8.2 договору та ч. 2 ст. 625 ГПК України.

Позивач також просить про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою суду від 11.12.2019 відкрито провадження в даній справі та визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов; поштове відправлення з ухвалою від 11.12.2019 про відкриття провадження у справі, направлене на адресу відповідача, повернено до суду поштовим відділенням у зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання, проте суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, так як ухвалу від 11.12.2019 направлено на адресу, за якою ТОВ КП «ДСК-СЕРВІС» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та у договорі від 21.12.2015 № 3053/16-ТЕ-22 постачання природного газу.

Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч .5 ст. 252 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , правонаступником якого є позивач (далі - постачальник), та ТОВ КП «ДСК-СЕРВІС» (далі - споживач) укладено договір від 21.12.2015 № 3053/16-ТЕ-22 постачання природного газу (далі - договір), у відповідності до умов якого постачальник зобов`язався передати у власність споживачу у 2016 році природний газ (далі - газ), а споживач зобов`язався прийняти та оплатити цей газ, на умовах договору (п. 1.1 договору).

У відповідності до п. 1.2 договору, газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що постачальник передає споживачу у період 01.01.2016-31.03.2016 газ обсягом до 23,00 тис.куб.м. (у січні - 8,0 тис.куб.м.; у лютому - 8,0 тис.куб.м.; у березні - 7,0 тис.куб.м.).

Обсяги газу, що планується передати за цим договором, можуть змінюватись сторонами протягом місяця поставки в установленому порядку (п.п. 2.1.2 договору).

Постачальник передає споживачу газ у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему; право власності на газ переходить від постачальника до споживача в пунктах приймання-передачі; після переходу права власності на газ споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ (п. 3.1 договору).

У відповідності до п. 3.2 договору, споживач до 15 числа місяця, що передає місяцю поставки газу, надає постачальнику належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Обсяг поставки підтверджується постачальником споживачу на відповідний місяць поставки (розрахунковий період) в установленому порядку.

Згідно п. 3.4 договору, приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла-вузлів обліку газу.

У відповідності до п. 3.5 договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, споживач зобов`язується надати постачальнику :

- завірену копію акта про фактичний обсяг розподіленого/про-транспортованого за цим договором природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором ГРМ/ГТС; у разу надання технічного акту на загальний обсяг розподіленого/протранспортованого природного газу, споживач надає детальну розбивку газу за категоріями (в т.ч. за цим договором) за власним підписом;

- підписані та скріплені печатками споживача два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

Постачальник не пізніше 8-го числа повертає споживачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Кількість газу, яка постачається споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу (п. 4.1 договору).

Регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим договором, в період 01.01-31.03.2016 встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758 (п. 5.1 договору).

У відповідності до п. 5.2 договору, ціна за 1000 куб.м. газу за цим договором в період 01.01-31.03.2016 для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1770 грн. 74 коп., крім того: збір у вигляді цільової надбавки до ціни на природний газ - 2 %; податок на додану вартість за ставкою - 20 %. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1806 грн. 15 коп., крім того 20 % ПДВ - 361 грн. 23 коп.; всього з ПДВ - 2167 грн. 38 коп.

Оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу, а остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 договору).

Сторонами погоджено, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016 до 31.03.2016, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12 договору).

У подальшому сторонами до договору укладалися додаткові угоди; додатковою угодою від 31.03.2016 № 3 (далі - додаткова угода № 3) до договору, змінено, зокрема, ст. 12 договору та вирішено, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.04.2016 до 30.04.2016 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Цією ж додатковою угодою сторони додали до договору п. 2.1, згідно якого постачальник передає споживачу з 01.04.2016 по 30.04.2016 (включно) газ обсягом до 1,5 тис.куб.м.

Регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим договором, в період 01.04.2016-30.04.2016 встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 234.

