Постанова

від 11.02.2020 по справі 420/4735/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2020 року

Київ

справа №420/4735/19

адміністративне провадження №К/9901/32761/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду у складі судді Потоцької Н.В. від 15 серпня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Єщенка О.В., Димерлія О.О., Коваля М.П. від 31 жовтня 2019 року

у справі № 420/4735/19

за позовом ОСОБА_1

до Відділу державної реєстрації та надання інформації з державних реєстрів секретаріату виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради,

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекреація логістіка зв`язок",

про визнання протиправним та скасування рішення

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2019 року ОСОБА_1 (далі також - позивачка) звернулася до суду з позовом до Відділу державної реєстрації та надання інформації з державних реєстрів секретаріату виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради (далі також - відповідач), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення від 11 березня 2019 року №199 про відмову в проведенні державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекреація логістіка зв`язок", прийняте державним реєстратором відділу державної реєстрації та надання інформації з Державних реєстрів секретаріату виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради; зобов`язати Відділ державної реєстрації та надання інформації з Державних реєстрів секретаріату виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради внести зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекреація логістіка зв`язок" згідно з заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 19 лютого 2019 року.

2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі № 420/4735/19.

3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року у справі № 420/4735/19 - без змін.

4. 20 листопада 2019 року позивачкою подано до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року у справі №420/4735/19, в якій просить такі скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для розгляду зі стадії відкриття провадження у справі.

5. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 листопада 2019 року справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.

6. Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що спір про відмову в проведенні державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки). Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв`язку з протиправним внесенням до Єдиного державного реєстру суб`єктом владних повноважень запису про припинення юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах. Суд першої інстанції вказав, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, тому повинні розглядатись за правилами господарського судочинства.

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

8. ОСОБА_1 у касаційній скарзі не погоджується із рішеннями судів попередніх інстанцій, оскільки вони є необґрунтованими, незаконними та ухваленими з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14 листопада 2018 року у справі № 500/2265/18 визнано припиненими трудові відносини між позивачкою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекреація логістіка зв`язок" з 12 березня 2018 року у зв`язку зі звільненням останньої з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекреація логістіка зв`язок" за власним бажанням на підставі частини 1 статті 38 Кодексу законів про працю України. З метою виключення відомостей про позивачку як директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекреація логістіка зв`язок" вона подала документи до відповідача з дотриманням вимог частини 4 статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , а тому у відповідача відсутні підстави для зупинення розгляду таких. Предметом доказування у цій справі є обставини, що підтверджують законність чи незаконність прийнятого відповідачем рішення, та питання виконання державним реєстратором обов`язків, передбачених Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо перевірки достатності та належності наданих для здійснення реєстраційних дій документів. Даний спір належить до адміністративної юрисдикції, оскільки дослідженню у цій справі підлягають владні, управлінські рішення державного реєстратора щодо змін відомостей про юридичну особу, прийняті/вчинені відповідачем як суб`єктом владних повноважень.

9. Від відповідача до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що документи позивачкою були подані не в повному обсязі, тому що в поданому комплекті документів наявний документ (рішення суду) про звільнення ОСОБА_1 , але відсутній документ, яким би було призначено нового керівника (протокол загальних зборів учасників, тощо), а тому відповідачем дотримано вимоги законодавства та не вчинено жодних порушень.

10. Відзиву на касаційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекреація логістіка зв`язок" не надходило.

ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Верховний Суд дослідив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм права судами попередніх інстанцій та дійшов таких висновків.

12. Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також- КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

13. Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

14. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України, якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

15. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

16. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

17. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

18. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

19. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

20. Такий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №813/1076/17 та від 14 листопада 2018 року у справі №817/986/17.

21. В позовній заяві позивачка вказує, що 21 листопада 2017 року подала загальним зборам учасникам товариства заяву про звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекреація логістіка зв`язок" з 29 грудня 2017 року. Проте, оскільки загальні збори учасників товариства не відбулися, її заяву не було розглянуто.

22. Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звертаючись до відповідача з заявою для проведення державної реєстрації змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекреація логістіка зв`язок", приклала до останньої рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14 листопада 2018 року у справі №500/2265/18, яким визнано припиненими трудові відносини між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекреація логістіка зв`язок" з 12 березня 2018 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекреація логістіка зв`язок" за власним бажанням.

23. Позивачка фактично просить зобов`язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис про неї, як директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекреація логістіка зв`язок" за наслідками вирішення цивільного (трудового спору).

24. Відповідно до пункту 13 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

25. Частиною 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.

26. В указаній нормі закону визначено, що таким судовим рішенням може бути рішення про зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

27. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскільки позивачка оскаржує до адміністративного суду дії суб`єкта владних повноважень - державного реєстратора, посилаючись при цьому на рішення суду, яким визнано припиненими трудові відносини між нею та роботодавцем, в даному випадку, висновок щодо наявності спору про право цивільне є передчасним.

28. Питання наявності спору про право (в даному конкретному випадку) у цій справі не могло бути вирішено на стадії відкриття провадження у справі, оскільки, з врахуванням наявності судового рішення, яким вже вирішено спір про право цивільне, існує потреба дослідження такого рішення та з`ясування обставин можливого впливу вчинення реєстраційної дії на права інших осіб (або відсутності будь-яких правових наслідків для третіх осіб в разі її проведення, що, в свою чергу, виключає наявність спору про право цивільне та, відповідно, відмову у відкритті провадження в адміністративній справі з цих підстав), що можливо тільки після відкриття провадження у справі у ході дослідження обставин справи.

29. При цьому, суди не позбавлені права закрити провадження у справі, якщо будуть достеменно з`ясовані підстави про наявність спору про цивільне право.

30. Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

31. Для забезпечення принципів змагальності та рівності сторін для запобігання порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод колегія суддів вважає за необхідне надати доступ до правосуддя позивачу шляхом передачі матеріалів позовної заяви для надання правової оцінки та встановлення відповідності їх приписам чинного процесуального законодавства.

32. Приймаючи до уваги, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм процесуального права, без необхідного в даному випадку дослідження обставин справи, судова колегія дійшла висновку про необхідність їх скасування та направлення позовної заяви для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі до Одеського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року у справі №420/4735/19 скасувати та передати справу на розгляд суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В. Желєзний

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя Н.В. Коваленко