Ціна за 1000 куб.м. газу в період 01.04-30.04.2016 для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1770 грн. 74 коп., крім того податок на додану вартість за ставкою - 20 %. Всього до сплати з ПДВ - 2124 грн. 89 коп. (п. 5 додаткової угоди № 3).

У відповідності до п. 6 додаткової угоди № 3, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов договору позивачем поставлено ТОВ КП «ДСК-СЕРВІС» природний газ: у січні 2016 року ? 6,824 тис.куб.м; у лютому 2016 року - 4,916 тис.куб.м.; у березні 2016 року - 4,530 тис.куб.м.; у квітні 2016 року - 0,255 тис.куб.м., згідно відповідних актів приймання-передачі природного газу: від 31.01.2016 на суму 14580 грн. 50 коп. з ПДВ; від 29.02.2016 на суму 10503 грн. 77 коп. з ПДВ; від 31.03.2016 на уму 9679 грн. 01 коп. з ПДВ; від 30.04.2016 на суму 541 грн. 85 коп., підписаних уповноваженими представниками сторін та скріплених печатками сторін; загалом відповідачу поставлено природний газ на суму 35305 грн. 13 коп. з ПДВ.

За твердженнями позивача, ТОВ КП «ДСК-СЕРВІС» неналежно виконало грошові зобов`язання за договором, зокрема, вартість поставленого природного газу оплатило з простроченням, у зв`язку з чим на суми прострочень нараховано пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

Твердження АТ «НАК «Нафтогаз України» про прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань узгоджуються з поданим реєстром руху грошових коштів відповідача за період 31.01.2016-01.09.2018 та розрахунком його заборгованості.

Господарським законодавством передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 ГК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони (ст. 193 ГК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГК України).

Законодавством передбачено, що порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема, штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Пунктом 8.2 договору визначено, що у разі невиконання споживачем умов п. 6.1 договору споживач зобов`язаний сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Ураховуючи викладене, вимогу позивача про стягнення з ТОВ КП «ДСК-СЕРВІС» пені за прострочення оплати поставленого товару суд визнає обґрунтованою.

Поданий позивачем розрахунок пені у загальній сумі 5653 грн. 50 коп. суд визнає вірним, а зазначену суму - підлягаючою до стягнення з ТОВ КП «ДСК-СЕРВІС» .

Суд також вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з ТОВ КП «ДСК-СЕРВІС» 3 % річних та інфляційних втрат у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Так, частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Подані позивачем розрахунки 3 % річних у загальній сумі 574 грн. 59 коп. та інфляційних втрат у загальній сумі 1436 грн. 61 коп., суд визнає вірними, а зазначені суми - підлягаючими до стягнення з ТОВ КП «ДСК-СЕРВІС» .

Ураховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягають: пеня у сумі 5653 грн. 50 коп., 3 % річних у сумі 574 грн. 59 коп. та інфляційні втрати у сумі 1436 грн. 61 коп., а загалом грошові кошти в сумі 7664 грн. 70 коп.

Отже, позовні вимоги ТОВ АТ «НАК «Нафтогаз України» підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).

Отже, витрати АТ «НАК «Нафтогаз України» на оплату позовної заяви судовим збором за платіжним дорученням від 30.10.2019 № 7010094 у сумі 1921 грн., яка, згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» , є мінімальною сумою судового збору для позовних вимог майнового характеру (за 2019 рік), належить у зазначеній сумі відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «ДСК-СЕРВІС» , вул. Гмирьова, 1, м. Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код 37104238, на користь акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 20077720, грошові кошти у загальній сумі 7664 (сім тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 70 коп., із яких: 5653 (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят три) грн. 50 коп. - пеня; 574 (п`ятсот сімдесят чотири) грн. 59 коп. - 3 % річних; 1436 (одна тисяча чотириста тридцять шість) грн. 61 коп. - інфляційні втрати, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1921 (одна тисяча дев?ятсот двадцять одна) грн.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.М. Давченко